Експрес-аналіз подій тижня № 6/07

 

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ДОВКОЛА УКРАЇНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

(04.07.-10.07.2016 р.)

 

I. Головні резонансні події у розвитку ситуації довкола України

Головною подією у розвитку ситуації довкола України минулого тижня став саміт НАТО 8-9 липня ц. р. у Варшаві. Оцінка питань, які виносились на обговорення, та прийняті рішення, вже у попередньому підсумку дозволяють зробити висновок про стратегічне значення зустрічі лідерів країн-членів Північноатлантичного союзу, як однієї з основних подій у розвитку та діяльності Альянсу з часу завершення «холодної війни».

Так, підсумки саміту НАТО показали фактичне завершення переходу Альянсу від концепції політичного стримування Росії з окремими елементами демонстрації військової сили до активної оборони на східних рубежах Північноатлантичного союзу. Свідченням цього стало прийняття членами НАТО рішень щодо розгортання бойових підрозділів Альянсу в Польщі та країнах Балтії (чотирьох батальйонів) і Румунії (румунсько-болгарської бригади), трикратного збільшення чисельності Сил реагування НАТО (до 40 тис. військовослужбовців), введення початкового рівня оперативної готовності системи ПРО США/НАТО в Європі, визнання кібернетичного простору повноцінною сферою дій та оборони Альянсу, а також збільшення річних військових видатків на 3 %.

Незважаючи на останнє посилення розбіжностей серед європейських країн щодо їх ставлення до Росії, а також плани Великої Британії стосовно виходу з Європейського Союзу за результатами референдуму від 23 червня ц. р., на саміті була підтверджена єдність позицій НАТО та ЄС, між якими вперше була підписана Декларація про кооперацію у галузі забезпечення спільної безпеки.

У рамках зазначеного підходу була узгоджена єдина позиція США, НАТО і ЄС щодо засудження дій Москви з окупації та наступної анексії Криму, а також визнання відповідальності режиму В. Путіна за організацію і підтримку збройного протистояння на Донбасі. Висловлена спільна позиція щодо неможливості нормалізації відносин з Росією, а також необхідності збереження санкцій проти неї до повного виконання Москвою Мінських домовленостей та повернення Криму Україні. В той же час була висловлена і готовність НАТО до продовження діалогу з Росією.

В черговий раз було підтверджено право кожної з країн самостійно обирати курс своєї зовнішньої політики, в т. ч. у рамках відносин з Північноатлантичним союзом. У цьому зв’язку підкреслено збереження відкритості НАТО для нових країн-членів, у т. ч. для України та Грузії. Одночасно наголошено на необхідності продовження реформ оборонної сфери в Україні, як однієї з головних передумов її євроатлантичної інтеграції.

З огляду на продовження Росією збройної агресії проти України, в рамках засідання Комісії Україна-НАТО 9 липня було прийнято Комплексний пакет допомоги (КПД) Україні, який включає понад 40 різних напрямів, за якими Альянс надасть Україні підтримку в оборонній і безпековій сферах. Основними з них є: сприяння Україні у реформуванні оборонної сфери за стандартами НАТО; поглиблення військово-технічного співробітництва між країнами-членами Альянсу та Україною; проведення спільних навчань; участь НАТО у підготовці українських військових підрозділів; виділення коштів на реалізацію ряду цільових програм, у т. ч. розмінування на Донбасі; посилення захисту кібернетичної сфери та реабілітацію поранених.

Довідково: 8 липня ц. р. Президент України П. Порошенко своїм указом утворив Комісію з питань координації євроатлантичної інтеграції України, як допоміжний орган при Главі держави. Головою Комісії призначено віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванну Климпуш-Цинцадзе.

Крім того, під час окремої зустрічі у форматі «Великої п’ятірки+Україна», за участю Президента США Б. Обами, Федерального канцлера Німеччини А. Меркель, Президента Франції Ф. Олланда, прем’єр-міністра Великої Британії Д. Кемерона, глави італійського уряду М. Ренці і Президента України П. Порошенко була обговорена ситуація на Донбасі.

