Захід цікавиться чим сьогодні переймається російське суспільство, чому підтримує війну в Україні

«Respekt.cz», Чехія

 

Сьогодні аналітики серед іншого ведуть мову про те, як В. Путін руйнує своєю війною в Україні європейську систему міжнародних відносин, яка сформувалася після холодної війни. Адже ще зо два десятки років тому світ сподівався, що Росія нарешті обрає демократичний шлях свого розвитку і буде по ньому рухатися, демонструючи своє справжнє, демократичне обличчя і нарешті стане тією державою, яку завжди себе намагалася задекларувати. Та згодом щось пішло у Росії «не так». Її теперішній політичний курс вже не співпадає з курсом Заходу, а державний розвиток почав нагадувати якщо не хвилі, що стрімко відкочуються назад, то вже рух по колишніх відомих колах — безперечно. І Європа почала не безпідставно навіть остерігатися Росії з її політикою, економікою і непередбачуваним суспільством, у якого якщо і проявляється активність, то не більша за базарні теревені. Про це, і не тільки, йдеться у надрукованому у популярному чеському журналі Respekt інтерв’ю російського соціолога Григорія Юдіна, який відповідає на запитання редактора Петера Горького (Petr Horký) під заголовком «Захід посилав Путіну все більше грошей. А зараз усі дивуються, чому росіяни не протестують».

Інтерв’ю варте уваги, принаймні, у ньому є цікаві думки соціолога, який спостерігає за подіями в Росії і подає своє бачення її війни в Україні, що обов’язково впливатиме на міжнародне майбутнє обох країн. З першого рядка чеський редактор вказує, що прийшовши до влади, режим російського президента Путіна спирався на неписану угоду, яку він уклав із населенням багато років тому. Вона звучала приблизно так: ви не будете цікавитися політикою та державою — а держава натомість не буде цікавитися вами і дозволить вам спокійно жити своїм особистим життям. Як наслідок, більшість суспільства насправді не цікавилася політикою — і це могла бути війна в Україні, знищення внутрішньої опозиції чи ув’язнення Олексія Навального. Однак саме Путін порушив домовленості, оголосивши восени неповну мобілізацію, під час якої призвав на війну в Україні сотні тисяч російських громадян. Отож, за словами російського соціолога і політолога Григорія Юдіна, ця мобілізація стала більш відчутно значимою подією для народу Росії, ніж початок і хід самої війни. «Ця країна зараз намагається окупувати Україну, але, з моєї точки зору, Росія теж окупована; окупована людьми, які намагаються її знищити. Я повинен воювати в своїй країні», — заявляє Григорій Юдін. За його словами, наївно сподіватися, що росіяни масово вийдуть на вулиці і скинуть Путіна. «Лідери західного світу багато років надсилають кошти Путіну. А тепер усі раптом дивуються, що росіяни не протестують проти Путіна і війни. Які у них для цього є можливості та інструменти?», — цікавиться Юдін, але при цьому переконаний у неминучій військовій поразці російського президента.

Російський соціолог Григорій Юдін
Джерело: Respekt.cz

На запитання «чи може мобілізація та її наслідки змінити досі досить байдуже чи навіть позитивне ставлення більшості росіян до війни?» він відповідає, що в суспільстві залежно від віку людей, побачимо більше поляризації. Тому що виникає цілком очевидний міжгенераційний конфлікт у підході до воєнних дій. Старше за віком населення консолідується навколо президента, а щодо молоді, то вона більш скептично сприймає цю війну, і через загибель мобілізованих солдатів, ймовірно, ще більше починає відчувати острах. У будь-якому разі, вважає російський аналітик, мобілізація порушила модель, яка діяла в російському суспільстві протягом правління Путіна. Сьогодні багато людей просто в шоці, бояться призову, тому намагаються навіть не виходити з дому. Більшість призовників походять з бідних регіонів і регіонів зі значною кількістю етнічних меншин, де ймовірність опору призову в цілому нижча, ніж, наприклад, у Москві. За такою моделлю набору військових діяли колись, у минулому, і вона є такою і сьогодні, нагадує Юдін: «Але зараз її застосували і в Москві, і в Пітері, чого раніше не було — і це важливо». Але кінець Путіна настане тоді, каже аналітик, коли усвідомлення того, що війна програна, почне поширюватися серед людей навколо Путіна, буде більше публічних заяв про те, що вся авантюра була помилкою, і будуть спроби відшукати новий напрямок. «Але зміни відбудуться лише тоді, коли серед еліт буде загальне переконання, що війну програно».

