Війна за українські надра: Росія намагається забезпечити своє майбутнє сировиною з України

Природні ресурси України становлять справжню цінність для забезпечення існування путінської імперії під назвою російська федерація

Berliner Zeitung, Німеччина

Європейські економісти усвідомлюють, що Україна — держава, багата на природні ресурси. На сході нашої країни є великі поклади газу, нафти, вугілля, рідкісноземельних металів тощо. Водночас існує усвідомлення того, що значну частину з них росія вже контролює. Останнім часом серед аналітиків на Заході, зокрема й у Німеччині, загострилася дискусія стосовно майбутнього світоустрою після завершення війни росії в Україні, визначення позиції щодо архітектури світоустрою, в якому будуть враховані інтереси впливових гравців світу. Геополітика виступає як інструмент для розуміння справжніх інтересів рушіїв війни як в Україні, так і в Ізраїлі, чи на Тайвані, у Гіндукуші чи ще деінде. Контроль над простором залишається принциповою метою таких геополітичних зусиль провідних країн-суб’єктів, які намагаються досягти власних цілей будь-якими засобами. А найпростішим і перевіреним часом засобом для них є війна. За веденням жорстоких бойових дій, вбивствами людей, звірствами агресора на захоплених територіях стоять ті ж самі геополітичні інтереси. Росії потрібно забезпечити власний контроль над простором і територіями — об’єктами її дійсної зацікавленості. Такий простір, на думку агресора, підлягає контролю в усіх вимірах. Зокрема, й під землею, де в Україні лежать поклади природних корисних копалин, які, своєю чергою, мають забезпечити існування, економічні переваги та процвітання країни-агресора.

Німецьке столичне видання Berliner Zeitung надрукувало статтю власного кореспондента Максиміліана Беєра (Maximilian Beer), в якій робиться спроба об’єктивного аналізу дійсних причин ведення загарбницької війни росією в Україні, серед яких він називає природні ресурси України, які становлять справжню цінність та необхідність для забезпечення існування путінської імперії під назвою російська федерація.

Німецьке видання нагадує, що Україна має величезні запаси сировини, зокрема природного газу, нафти, літію тощо. У цьому сенсі, зазначає Berliner Zeitung, Україна — це багата держава. Водночас росія від 2014 року контролює численні родовища на сході країни. Саме у цьому полягають економічні причини вторгнення російських регулярних військ на Донбас та встановлення там маріонеткових промосковських режимів зі столицями у Донецьку та Луганську.

Російська окупація Донбасу вже давно призвела до величезних економічних наслідків, як для самої України, так і все більше для ЄС, який був змушений змінювати свою сировинну стратегію. Від моменту повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у лютому 2022 року ситуація з енергоносіями в ЄС знову загострилася.

Три чверті запасів природного газу в Україні перебувають під контролем росії

Про це йдеться в урядовому документі Німеччини, який Наукова служба Бундестагу підготувала на прохання депутата від партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) Петра Бистрона. Оскільки офіційна інформація про державні запаси сировини в Україні є конфіденційною, німецькі науковці посилаються на дані з відкритих джерел. Серед іншого, були зібрані наукові результати досліджень інститутів і аналітичних центрів.

У своїй оцінці Наукова служба Бундестагу зосередилася на територіях, що на схід від Дніпра. Відповідно до результатів досліджень науковців, отриманих з аналізу канадського аналітичного центру SecDev, 50 відсотків запасів традиційної нафти і 72 відсотки запасів природного газу України наразі перебувають під контролем росії. Крім того, у цьому регіоні концентрований майже весь видобуток вугілля в Україні, запаси якого є другими за обсягами в Європі. Росія також контролює близько 80 відсотків запасів морських вуглеводнів України.

Почесний керівник відділу економічної політики та економічних досліджень Університету Мартіна Лютера в Галле-Віттенберзі та керуючий директор Німецького інституту літію Ульріх Блум повідомив виданню Berliner Zeitung, що «у короткостроковій перспективі українські запаси газу є особливо важливими». Один із результатів його наукових досліджень щодо покладів українських сировинних родовищ також цитується у звіті Наукової служби Бундестагу Німеччини.

Україна має такі великі обсяги газу, що могла б постачати газ багатьом країнам, заявив економіст Блум: «У середньостроковій та довгостроковій перспективі український потенціал полягає у водні, а також у літії, графіті та рідкісноземельних металах». За інформацію з відкритих джерел, наразі росія контролює близько третини покладів рідкоземельних металів на території України.

Крім того, згідно зі звітом Наукової служби Бундестагу, москва контролює майже 50 відсотків усіх джерел відновлюваної енергії, включно із 89 відсотками вітрових електростанцій в Україні. Також у документі приділена увага зерновому сектору України. Зокрема, зазначається, що майже третина врожаю української пшениці припадає на східні області Донбасу, Запорізьку, Херсонську та Одеську області, частина з яких окупована російською армією.

На думку німецького економічного експерта, уряд путіна також має раціональні мотиви для війни

Деякі оглядачі підозрюють наявність сировинних багатств України як мотив загарбницької війни Росії. Припущення Наукової служби Бундестагу полягає в тому, що росія намагається не тільки знищити зростаючий економічний суверенітет України, але й завдати шкоди Заходу. Адже влітку 2021 року Європейський Союз ухвалив рішення про стратегічне партнерство з Україною щодо критичної сировини.

Економіст Блум вважає, що «окрім власних історичних мотивів, російський уряд має явно раціональні мотиви». Кремль усвідомлює, що економічна модель росії, яка залежить від нафти, газу та вугілля, не має майбутнього з його поступовою відмовою від викопного палива. Тож уряд під керівництвом президента владіміра путіна, випереджаючи події, намагається якомога більше країн поставити у залежність від своєї викопної сировини та ядерного палива.