Обстановка довкола України та в зоні конфлікту на Сході нашої Держави розглядалась також і в ході двосторонніх зустрічей П. Порошенко з лідерами США, ФРН, Великої Британії, Нідерландів, Італії, Туреччини, Фінляндії. Партнери України висловили готовність продовжити підтримку нашої Держави у протистоянні з Росією. Зокрема, досягнуто згоди щодо розробки «Дорожньої карти імплементації Мінських домовленостей», за сприяння західних країн.

Позиції та рішення країн-членів НАТО, у т. ч. стосовно України, закріплені у підсумковій Варшавській декларації Альянсу, а також підсумковому документі засідання Комісії Україна-НАТО.

У цілому, хід, змістовність і результати саміту НАТО у Варшаві засвідчили збереження єдності та принципового характеру позицій Альянсу щодо збройної агресії Росії проти України, яка вважається головною загрозою колективній безпеці Європи та викликає комплексну протидію з боку Північноатлантичного союзу. У свою чергу, підтримка України з боку НАТО постає потужним чинником зміцнення міжнародних позицій нашої Держави та посилення її оборонного потенціалу, що підвищує українські можливості у протидії агресивній політиці і практики Російській Федерації.

 

ІІ. Збройна агресія Росії проти України

2.1. Схід України (зона АТО)

Ситуація у зоні конфлікту на Сході України зберігала підвищений рівень напруженості. Російсько-терористичні війська продовжували обстріли позицій сил АТО та мирних населених пунктів із середньою інтенсивністю у понад 60 випадків за добу. Найбільш активні дії противника тривали на правому фланзі Світлодарської дуги (поблизу м. Горлівка) та в районі м. Донецьк.

Зважаючи на особливості обстановки на Донбасі та довкола України, посилення Росією бойових дій у зоні збройного конфлікту може мати ряд оперативно-тактичних та стратегічних цілей, а саме: витиснення сил АТО з районів транспортних комунікацій, що проходять через Горлівку та Дебальцеве; продовження силового тиску на Україну, а також демонстрація перед США, НАТО та ЄС непохитності позицій Росії у реалізації її інтересів.

З огляду на довготривалий характер планів Москви стосовно України, керівництво самопроголошених республік вживає додаткових заходів з підготовки командного складу незаконних збройних формувань. Прийнято рішення про організацію військових кафедр на базі вищих навчальних закладів, які залишились на території «ЛНР» (на сьогодні такі кафедри вже створено при ВНЗ «ДНР»). Зокрема, на базі Університету ім. Даля планується підготовка артилеристів, Аграрного університету — танкістів, Педагогічного університету — зв’язківців, Донбаського технічного університету — спеціалістів в галузі експлуатації радіолокаційної техніки.

Відмічається і застосування Росією нових форм та способів дій проти українських силових структур. Так, одночасно з посиленням збройного протистояння на Донбасі, російська сторона активізувала спроби блокування руху колон сил АТО через окремі населені пункти на найбільш важливих напрямках. Організаторами таких акцій виступають представники російських спецслужб, а до їх виконання залучаються кримінальні та проросійські елементи з числа місцевих жителів.

Поряд з цим, за ініціативою Російської Православної церкви Московського патріархату (РПЦ МП) здійснюється підготовка т. зв. «Хресної ходи» на Київ. З цією метою, за участю представників РПЦ МП, проводиться організаційно-агітаційна робота серед населення самопроголошених республік «ДНР» і «ЛНР». Попередньо цей захід планується на другу половину липня ц. р.

На фоні наведених подій 4 липня ц. р. у Мінську відбулась чергова зустріч гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи. Розглядались питання обміну полоненими. Жодних конкретних рішень прийнято не було. Росія та підконтрольні їй лідери «ДНР»/«ЛНР» продовжують використовувати питання полонених, як інструмент тиску на Україну.