Розмірковуючи далі про можливу участь у війні Білорусі, російський соціолог чомусь упевнений, що вона не допомагатиме Росії у військовому плані, бо «це дуже слабка країна з поганою армією, і якби вона вступила у війну, це принесло б тільки величезні проблеми для Олександра Лукашенка». А ось щодо Заходу, то там переймаються намаганнями Путіна не просто перемогти, а створити інший світовий порядок. І нагадує про ультиматум Путіна, висунутий наприкінці минулого року, за яким він хоче відновити контроль над Східною Європою. А далі Юдін каже, що якщо Захід раптом втратить інтерес до війни і просуватиме мирну угоду, то розширення війни стає набагато ймовірнішим. «Але навіть у цьому випадку війна не закінчиться перемогою Путіна. Найгірше, що може статися, — це серія подій, які призведуть до змін у світовому порядку. Китай нападе на Тайвань, бої спалахнуть у кількох місцях. Та досі немає варіанту шляху Путіна до перемоги, є лише варіанти більш тривалого шляху до неминучої катастрофи».

Українські військові в місті Лиман
Джерело: Respekt.cz; автор: Reuters

Як вважає російський соціолог, є три причини, чому Росія програє війну. «По-перше, їй нема чого робити в Україні, тому у бійців немає мотивації воювати. По-друге, вони стикаються з необмеженими ресурсами супротивника (мається на увазі підтримка з боку країн НАТО). І по-третє, російська армія надзвичайно корумпована та неефективна, ієрархічно структурована, негнучка. Путін не може впоратися з цими трьома проблемами. Звісно, останню проблему Путін намагається вирішити тиском на Захід, щоб той відмовився допомагати Україні. Але допоки ці три проблеми залишатимуться, я не бачу шансів у Путіна перемогти. Ба більше, Путін навіть не знає, як має виглядати перемога в цій війні».

Чеський журналіст нагадав російському співбесіднику, як той за два дні до російського вторгнення в Україну сказав, що Путін збирається розпочати найбезглуздішу війну в історії. І поцікавився, звідки така впевненість, що вторгнення відбудеться? Юдін відповів, що це весь час висіло в повітрі, вказуючи при цьому, що вторгненням ніхто не переймався. «Путін і його еліти мають те, що ми можемо назвати оборонним мисленням. Воно полягає в тому, що, з їхньої точки зору, війна в Україні є оборонною. Вони відчувають справжній страх, що вони знаходяться в небезпеці і повинні захищатися. Вони живуть думкою, що хтось постійно вигадує революцію, щоб їх повалити. Водночас загальна ситуація за останні роки погіршилася. Путін почав втрачати легітимність в очах підростаючого покоління. До того ж суттєво змінювалася ситуація за кордоном Росії, коли Україна поступово нарощувала військову співпрацю зі Сполученими Штатами, що мало гарантувати їй певну безпеку… Тому у Путіна довго був у голові цей божевільний план стратегічної оборони, наслідком якого стало вторгнення. З 2020 року, коли змінив конституцію, було зрозуміло, що на порядку денному — війна, але ніхто не звертав на це особливої уваги… Путін досі сприймає цю війну як запобіжну боротьбу за своє існування. Це не війна за Україну. Амбіції Путіна набагато ширші, і він не здасться, поки його не зупинять… Перспективи миру з Путіним немає, тому що він не розуміє ідеї миру. Він у війні, яка триватиме, поки він живий».

Покинута в Ізюмі російська військова техніка
Джерело: Respekt.cz; автор: ČTK/AP/ Evgeniy Maloletka

Чеський журналіст також поцікавився рівнем пропаганди у Росії. І що це таке — відкрита російська пропаганда?

— Це ціла система, що розпочинається з дитячого садка, подовжується у початковій та середній школах і закінчується в університеті. Влада намагається просувати ту версію історії, яка влаштовує президента. Змінюється навчальний план, вводяться спеціальні лекції. Пропагується мілітаризм і армія — тож це стосується переважно середніх шкіл — з метою нав’язати сприйняття війни.

