Тепер всім стало зрозуміло, що російському впливу в регіоні Західних Балкан необхідно покласти край

Focus, Deutsche Welle, Німеччина

Європейський Союз на тлі російської війни в Україні намагається продовжувати скоординовану зовнішню політику та демонструє готовність до розширення за рахунок прийняття до своїх лав нових країн-членів. Така готовність тим більш привертає увагу та важлива для України з огляду на попередні заяви провідних політиків ЄС щодо обов’язкового вступу України до Євросоюзу, ЄС та НАТО після завершення війни. Очевидно, що міжнародна обстановка на Західних Балканах та тенденції до її загострення внаслідок інспірованих росією подій, вимагають екстрених дій з боку керівництва Євросоюзу. Однією з перших країн, що відреагувала на готовність прийняти до ЄС Боснію і Герцеговину, стала Німеччина.

Німецьке видання Focus у взаємодії з видавництвом Deutsche Welle (DW) надрукувало статтю з висловленнями позиції щодо розширення ЄС за рахунок приєднання Боснії і Герцеговинии. Вчений Ведран Джихіч (Vedran Dzihic) є визнаним аналітиком-балканістом, він досліджує та викладає міжнародну політику в Університеті Відня та Віденському університеті прикладних мистецтв. Ведран Джихіч очолює Центр передових досліджень Південно-Східної Європи в Університеті міста Рієка та є членом Консультативної групи з політики Балкан у Європі.

Прапор Євросоюзу та державний прапор Боснії і Герцеговини в Сараєво
Джерело: picture-alliance/AA/D. Aydemir

Німецьке видання зазначає, що ЄС оголосив Боснію і Герцеговину країною-кандидатом на вступ до європейської спільноти. Політолог Ведран Джихіч повідомив в інтерв’ю DW, що це є правильним рішенням в новому геополітичному контексті, незважаючи на відсутність необхідних реформ у країні.

Відповідаючи на запитання DW, чому саме зараз Європейський Союз вирішив надати Боснії і Герцеговині (БіГ) статус країни-кандидата на вступ до ЄС, чого країна чекала багато років, вчений відповів, що таке рішення є політичним сигналом у контексті війни Росії проти України та в ситуації, коли Україна та Молдова також отримали статус кандидата в ЄС. Боснія досі не мала такого статусу, оскільки не відповідала вимогам для цього. Але оскільки Україна та Республіка Молдова також не у повній мірі відповідають цим вимогам, для ЄС було цілком логічно надати статус кандидата також Боснії і Герцеговині.

Таке рішення ЄС мало що змінить для Боснії, визнає вчений. Країна не отримає більше грошей, а інтеграція з ЄС не прискориться. ЄС просто каже, що ми встановлюємо свій прапор тут, у регіоні. Це — символічний політичний жест, що відкриває можливість для Боснії і Герцеговини. Не більше, але й не менше.

«Прострочене рішення ЄС»

Боснія і Герцеговина насправді не заслуговує на статус кандидата, зазначає німецьке видання. Політики від усіх трьох етнічних угруповань у країні, тобто боснійські мусульмани, боснійські серби та хорвати, роками нічого не робили з реформами. А в деяких випадках навіть саботували процес інтеграції в ЄС, що особливо було типово для провідних політиків в проросійській частині країни — Республіці Сербській (Republika Srpska).

Тим не менш, це було запізніле рішення ЄС, вважає видання. Щоправда, переговори щодо вступу до ЄС розпочалися також з іншими країнами регіону, але без особливого прогресу та зрушень у них. Найкращий тому приклад є залежна від Москви Сербія.

Реакція боснійської громадськості щодо цього рішення ЄС має стриманий характер. Ведран Джихіч вважає, що це пов’язано з довгим очікуванням на реалізацію такого наміру. Загалом, Боснія і Герцеговина 20 років чекала кроків на інтеграцію до ЄС, але дотепер майже нічого не відбувається. Багато людей втратили вже сподівання бачити свою країну в ЄС в осяжному майбутньому.

Більшість із них, звичайно, дуже розчаровані, перш за все млявим розвитком у власній країні та бездіяльністю місцевих політиків, а також тривалим процесом інтеграції до ЄС. Зважаючи на такі обставини, люди вирішують на власний розсуд залишити Боснію і Герцеговину та емігрувати до інших країн ЄС.

«Привід для скептичного оптимізму»

Дотепер у боснійські політиці були відсутні жодні політичні намагання виконати умови, необхідні для вступу до ЄС, зазначає автор статті.

Але після виборів у жовтні 2022 року, схоже, що в політикумі БіГ відбудуться певні зміни. Однією з ознак цього є коаліція, яка зараз формується, у складі восьми партій та політичних сил, яка поставила собі за мету працювати програмно. Ця коаліція також зруйновує давнє домінування Партії демократичної дії, домінуючої етнонаціональної політичної сили боснійців, і це вважається важливим кроком для прогресу у країні.

Проте в існуючій на сьогодні коаліції у БіГ також представлені етнонаціональні партії хорватів і сербів, а саме Хорватська демократична співдружність (Hrvatska demokratska zajednica, HDZ) і Союз незалежних соціал-демократів (Савез независних социјалдемократа, SNSD). У будь-якому випадку, зазначає видання, у цій коаліції існує дуже виразний намір закріпити інтеграцію в ЄС як ключову програмну мету уряду на наступні чотири роки. Це означає, що в уряді існує певна готовність дійсно рухатися вперед, чого не було в урядах в останні роки.

Ведран Джихіч вважає, що у країні наразі відбуваються певні зрушення. Однак ще невідомо, що принесуть наступні роки на практиці. Вчений вважає, що існує привід для скептичного, помірного оптимізму.