Напередодні саміту НАТО у Варшаві керівництво РФ здійснило ряд спроб вплинути на позиції США та провідних європейських країн з українського питання. Так, за ініціативою Москви відбулись телефонні переговори В. Путіна з лідерами США, ФРН та Франції, в ході яких президент РФ у звичайній для себе манері звинуватив Україну у невиконанні своєї частини Мінських домовленостей щодо визначення особливих статусів «ДНР» і «ЛНР», проведення місцевих виборів на їх території та надання амністії бойовикам. Лідери західних країн відкинули звинувачення Росії на адресу України та закликали В. Путіна вжити заходів з припинення ескалації бойових дій на Донбасі.

 

2.2. Кримський півострів

У зв’язку з нестачею коштів через економічні проблеми Росії, в т. ч. викликаних міжнародними санкціями, 7 липня ц. р. керівництво РФ визнало неспроможність реалізації планів введення в експлуатацію стратегічного транспортно-мостового переходу через Керченську протоку до кінця 2018 року. Пуск залізничної частини мостового переходу в черговий раз перенесено ще на один рік — на грудень 2019 року.

Незважаючи на неспроможність Москви вирішити проблеми Криму, кримська тематика використовується владою РФ у рамках початку підготовки до парламентських виборів в країні. З метою підвищення популярності правлячої партії «Единая Россия», до її виборчого списку включено ряд представників кримської окупаційної влади, у т. ч. так званий «глава» Криму С. Аксьонов та російський прокурор півострова Н. Поклонська.

Поряд з цим, керівництво РФ продовжувало докладати зусиль з імітації «міжнародного визнання російської належності Криму». На запрошення Державної думи Росії, окупаційної влади Севастополя та командування Чорноморського флоту РФ, 31 липня ц. р. планується візит до Криму делегації французьких сенаторів для участі у святкуванні Дня ВМФ Російської Федерації. До складу делегації мають увійти скандально відомі французькі політики проросійської спрямованості, у т. ч. лідер політичної партії «Народний фронт» Марін Ле Пен та депутат Національних зборів (нижньої палати парламенту) Франції Тьєррі Маріані, які у липні 2015 року вже незаконно відвідували Крим.

Наміри французьких парламентарів відвідати Крим були офіційно засуджені Міністерством закордонних справ Франції, яке назвало їх незаконною ініціативою, що не має нічого спільного з позицією Парижу та Європейського Союзу. Водночас МЗС Франції підтвердило незаконність анексії українського Криму Росією.

Разом з тим, відмічаються певні негативні для України зміни у ставленні до Криму з боку США. Зокрема, Державний департамент США надав дозвіл найбільшій у світі платформі онлайн-навчання Coursera на ведення роботи в Криму та Севастополі (після анексії Криму Росією робота сайту на півострові була заблокована). За ствердженням російських експертів, відновлення роботи сайту Coursera в Криму є свідченням «…готовності Вашингтону до поступової відміни санкцій проти Росії».

Водночас, триває процес визнання «російської належності» Криму органами місцевої влади окремих провінцій Італії та ряду інших європейських країн. 5 липня ц. р., за ініціативою фракції партії «Ліга Півночі», регіональна рада італійської провінції Ломбардія прийняла резолюцію «Щодо визнання принципу самовизначення Криму та зняття санкцій з Росії». Документ зобов’язує раду взаємодіяти з урядом Італії з питань відновлення діалогу з Росією, скасування санкцій ЄС проти РФ, а також зміни європейської політики щодо невизнання «російського статусу» Криму. Резолюцію підтримали фракції ще низки європейських партій, у т. ч. Forza Italy («Вперед, Італія»), «Брати Італії — Національний альянс» і руху «П’яти зірок». Проти виступили представники «Демократичної партії» і «Громадянського пакту». В червні ц. р. аналогічні рішення були прийняті регіональними радами італійських провінцій Венето і Лігурії.

