Переломний момент у Північній Європі
16.04.2022 р. «Die Welt», Німеччина
Перебіг агресивної війни Росії в Україні та нові загрози для європейських країн, які дотепер не входять до Альянсу НАТО, спричинили гострі дискусії та прийняття рішень у Фінляндії та Швеції стосовно прискорених процедур їх вступу до Альянсу. Такі перспективи розширення НАТО на півночі континенту викликали різко негативну реакцію Москви, термінове розміщення поблизу кордонів зі скандинавськими країнами комплексів ППО середнього радіусу дії та погрози Росії застосувати ядерну зброю. Існує висока вірогідність того, що керівні органи та країни-учасниці Альянсу позитивно розглянуть заявки обох країн на черговому саміті НАТО, що має відбутися 29-30 червня ц. р. у Мадриді.
Фінляндія є однією з країн, яка висловила побажання стати членом НАТО, має історичний досвід ведення війни з Росією та розуміє ризики від географічного сусідства з агресивною державою, яка за підсумками Другої світової війни вже анексувала у неї частину державної території.
Фінські резервісти на військових навчаннях. Напад Росії на Україну викликав у країні занепокоєння.
Джерело: Lauri Heino/Heinon Valo/picture alliance/dpa
Німецьке видання «Die Welt» 15 квітня ц. р. надрукувало статтю власного провідного кореспондента Саша Леенартц (Sascha Lehnartz), в якій автор висвітлює трансформацію у громадській думці та політичних підходах обох країн до перспектив вступу до НАТО, викликаних неспровокованою агресивною війною Росії проти України.
Примітно, зазначає видання, що дебати з приводу вступу до НАТО йдуть паралельно в обох країнах, але з різними акцентами. Але є всі ознаки того, що обидві країни-сусіди приймуть свої рішення до червня поточного року. На саміті НАТО, який має відбутися в Мадриді наприкінці червня ц.р., заявки на членство обох країн вже можуть розглядатися.
Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін (Sanna Marin) та її шведська колега Магдалена Андерссон (Magdalena Andersson) у середу 13 квітня ц.р. зустрілися в Стокгольмі, щоб обговорити стан справ із забезпеченням безпеки. На завершення зустрічі вони наголосили на важливості тісної координації у питанні вступу до НАТО, але підкреслили водночас, що кожна країна приймає своє власне рішення.
Магдалена Андерссон (ліворуч) зустрічається з Санною Марін у Стокгольмі.
Джерело: via REUTERS
Видавалося, що обидва політики були свідомі того, що вступ до НАТО їх країн став неминучим через нову реальність, спричинену агресивною російською політикою, але вони поки що не хотіли висловлювати це усвідомлення, щоб не випереджати процес прийняття політичних рішень у своїх країнах. Адже у Швеції, як і у Фінляндії, потрібно відкинути сталі переконання, які трималися десятиліттями.
Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін повідомила, що очікує рішення у своїй країні з цього приводу найближчим часом. Глава уряду Швеції Магдалена Андерссон уникла конкретних зобов’язань. Лідери Соціал-демократичної робітничої партії (SAP) Швеції мають провести парламентські вибори у вересні ц.р., і саме для шведських соціал-демократів, які досі вважають себе відданими традиціям Улофа Пальме (Olof Palme), який сповідував політику розрядки, приєднання до військового альянсу НАТО стане культурним потрясінням.
Пам’ять про російську агресію сформувала Фінляндію.
Джерело: Фінляндія переживає різку зміну парадигми, «Die Welt», https://www.welt.de/
На підхід Фінляндії, з іншого боку, сильно вплинув інший історичний чинник, а саме, так звана «Зимова війна» 1939-40 рр. У той час більш слабка фінська армія місяцями самовіддано чинила опір «російському» нападу. У підсумку Фінляндія втратила десять відсотків своєї території разом з Карелією і друге за величиною місто Виборг. Сотні тисяч людей були вимушено переселені.
У багатьох родинах у Фінляндії ще свіжа пам’ять про страждання тієї війни. Тому напад на Україну багатьом фінам видається певним дежавю. Упевненість у тому, що росіянам не варто довіряти, утвердилася протягом кількох місяців. Якщо минулого року за вступ до НАТО висловилися лише 30 відсотків фінів, то за останніми опитуваннями — вже 70 відсотків.
Директорка Фінського інституту міжнародних справ (FIIA) у Гельсінкі Міка Аалтола (Mika Aaltola) пояснює, що «Військове неприєднання тривалий час було для фінів питанням їх ідентичності». «Але тепер на це питання дивляться більш прагматично і відмовляються від ідеї, що можливо стабілізувати ситуацію за допомогою військової незалежності від участі в Альянсі».
Наприкінці минулого року, коли загострення ситуації в Україні ще не можна було передбачити, уряд Фінляндії ухвалив рішення закупити 64 винищувачі F-34 загальною вартістю майже на мільярд євро. Оборонний бюджет збільшено ще на 700 мільйонів євро. Оскільки особовий склад резерву здійснює регулярні тренування, у військовому відомстві Фінляндії в розпорядженні є майже 300 000 чоловік.
Керівники великих компаній та держадміністрації регулярно проходять навчання з питань забезпечення безпеки, у країні добре організована цивільна оборона, в адміністративних центрах функціонує бункерна система для населення. З точки зору політики безпеки та ментального здоров’я, Фінляндія перебуває на такому рівні, до якого Німеччині складно дістатися.
Як будуть розгортатися подальші події, стане зрозумілим протягом короткого терміну часу. Аналітики вважають, що війна Росії в Україні може затягтися ще на півроку або рік, зважаючи на існуючий потенціал та баланс сил воюючих сторін, з урахуванням надання військової допомоги Заходу для України. Але у Москві такі терміни не підтверджують. Там налаштовані закінчити війну перемогою Росії раніше. Якими засобами може оперувати Путін, зважаючи на провальну військову кампанію із застосуванням конвенційних засобів, також зрозуміло. Ставка робиться на застосування ядерної зброї та інших засобів масового ураження людей.
У заголовку матеріалу колажз сайту «Die Welt», джерело: REUTERS; Montage: Infografik WELT