У інтерв’ю також йшлося про майбутню долю Росії у тому разі, коли Путін не залишиться при владі. На погляд російського соціолога, все залежатиме від того, як конкретно закінчиться російсько-українська війна. Якщо вона буде тривалою і Росія виснажиться стосовно економіки і населення, то цілком вірогідно, що може вибухнути громадянська війна, яка і призведе до розпаду країни.

— Але я скажу одну річ, яку недооцінюють. В даний час в Росії є велика кількість людей, які проти цієї війни. Йдеться про десятки мільйонів людей. Вони зараз дуже мало можуть зробити проти цієї війни, принаймні вони так думають. Вони не вірять, що можуть якось протистояти нинішньому режиму. Проте вони чекають слушної нагоди, миті, коли перед ними відкриється вікно. Під цим я маю на увазі, що в Росії існує досить широка база для іншого типу режиму. Це молоді люди, які залучені до глобальної комунікації, вони більш прогресивні. Ймовірно, вони не за США, але їх дратує нинішня агресивна зовнішня політика Росії. Я бачу цю людську базу на якій могла би виникнути інша Росія, не імперська, а республіканська. Чи матимуть ці люди такий шанс? Не знаю. Але вони чекають, щоб звільнити країну від сучасних старіючих еліт.

Поліція в Москві затримує протестувальників
Джерело: Respekt.cz; ілюстративне фото

Також, відповідаючи на одне з чергових питань про можливу інтеграцію Росії у світову спільноту передових країн, соціолог Юдін звернув увагу на теперішню російську еліту. Саме вона, а не російське суспільство намагалася, так би мовити, інтегруватися. «Це була угода між корумпованими елітами з обох сторін, — коментує соціолог. — …Це була інтеграція корумпованих російських еліт, які грабували свою країну. Росія — це країна, де лише вісім відсотків населення коли-небудь відвідували Європу. А скажіть, скільки людей з Європи коли-небудь відвідували Росію? То що це була за інтеграція?» Навіть якщо найбільш доброзичливий уряд прийде до влади в Росії, вважає Юдін, то напруженість й надалі існуватиме, і знову виникне небезпека конфлікту. Росія має бути залучена до якоїсь глобальної архітектури. А далі наголошує, що вони (європейські спільноти — ред.) повинні взяти на себе відповідальність за збереження миру в регіоні, якщо ми не хочемо, щоб цей конфлікт залишався тут назавжди. І Росію не слід намагатися зробити колись членом НАТО, бо це суперечить його змісту.

— Але всю архітектуру безпеки доведеться переосмислити. НАТО повинна мати інакшу мету. Необхідно створити загальну структуру, яка включатиме Росію та змусить її взяти на себе відповідальність за підтримку безпеки в Європі… І коли його (Путіна) усунуть і нинішня божевільна еліта піде слідом з ним, ми не повинні підтримувати напругу та прокладати шлях для підйому ще однієї божевільної еліти в Росії. Нам потрібно замислитися над створенням нових структур зі спільним порядком денним. Це єдиний спосіб запобігти новим війнам…

Американські боєприпаси для України
Джерело: Respekt.cz; автор: Reuters

Також російський соціолог вважав за належне сказати, що західні держави багато років підтримували Путіна. «Вони мовчки спостерігали, як він нищить внутрішню опозицію. Вони хоч і скаржилися на порушення свобод і прав людини, але в той же час до кишень Путіна надсилали все більше грошей. Вони зробили це з повним усвідомленням, що внутрішня рівновага в Росії все більше руйнується. А тепер усі раптом дивуються, що росіяни не протестують проти Путіна і війни… Такі компанії, як Nokia, наприклад, допомогли йому створити неймовірно ефективну систему стеження за громадянами. Проти кого, думали ці лідери, Путін використає свою систему? Проти злочинців чи проти своїх опонентів? Якою була реакція на отруєння Навального? Чи змінило це якимось чином ставлення Заходу? Якою була реакція, коли Путін відкрито шантажував керівників глобальних компаній, таких як Google і Apple? Ці компанії пішли з Росії? Ні, тому що всі хотіли заробити гроші».

Підготував Олег Махно

 

 

Схожі публікації