У свою чергу, 6 липня ц. р. регіональна рада італійської провінції Тоскано та парламент Кіпру ухвалили резолюції із закликом до керівництва їх країн та ЄС відмінити санкції у відношенні Росії, однак утримались від визнання російської належності Криму.

У цілому наведені рішення-резолюції вже називаються Росією «…проявами подальшого поглиблення тріщин у розколі Європи після Brexit».

 

2.3. Інші чинники загрозливих дій Росії проти України та Заходу

Керівництво Російської Федерації посилює торговельно-економічний тиск на Україну, як один із заходів економічної війни Росії проти України. Так, 4 липня ц. р. президент РФ В. Путін підписав указ щодо заборони автомобільних та залізничних перевезень товарів з України до Казахстану і Киргизстану російською територією.

Водночас тривають дії Росії з нарощування угруповання своїх військ на Західному напрямку. Зокрема, до середини 2017 року планується завершення процесу розгортання нової мотострілецької дивізії у Смоленській області РФ (штаб м. Єльня), яка увійде до складу 20-ї гвардійської загальновійськової армії Західного військового округу ЗС РФ.

Поряд з цим, Росія продовжує наглі провокації проти країн ЄС та НАТО. 27, 28 та 30 червня, а також 5 липня ц. р. два російських літаки-розвідники та два винищувачі наближались до повітряних кордонів Литви і Латвії без завчасного надання планів польотів до міжнародної системи контролю повітряного руху та з відключеним радіозв’язком. На перехоплення російських літаків підіймалися винищувачі повітряної поліцейської місії НАТО, які дислокуються в країнах Балтії.

 

ІІІ. Україна та її союзники і партнери

США. Керівництво США активізує заходи з підтримки екс-держсекретаря Х. Клінтон, яка виступає офіційним кандидатом від «Демократичної партії» на президентських виборах у листопаді ц. р. 5 липня ц. р. Президент США Б. Обама вперше виступив на публічному мітингу, який проводився в рамках передвиборної кампанії Х. Клінтон. Зазначене підвищує шанси її перемоги над Д. Трампом, що, у свою чергу, сприятиме формуванню рішучих позицій США зі здійснення тиску на Росію та підтримки України.

У рамках підготовки саміту НАТО важливе значення для України мав візит до нашої Держави 7 липня ц. р. Державного секретаря США Дж. Керрі. Глава зовнішньополітичного відомства США наголосив на принциповій позиції Вашингтону щодо збереження відкритості Альянсу для нових членів, надав позитивну оцінку зусиллям української влади з проведення політичних та економічних реформ у країні, а також висловив наміри Сполучених Штатів Америки зберегти санкції проти Росії до виконання нею Мінських домовленостей та повернення Криму Україні. Разом з тим, Дж. Керрі пов’язав перспективи євроатлантичної інтеграції України з ефективністю проведення реформ в оборонній сфері нашої Держави. При цьому ним була висловлена готовність США надати допомогу Україні у вирішенні даного питання.

Європейський Союз. Незважаючи на посилення проросійських та євроскептичних настроїв в ЄС, керівництво організації демонструє позитивне ставлення до перспектив зближення Європейського Союзу з Україною. 7 липня ц. р. Комітет Європейського парламенту з іноземних справ підтримав доповідь польського депутата Я. Саріуш-Вольського щодо необхідності послаблення візового режиму з нашою Державою. Висновки Європарламенту матимуть позитивний вплив на остаточне рішення ЄС з даного питання.

У свою чергу, за заявою представника ЄС в Україні Я. Томбінського, члени Європейського Союзу не мають наміру підтримувати вимоги Нідерландів щодо внесення змін до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ця проблема стала окремим предметом обговорення учасників саміту ЄС 27-28 червня ц. р., які підтвердили спільність позицій у відношенні України.

