Україна повинна дбати про свою надійну протиповітряну та протиракетну оборону

Протягом поточного місяця Україні вдалося звільнити свої значні території. І сьогодні вона веде контрнаступ, щоб повернути окуповані терени на півдні та сході. Попри ці досягнення, російські ракетні удари та атаки їх безпілотників надалі загрожують українським населеним пунктам, що демонструє інсайдерський аналіз, на який у своєму матеріалі покладається румунська аналітикиня Крістіна Ене.

На початку вона повідомляє, що Росія, з моменту вторгнення в Україну, запустила «понад 5 тис. ракет і ударних безпілотників проти України та майже всі відомі типи звичайних ракет, що вона має у своєму арсеналі». Якщо посилатися, пише далі авторка, на звіт, опублікований ще у травні Яном Вільямсом, заступником директора Проекту протиракетної оборони (Missile Defense Project) з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), то Росія для подальшого такого тиску на Україну ґрунтовно порпалася у своїх арсеналах, шукаючи запасні частини та звертаючись до інших країн за додатковим постачанням. Бо незважаючи на всі труднощі, ракетні удари залишаються однією з основних тактик Росії і навряд чи вона зможе від такого відмовитися.

Запускається з повітря, землі та моря. Найбільше випущено по Україні ракет з літаків – в основному з бомбардувальників Ту-95, Ту-22М і Ту-160, а також винищувачів Су-24 і Су-35. Згідно зі звітом CSIS, ракети повітряного базування становлять «найбільшу та найрізноманітнішу категорію російських ракет, які використовуються в Україні». Росія запустила понад 2700 ракет протягом перших п’яти місяців війни, близько половини з яких прилетіла з літаків, що перебували за межами повітряного простору України.

Російські ударні системи, помічені в Україні.
Джерело: The Center for Strategic and International Studies (CSIS)

Ракети запускаються з повітря. З найбільшою частотою (понад 600) були запущені крилаті ракети великої дальності Х-101 і Х-555 – з Каспійського моря, з повітряного простору Білорусі та з Чорного моря. Х-101, взята Росією на озброєння в 2012 році, має радіус дії до 2700 км і використовує супутникову навігацію для наведення по цілі. Росія стверджує, що ця модель має стелс-функції, але це, здається, неправда, оскільки Україна повідомила, що вона знешкодила кілька таких ракет.

Найбільш цікавим боєзапасом, який використовує Росія, є Х-47 «Кінджал». Це є перша використана в бойових діях гіперзвукова зброя. У модифікованої балістичної ракети максимальна швидкість близько 10 Мах, тому Росія і стверджує, що вона невразлива для сучасних засобів ППО. Однак, як відомо, українці збили з десяток таких ракет за допомогою батарей протиповітряної оборони Patriot виробництва США.

Результативність ППО України за видами загроз, 1 травня – 26 червня 2023 року.
Джерело: The Center for Strategic and International Studies (CSIS)

До ракет класу «повітря-земля» відносяться Х-25, Х-29, Х-31, Х-58 і Х-59. Протикорабельну ракету Х-22 також використовували проти українських наземних цілей.

Ракети наземного базування. Що стосується ракет наземного базування, то це балістичні ракети малої дальності «Іскандер» і більш старі тактичні балістичні ракети «Точка-У», яким «Іскандер» має прийти на заміну. За оприлюдненою ще у січні українською статистикою, Росія запустила майже 750 ракет «Іскандер», а з лютого по липень 2022 року були запущені понад 60 ракет «Точка-У».

Російські батареї берегової оборони «Бастіон-П» запускали надзвукові протикорабельні крилаті ракети П-800 «Онікс» по українських наземних цілях з березня 2022 року. Вони мають радіолокаційне наведення та призначені для ураження військових кораблів із потужним захистом.