Відомо, що для того, щоб отримати статус кандидата в ЄС, Боснія і Герцеговина від 2016 року повинна була виконати чотирнадцять конкретних пунктів реформ. Але жоден з них не виконала. Найважливішими причинами цього, вважає вчений, є, по-перше, відсутність у державі центрального механізму координації та співпраці для інтеграції в ЄС. Важливо мати на увазі, що Боснія і Герцеговина є надзвичайно складним державним утворенням з численними рівнями управління та великою кількістю повноважень на всіх адміністративних рівнях. Саме тому такий механізм потрібен у БіГ, але його наразі немає.

Друга важлива причина відсутності реформ у БіГ — на практиці дотепер було дуже мало реформ у судовій системі та у боротьбі з корупцією. Це має бути головним напрямом подальшої роботи.

По-третє, це реформа конституції Боснії і Герцеговини. Зараз у боснійській державі домінують три нації — боснійці, серби та хорвати. Усі інші, хто декларує себе як іншу націю або не бажає визначати себе етнічно, виключаються з виборів до керівництва державою у парламенті, що складається наразі з трьох осіб — представників відповідної етнічної групи.

Рішення Європейського суду з прав людини визнали такий стан справ у державі незаконним. Загалом кажучи, конституційна реформа у БіГ полягає у перетворенні Боснії з етнодержави на державу громадян.

Вчений вважає, що надання країні статусу кандидата в ЄС головним чином повинно наразі відповісти на запитання громадян держави, що саме ЄС може запропонувати регіону в цілому, а не лише заявити про те, що ми від цього моменту будемо вести переговори про вступ Боснії і Герцеговини до ЄС. Зокрема, раніше існували міркування щодо утворення спільного внутрішнього ринку з країнами регіону Західних Балкан з подальшим їх вступом до ЄС. Загалом, йдеться про пошук нової логіки процесу розширення Євросоюзу.

Поки що ми бачили лише стару логіку, тобто процес розширення як «політику паперового тигра». Нова логіка полягала би у тому, щоб побачити, які умови можна створити, щоб Західні Балкани могли повернутися до курсу реформ.

«ЄС більше не повинен потрапляти до пастки стабільності»

Інтерес до Боснії і Герцеговини в ЄС в останні роки прямував до нуля, вважає Focus. Відповідаючи на запитання, чи вбачає автор у нинішньому рішенні ЄС щодо приєднання БіГ поворотний момент щодо політики в регіоні, Ведран Джихіч заявив ствердно. Крім того, він переконаний, що в новій геополітичній ситуації, в якій всі ми перебуваємо після початку російської війни проти України, керівники в ЄС цілком чітко бачать, що питання інтеграції Західних Балкан стало геополітичним питанням і одним з питань забезпечення безпеки Європи. Вчений переконаний, що тепер також всім стало зрозуміло, що російському впливу в регіоні Західних Балкан необхідно покласти край.

В ЄС настав певний переломний момент

Ведран Джихіч вважає, що у ставленні до євроінтеграції країн Західних Балкан в самому ЄС настав переломний момент. У будь-якому разі, заявив вчений, рішення про надання Україні та Молдові статусу кандидата означало, що відтепер ми діятимемо інакше. Якими будуть конкретні наслідки цього, поки неясно. Проте він вважає, що в цій новій ситуації ЄС має знайти інший підхід до вирішення проблем регіону.

Перш за все, ЄС більше не повинен потрапляти до пастки забезпечення стабільності та вести переговори лише із сильними, авторитарними персоналіями в регіоні. Він також має звертатися до інших гравців, а не лише до традиційних політичних еліт, він також має дедалі більше звертатися до громадянських рухів і громадських активістів і формувати нові демократичні та проєвропейські союзи.

З огляду на ситуацію із розширенням ЄС та перспективами України, існуючі паралелі у міжнародній політиці країн Європейського Союзу та політичні пріоритети України, доцільно уважно вивчати досвід та логіку мислення керівників ЄС щодо умов та перспектив розширення Євросоюзу. Означене у дослідженні застереження щодо «пастки стабільності» означає для ЄС необхідність відмовитися від політики заколисування та стратегічного балансування на догоду російському агресору. Україна має не менше, і більше передумов для того, аби стати повноправним членом Європейського Союзу та структур міжнародної безпеки.

Доцільно враховувати, що одними закликами про надання допомоги та емоційними виступами українських політиків сучасна геополітика не робиться. Керівництву у Києві необхідно визначити економічні перспективи для ЄС і НАТО від вступу України до цих організацій. Найперше — від участі щодо відновлення України від наслідків руйнівної війни для провідних корпорацій США та Європи, перебування в країні яких та їхні інвестиції стануть надійним щитом на захисті національної безпеки України. Західний світ повинен бачити власний прагматичний інтерес від взаємодії та інтеграції України. Одним із фінансових джерел забезпечення такого інтересу повинні стати репарації з Росії, які будуть спрямовані в якості оплати вже наданих послуг та зброї для України та тих проектів, що будуть реалізовані у майбутньому.

Регіон Західних Балкан є для України спрощеною схемою інтеграції до євроспільноти. Керівники ЄС та країн Західних Балкан, зокрема Боснії і Герцеговини, поки що не спроможні сформулювати привабливу для ЄС перспективу від інтеграції. Україні потрібно думати швидше, адже втома Заходу від тривалої допомоги Україні та загрози масштабної рецесії в економіках країн-партнерів становлять тривожну тенденцію, яку необхідно долати разом. З країнами ЄС чи лише зі США, але не гаючи часу.