Всесвітній економічний форум у Давосі в контексті перспектив та проблем глобалізації світової економіки

В рамках формування нової двополярної системи міжнародних відносин на чолі зі США та КНР, розвиток ситуації в світі зберігає складний та суперечливий характер, що здійснює безпосередній вплив і на стан глобальної економіки. Все це в повній мірі знайшло своє відображення у ході Всесвітнього економічного форуму в Давосі 23–26 січня ц. р., який проходив під девізом «Створення спільного майбутнього у роздробленому світі».

По суті девіз форуму став квінтесенцією змісту сучасних процесів у світовій економіці, які з одного боку визначаються відновленням її росту, а з іншого — посиленням ізоляціонізму та протекціонізму в економічних стосунках між різними країнами. Так, за даними Міжнародного валютного фонду, у 2017 році світова економіка зросла на близько 3 %, а у 2018 та 2019 роках темпи її розвитку можуть збільшитись до 3,9 %, що стане найвищим показником з 2010 року. Разом з тим, згідно з доповіддю Конференції ООН з питань торгівлі та розвитку, протягом минулого року глобальні прямі інвестиції у світі скоротилися на 16 % (на 1,5 трлн дол. США).

Причинами позитивної складової наведених тенденцій є стабільне зростання провідних світових економік, у т. ч. США, КНР, Європейського Союзу та Японії, а також обсягів торгівлі між ними. В цьому плані головне значення мали заходи керівництва згаданих країн з подолання наслідків світової економічної кризи, побудова стратегічного партнерства між США та КНР як двома найбільш потужними країнами світу, а також проведення Китаєм активної політики з підтримки процесів світової глобалізації, в т. ч. у рамках реалізації стратегічної ініціативи «Пояс і шлях».

В той же час суттєвий вплив на розвиток світової економіки здійснюють також і інші чинники глобального, регіонального та локального рівнів. Так, стратегічна концепція Д. Трампа «Америка понад усе», яка передбачає підтримку національних виробників, обмежує можливості зовнішнього доступу на ринок США, що викликає адекватну реакцію з боку партнерів Америки. Крім того, незважаючи на поглиблення партнерства між США та КНР, вони зберігають низку суперечностей, які стосуються лідерства у світі, а також дисбалансу у торгівлі сторін. В свою чергу це призводить і до збереження торгівельних бар’єрів між ними.

Значні проблеми у поглибленні процесів світової глобалізації створює посилення агресивності зовнішньої політики окремих країн, насамперед Росії, Північної Кореї та Ірану. Наслідком цього постає підвищення загроз виникнення нових війн та збройних конфліктів, а також поширення практики застосування санкцій проти порушників міжнародних правил мирного співіснування, що завдає вагомих збитків торгівлі та інвестиціям.

Не менш негативний характер має також і поширення євроскептичних, лівих, націоналістичних настроїв в країнах ЄС, що є результатом як ускладнення соціально-економічних проблем в Європейському Союзі, так і дій Російської Федерації з підриву єдності Західного світу. Проявами таких проблем вже стали вихід Великобританії зі складу ЄС та сепаратистські заворушення в Іспанії. Все це вже стало приводом для стверджень міжнародних експертів, у т. ч. засновника та президента Всесвітнього економічного форуму в Давосі Клауса Шваба, про «виникнення реальної загрози колапсу світової глобальної системи».

 

В цілому наведені обставини і визначили склад основних учасників форуму, а також його порядок денний, який включав обговорення широкого спектру питань та проблем, пов’язаних зі світовою глобалізацією та її наслідками.

У наведеному контексті показовий характер мало рішення учасників форуму щодо надання права його відкриття прем’єр-міністру Індії Н. Моді, який в найбільшій мірі виражає позиції учасників світових глобалізаційних процесів. Так, з одного боку він підтримує розвиток таких процесів, а з іншого — виступає за безумовне дотримання національних інтересів його країни. Саме така позиція була висловлена ним під час виступу на форумі.

 

Разом з тим, найбільш важливе значення мала участь у заході Президента США Д. Трампа, який став першим американським лідером такого рівня, що відвідав форум у Давосі за майже двадцять років. Фактично метою візиту було підтвердження лідерства США у світі та провідної ролі Америки у світовій економіці, що стало головною суттю промови американського президента.

