Силова політика президента Китаю Сі Цзіньпіна створює лише уявну стабільність

Реакція Швейцарії на останні політичні події у Китаї

25.10.2022 р. «Neue Zürcher Zeitung», Швейцарія

З переобранням Сі Цзіньпіна на посаду керівника держави та лідера Комуністичної партії Китай перегорнув чергову сторінку своєї історії. Вперше після Мао Цзедуна (Mao Zedong), засновника Народної Республіки, у Китаї знову править лідер з майже необмеженою владою. Протягом вихідних 22-23 жовтня ц.р. ХХ Народний конгрес затвердив Сі Цзіньпіна на посаді генерального секретаря Комуністичної партії (КПК). Син впливового високопосадовця буде не просто правити гігантською країною протягом ще п’яти років. У 2018 році президент Сі скасував обмеження конституційного терміну президентства, створивши таким чином для себе можливість довічного мандату на правління у Китаї. Агресивний націоналізм у поєднанні з жорстокими репресіями визначатимуть його третій термін на посаді, зазначає швейцарське видання.

Вірні прихильники Постійного комітету КПК аплодують Сі Цзіньпіну.
Джерело: Tingshu Wang / Reuters

Ідеологія замінює прагматизм

Силова манера управління Сі та його новаторський стиль керівництва були добре сприйняті не тільки в партійній номенклатурі Китаю. Він вже давно холоднокровно нейтралізував своїх опонентів, зокрема посадивши їх за грати через начебто корупційні справи. Принцип колективного керівництва, запроваджений реформатором Ден Сяопіном (Deng Xiaoping), був ліквідований Сі Цзіньпіном, як і економічний прагматизм. Ідеологія наразі пронизує практично всі сфери життя суспільства у сучасному Китаї. Також символічно, що попередника Сі на посадах керівника партії і держави Ху Цзіньтао (Hu Jintao) в суботу 22 жовтня, очевидно, примусово вивели із зали засідань ХХ з’їзду КПК проти його волі.

…Захід знає, що можна очікувати проведення політики агресивного націоналізму та бажання зіштовхнути Сполучені Штати Америки з п’єдесталу світової держави номер один.

Збереження влади Сі Цзіньпіном можна інтерпретувати як ознаку спадкоємності, зазначає видання. Тепер Захід знає, чого від цього можна очікувати, а саме проведення політики агресивного націоналізму та бажання зіштовхнути Сполучені Штати Америки з п’єдесталу світової держави номер один. Водночас, зазначає видання, безперервність у партійному керівництві відображає оманливу стабільність. Під зовнішнім спокоєм все вирує, зазначає «Neue Zürcher Zeitung». Населення вже давно незадоволене тоталітарною політикою Сі Цзіньпіна та його вимогами «нульового рівня» COVID-19, що знищує економічні засоби до існування та знову й знову змушує мільйони жителів виживати в умовах локдаунів. Багато китайців хвилюються за свої активи через серйозну кризу нерухомості. А попередня модель зростання китайської економіки, яка значною мірою базувалася на державних інвестиціях в інфраструктуру, більше не працює.

Найменші прояви невдоволення з боку народу державний апарат Китаю придушує репресіями. Однак, якщо президенту Сі не вдасться виконати головну обіцянку КПК, а саме економічне відновлення країни, то він особисто опиниться під тиском. Невирішені внутрішньополітичні проблеми збільшують ризик того, що Пекін діятиме більш агресивно щодо зовнішнього світу, зокрема й з метою відвернути увагу від існуючих труднощів у гігантській імперії. Ймовірно, наслідки такого тиску відчує особливо Тайвань. Президент Китаю Сі, якому 69 років, хоче встановити свій контроль над острівною республікою, навіть, якщо буде потрібно, то й із застосуванням військової сили. Таку позицію Сі Цзіньпін також підтвердив на ювілейному з’їзді КПК в Пекіні. Спроби залякування та погрозливі жести з боку Китаю, ймовірно, будуть відбуватися й надалі, і не лише щодо Тайваню.

Хитке балансування Заходу

Багато західних країн стежать за поведінкою Китаю з певним небажанням, але також і з певною нерішучістю, що спричинено не в останню чергу через бізнес-інтереси. У своїх планах нападу на Тайвань Китай ретельно аналізує, як Америка та її союзники будуть реагувати на можливу ​​ескалацію. Західний табір будуть сприймати серйозно, зазначає швейцарське видання, лише тоді, якщо йому вдасться згуртувати свої сили та створити надійний військовий стримуючий фактор.

