Китай просувається у південній частині Тихого океану

Група Соломонових островів: Китай просувається у південній частині Тихого океану

06.05.2022 р. «Die Zeit», Німеччина

Протягом війни Росії в Україні, коли увага міжнародної спільноти прикута до агресивної, загарбницької війни з ознаками геноциду проти українського народу, друга потуга світу Китай не втрачає нагоди для поширення свого домінування на океанських просторах та збільшує претензії на захоплення нових територій.

Увага до Китаю прикута, по-перше, через інтерес Пекіну до перебігу війни Росії в Україні, з огляду на можливі аналогії та використання досвіду у власних планах захоплення острівної держави Тайвань. Як вважають міжнародні експерти, Пекін наразі зупиняє необхідність вивчення досвіду несподівано потужного опору Росії з боку набагато слабших Збройних Сил України та, по-друге, реакція сил Заходу, який згуртувався через загрозу, що становить західній цивілізації винищувальна ідеологія Росії та яку прийнято рішення зупиняти і обеззброювати. Пекін змушений враховувати ці несподівані для нього чинники, що домінують в Європі. Водночас, набирають сили його давні претензії та бажання захопити території групи окремих островів, розташованих посеред океану та які також становлять принципове значення для національних інтересів США та їх союзників.

Соломонові острови підписали з Китаєм договір про забезпечення безпеки. США та Австралія мають наразі підозри, що Пекін планує збудувати на групі Соломонових островів власну військову базу.

Німецька газета «Die Zeit» 5 травня ц. р. надрукувала аналітичну статтю власного кореспондента Міхаеля Радунскі (Michael Radunski), в якій висвітлюються деякі аспекти актуальних відносин між офіційним Пекіном та столицею Соломонових островів, містом Хоніара.

Державний прийом на честь прем’єр-міністра Соломонових островів Манассе Согаваре, 2019 рік, Пекін.
Ліворуч  — прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян.
Джерело: © Thomas Peter/​Reuters

Довідково. Соломонові острови

Соломонові острови  — це невелика група островів у південно-західній частині Тихого океану, розташована між Папуа-Новою Гвінеєю та Вануату.Складається з 992 островів, загальна площа яких – 28 450 км² (суша – 28 400 км²). Столиця Соломонових островів — місто Хоніара.

Прапор Соломонових Островів

Чисельність населення – 515 870 чол. (перепис 2009 року).

Соломонові острови відкриті 1568 року іспанським мореплавцем А. Менданья де Нейра, який виміняв у місцевих жителів золото і назвав ці острови Соломоновими на ім’я легендарного біблійного царя Соломона, порівнявши їх із «Золотою країною Соломона».

Соломонові острови — член ООН, Співдружності націй, Секретаріату тихоокеанського співтовариства, Форуму тихоокеанських островів, Міжнародного валютного фонду та Групи країн Африки, Карибського басейну та Тихоокеанського регіону (ACP).

Ще кілька тижнів тому їх географічне розташування було невідомим широкому загалу та могло бути названим як «на кінці світу». Однак останнім часом архіпелаг з населенням близько 700 000 осіб опинився в центрі геополітичної тихоокеанської боротьби за національні інтереси між Сполученими Штатами Америки та Китаєм.

[згорнути]

Спусковим механізмом є дипломатичний маневр Китаю, а саме, за допомогою так званої угоди про безпеку Пекін перетворив свого опонента, конфлікт з яким який тривав десятиліттями, на союзника. Раніше Китай переконав прем’єр-міністра Соломонових островів Манассе Согаваре (Manasseh Sogavare) розірвати дипломатичні відносини з Тайванем. Відносини тривали 36 років, протягом яких в економіку Соломонових островів були здійснені інвестиції з Тайбея в обсязі кількох мільйонів доларів США. Але тепер Согаваре робить ставку на Пекін. Його обґрунтування з цього приводу пояснюють, що необхідно дати населенню можливість кращого життя і подолати загрози безпеці, з якими він стикається.

Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон каже, що китайська військова база на Соломонових островах
стане «червоною лінією» для Австралії та США.
Уряди тихоокеанського регіону поділяють стурбованість Австралії з приводу пакту про безпеку Китаю.
Джерело: «ABC NEWS»

Таким чином, у Китаю є всі підстави бути задоволеним, проте керівництво в Пекіні не поспішає публічно радіти. Навіть факт підписання угоди спочатку залишався таємним, як і її точний зміст. Проте проект угоди був начебто ненавмисно оприлюднений, а побіжний погляд на її зміст пояснює, чому Китай такий стриманий. В проекті угоди перераховані далекосяжні поступки на користь Китаю. Відповідно до них, Китай може за власною потребою та за згодою Соломонових островів «відвідувати острови на кораблях, отримувати там матеріально-технічне постачання та робити тимчасові зупинки». Збройні сили Китаю також матимуть право захищати «безпеку китайського персоналу» і «важливі об’єкти на Соломонових островах».

