Розбіжність між претензіями та реальністю щодо міжнародної ролі Євросоюзу не є новим феноменом

Зміни у глобальній політиці, що пов’язані, насамперед, з приходом до влади у США нової адміністрації Дж. Байдена, виникнення у зв’язку з цим необхідності переглядати відносини ЄС з Китаєм та іншими партнерами в Європі, насамперед Великобританією, триваюча пандемія коронавірусу тощо змушують керівництво Єврокомісії визначити правильні тактичні і стратегічні кроки своєї діяльності.

Ситуація загострюється через протиріччя у поглядах на подолання наслідків пандемії, розміри видатків на оборону, конфліктні міжпартійні стосунки провідних політиків ЄС від Німеччини у рік парламентських виборів до Бундестагу, а також через збільшення в Євросоюзі у зв’язку з цим внутрішніх проблем і протиріч, які постійно підживлюють зацікавлені внутрішні і зовнішні гравці.

Геополітичне позиціонування ЄС на мапі світу і далі залишатиметься актуальним. Наразі президентові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн випало бути під тиском таких обставин, коли їй ще й необхідно якось давати раду з найбільш потужними геополітичними гравцями світу. Зайвий раз це підтверджує стаття у популярному німецькому виданні Focus, де йдеться про позицію з таких питань президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. А якщо більш точно, то про її особисту роль у виникненні тієї ситуації, у якій наразі опинилася Європа.

* * * * *

Геополітичні проблеми постійно порушуються у заявах провідних політиків і функціонерів Європейського Союзу. Зайвий раз це підтверджує популярне німецьке видання Focus, на сторінках якого з’явилася стаття власного кореспондента у Брюсселі Ханса-Юргена Морітца, де йдеться про позицію з таких питань президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. А якщо більш точно, то про її особисту роль у виникненні тієї ситуації, у якій наразі опинилася Європа.

У справі посилення у світі свого впливу, пише автор статті, Європі доводиться долати багато перешкод, що виникають з різних об’єктивних чи суб’єктивних причин. «Авторство» однієї з таких суб’єктивних причин належить саме Урсулі фон дер Ляєн, у чому переконаний німецький партійний функціонер, уповноважений представник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) у Європейському парламенті Удо Булльман. Перед нещодавнім відео-виступом п. Урсули у рамках традиційної Мюнхенської безпекової конференції Удо Булльман заявив для FOCUS Online, що Єврокомісія «перебуває у стані перегонів за глобальними стандартами власного позиціонування. Це насамперед залежить від самої голови Єврокомісії. В основному наразі чуються лише декларації чи заклики, але мало що конкретного робиться у політиці». Тобто, Удо Булльман не задоволений її діяльністю. Як досвідчений європейський політик, він каже, що Урсула фон дер Ляєн «вважає себе фахівцем з проведення PR-кампаній… На жаль, вона постійно намагається бути обережною у жорстких політичних питаннях, що призводить до гальмування процесів, а також до компромісів, які досягаються у кращому разі наполовину. Наслідком такої політики став факт придбання Євросоюзом недостатньої кількості вакцини, а політика вакцинації і досі гальмується». При цьому, вказує Удо Булльман, знову й знову озвучуються тези про «колективний вплив і значення» замість бажаного для ЄС статусу «глобального гравця» (global player).

У статті Focus повідомляється, що за декілька днів до початку роботи Мюнхенської безпекової конференції Єврокомісія оприлюднила нові стратегічні напрями глобального співробітництва і торговельної політики. Серед інших там є теза стосовно того, що ЄС необхідно «діяти більш наполегливо, створювати коаліції в основних сферах та консолідувати партнерів-однодумців». І що в такому разі обов’язково треба бути «готовим використовувати об’єднану силу ЄС для демонстрації своїх цінностей та пріоритетів за межами Євросоюзу». А зараз можна констатувати, що ЄС «недостатньо ефективно використовує свою колективну вагомість».

Автор статті пише, що такі ж погляди у голови комітету із закордонних справ Європарламенту, члена партії «Християнсько-демократичний союз» (ХДС) Девіда Макаллістера, який вважає, що необхідно «краще формулювати наші стратегічні інтереси. ЄС є сильним гравцем у багатосторонніх форумах, зокрема, коли йдеться про світові стандарти». Девід Макаллістер підтримує Удо Булльмана, коли той каже, що настав час, коли Урсула фон дер Ляєн повинна нарешті виконати свою обіцянку створити «геополітичну Єврокомісію»: «…комісія розпочала період своєї каденції з декларації усіх можливих обіцянок. За часів керівництва Урсули фон дер Ляєн Європейський Союз повинен стати справжнім глобальним гравцем. Але шлях до такого статусу ЄС ще довгий».

