Вирішальний момент для Сі, Китаю та 21-го століття
15.03.2022 р. «Die Welt», Німеччина
Популярне у Німеччині видання «Die Welt» 14 березня ц.р. ввечері розмістило публікацію власного кореспондента з міжнародних питань Клеменса Вергіна (Clemens Wergin), присвячену ключовому моменту у перебігу війни Росії проти України, а саме ставленню Китаю до його участі у цій війні.
Президент США Джо Байден та лідер Китаю Сі Цзіньпін.
Джерело: dpa, AFP, Montage: Infografik WELT
Поки що Пекін не виявив чіткої позиції щодо війни Росії в Україні. Тепер американські спецслужби розкривають, що Путін попросив своїх комуністичних союзників про підтримку зброєю. Ця тактика примусить Китай взяти на себе важливі зобов’язання, що матимуть далекосяжні наслідки.
ЗМІ США, з посиланням на неназвані джерела в уряді Сполучених Штатів Америки повідомили, що Росія звернулася з проханням до Китаю щодо надання їй допомоги в реалізації військових намірів в Україні. Допомога передбачає надання як економічної підтримки, так і військового спорядження. Зокрема, прохання стосується надання Росії китайських безпілотних летальних апаратів (БПЛА), дронів.
Таке звертання до Китаю свідчить, наскільки поганим є для Росії перебіг війни в Україні. До того ж, це також показує, наскільки ізольований режим у Москві зараз на міжнародному рівні.
Фактично загравання з Китаєм стало свого роду другим, дипломатичним фронтом у цій війні. Американці вклали багато енергії, щоби стримати китайців від підтримки Росії. Зокрема, й шляхом проведення особистих переговорів, подібними до тих, які в понеділок 14 березня ц.р. провів радник з національної безпеки Джейк Салліван (Jake Sullivan) з високопоставленими чиновниками китайського уряду в Римі.
Проте останніми тижнями США також чітко застерігали Пекін, щоби він не підтримував Росію однозначно. Зокрема, міністр торгівлі США Джіна Раймондо (Gina Raimondo) пригрозила, що уряд США може зупинити діяльність китайського виробника чіпів компанію SMIC та інші китайські технологічні компанії, якщо вони обійдуть економічні санкції, накладені на Москву.
У неділю Салліван також надіслав попередження Пекіну. Салліван заявив для телеканалу CNN, що «ми повідомляємо офіційно та приватно Пекіну, що якщо Китай суттєво ухилиться від санкцій або підтримає Росію та поповнить її військові запаси, це матиме для нього абсолютні наслідки».
Слова попередження Пекіну
Початкова реакція свідчила, що Китай був роздратований американськими застереженнями. Речник МЗС Китаю Чжао Ліцзянь (Zhao Lijian) заявив, що «США останнім часом поширюють дезінформацію проти Китаю щодо України. Це неприпустиме зло». Усі залучені сторони мають шукати дипломатичного рішення, а не загострювати ситуацію. Можливо, він також був роздратований тим, що прохання Росії про допомогу взагалі мало публічний характер.
Насправді американці використовують тактику щодо китайців, яку вони використовували щодо Москви: упереджувальне розкриття розвідувальних даних, щоб підірвати зусилля іншої сторони та вплинути на процес прийняття рішень її політичним керівництвом.
У випадку з Пекіном це свідчить, по-перше, про те, що Вашингтон уважно стежить за тим, що саме робить Пекін. І це змушує китайське керівництво, яке до цих пір дотримувалося нейтральної лінії у питанні щодо війни в Україні, показати свої справжні наміри. Президент Ради з міжнародних відносин Річард Хаас заявляє, що допомога Росії у військовій сфері означатиме, що «Китай сам стане мішенню значних санкцій і перетворить себе на країну-вигнанницю». Водночас, «відхилити це прохання Росії означатиме залишити відкритими двері принаймні для вибіркової співпраці зі США та Заходом. Наразі настав визначальний момент для Сі, для Китаю та для 21 століття».