Китай намагається досягти другого ланцюга островів

Ця угода, зазначає німецьке видання, є юридичною основою для забезпечення безпеки Китаю та здійснення ним військово-морських операцій в акваторії цієї тихоокеанської країни, що складається з десятків островів. Сусідні країни вважають, що у Пекіна існує також ще більша мета, а саме, Китай намагається створити власну військову базу в південній частині Тихого океану. Це дозволило би ВМС Китаю розширити свій контроль над регіоном далеко за межі попередньої сфери впливу.

Аналітик з Австралійського інституту стратегічної політики (Australian Strategic Policy Institute) в Канберрі Малколм Девіс (Malcolm Davis) вважає, що «це небезпечна угода», що «вона може дозволити Китаю розширити дипломатичним шляхом свою військову присутність далеко в південно-західній частині Тихого океану, що загрожуватиме Австралії, Новій Зеландії та США». Адже Соломонові острови лежать набагато ближче до Австралії та Нової Зеландії, ніж до Китаю. Аналітик Малколм Девіс заявив, що «він вважає, що плани Китаю полягають у тому, щоб якомога швидше створити постійну військову присутність в острівній державі».

Карен Леслі Ендрюс — міністр внутрішніх справ Австралії:
«Австралія сповнена рішучості не втратити свого місця
як основного постачальника безпеки на Соломонових островах».
Джерело: «ABC NEWS», фото (Reuters: Leigh Vogel/File photo)

Вирішальне значення у цій ситуації має стратегічне розташування групи островів, яке ідеально вписується в геостратегічні амбіції Китаю. Щоб зрозуміти їх, необхідно бути знайомим з так званою Стратегією ланцюга островів. Концепція була розроблена в 1951 році експертом із зовнішньої політики США Джоном Фостером Даллесом (John Foster Dulles), щоб ізолювати Радянський Союз і Китай у західній частині Тихого океану ланцюгом військово-морських баз, та обмежити таким чином їх доступ до моря. Китай намагається прорватися через цю лінію стримування, і з Соломоновими островами Пекін фактично зміг би отримати контроль над першим ланцюгом островів, що складається з Тайваню, Південної Кореї та Японії.

Крім того, Китай, у випадку реалізації змісту угоди, також контролюватиме центральну морську лінію сполучення (sea line of communication, SLOC) між Австралією та США. Ці військово-морські лінії сполучення мають ключове значення для торгівлі та матеріально-технічного забезпечення, а також для пересування військово-морських сил. Малколм Девіс пояснює, що «у мирний час китайці мали би можливість перехоплювати важливі повідомлення та чутливу інформацію з цього регіону, можливо, навіть із сусідніх американських об’єктів на Гаваях».

Перспектива китайської військової присутності прямо біля дверей Австралії викликає тривогу в Канберрі.
Джерело: «ABC NEWS», фото Reuters: cnsphoto/File, https://www.abc.net.au/

«А в разі виникнення конфлікту, важливі австралійські військові бази та міські райони відразу опинилися би під загрозою військового впливу з боку китайців». Крім того, маючи військову базу на Соломонових островах, Китай отримає додатковий потенціал A2AD (розшифровується як Anti-Access Area Denial)  — спроможність заборонити або, принаймні, ускладнити доступ противника та його пересування в оперативній зоні.

Китай намагається заспокоїти

Зважаючи на такі перспективи розвитку ситуації в регіоні, зазначає видання, у США панує значне хвилювання. Американський дипломат Деніел Крітенбрінк (Daniel Kritenbrink), відповідальний за регіон, негайно вирушив на Соломонові острови для проведення консультацій. Наприкінці свого візиту, який тривав кілька днів, він заявив минулого тижня, що Вашингтон «відповідним чином відреагує», якщо Пекін захоче побудувати військову базу на архіпелазі. Крітенбрінк не захотів говорити, чи буде у цьому випадку Вашингтон застосовувати військові засоби. Але він не залишив сумнівів у розлюченості та рішучості Сполучених Штатів Америки. Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон (Scott Morrison) раніше назвав такий крок Пекіна «червоною лінією». Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн (Jacinda Ardern) також попередила про «потенційну мілітаризацію регіону».

