«Макрон збирає нашу електроенергію, а ми у Німеччині оплачуємо рахунки»
Порівняльний погляд з точки зору енергетики
24.08.2022 р. «Focus», Німеччина
Два європейських геополітичних гіганти, Франція і Німеччина, є визначальними державами для формування спільної політики Євросоюзу, становим хребтом економічної потуги, колективної безпеки та мирного існування на континенті. Обидві країни долучилися до санкцій колективного Заходу щодо протидії агресивній війні Росії в Україні та надають їй військову та іншу допомогу. Про темпи і якість цієї допомоги багато говорять, справедливо критикуючи неповороткість німецької державної машини у прийнятті необхідних рішень та подекуди відвертого затягування з наданням важких озброєнь Україні. А також, засуджуючи зарозумілі реверанси Макрона до Росії, його тривалі переговори з Путіним телефоном тоді, коли потрібно надавати зброю. І лише поновлена критика з боку України примушує президента Франції до чергового постачання незначної кількості ефективних артилерійських систем, після чого постачання зупиняються, аж до чергової критики з України.
Водночас, обидві держави переслідують власні національні геополітичні інтереси, не зупиняючись перед завданням певної свідомої шкоди одна одній, якщо це необхідно. Особливо таке протистояння виявляється у питаннях енергетичної забезпеченості своїх держав, з огляду на наближення опалювального сезону, та пов’язаний з ним енергетичний шантаж Москви.
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц у травні ц. р.
приймає у Берліні президента Франції Еммануеля Макрона.
Джерело: IMAGO/photothek
Німецьке видання «Focus» надрукувало 24 серпня ц. р. аналітичний матеріал власного онлайн-кореспондента та співредактора Крістіана Бьома (Christian Böhm) з висвітленням стану відносин, джерел конфліктів між державами та перспективами їх подолання.
Розглядаючи енергетичні протиріччя, видання відзначає, що Франція значною мірою покладається на власну потужно розвинену атомну енергетику. Тим не менш, наразі країна імпортує велику кількість електроенергії з Німеччини. У той час як Макрон обмежив ціни на електроенергію для своїх співвітчизників додатковими мільярдними асигнуваннями, ціни в Німеччині на неї невпинно зростають. Отже, солідарність між двома провідними країнами ЄС вичерпується на державному кордоні.
Голова Федерального мережевого агентства (Bundesnetzagentur BNetzA) Клаус Мюллер (Klaus Müller) у німецькому ток-шоу на телеканалі ZDF «Маркус Ланц» («Markus Lanz») нещодавно говорив про «сусідську солідарність», коли змушений був пояснювати таку енергетичну ситуацію, зазначає «Focus». У липні ц.р., незважаючи на загальні заклики дотримуватися економії, газові електростанції Німеччини виробили значно більше електроенергії, ніж у тому самому місяці минулого року. Більша частина вироблених потужностей призначалася для Франції.
У цій країні майже половина з 59 атомних електростанцій наразі вимкнені з мережі, а альтернативних джерел енергії не вистачає. Ціни на біржі електроенергії мають рекордні позначки. Але Еммануель Макрон ще навесні подбав про те, щоб його громадяни могли спокійно спати, навіть з увімкненим світлом. Те, що німці мають спеціально доплачувати, не є його турботою.
Партнер у компанії-консультанті з керування бізнесом enervis energy advisors, яка спеціалізується на питаннях енергоменеджменту Мірко Шлоссарчик (Mirko Schlossarczyk) погоджується, що «електрогенерація з використанням природного газу є дивним парадоксом в епоху постійних закликів на зразок «економте газ». Але з точки зору виробника, з огляду на нині надзвичайно високі ціни на електроенергію у Франції, виробництво електроенергії з дорогого газу окупається. «Це означає, що для цього є величезні економічні стимули», вважає Мірко Шлосарчик.
Ціни на електроенергію встановлюють рекорди
Крім того, за словами Шлоссарчика, на ринку електроенергії існують високі бонуси за ризик, які неможливо отримати через витрати на виробництво електроенергії на електростанціях, незважаючи на високі ціни на газ. «На ринку спостерігається величезна нервозність із надмірними коливаннями цін, головним чином зумовлена страхом перед малою пропозицією та перезбудженою психологією ринків, спричиненою кризою».