В цьому зв’язку він зосередив увагу на досягненнях Сполучених Штатів Америки, які «набирають силу і переживають найкращі часи для ведення бізнесу та зовнішніх інвестицій». За словами Д. Трампа, США завжди стоятимуть для нього на першому місці, однак гасло «спочатку Америка» не означає «тільки Америка». Тим самим, незважаючи на надання пріоритету інтересам США, Д. Трамп показав і важливість для нього участі Америки у загальній системі міжнародних економічних відносин.

 

У свою чергу, на відміну від попереднього року, Голова КНР Сі Цзіньпін відмовився від участі у форумі. Причиною цього може бути негативна реакція Пекіну на нову Стратегію національної безпеки США, яка визначає КНР одним з основних джерел загроз американським інтересам, а також розчарування китайської сторони у можливості реалізації політики підтримки світової глобалізації через механізми Давоського форуму.

В той же час, як і США, Китай також використав форум у Давосі для демонстрації своєї провідної ролі у світі. Так, виступаючи на форумі, представник КНР — член Політбюро ЦК КПК Лю Хе зробив наголос на планах виходу країни на рівень одного із центрів сили світового рівня, як це було визначено ХІХ з’їздом Комуністичної партії Китаю. Поряд з цим, він висловив наміри керівництва КНР продовжити всебічне просування політики посилення відкритості країни для зовнішнього світу, а також створення світової спільноти з єдиною долею для всього людства.

 

Як завжди, активну позицію на форумі зайняли лідери провідних країн ЄС, які виступили за необхідність зміцнення єдності Європейського Союзу, а також підвищення ролі Європи як самостійного центру сили на рівні зі США, Китаєм, Індією та Росією. При цьому було продемонстровано бажання очільників ЄС знизити залежність Європи від США, що по суті стало відповіддю на егоїстичні аспекти політики Д. Трампа.

Так, за заявою Федерального канцлера ФРН А. Меркель, Європа має покладатися на власні сили у вирішенні ключових завдань та подоланні проблем, які стоять перед нею. В цьому плані вона закликала членів Європейського Союзу зосередити зусилля на забезпеченні спільної безпеки та попередженні глобальних і регіональних конфліктів, посиленні європейської економіки в умовах загострення конкуренції на світових ринках, а також протидії внутрішнім та зовнішнім викликам єдності ЄС. Разом з тим, А. Меркель застерегла від протекціонізму та ізоляціонізму, що за її поглядами можуть призвести лише до зростання перешкод у розвитку Європейського Союзу.

Аналогічні погляди висловив також Президент Франції Е. Макрон. Під час свого виступу він висунув пропозицію щодо розробки спільної стратегії зміцнення Європейського Союзу та посилення його позицій у світі, в т. ч. як альтернативи впливу США та Китаю. За оцінкою Е. Макрона, з одного боку це дозволить уникнути «фрагментації» Європи та запобігти перемозі націоналістів і екстремістів, а з іншого — забезпечити «справедливість» процесів світової глобалізації. Водночас президент Франції підтримав концепцію «Європи різних швидкостей», яка допускає можливість більш самостійного розвитку європейських країн.

Дещо інший характер мав виступ прем’єр-міністра Великобританії Т. Мей, який в основному стосувався технологічного прогресу та його позитивного впливу на світову економіку. Тим самим Т. Мей фактично дистанціювала Великобританію від європейських проблем після виходу країни зі складу ЄС. В той же час, за її словами, незважаючи на Brexit, Великобританія залишається стійким прихильником розвитку світової торгівлі та продовжить активне співробітництво з іншими країнами в рамках двосторонніх договорів.

 

Незважаючи на зацікавленість Росії у розширенні міжнародних зв’язків країни, вона як і Китай знизила рівень свого представництва на форумі. Так, якщо у минулому році Росію в Давосі представляв перший віце-прем’єр уряду країни І. Шувалов, то у поточному році — віце-прем’єр А. Дворкович. При цьому можливість участі у форумі президента РФ В. Путіна навіть не розглядалась. Тим самим був підтверджений провал сподівань Москви на можливість зміни політики США та ЄС у відношенні Російської Федерації. Свідченням даного факту став черговий крок США з розширення санкцій проти Росії, який був здійснений 26 січня ц. р. саме під час форуму у Давосі.

Разом з тим, Росія також намагалася використати форум як міжнародну площадку для демонстрації «підвищення» світової ролі та потужності країни. Всупереч очевидним фактам, у виступах російських представників стверджувалося про «зростання» ВВП Росії майже на рівні світових темпів економічного розвитку, «відновлення» резервних фондів країни, «збільшення» обсягів іноземних інвестицій (в т. ч. американських та європейських) у російську економіку не дивлячись на західні санкції, а також «технологічних проривах», досягнутих за низкою важливих напрямів.