У листопаді 2021 року в Хоніарі були серйозні заворушення, спрямовані проти китайських бізнесменів.
Джерело: «ZEIT ONLINE» © Чарли Пиринджи/AFP/Getty Images

Перш за все, усі попереджувальні заяви показують те, що підвищення активності Китаю порушує баланс сил у Тихому океані. Старі союзи повинні бути зміцнені вчасно, перш ніж Китай використає якісь нові лазівки. Зокрема, уряд Австралії звинувачують у нехтуванні відносинами з багаторічними партнерами. І це відбувається у той час, як Америка викликала серйозні сумніви щодо її надійності, особливо за правління президента Дональда Трампа.

Тим часом Китай намагається заспокоїти обстановку, заявляючи, що співпраця з Соломоновими островами є «відкритою, прозорою і всеосяжною», як повідомляє МЗС у Пекіні. Вона не спрямована на шкоду третій стороні, а лише доповнює існуючі механізми співпраці в галузі безпеки. Тобто, на думку Китаю, приводу для жодного хвилювання немає.

Все може бути як у Джібуті

Прем’єр-міністр Соломонових островів Манассе Согаваре запевнив у середу минулого тижня, що згадана угода не дозволить Китаю створити військову базу. Натомість він закликав критиків поважати суверенні інтереси країни. Він заявив, що «ми уклали угоду з Китаєм з урахуванням всіх обставин, керуючись нашими національними інтересами».

І все ж сумніви залишаються, зазначає німецьке видання. Якщо Китай дійсно отримає дозвіл проводити власні кораблі та перекидати військовий персонал на Соломонові острови, як це передбачено проектом угоди, то наразі взагалі немає гострої потреби у фізичному створенні військової бази. Для Китаю, в якості першого кроку, безсумнівно, вистачить гарантованої контрактом точки доступу до завжди доступного морського порту країни.

Як обстановка на Соломонових островах могла би розвиватися надалі, можна собі уявити, звернувши погляд на регіон Африканського рогу, оскільки в Джібуті ситуація розвивалася за подібним сценарієм. Пекін також спочатку підписав там угоду про безпеку і протягом кількох років створив військово-морську базу, яку Пекін досі описує як виключно логістичний об’єкт.

Довідково. Джибуті

Джибуті — єдине місце у світі, де розташована військова база Китаю.

Джибуті, розташований у далекому кінці Африканського Рогу, є країною із найменшою площею на африканському континенті. Однак її близьке розташування до регіону Близького Сходу, а також розташування в Баб-ель-Мандебській протоці та її важливість у маршрутах транзиту енергоносіїв роблять цю країну значним місцем перед великими державами.

ВМС Китаю вже давно займаються будівництвом зарубіжних баз, але досі найбільша і найдальша знаходиться в Джібуті.

Неприступна сучасна фортеця ВМС Китаю.
Джерело: «Наука и Техника», https://naukatehnika.com/

Військово-морська база Китаю в Джібуті, розташована на березі Баб-ель-Мандебської протоки, що з’єднує Червоне море і Аденської затоці, тепер здатна приймати авіаносці. База знаходиться всього за кілька десятків кілометрів від бази ВМС США у таборі Лемоньє і, як передбачається, відповідає стратегії Китаю щодо посилення військової присутності у ключових точках.

Військові бази у Джибуті.
Жовтим ліворуч відзначено китайську військову базу, а праворуч — американську, відстань між ними всього 11 км.
Джерело: «© AfterShock»,  https://aftershock.news/

Ще належить побачити, як Китай використовуватиме цю нову базу для підтримки свого флоту, але інвестиції в неї вже значні. Будь який був рівень активності на новій базі значно змінить можливості флоту Китаю у відкритому морі.

[згорнути]

Україні після перемоги у війні проти Росії потрібно буде відновлювати свою суб’єктність та завойовувати міжнародний авторитет у відносинах з країнами світу. Доцільно вже зараз вивчати успішний досвід відстоювання та розбудови власних національних інтересів у стосунках з країнами, коли не завжди все буде спокійно та дипломатично. Боротьба за існування та геополітичні інтереси не може бути виключно ввічливою та делікатною. Боротьба передбачає різні форми досягнення власних інтересів та міжнародної суб’єктності. Досвід національних змагань за участі передових світових потуг США, Китаю та Великобританії мав би стати провідником для нової міжнародної політики післявоєнної України.

https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-05/salomonen-china-suedpazifik-militaerbasis-inselgruppe/komplettansicht

У заголовку матеріалу ілюстрація з сайту «ФОКУС»: «Соломонові острови — це ключова територія вздовж «ланцюга островів», де Штати із союзниками хочуть побудувати заслін проти Китаю», https://focus.ua/

Схожі публікації