Приниження головного європейського дипломата по-московськи

Яскравим прикладом зовнішньополітичного безсилля ЄС, на погляд критиків його політики, стало нещодавнє приниження найвищого дипломата Євросоюзу, Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля (між іншим, очільника 140 делегацій ЄС в усьому світі) під час його нещодавнього візиту до Москви. Поведінка приймаючої сторони була досить непристойною: спеціально до цього візиту з Росії вислали декількох європейських дипломатів.

Жозепу Боррелю не вдалося «мовою сили» щось протиставити інформаційному тиску на ЄС, до якого вдався міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на підсумковій прес-конференції. Незадоволені члени Європарламенту стали вимагати зняття Жозепа Борреля з керівної посади, оскільки були незадоволені його слабким виступом у Москві. У корпусі керівників дипломатичних делегацій країн-членів ЄС у Брюсселі, повідомляє автор статті, були «здивовані» надмірною толерантністю іспанця.

Також вони вважають, що Жозепу Боррелю бракує рішучості і уміння передбачати, що надзвичайно важливо для такого посадовця. А без цього державам-членам ЄС не вдасться надалі ревно відстоювати свою національну зовнішню політику. Необхідні в цьому плані рішення можливі лише внаслідок одностайного схвалення Європейською Радою. Александра де Хооп Схеффер, експерт Німецького фонду Маршалла, з цього приводу висловлюється про «фрагментарну владу», маючи на увазі, що стара проблема ЄС все ще має місце, а колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер з цього приводу навіть якось зневажливо поцікавився: так який справжній номер телефону у Європи?..

Китай у прицілі могутньої зброї торговельної політики

Якщо ЄС прагне бути більш твердим і наполегливим у втіленні своїх рішень та у справі пропагування своїх цінностей всьому світу, то слід визнати, що найбільш ефективним у такій справі інструментом є торгівля, за політику якої він значною мірою відповідальний. Саме у цьому є справжня світова потуга, зазначається у згаданій статті німецького видання. ЄС є найбільшим торговельним партнером для понад сімдесяти країн, що беззаперечно. Але тут треба визнати, що починає проявлятися економічна вага Китаю.

Європа має намір реагувати своєю оновленою торговельною політикою, заснованою на принципах «відкритої стратегічної автономії». Під цим громіздким терміном мається на увазі теперішня залежність, зокрема від Китаю, про що свідчить, наприклад, брак медичних засобів під час кризи пандемії коронавірусу. Таку залежність слід обов’язково зменшити. На думку автора статті, важливо забезпечити відкритість дій відповідних структур ЄС і виключити протекціонізм. У той же час ЄС має намір більш ефективно протистояти несправедливій торговельній практиці, зокрема такій, як теперішні преференції для китайських компаній на світовому ринку, що досягаються цілеспрямованою політикою їх субсидування Пекіном. Примітно, що в цей же час частина китайського внутрішнього ринку штучно ізольована.

Зростаюче невдоволення Урсулою фон дер Ляєн

Голова комітету з торгівлі Європарламенту Бернд Ланге (представник СДПН), як і його вищезгаданий колега Удо Булльман, вбачає розрив між тим, що Урсула фон дер Ляєн проголошує і тим, що робить. Бернд Ланге вважає, що деякі інструменти торговельної політики в Єврокомісії хоча визначені, але сформульовані вони досить нечітко. Застосування їх має бути більш доцільне і переконливе. Насамперед, зазначається у статті, треба нарешті реалізувати ініціативи Урсули фон дер Ляєн. Тому, зазначив Бернд Ланге, Європарламент наполягатиме на уточненні формулювань, зокрема, у частині, що стосуються нових правил роботи із субсидованими з-за кордону компаніями.

Зростає невдоволення і у самому політичному таборі Урсули фон дер Ляєн. Так, речник з економічної політики фракції консервативної Європейської народної партії у Європарламенті від «Християнсько-соціального союзу» (ХСС) Німеччини Маркус Фербер заявив, що президент Єврокомісії повинна особисто відповідати за свої дії. А про задекларовану Урсулою фон дер Ляєн концепцію «геополітичної Єврокомісії» сказав, що це не більше, ніж просто гарний заголовок.

