Війна в Україні і економіка Європи
Частина 1. «Заборонити не означає виконати»
respekt.cz
Економіка потерпає не лише на тій території, де ведуться бойові дії. Це сьогодні спостерігається і у Європі, не всі держави якої схильні виступити проти Росії внаслідок її нападу на Україну. Так, необачна довіра до РФ, (а мається на увазі серед іншого велике споживання її корисних копалин — нафти і газу — що призвело до залежності галузей виробництва багатьох країн), сьогодні примушує європейські уряди шукати вихід з такого «кута», що починає бути схожим на глухий. Зайве зараз вказувати на причину такого стану, що загалом зрозуміла. Не так складно дорікати комусь із політиків за таку провину.
А ось що насправді вони планують нині вдіяти, щоб вийти з такої ситуації, тобто, уникнути російської газової і нафтової залежності і вказати місце Кремлю, що почуває себе гравцем, який зірвав куш? Наприклад, Австралія, Великобританія, Канада та США заборонили закупівлю російської нафти через вторгнення Росії в Україну. Крок логічний, не потребує пояснень.
У Європейського Союзу немає чіткої позиції у такому питанні. Його держави-члени змушені обговорювати пропозиції щодо такої заборони, і сам факт того, що вони ухвалять таку пропозицію, сприятиме подальшому зростанню цін на нафту на світових ринках, йдеться у матеріалі «Не будемо поспішати, застерігає Німеччина від бойкоту російської нафти», що розміщений на чеському сайті /zpravy.aktualne.cz/
Джерело: сайт «Aktualne.cz», фото Lydvik Hradilek, https://zpravy.aktualne.cz/
Та спочатку про нещодавню інформацію на українському сайті «Главком», що свідчить про актуальність порушеної теми закупівлі деякими європейськими країнами корисних копалин у росіян: «Галузевий видавець Energy Intelligence вважає, що «Газпром» заробив $20,5 млрд від продажу газу в Європі за перші два місяці 2022 року. Майже стільки, скільки він заробив у Європі за весь 2020 рік… Доходи «Газпрому» від експорту газу за підсумками 2021 року збільшилися майже в 2,2 рази (до $55,51 млрд) порівняно з аналогічним минулорічним періодом. Така сума розкрита у матеріалах Федеральної митної служби (ФМС) Росії. Фізичний обсяг експорту газу збільшився на 0,5% (до 203,5 млрд кубометрів). У грудні «Газпром» наростив обсяг продажу на 12,4% порівняно з листопадом (до 16,1 млрд кубометрів).
За підсумками минулого року середня експортна вартість постачання газу «Газпрому» склала $272,8 за тисячу кубометрів. У грудні показник зріс до $517,8 проти $503,5 за тисячу кубометрів у листопаді.
За даними ФМС, доходи компаній Sakhalin Energy та «Ямал ЗПГ» від експорту зрідженого природного газу (ЗПГ) у 2021 році зросли на 8,5% (до $7,32 млрд)…
«Газпром» у Європі за два місяці заробив майже стільки ж грошей, як торік.
Джерело: сайт «Главком», фото ЕРА, https://glavcom.ua/
У вересні 2021 року низка депутатів Європарламенту закликали Єврокомісію розпочати розслідування проти «Газпрому» через рекордне зростання цін на газ. Представники Польщі та країн Прибалтики просили вивчити дії компанії, які, за їхньою версією, і спровокували зліт вартості.
Отож чи потрібно дивуватися, звідки у російського міноборони кошти на «проведення воєнної операції на Україні»?
У вищезгаданій кореспонденції на чеському сайті zpravy.aktualne.cz згадується також, що у ЄС остаточно не можуть дійти спільної думки чи доцільно забороняти закупівлю тієї ж російської нафти в ситуації, коли такий крок може вплинути на близько 27 відсотків її імпорту. У той же час деякі внутрішні НПЗ повністю залежать від поставок через систему трубопроводів російської нафти.
Як відомо, більшість російської нафти купує Німеччина, але і Нідерланди є вагомим клієнтом, який також функціонує як важливий торговий центр для європейського ринку. Саме ці дві країни найчастіше застерігають від поспішних кроків, вважаючи, що вони можуть сприяти ще більш різкому зростанню цін на енергоносії та призвести до зупинки деяких європейських НПЗ. Така країна, як Угорщина ще перед вчорашніми виборами виступила проти заборони на імпорт енергетичної сировини з Росії, а Болгарія повідомила, що в разі схвалення такої заборони в ЄС, швидше за все, намагатиметься її оминути.
Деякі клієнти в Європі під час політичних дебатів добровільно відмовилися від російської нафти. Бо їх хвилює, що невиконання такої постанови зашкодить їхній репутації. Відмовилися навіть не зважаючи на те, що за певних обставин подальші операції з російською нафтою можуть створити для них юридичні наслідки. Європейські НПЗ, які продовжували купувати російську нафту, здебільшого частково належать російським компаніям (принаймні, донедавна — ред.).
Крім того, вони залежать від мереж трубопроводів постачання нафти з Росії. Є й такі, що не входять до ЄС і не критикують Росію за її вторгнення до України, та продовжують закупівлю російської нафти. Це, наприклад, не лише Китай, але й демократична Індія. Туреччина, яка виступає посередником у переговорах між Москвою та Києвом, також поки що не збирається припиняти такої закупівлі. І лише найбільша польська нафтопереробна компанія PKN Orlen, що купувала російську нафту для своїх НПЗ у Литві, Польщі та Чехії, обіцяла повністю припинити такі закупівлі.
Угорська нафтова група MOL отримує російську нафту через нафтопровід і не планує нічого змінювати. У матеріалі згадується, як Будапешт раніше вказував, що не схвалює санкції щодо нафти та природного газу з Росії. До речі, MOL управляє трьома нафтопереробними заводами в Угорщині, Словаччині та Хорватії.
Що ж до самої Чехії, то щороку до неї привозять близько семи-восьми мільйонів тон нафти. Майже половина з них — російська, і надходила вона трубопроводом через Білорусь та Україну. Решта в основному з Азербайджану та Казахстану трубопроводом IKL з Німеччини, який з’єднаний з нафтопроводом TAL з італійського порту Трієст.