Водночас робився традиційний наголос на «безперспективності» та «негативному характері» санкцій проти Росії, які з одного боку нібито «не мають жодних наслідків для російської економіки», а з іншої — «підривають міжнародну торгівлю» та «створюють загрозу військового конфлікту в Європі».

 

Загальні питання глобалізації світової економіки порушувались також у виступах лідерів і представників інших країн та керівників міжнародних організацій, у т. ч. ООН, ЄС, Міжнародного валютного фонду, Всесвітнього банку, Greenpeace та ін. В цілому учасники дискусії надали позитивні оцінки перспективам розвитку світової економіки, хоча і визнали існування суттєвих загроз стабільності у світі з боку різного роду конфліктів. Насамперед серед джерел таких загроз були названі Росія, Північна Корея, Сирія та Сомалі. Зокрема, виступаючи на форумі, колишній міністр оборони США Е. Картер відмітив реальність сценарію війни з Росією та закликав Пентагон розробити детальні плани на такий випадок.

 

Всесвітній економічний форум у Давосі мав важливе значення для України, яка змогла ще раз продемонструвати світовій спільноті свою позицію у конфлікті з Росією, а також показати досягнення країни у зміцненні її збройних сил та проведенні внутрішніх реформ.

Крім того, в рамках зустрічей Президента України П. Порошенка з Державним секретарем США Р. Тіллерсоном, Президентом Польщі А. Дудою, Президентом Литви Д. Грибаускайте та іншими політиками, а також директором-розпорядником МВФ К. Лагард, були узгоджені спільні дії за низкою ключових напрямів для нашої держави.

Так, США висловили тверду готовність продовжити надання допомоги Україні у воєнно-політичній та військово-технічній сферах. Зі своєї сторони представники міжнародних кредитно-фінансових організацій підтвердили плани подальшої підтримки України у проведенні курсу реформ в інтересах забезпечення стійкого економічного росту української держави.

 

Таким чином, Всесвітній економічній саміт у Давосі засвідчив позитивне ставлення більшості провідних держав світу та міжнародних організацій до процесу глобалізації світової економіки. Тим самим відкриваються сприятливі перспективи для світового економічного росту.

В той же час, більшість країн віддає перевагу власним інтересам над загальними інтересами людства. Внаслідок цього створюються передумови і для збереження існуючих та виникнення нових міжнародних суперечностей і конфліктів. Так, на глобальному рівні такі суперечності та проблеми зберігатимуться у відносинах між США та КНР і ЄС, незважаючи на стратегічні цілі сторін щодо поглиблення партнерства між ними.

Водночас слід очікувати продовження тиску США та Європи на Росію та, відповідно, посилення протистояння між ними. При цьому такі дії США та ЄС набуватимуть все більш системного і цілеспрямованого характеру в плані переходу від політичної риторики на різних міжнародних рівнях до практичних кроків із введення реально дієвих санкцій проти Росії.

Зокрема, в рамках такого підходу 29 січня ц. р. Міністерство фінансів США представило Конгресу т. зв. «Кремлівську доповідь», яка включає перелік бізнесменів та чиновників, наближених до В. Путіна, для прийняття відповідних санкційних рішень (згідно з Законом США «Щодо протидії противникам Америки через санкції»). Крім того, на розгляд Конгресу США винесено новий законопроект «Захист виборів від загроз шляхом позначення червоних ліній» (DETER). Документ містить список штрафних дій проти любої країни, яка намагатиметься втрутитись у вибори в США. Один із розділів закону безпосередньо стосується Росії та передбачає розширення санкцій проти неї.

Триватиме також і підтримка України з боку США та ЄС, а також міжнародних фінансових інституцій, що сприятиме зміцненню нашої держави та поглибленню її інтеграції до світової економіки. Всупереч ствердженням Росії та її подільників в інших країнах щодо «втомленості світу від України» та «зниження актуальності українського питання», наша держава залишається в центрі уваги як Сполучених Штатів Америки та Європи, так і провідних міжнародних організацій. Так, за словами Генерального секретаря ООН А. Гутерріша, врегулювання ситуації довкола України стане одним із пріоритетів Організації Об’єднаних Націй у 2018 році.

 

website visitor counter script

Схожі публікації