Протягом десятиліть Фінляндія та Швеція дотримувалися, найкращої, як вони вважали, стратегії залишатися нейтральними, аби не провокувати жодного конфлікту з Росією. Війна в Україні тепер змушує їх відкинути попередні переконання. Німеччина зокрема, могла би багато чому навчитися у Фінляндії, зазначає німецьке видання.

Шведські та фінські солдати на спільній військовій церемонії.
Джерело: Загроза Москви Фінляндії виявляє глибокий страх у Кремлі, «Die Welt», https://www.welt.de/

У четвер, 14 квітня ц.р., зазначає «Die Welt», колишній президент Росії Дмитро Медведєв намагався налякати фінів і шведів, заявивши, що якщо ці країни хочуть вступити в НАТО, то Росія, звісно, ​​посилить свої війська на кордоні. Медведєв заявив також, що тоді можна буде забути розмови про Балтію, вільну від ядерної зброї. Медведєв повідомив, що «потрібно буде відновити баланс». Російський політик, якого колись вважали надією на більш ліберальну Росію, тепер стає все більше схожим на Леоніда Брежнєва, і не тільки візуально.

Попередження Росії не справило сильного враження у столицях обох країн, у Гельсінкі та Стокгольмі. Зокрема, колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт (Carl Bildt) написав у власному Twitter, що це була «порожня загроза». Адже кілька років тому Росія вже розширила свої позиції в Калінінградській області таким чином, що створила собі можливості для нанесення звідти ударів з використанням тактичної ядерної зброї. Швеція та Фінляндія, які десятиліттями не були членами військових союзів і не відчували особливої ​​загрози з боку Росії, наразі змушені переоцінити свою безпеку з огляду нападу Росії на Україну.

«Поворотний момент» у ставленні до членства в НАТО неминучий на півночі Європи, зазначає автор дослідження. У той час як політика неприєднання довгий час вважалася найкращою стратегією для фінів і шведів, яку вони проводили щоб уникнути втягнення в конфлікт зі своїми могутніми сусідами, зараз обидві держави намагаються отримати захист під парасолькою оборонного Альянсу.

Прихильником членства в НАТО також вважається президент Фінляндії Саулі Нііністьо (Sauli Niinistö), який походить від консервативної коаліційної партії та має вагомий голос у зовнішній політиці країни. Однак, як і прем’єр-міністр Санна Марін, він ще не висловив власного чіткого позиціонування. Проте, розмовляючи з пресою минулого тижня у своїй резиденції Мянтініємі (Mäntyniemi) поблизу Гельсінкі, він заявив, що очікує «переважної більшості за вступ до НАТО».

Фінська процедура прийняття рішень дещо особлива. Щойно урядова комісія подала до парламенту «Білу книгу», в якій порівнюються плюси та мінуси від вступу до НАТО. У цьому стратегічному огляді робиться висновок, що вступ Фінляндії до НАТО матиме позитивні наслідки для національної безпеки, оскільки підвищить «поріг застосування військової сили в регіоні Балтійського моря» і таким чином посилить стабільність регіону Балтійського моря в довготривалій перспективі. Зараз парламент обговорює це питання. Наприкінці обговорень має бути прийняте рішення, яке має бути максимально консенсусним.

Німецьке видання підкреслює суттєве геополітичне значення для європейського регіону загалом від приєднання Фінляндії до НАТО, яке мало би також стратегічно значущі наслідки для Альянсу. Між Росією та Фінляндією проходить кордон протяжністю 1340 км. У випадку приєднання країни, у НАТО одномоментно з’явиться кордон із Росією та Білоруссю, який буде у два рази більш протяжним, ніж раніше.

Країни Скандинавії та НАТО.  Джерело: НАТО, dpa; Infografik WELT

У той же час, до Альянсу приєдналася б країна з добре організованою армією та досить готовим до оборони суспільством. Оскільки сусідні Швеція та Німеччина отримувала дивіденди від мирного існування після закінчення холодної війни та скасували загальний військовий обов’язок і продовжували скорочувати витрати на оборону, Фінляндія зберегла загальний військовий обов’язок та продовжувала інвестувати в національну оборону.

У Гельсінкі вже немає жодних ілюзій, зазначає автор дослідження. Директор інституту міжнародних справ (FIIA) у Гельсінкі Міка Аалтола заявляє, що «погляд Фінляндії на Росію зараз досить похмурий». Вона вважає, що «нам доведеться бути частиною блоку, що стримує Росію, яка веде боротьбу за гегемонію. Та зазначає, що не так багато чого залишилося у світі такого, що можна зберегти в довгостроковій перспективі».

Головне занепокоєння у Фінляндії — це так звана «сіра зона» у терміні між поданням заявки на членство та прийняттям країни до Альянсу. Тому що на цьому етапі ще не діє стаття 5 Статуту, як гарантія допомоги партнером по НАТО. Росіяни можуть спробувати використати цю ситуацію. Кібернетичні атаки та порушення повітряного простору Фінляндії вже стали звичними. Зважаючи на це, директор Інституту FIIA Міка Аалтола вважає, що «гарантії безпеки від партнерів, безумовно, були би для Фінляндії корисними».

Понад 300 000 чоловіків і жінок готові до бою у Фінляндії у разі надзвичайної ситуації.
Крім того, 70 відсотків фінів готові захищати власну країну.
Джерело: Фінляндія переживає різку зміну парадигми, «Die Welt», фото,  https://www.welt.de/

Рішуча позиція Фінляндії та Швеції щодо приєднання до блоку НАТО як противагу агресивним зазіханням Росії та створення нею постійних джерел нестабільності на континенті означає, що позаблокові країни Європи міняють свою оборонну і безпекову політику та шукають захисту у системі колективної безпеки в особі НАТО. Оскільки провідну роль в Альянсі відіграють США та Великобританія, у подальшому варто очікувати зростання ролі цих держав на прийняття рішень в інтересах колективної безпеки на континенті та у світі. Запроваджені проти Росії санкції та надання військової допомоги Україні в її протистоянні загарбнику на полі бою виснажують Росію. Зменшення її військового потенціалу, звуження можливостей для маневру з досягнення її цілей у непроголошеній війні може спричинити прийняття лідером Кремля рішення щодо застосування зброї масового ураження. В Європі це розуміють та готуються. Принаймні на рівні заяв.