На Лейпцизькій біржі цін на електроенергію EEX ціна за мегават-годину минулого тижня становила понад 550 євро. Це на цілих 2000 відсотків більше, ніж рік тому. У спокійніші часи ціна коливається від 20 до 80 євро за мегават-годину. Але у Франції розміри цін на електроенергію виглядають по-іншому, там на ф’ючерсному ринку за мегават-годину потрібно заплатити понад 1000 євро.
Французькі атомні електростанції в циклі очікування
Ще одна причина встановлення рекордних цін на електроенергію, пояснює Шлосарчик, полягає у тому, що «доступність потужностей для виробництва електроенергії у Франції, Швейцарії та Італії зараз нижча за середню». Попит на електроенергію, з іншого боку, є сезонним у звичних умовах. Наприклад, у той час як продуктивність гідроенергетики слабшає у Швейцарії через брак води, посуха у Франції є проблемою через брак охолоджувальної води. Такі причини мають схожі негативні впливи, але проблема в цілому місцевого рівня.
АЕС Франції на карті. Список усіх французьких атомних електростанцій.
Джерело: https://miraes.ru/
Експерт вважає, що «Франція виділяється на європейському енергетичному ринку завдяки своїй односторонній зосередженості на розвитку атомної енергетики». На його думку, «в минулому у країні вже були дефіцити, але тільки зараз енергетична криза зробила цю проблему публічною також і в решті Європи».
Влітку поточного року на атомних електростанціях між Страсбургом і Брестом регулярно проводять технічне обслуговування. «Цього року будуть мати місце також відтермінування планових робіт через пандемію коронавірусу, до них додадуться також дефіцит з охолоджувальною водою та, мабуть, великі проблеми з корозією». Тобто, це означає, що обладнання АЕС починає іржавіти. За даними головної державної електроенергетичної компанії Électricité de France (EdF), лише 29 із 56 реакторів наразі підключені до мережі, і в більшості випадків вони працюють не на повну потужність.
«Ціни на електроенергію у Франції стимулюють зростання цін на електроенергію в Німеччині»
Дві третини загальних потреб Франції в електроенергії базується на використанні атомної енергетики. Але так мало як зараз, електроенергії з використанням АЕС у країні не виробляється від 1999 року. Зокрема, якщо від січня ц.р. Франція експортувала до Німеччини лише 3 терават-годин електроенергії, то імпортувала з Німеччини за цей же період вона майже 13 терават-годин.
Внаслідок цього, робить висновок експерт Шлоссарчик, «ціни на електроенергію у Франції також підтягують ціни на електроенергію в Німеччині, оскільки через виведення з експлуатації значної частини французьких АЕС на європейському ринку електроенергії спостерігається дефіцит електроенергії».
Солідарність закінчується на державному кордоні
Експерт вважає також, що «ця індустріальна політика Франції вносить дисбаланс у систему». Зокрема, споживачі у Франції взагалі не стикаються з високими цінами на електроенергію, оскільки уряд обмежив ціну для кінцевих споживачів, що не створює серед них жодних стимулів для економії.
Берлінський експерт з енергетики продовжує, що «з європейської точки зору це виглядає не дуже справедливим і призводить до дисбалансу на ринку». На його думку, «солідарність, очевидно, закінчується на французькому кордоні».
Споживачі в Німеччині лише оплачують рахунки
Можна також сказати, вважає експерт у галузі енергетики Шлоссарчик, що «споживачі в Німеччині оплачують рахунки за французьку політику».
У Франції, звичайно, все виглядає інакше. Там викликає роздратування енергетична політика Німеччини. Зокрема, паризька щоденна газета Le Figaro 10 серпня прокоментувала, що відмова Німеччини від ядерної енергетики була її великою помилкою.