Дедалі більш прохолодні відносини між Китаєм і багатьма західними країнами означають, що усталені форми співпраці можуть бути переглянутими. Зокрема, нещодавно Федеральне відомство захисту Конституції Німеччини (Bundesamt für Verfassungsschutz, BfV) попередило, що в галузі наукових досліджень у Німеччини було занадто багато довіри та наївності до Китаю. Безперечно, дослідницькі установи повинні приділяти більше уваги питанням безпеки, а в економічних відносинах важливо уникати односторонніх залежностей. Однак західні суспільства не повинні впадати в надмірний відчай, зрештою, це те, що відрізняє їх від автократій, зазначає «Neue Zürcher Zeitung».

 https://www.nzz.ch/international/xis-machterhalt-schafft-eine-schein-stabilitaet-ld

______________________________________

Експерти з Китаю, які перебувають безпосередньо у країні та глибоко знають актуальну внутрішню обстановку, повідомляють про існуючі наразі загрози. Зокрема, наразі склалася критична ситуація із забезпеченням населення питною водою, існує загроза зараження існуючих водосховищ. Про таку обстановку давно попереджали фахівці. Потужна індустріалізація економіки Китаю та недотримання природоохоронних правил призвели до будівництва надто великої кількості дамб, обміління річок та забруднення підземних вод.

Ситуація є складною для політичного керівництва партії і держави, тому що для вирішення проблем потрібно визнавати помилки Комуністичної партії, а це загрожує її авторитету, тому є абсолютно неприпустимим. Не бажають у Китаї і визнати масштаб трагедії з водопостачанням та запасами водних ресурсів. Криза з часом загострюється, оскільки визнавати помилки китайці не готові, а іншої води у країні немає.

З усіх проблем Пекіна вичерпання природних ресурсів може бути найважчим і найактуальнішим.
Джерело: Bloomberg

Відомо, що дамби дають електрику для фабрик, але порушують екологію, що призводить до зміни клімату, посух та повеней. Таким чином, у дамбах немає води, греблі та порожні  водосховища не можуть генерувати електрику. Водночас, вимушений перехід Китаю до використання кам’яного вугілля загрожує остаточно знищити екологію і забруднити воду в країні, знищивши ті водні ресурси, що ще залишилися.

Примітно, що  стосовно проблем з водою тривожні заяви в країні лунають вже протягом 10 років, а  електрогенерація на ГЕС знизилася в Китаї на 40 %.

…У Китаї почали усвідомлювати нереалістичність реалізації плану будівництва так званого Нового шовкового шляху в рамках стратегічної ініціативи Китаю «Пояс і шлях».

Вперше за весь час у Китаї почали усвідомлювати нереалістичність реалізації плану будівництва так званого Нового шовкового шляху в рамках стратегічної ініціативи Китаю «Пояс і шлях». Відповідно до нього, Китай роздав кредити на створення величезної інфраструктурної мережі у країнах різних регіонів світу, але не розрахував можливості бідних країн-партнерів. Країни-банкрути не повертають гроші, внаслідок чого Китай ризикує також перетворитися на країну-банкрута.

У Китаї продовжуються значні проблеми з політикою нульової терпимості до коронавірусної інфекції COVID-19, яку проголосив президент Сі. Внаслідок її реалізації закриваються найбільші промислово розвинені міста і регіони, зокрема Шанхай. Існує загроза, що, у випадку, якщо після ХХ з’їзду КПК не відбудеться пом’якшення обмежень, економіці країни загрожує колапс. Показово, що протягом останнього року у Китаї щомісяця вимушено закриваються близько 300 000 дрібних підприємств. Тим часом, рівень захворюваності на COVID-19 у країні не знижується. Такий стан стимулює підозри у суспільстві, що причина пандемії насправді не в інфекції, а в якихось інших речах.

Всі, хто мають можливість пересуватися та виїхати за кордон, намагаються вивезти гроші з Китаю хоча б до Сінгапуру, виїхати в інші країни і вивезти капітал. Ситуація не покращується, а погіршується. Іноземний бізнес продовжує залишати Китай і виводити всі виробничі потужності за кордон, переважно до В’єтнаму та Індії. Ситуацію з трансфером іноземних фірм з Китаю до В’єтнаму стимулює зокрема те, що до цієї країни існують транспортні шляхи, а власне обладнання простіше перевезти.

Відзначається, що Китай залишили або залишають такі компанії-світові гіганти, як Dell, HP, Apple, Samsung, Hasbro, Intel, LG, Puma, Airbnb, Sharp, KIA, Hyundai, Google, Sony, Gap, Nintendo, Quanta Computer.

У країні страждає туристичний бізнес. Тим часом, на ринок праці вийшло багато випускників вузів, звільнені з ІТ-індустрії фахівці та інші працівники, які раніше були зайняті у сфері обслуговування.

Відзначається радикалізація настроїв та зміна поведінки китайської молоді. Падіння рівня доходів та безробіття серед молоді, значна депресія та зміна поведінки молодих китайців проявилися у зростаючій популярності песимістично орієнтованих громадянських рухів та спільнот.  Уряд намагається боротися з такими явищами, але такі тенденції у китайському суспільстві стабільні та, очевидно, будуть зберігатися тривалий час.

