Єврорегіони — важливий інструмент прискорення європейської інтеграції України

Надія Сербенко

1995 року народження,
студентка Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність «Міжнародне право»

Єврорегіони — важливий інструмент прискорення європейської інтеграції України (на прикладі функціонування Карпатського єврорегіону)

Останнім часом помітно зростає інтерес науковців, та як наслідок — політологів і економістів, до транскордонного співробітництва як одного із практичних способів і механізмів розв’язання проблем глобалізації на міжрегіональному рівні. Вважається, що, в першу чергу, транскордонне співробітництво може вирішити такі важливі питання, як політичні або економічні відносини; охорона навколишнього середовища; науково-технічний розвиток або реалізація спільних програм на міжнародному рівні. Таким чином, транскордонні відносини — це процес, що сприяє розвитку дружніх та взаємовигідних відносин між країнами.

Однією з найпоширеніших сьогодні форм транскордонного співробітництва вважається робота зі створення єврорегіонів. Своєю чергою, єврорегіональна політика — це органічна складова загальнодержавної політики, розвиток якої відіграє вагому роль в реалізації європейського інтеграційного процесу України.

Мета створення єврорегіонів: розвиток регіональної політики та інтенсивних транскордонних зв’язків, а саме — збільшення потенціалу для розвитку прикордонних регіонів; подолання їх ізоляції та негативних наслідків від периферійного положення щодо центру країни, а також фактичної відсутності науково-виробничих, торговельно-економічних та соціокультурних зв’язків з територіями сусідніх держав.

Разом з тим, діяльність окремих єврорегіонів, що іноді були поспіхом утворені на території України, не принесла помітних результатів у розвитку регіональної політики, тому вивчення структури, особливостей діяльності та способів (методів) покращення стану транскордонного співробітництва і сьогодні залишається актуальним як для науковців, так і практиків.

 

Відповідно до даних «Укрстату» (Державної Служби Статистики України) на 2015 рік, сьогодні за участю України створено десять єврорегіонів.

Серед усіх Карпатський єврорегіон (Польща, Словаччина, Україна, Угорщина, Румунія) — найбільший за розміром. Він був створений 14 лютого 1993 року і до його складу входять: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області (Україна); Підкарпатське воєводство (Польща); Кошицький та Пряшівський краї (Словаччина); медьє Боршод-Абауй-Земплен, Хайду-Біхар, Хевеш, Яс-Надькун-Сольнок та Сабольч-Сатмар-Берег (Угорщина); повіти Біхор, Селаж, Сату-Маре, Марамуреш, Харгіта, Сучава та Ботошань (Румунія). Основними нормативно-правовими актами, які визначають функціонування Карпатського єврорегіону, як транскордонної асоціації прикордонних регіонів та громад, є Угода і Статут.

 

На прикладі його майже чверть столітнього існування спробуємо оцінити та зробити висновки про успішність чи навпаки — неуспішність такої співпраці.

Одним із найважливіших проектів Карпатського єврорегіону, що практично реалізується — це Програма «Енергія Карпат», метою якого є підвищення якості публічних послуг, що надаються у галузі енергозбереження в українській частині Карпатського єврорегіону шляхом проведення аналізу наявних енергетичних ресурсів у гірських районах Львівщини, Івано-Франківщини та Закарпаття, а також охорони довкілля завдяки використанню власних енергоносіїв.

У стадії реалізації знаходиться також Програма «Питна вода» на 2012-2020 роки — будівництво та реконструкція водозабірних споруд, зокрема, у маловодних населених пунктах та із найбільшими відхиленнями якості води, з перспективою залучення нових абонентів; впровадження станцій (установок) доочищення питної води у системах централізованого водопостачання; будівництво та реконструкція водопровідних мереж і споруд з перспективою залучення нових абонентів.

У рамках Програми сусідства «Україна-Словаччина-Угорщина» фінансуються чотири проекти від Закарпатської області на загальну суму 2,75 млн євро, а саме: «Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні річки Тиса», «Чиста вода», «Транскордонні можливості розвитку транспортної логістики», «Покращення транскордонного автомобільного руху за допомогою будівництва об’їзної дороги навколо м. Берегово».