Фактично, від початку кризи Пекін дотримувався збалансованого курсу. З одного боку, Китай у минулому завжди виступав за непорушність національних кордонів, а з іншого боку, він вбачав у Росії ключового партнера в реалізації наміру заміни встановленого Заходом міжнародного порядку на новий.
Президенти Володимир Путін і Сі Цзіньпін щойно запевнили один одного у «безмежній дружбі», що передусім означало партнерство між автократичними лідерами з метою консолідації власних диктаторських режимів проти західних зусиль щодо демократизації.
Але беззастережна підтримка Пекіном жорстокого загарбника, який бомбить дитячі лікарні, завдасть серйозної шкоди іміджу Китаю у світі. Тому китайці досі дотримувалися нейтрального курсу. Від початку вони обережно підтримували Москву і визначали організацію НАТО винною за війну в Україні.
Пізніше Китай не проголосував в Генасамблеї ООН за резолюцію, яка засуджує Росію. У той же час, державні ЗМІ Китаю продовжують поширювати російську пропаганду, зокрема про нібито підтримувані США лабораторії з розробки біологічної зброї в Україні. Ці інсинуації також були рішуче засуджені з боку США.
Китай зацікавлений у збереженні режиму Путіна як сильного автократичного партнера та в послабленні НАТО. Тому ця війна є згубною не тільки для Росії, але й для Китаю. Пекін сподівався на швидку перемогу Росії, яка водночас мала засвідчити слабкість Заходу.
Натомість ця невдала війна зараз викриває слабкість Москви. Вона призвела до давно небаченої на Заході єдності та рішучості, а також до розуміння багатьма країнами Європи, що їм знову доведеться витрачати більше коштів на озброєння. Тому керівництво Китаю має запитати себе, чи дійсно це було гарною ідеєю, так тісно зв’язати себе з таким азартним гравцем, як Путін.
Китайська дилема
Зовнішньополітичний оглядач Гідеон Рахман (Gideon Rachman) пише у Financial Times, що Росія і Китай однаково негативно ставляться до супердержави США. Проте Рахман вважає, що «обидва партнери по-різному підходять до цього суперництва зі США». «Китай може дозволити собі грати у довгу гру і розраховувати на свою економічну могутність, щоб змінити глобальний баланс сил. Але Росія перебуває в слабшому економічному положенні і тому робить ставку на грубу силу в Україні». Це може мати наслідком, що Китай зараз потрапить у протистояння із Заходом швидше, ніж цього хотілося би керівництву в Пекіні.
Сполучені Штати Америки знають про китайську дилему і тому намагаються змусити Пекін прийняти рішення проти Москви. З одного боку, аргументуючи збільшенням витрат, які спричинить за собою підтримку Китаєм Москви. Врешті-решт, вторинні санкції проти частин китайської економіки, які продовжують співпрацювати з Москвою, не тільки послаблять китайську економіку, але й прискорять економічний розрив між Китаєм та США.
А з іншого боку, підвищуючи ціну втрати міжнародної репутації, Пекін повинен вибрати собі у партнери московського тирана. І це одна з причин, чому адміністрація Байдена намагається змусити китайців прийняти правильне рішення на відкритій світовій арені.
У будь-якому випадку, китайці визнали, що це завдасть шкоди їхньому іміджу, якщо на міжнародному рівні їх будуть розглядати як відвертих прихильників Путіна. Речник МЗС Китаю Ліцзянь (Lijian) в п’ятницю 11 березня ц. р. демонстративно опублікував у Твіттері фотографію доставки в Україну допомоги від Китайського Червоного Хреста.
Доставка в Україну допомоги від Китайського Червоного Хреста.
Джерело:Lijian Zhao 赵立坚 https://twitter.com/zlj517/status/1502088711676182529
Але це мало допоможе репутації Пекіна, якщо Китай вирішить постачати Путіну зброю, яка спочатку спричинить ті рани, які китайські гуманітарні вантажі мають допомогти полегшити.
У заголовку матеріалу колаж: Getty Images/ZARICM; Montage: Infografik WELT