«Le Figaro» критикує Німеччину
Зокрема, йдеться про те, що «заколисані ілюзією вічної геополітичної стабільності, а не виробництвом великої кількості дешевої енергії, ми добровільно пожертвували своїм суверенітетом заради екологічного міражу. У цьому беззмістовному процесі перегонів приз дістався Німеччині, яка свідомо вирішила відмовитися від атомної енергетики на користь відновлюваних джерел, а тим часом своє енергозабезпечення довірила Владіміру Путіну».
Експерт зазначає, що Франція зупинила свою програму денуклеаризації ще до того, як зробила таку ж саме непоправну помилку, незважаючи на незрозуміле закриття атомної електростанції Фессенхайм (Fessenheim).
Атомна електростанція Fessenheim поблизу кордону з Німеччиною,
відома своєю вразливістю до збоїв, була відключена від загальної мережі два роки тому.
Джерело: imago images/Winfried Rothermel
Вважається, що енергетичний хаос, який чекає на всіх у Європі, вимагає повної переорієнтації європейської стратегії. Вона включає відродження атомної енергетики, контрольоване розширення використання відновлюваних джерел енергії та запровадження заходів щодо економного використання енергії. Для реалізації таких планів необхідна фундаментальна реформа ціноутворення в Європі. В іншому випадку європейці будуть приречені й надалі спалювати викопне вугілля, вважає експерт.
Франція в ядерному глухому куті
Незважаючи на поточні проблеми з ядерною енергетикою, президент Франції Макрон твердо дотримується атомної енергетики і навіть планує побудувати більше атомних електростанцій. Навпаки, партнер у компанії-консультанті із керування бізнесом enervis energy advisors, Мірко Шлоссарчик бачить Францію в глухому куті через її зосередженість на ядерній енергетиці. Водночас він заявляє, «що стосується цілей ЄС до скорочення викидів CO2, Франція, звичайно, перебуває в безпеці зі своїми атомними електростанціями». Але у частині, що стосується розвитку відновлюваних джерел енергії, у країні робиться недостатньо.
Франція також гальмує інший проект енергопостачання, зазначає німецьке видання. Газопровід Міді-Каталонія (Midi-Catalonia-Gas-Pipeline MidCat) з його численними терміналами для зрідженого газу з Іспанії до півдня Франції було зупинено кілька років тому, оскільки в той час він вважався економічно невигідним, зокрема також через дешевший природний газ з Росії. Однак, з огляду на війну Росії проти України, тепер трубопровід може допомогти забезпечити газом всю Європу, зазначає «Focus».
Проект газопроводу MidCat.
З відкритих джерел
Трубопровід MidCat: іспанська преса критикує Францію
Від Каталонії через Піренеї до Франції залишилося збудувати 226 кілометрів трубопроводу, час будівництва – щонайменше два роки. Іспанія хоче, щоб ЄС профінансував будівництво. Але Франція не бачить у цьому жодної потреби. Іспанська преса підозрює у ставленні країни-сусіда існування егоїстичних мотивів.
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц на своїй літній прес-конференції в Берліні позаминулого тижня заявив, що «така лінія сполучення повинна була бути побудована, але зараз її немає». Тепер це будівництво зробить «значний внесок у розрядку та полегшення ситуації з енергопостачанням». За даними німецького агентства новин dpa, дотепер з Іспанії через Піренеї на північ проходять лише два менші газопроводи загальною потужністю 8 мільярдів кубометрів на рік. Тоді як зупинений через війну «Північний потік-2» має потужність щонайменше 55 мільярдів кубометрів.
Поділяючи точку зору канцлера Німеччини Олафа Шольца, експерт Мірко Шлосарчик також вважає, що «трубопровід MidCat з Іспанії до Франції був би корисним будівельним блоком, щоб зробити постачання газу в Центральну Європу менш залежними від Росії».
Економічні та, насамперед енергетичні інтереси провідних країн Європи залишаються визначальними та рушійними силами у досягненні ї геополітичних цілей. Залишаючись партнерами по ЄС, НАТО та іншим політичним і економічним блокам, Франція і Німеччина послідовно відстоюють власні національні інтереси та будуть робити це й у подальшому.