Байден, вірогідно, не виступатиме у торговельній політиці в ролі рятівника

Успішність глобальної торговельної політки залежить від наявності досвіду і компетентності глобального середовища, в якому вже не можна покладатися на застарілі альянси, і що сама Єврокомісія характеризує, як «передислокацію в геополітичному та економічному балансі сил».

У своїх нових керівних принципах торговельної політики ЄС більше орієнтується на Китай і водночас чітко надає пріоритет партнерству зі США. Однак новий президент США Джозеф Байден не зможе для ЄС бути в ролі рятівника після жорсткої політики свого попередника Дональда Трампа, яку він впроваджував під гаслом America First.

Рівень довіри до США, як до країни-захисника, знизився

Дж. Байден тримає у полі зору стратегію торговельної політики своєї країни, зважає на всі її пріоритети, в разі необхідності готовий застосувати каральні тарифи. Своєю чергою Німецька федерація сталі (WV Stahl), що постраждала внаслідок нещодавньої політики США, задоволена тим, що «Європейська комісія оголосила про рішучість захищати свою торговельну стратегію».

У статті згадується заява заступника голови фракції ХДС/ХСС в Бундестазі Німеччини Каті Ляйкерт, яка відповідає за європейську політику, європейську координацію і міжпарламентські зв’язки в Європі. Вона впевнена, пише автор статті, що для зміцнення трансатлантичної довіри Єврокомісія повинна за найпершої нагоди запропонувати США ввести мораторій на всі взаємні торговельні обмеження, щоб спільно працювати над покращенням торговельних відносин.

Оскільки після правління Д. Трампа вкрай необхідно покращити рівень довіри у відносинах ЄС зі США. Згідно з опитуванням Європейської ради з міжнародних відносин, лише 10 % із 15 тис. опитаних у десяти країнах-членах ЄС та у Великобританії вважають США надійним партнером в галузі безпеки, який завжди виступить на захист Європи.

Вашингтон роздратований обраним ЄС курсом на Китай

У статті Focus визнається, що Дж. Байден оновлюватиме старий трансатлантичний міст, але як новий президент США, він водночас досвідчений політик, який переймається інтересами своєї держави. Крім того, Вашингтон роздратований нещодавно укладеною ЄС інвестиційною угодою з Пекіном. Американці питають: чому європейці закривають очі на те, як китайці переслідують представників уйгурської етнічної меншини? Водночас експерт Німецького фонду Маршалла, керівник офісу фонду у Парижі Александра де Хооп Схеффер не вбачає ознак того, що ЄС втягується у холодну війну з Пекіном.

На додачу до цього, Дж. Байден і надалі тиснутиме на європейських союзників, вимагаючи, щоб ті більше переймалися обороною та збільшили свою відповідальність у межах НАТО. Як зазначає Александра де Хооп Схеффер, так ЄС зможе посилити свій геополітичний вплив, що відіб’ється на мапі світу. Наразі у європейців з’являється простір для дій, що дасть їм змогу «стати лідером чи спільним провідником». Ні Вашингтон, ні Брюссель не мають наразі бажання дотримуватися старої схеми, згідно з якою США встановлювали стандарти, а Європа їх дотримувалася. Тому президентство Дж. Байдена може стати таким собі «європейським моментом». Експерт Німецького фонду Маршалла вважає, що президент США дуже уважно спостерігає, чи здатні європейці також «генерувати» щось конструктивне.

Урсула фон дер Ляєн повинна довести свою «придатність світовій політиці»

За президентом Єврокомісії пильно спостерігають звідусіль і, ясна річ, серед таких спостерігачів згадуваний вище депутат Європарламенту від СДПН Удо Булльман. Він не схильний виправдовувати невдачі ЄС нинішніми проблемами, що виникли внаслідок пандемії коронавірусу, бо впевнений, що «розбіжність між претензіями та реальністю щодо міжнародної ролі ЄС не є новим феноменом, пов’язаним з пандемією. Дії ЄС з подолання наслідків COVID-19 ще раз дають зрозуміти, що усвідомлення глобальних відносин і пов’язане з цим почуття відповідальності часто бажає бути кращим. Оскільки виникла світова криза в галузі охорони здоров’я, а також кліматична криза і глобальна рецесія, то Єврокомісії доведеться доводити свої компетентність і готовність до викликів глобальної політики».