Спільно з угорськими партнерами реалізується шість проектів: створення інформаційно-туристичних центрів у містах Ужгород та Берегово; розробка та впровадження транскордонної програми медико-соціальної реабілітації на базі обласної дитячої клінічної лікарні; розробка комплексного українсько-угорського підходу до спільних протипаводкових заходів; дослідження стану використання біомаси у прикордонному регіоні.

Зараз також активно практично реалізуються проекти: «Здорові діти — щаслива нація» та «Карпатська мережа підтримки розвитку місцевих громад» з використанням консультаційно-дорадчої допомоги сусідніх країн. Створено Карпатський ресурсний центр громад, в рамках якого працівники центру на постійній основі консультують представників місцевих громад Карпатського єврорегіону з питань стратегічного планування місцевого розвитку, проектного менеджменту та залучення ресурсів на місцевому рівні, діалогу з місцевою та центральною владою.

Окрім цього, створені Асоціація університетів Карпатського євро регіону, літні школи і тренувальні табори, а також організовано професійні спортивні змагання та благодійні спортивні фестивалі для людей із фізичними вадами.


Щодо негативних моментів, то, на думку експертів та аналітиків, для того, щоб динамічно розвивати Карпатський єврорегіон, необхідно зосередитися на наступному:

– внести зміни до Статуту Карпатського єврорегіону в плані уточнення: хто конкретно є «національною стороною», а також щодо способу погодження пропозицій і рішень на національному рівні;

– розробити комплексну програму розвитку Карпатського єврорегіону, а не лише зосереджуватися на окремих розрізнених програмах (тобто вони мають йти в комплексі), та посилити їх економічну складову (оскільки на даний момент спостерігається переважно соціальна або культурна спрямованість);

– укласти нові угоди про безпосереднє співробітництво між регіонами, іншими єврорегіонами та потенційними донорами (інвесторами);

– створити в регіоні Карпат міжнародні спеціальні економічні території/зони (СЕТ/З);

– розробити ефективний механізм співробітництва з іншими країнами-членами Карпатського єврорегіону, в т. ч. в рамках «місцевої дипломатії»;

– розробити та запровадити Єдину операційну програму ЄС регіону Карпат для розгляду його як спільної європейської спадщини — цілісної економічної, екологічної та гуманітарної системи (як це було виконано під етап реалізації проекту «Карпатський Горизонт-2020»);

– беручи до уваги обмеженість місцевих бюджетів, вирішити проблему фінансування спільних проектів під час їх реалізації, зокрема шляхом організації багатостороннього фінансового менеджменту;

– збільшити надходження прямих іноземних інвестицій від країн-членів ЄС, зокрема, за рахунок виконання проекту East Invest II;

– збільшити рівень фінансування програм Україною;

– забезпечити більш ліберальні режим пересування громадян прикордонних зон та механізм видачі карток MRG (МПР — малого прикордонного руху) для перебування не лише у Польщі;

– започаткувати розробку та узгодити транскордонні кластерні ініціативи, а також розвиток транскордонних кластерів (насамперед, втілення пропозицій щодо транскордонного туристичного кластеру).

 

Таким чином, розвиток транскордонних відносин, перш за все, сприятиме налагодженню дружніх та взаємовигідних стосунків прикордонних територій і громад, тому подальшому вивченню особливостей та головних проблем розвитку єврорегіонів необхідно приділяти постійну та належну увагу.

Загалом єврорегіон є досить ефективним інструментом реалізації зовнішньої політики. Адже транскордонне співробітництво сприяє досягненню стратегічних завдань країни, так як формування єврорегіонів адаптується до конкретних вимог. Функціонування Карпатського єврорегіону наглядно демонструє, що така форма є надзвичайно важливим інструментом у справі прискорення європейської інтеграції України.

З практичної і юридичної точок зору — забезпечення реалізації програм єврорегіонів на рівні регіонів та територіальних громад сприятиме виконанню вимог Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, якою передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС, у т. ч. у контексті транскордонного співробітництва.

www.reliablecounter.com

Схожі публікації