Аналогічні оцінки стосовно ЄС та України були зроблені також Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель. Крім того, за її словами, наміри Великої Британії щодо виходу з ЄС не вплинуть на плани розширення Європейського Союзу та реалізацію інших програм організації. Зокрема, це стосується процесу інтеграції в ЄС країн Західних Балкан (Албанії, Македонії, Сербії та Косово). Разом з тим, А. Меркель визнала складність збереження єдності ЄС у питанні продовження санкцій проти Російської Федерації. Причиною цього було названо збільшення кількості прихильників Росії в країнах ЄС, що знижує можливості тиску на режим В. Путіна.

У наведеному контексті важливе значення має підтримка санкцій ЄС проти Росії з боку Великої Британії. За результатами обговорення російського питання 4 липня ц. р., Оборонний комітет британського парламенту виступив із закликом до уряду країни розширити персональні санкції проти російських посадовців та інших осіб, причетних до збройної агресії Росії проти України.

ОБСЄ. 4 липня ц. р., за результатами ювілейної (25-ї) щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ була прийнята резолюція стосовно подій в Україні та довкола неї, яка містить заклик до Росії припинити збройну агресію проти України, засуджує дії Москви з анексії Криму, а також визнає за необхідне продовження санкцій проти режиму В. Путіна до повного виконання Росією вимог світової спільноти. Крім того, окремо відмічається важливість посилення міжнародного контролю над східним кордоном України, а також забезпечення повного доступу міжнародних спостерігачів до всіх об’єктів на окупованих територіях України, в т. ч. на Кримському півострові.

При цьому були відхилені спроби російської сторони включити до документу положення про «хибність» європейської політики санкцій у відношенні Росії. По суті, резолюція ОБСЄ стала ще одним підтвердженням збереження єдності Європи з українського питання (після продовження Євросоюзом санкцій проти Росії), незважаючи на спроби Москви створити враження щодо «…поширення проросійських настроїв у європейських країнах».

 

ІV. Інші важливі тенденції та події, які зачіпають національні інтереси України

На фоні активних дій Москви з реалізації своїх геополітичних інтересів відмічається подальше ускладнення економічної ситуації в Росії. За оцінкою Міністерства економічного розвитку РФ, до кінця 2017 року Росія повністю вичерпає свій Резервний фонд та буде змушена перейти до використання коштів з Фонду національного благоустрою (ФНБ) для покриття дефіциту державного бюджету країни. З урахуванням цього, протягом трьох років ресурси ФНБ скоротяться на 2,8 трлн руб. — до близько 500 млрд руб. У зв’язку з цим Мінфін планує збільшити обсяги внутрішніх запозичень до 300 млрд руб. у поточному та до 1,29 трлн руб. у 2017 році.

З метою недопущення подальшого загострення наведених проблем урядом РФ прийнято рішення щодо заморожування бюджетних витрат на реалізацію 36 (із 42) федеральних програм терміном на три роки. Проти цього виступає ряд міністерств і відомств Росії, зокрема Міністерство сільського господарства, яке вимагає збільшення обсягів фінансування у зв’язку з «неспроможністю забезпечити продовольчу безпеку країни».

Ускладнення внутрішніх проблем відбувається і в квазідержавних утвореннях — союзниках Росії. Зокрема, 5-6 липня ц. р. в Абхазії опозиційною партією «Амцахара» була проведена широкомасштабна акція протесту з вимогами перенесення терміну референдуму про дострокові президентські вибори з 10 липня на осінь ц. р., а також відставки «міністра внутрішніх справ» самопроголошеної республіки Л. Дзапшби. При цьому лідери опозиції обґрунтовували свої вимоги неможливістю проведення референдуму у згадані вище терміни через тиск на його організаторів з боку абхазької влади та силових структур. Як і у минулі рази, акція протесту переросла у безлади, в ході яких були здійснені спроби захоплення та підпалу будівлі МВС Абхазії.

«Глава» самопроголошеної республіки Р. Хаджимба погодився відправити у відставку «міністра внутрішніх справ», однак категорично заперечив можливість перенесення референдуму. З огляду на це, у подальшому слід очікувати збереження напруженості в Абхазії, включаючи можливість виникнення нових соціальних заворушень.