Ульріх Блум також нагадує, що «з іншого боку, росія намагається отримати контроль над сировиною, яка буде надзвичайно важливою в найближчі десятиліття». Як приклад він наводить метал літій, який використовується у виробництві акумуляторів для електромобілів, а цей ринок, як очікується, значно зростатиме в найближчі десятиліття. Економіст вважає, що «з цієї точки зору росія веде війну, щоб забезпечити панування своєї автократичної системи».

За даними Національної академії наук України, запаси літію у країні складають близько 500 тис. тонн. З таким показником вони є одними із найбільших у світі.

За оцінкою економічного експерта, для російського президента путіна питання стоїть у «забезпеченні панування його автократичної системи».
Джерело: Eraldo Peres/AP/dpa

З огляду на війну росії в Україні Європа повинна змінити свою сировинну стратегію

Інше питання — як Європа має реагувати на актуальну ситуацію, з точки зору економічної та енергетичної політики. З початку російської загарбницької війни в Україні насамперед Німеччина перебуває у глибокій енергетичній кризі. Сьогодні саме припинення постачань російського газу є причиною зростання цін у Німеччині. У майбутньому може виникнути її залежність від інших видів сировини.

Речник із питань зовнішньої політики парламентської фракції партії AfD Петр Бистрон заявив, що «Німеччині потрібна сировинна стратегія, яка узгоджується з нашими національними інтересами». Петр Бистрон виступає за створення сировинної компанії, яку підтримуватиме федеральний уряд Німеччини — асоціації приватних компаній. Зокрема, німецькі підприємства повинні забезпечуватися стратегічно важливою сировиною, «а цей консорціум міг би грати впливову роль на міжнародному рівні, зокрема, коли йдеться про рідкоземельні елементи в Україні». Таким чином, на думку німецького видання, Німеччина може підготуватися до майбутніх сировинних конфліктів.

У коаліційній Вільній демократичній партії Німеччини (FDP) скептично оцінюють майбутнє сировинних запасів України. Член парламенту Німеччини Крістоф Хоффманн повідомив Berliner Zeitung, що «на сьогодні ці джерела більше не є перспективними для Німеччини». Крістоф Хоффманн, який є заступником голови парламентського комітету з економічного співробітництва і розвитку, вважає, що «тим більше важливо для Німеччини диверсифікувати постачання сировини».

На думку німецького політика, великі можливості наразі пропонує Африканський континент. Його фракція вже давно закликає до створення у Відомстві Федерального канцлера Німеччини посади африканського економічного представника. Хоффманн заявляє, що «неможливо передбачити, коли та чи будуть взагалі українські джерела сировини коли-небудь знову доступні німецькій промисловості». За його словами, Німеччина й надалі твердо стоятиме на боці України, «…проте, нам доведеться шукати нових партнерів, наприклад — ДР Конго».

Сировинне багатство: чи будуть врешті-решт потрібні російські репараційні виплати

Ульріх Блум також виступає за те, щоб Європа розширила свою сировинну стратегію. Berliner Zeitung зв’язалася з цим економістом в Оттаві, де він брав участь у зустрічі з представниками бізнесу та політики в рамках німецько-канадського сировинного партнерства. Метою такої стратегії є зменшення залежності Європи від Китаю в майбутньому. Тому, на погляд економіста Блума, необхідно скористатися можливістю відбудувати Україну та підтримати країну в її боротьбі за звільнення власних територій.

Український воїн на передовій біля Дніпра.
Джерело: Alex Babenko/AP/dpa

Ульріх Блум вважає, що Україна у майбутньому має стати важливим сировинним партнером для ЄС: «Вона має висококваліфікованих експертів для втілення інтегрованої стратегії індустріалізації». Білорусь також є країною з численними природними запасами сировини, яку слід звільнити від тиску Росії. Економіст застерігає, що «якщо ми будемо покладатися в першу чергу на африканські країни, такі як Конго, ми ризикуємо стати залежними від автократів і поставити під загрозу наші ланцюги постачань».

Звісно, від звільнення від російської окупації в першу чергу виграє Україна. У документі Наукової служби Бундестагу, зазначає німецьке видання, йдеться, що Україна є «потенційною наддержавою у виробництві важливих промислових металів». Згідно з відкритими даними, Україна має «комерційно значущі обсяги 117 зі 120 найбільш затребуваних промислових мінералів у більш ніж 8700 досліджених родовищах».

Країна та її економіка могли б заробити на цьому великі гроші, зазначає німецьке видання. Загальна вартість цих родовищ, включно із титаном, залізом, неоном, нікелем, літієм, може становити від 3 до 11,5 трлн доларів США. «Завдяки своїй сировині, — заявляє економіст Ульріх Блум, — Україна може накопичити стільки багатства, що могла б відмовитися від репараційних платежів з боку росії».

* * * * *

Німецький прагматизм, що межує з прийнятними нормами моралі, не є чимось новим для України. Особливо цинічними видаються міркування німецьких економістів стосовно забезпечення майбутнього Німеччини за рахунок покладів корисних копалин в Україні. Не дивним видаються і спроби німецького економіста поширити свої міркування на рівень проблематики Європейського Союзу та майбутніх відносин країн-членів ЄС з Україною. Водночас неприйнятними є й міркування німецьких економістів щодо доцільності репараційних компенсацій за моральні і матеріальні збитки, завдані Україні російським агресором.

Підготував Сергій Польовик