Цього року лідер Китаю Сі Цзиньпін розраховує на переобрання, втім економічні негаразди створюють ризики для політичної стабільності в країні.
Джерело: Колаж НВ

У китайському суспільстві стали поширеним явищем не типові раніше економія у вживанні їжі, формування списків для економного придбання продуктів харчування та речей, відмова від відвідування ресторанів та придбання товарів світових брендів. Китайці  зіштовхнулися з головним скандалом у сфері приготування їжі, а саме, масовою підробкою м’яса та харчових бульйонів, навіть у респектабельних ресторанах. Виявилося, що у торговельних мережах продається підроблене молоко з добавками, морозиво, що не тане, м’ясо штучне невідомо з чого, а жир для фритюру може бути з каналізації. Китайці вже бояться їсти неперевірену їжу.

У держсекторі відбувається примусове та значне скорочення зарплат, внаслідок чого люди не мають грошей, тоді як іпотеки та кредити на техніку зберігаються. Водночас прострочення платежів шкодить соціальному рейтингу людини та негативно впливає на якість життя китайців.

Недобросовісні будівельні компанії масово брали кредити, зводили коробки житлових будинків і так продовжувалося багато разів у циклі створення масових недобудов.

Через десятиліття так званої політики однієї дитини китайський уряд визнав, що населення Китаю небезпечно скорочується.  Щоб впоратися з кризою народження, у Китаї вирішили обмежити кількість абортів, мотивованих «немедичними» причинами.
Джерело: https://www.rodyna.org.ua/

На тлі непевності у майбутньому у молоді Китаю існує значна депресія. Народжуваність у країні скоротилася на 11 % у 2021 році, експерти прогнозують, що вона впаде більше ніж на 10 млн у 2022 році, оскільки соціальні умови не стимулюють молодь заводити  сім’ю. Наразі молоді незрозуміло, що буде з їх роботою, з житлом, з харчуванням, з екологією та з політикою.

…Сі Цзіньпін оголошує курс і далі на стабільність та безпеку не зважаючи на те, що саме цей курс довів країну до кризи.

При цьому президент Китаю та лідер КПК Сі Цзіньпін на партійному з’їзді оголошує курс і далі на стабільність та безпеку. Не зважаючи на те, що саме цей курс довів країну до кризи, де все ризикує завалитися як величезне доміно. Локдауни дотепер не вирішили проблему коронавірусу, зате різко посилили антиурядові настрої.

Непублічною але дуже гострою проблемою є ризик прориву солоної океанічної води до внутрішнього сховища з прісною водою. Ситуація може призвести до того, що протягом місяця Китай залишиться практично без питної води. Доцільно враховувати географічний чинник Китаю, адже основні джерела води існують на півдні країни, тоді як основне виробництво та ферми на півночі. Китай в принципі не багатий на водні ресурси, і не розрахований на забезпечення півтора мільярди населення. Запас води у країні – розрахунково лише на сотні мільйонів людей. Заходи з видобування води штучним способом, а саме, стимулювання дощових опадів з використанням розпилювання в атмосфері сполук срібла, перекачування води з півдня на північ та спроби зміни напрямків течії річок призвели лише до погіршення ситуації.

Внаслідок непродуманих кроків державного і партійного керівництва Китаю, з огляду на можливе виникнення голоду та забезпечення продовольчої безпеки штучно виник дефіцит води, земля стала зараженою. Від селян вимагали надвисоких урожаїв для забезпечення країни їжею, через це вони змушені були застосовували пестициди та добрива у надмірних кількостях. Все це з полів йшло у воду та у землю, внаслідок чого у сучасних умовах діставати підземні джерела придатної води або дорого, або безперспективно, оскільки в землі отрута.

Тривожний стан в економіці Китаю приховують уже протягом року, але економіка поки ще живе, більшість проблем в ній можуть бути вирішені у випадку відмови від політики нульового рівня толерування COVID-19, яку проводить керівництво Китаю. Проте, таку політику вирішили продовжити до 2023 року, щоб не обрушити систему охорони здоров’я.

 

 Китай стикається з серйозними внутрішніми економічними та соціальними проблемами, які не бажає визнавати публічно, оскільки вони можуть негативно вплинути на його міжнародний та політичний імідж. Проблеми Китаю впливатимуть і на зовнішню політику Китаю, який стратегічно конкурує зі США на геополітичній мапі світу. Впливи цієї конкуренції провідних суб’єктів світу відіб’ються, зокрема й на перебігу війни в Україні та вплинуть на конфігурацію міжнародних альянсів у постросійській архітектурі світоустрою. Наразі на шахівниці історії розгортається гостра фаза боротьби за геополітичні позиції країн-світових лідерів та за першість у вирішенні світоглядних проблем.  

 Позиція Китаю щодо підтримки чи засудження дій Росії в її агресивній війні проти України визначатиме подальші дії міжнародної спільноти у протистоянні з сучасним неофашистським режимом Кремля.   

  

Схожі публікації