 

V. Основні тенденції у розвитку ситуації довкола України на перспективу

5.1. Ключові події, що матимуть найбільш важливе значення для України

Наступного тижня головним чинником впливу на ситуацію довкола України стануть підсумки саміту НАТО, а також реакція на них у західних країнах та Росії. Так, факт прийняття усіх запланованих рішень саміту, насамперед у контексті протидії агресивній політиці Росії, стане потужним чинником відновлення консолідації євроатлантичного простору, незважаючи на посилення проросійських настроїв в ряді європейських країн та плани виходу Великої Британії зі складу ЄС. При цьому найбільш важливе значення дані рішення матимуть для України, Польщі і країн Балтії, які є основними об’єктами прямої або опосередкованої агресії з боку Москви.

Разом з тим, обговорення рішень саміту НАТО у країнах-членах Альянсу викличе активну дискусію в їх політичних колах, у т. ч. на парламентському рівні. У цьому зв’язку слід очікувати активізації дій євроскептичних, проросійських та лівих сил в європейських країнах, спрямованих на зрив досягнутих домовленостей в рамках НАТО.

Перш за все, прояви такої активності можливі в Греції, Італії, Нідерландах та Угорщині. При цьому найбільш гострими стануть питання розгортання військ НАТО в країнах ЦСЄ та Балтії, а також посилення тиску на Росію та надання підтримки Україні в оборонній сфері.

У свою чергу, рішення саміту НАТО викликатимуть вкрай негативну реакцію з боку Російської Федерації, що включатиме як прийняття рішень у відповідь на додаткове посилення угруповань військ у західних регіонах країни, так і здійснення провокацій та активізацію інформаційної кампанії проти США/НАТО, а також активізацію дій проти країн ЦСЄ і Балтії, в т. ч. із застосуванням методів «гібридної війни».

Одночасно Північноатлантичний союз та Російська Федерація зберігатимуть готовність до діалогу. Зокрема, 13 липня ц. р. планується проведення другого з початку збройної агресії РФ проти України засідання Ради Росія-НАТО. За заявою Генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга, з боку Альянсу будуть порушені питання щодо подальших стосунків сторін у новій геополітичній ситуації, а також невиконання Росією Мінських домовленостей та підвищення військової активності РФ поблизу кордонів країн-членів Альянсу. У свою чергу, Росія «…має намір отримати роз’яснення від НАТО» щодо цілей посилення військової присутності Альянсу в країнах ЦСЄ та Балтії. Крім того, очікується продовження спроб Москви виправдати політику Росії стосовно України, а також перекласти на неї відповідальність за активізацію бойових дій на Донбасі.

Як за таких обставин буде вести себе «Велика п’ятірка» (США, Велика Британія, ФРН, Франція та Італія) на переговорах з Росією у контексті виконання/невиконання нею Мінських домовленостей та загалом у взаємовідносинах на перспективу покажуть події наступних тижнів та місяців.

 

5.2. Перспективи розвитку подій у зоні конфлікту на території України

13 липня ц. р. планується проведення Тристоронньої контактної групи у Мінську. Основні питання порядку денного включатимуть офіційне узгодження лінії розмежування сторін у зоні конфлікту на Донбасі, а також пошук можливостей вирішення проблеми обміну полоненими.

У контексті першого питання не виключається можливість проведення Росією ряду локальних наступальних операцій з метою розширення підконтрольних їй територій на Сході України та встановлення де-факто вигідної для себе лінії розмежування (як це було зроблено на початку минулого року у районі Дебальцеве). Насамперед, подібних дій Росії слід очікувати в районах Світлодарської дуги, Донецька, Авдіївки та у передмістях Маріуполя. Свідченням зазначеного є активізація перекиду військ та озброєнь з Росії до окупованих територій України. Водночас, з метою здійснення тиску на Україну Росія і надалі блокуватиме процес обміну полоненими.

www.reliablecounter.com

Схожі публікації