Росія також застосувала по Україні ракети-перехоплювачі систем С-300 і С-400. Вони вважаються ненадійною заміною високоточних боєприпасів, оскільки у них менші боєголовки та використовується напівактивне радіолокаційне наведення, що робить їх менш точними.

За оцінками України, по наземних цілях було випущено понад 1000 ракет систем С-300. У звіті CSIS оцінюється, що Росія має 500 пускових установок С-300 і 8 тис. ракет-перехоплювачів, що робить їх економним способом для тиску на українську ППО.

Ракети «Калібр». За підсумками 2022 року, з російських військових кораблів і підводних човнів у Чорному та Каспійському морях було запущено майже 600 крилатих ракет 3M-14 «Калібр». Маючи радіус дії до 2500 км, «Калібр» загалом добре вивчений і його можна порівняти з американською крилатою ракетою «Томагавк». Росія також використовувала два типи автономних боєприпасів наземного базування: безпілотники іранського виробництва Shahed-136, які, як вважають, мають радіус дії понад 950 км, і російський ZALA Lancet («Ланцет»), орієнтовний радіус дії – 40 км.

Дрон Shahed коштує від 20 тис. до 50 тис. доларів, а Lancet – близько 35 тис. доларів, що робить їх дешевою альтернативою відомим ракетам. «Шахедами» вдаряли по, зокрема, українській інфраструктурі, а «Ланцетами» – по цілях на полі бою. Оскільки вони переміщаються на низькій висоті та відносно повільно, українські засоби протиповітряної оборони, такі як ПЗРК, та зенітні батареї Gepard, змогли перехопити їх у великій кількості, що дало змогу Україні зосередити свою ППО вищого рівня на інших, більш витончених загрозах.

Дрон «Ланцет» російського виробництва.
Джерело: Adevărul

Невеликий запас, але не розпроданий. Одна з російських кампаній якось вихвалялася, як вона виготовляє і використовує свої ракети. Ця інформація зробила те, що один з експертів з контролю над озброєннями назвав «репутаційною шкодою» російській ракетній програмі. Ракетне марнотратство та посилення санкцій Заходу також призвели до риторики щодо обмежень російських запасів, але такий арсенал, швидше за все, нескоро буде вичерпаний, написав Ян Вільямс у червні в окремому коментарі. Хоча Росія, можливо, «швидко витратила» ракети великої дальності, які вона спочатку зберігала для війни, але вона намагається вжити відповідних заходів, щоб забезпечити постійне постачання, включно з перерозподілом ракет з інших ТВД і переобладнанням зенітних і протикорабельних ракет, написав у доповіді вищезгаданий фахівець.

«Продовження Росією війни в 2023 році показало одну річ: не варто очікувати, що у Росії «вичерпаються» ракети. Незважаючи на санкції та експортний контроль, цілком ймовірно, що Росія зможе виготовити чи іншим чином придбати засоби для удару здалеку аби завдати відчутної шкоди населенню, економіці та армії України», – застерігає експерт Ян Вільямс. – «По мірі того, як війна тривала, на Shahed-136 припадала більша частка російських боєприпасів великої дальності. І ця частка зросла з приблизно на 40 відсотків у першому кварталі 2023 року до приблизно 60 відсотків у другому кварталі, що дає змогу Росії зарезервувати більш складні ракети для більш важливих для неї цілей». Представники США заявили, що попри санкції та експортний контроль російські виробники намагаються вилучати електронні компоненти з військового обладнання та цивільних товарів, таких як посудомийні машини, для використання в ракетах. Крім того, Росія продовжує закуповувати запчастини західного виробництва для іншої зброї, включно з широко використовуваним безпілотником «Орлан-10».

Ракетні удари РФ по Україні за типами боєприпасів, 1 квітня – 22 червня 2023 року.
Джерело: The Center for Strategic and International Studies (CSIS)

Також Ян Вільямс посилався на травневі оцінки української розвідки про те, що Росія щомісяця виробляла близько 60 крилатих ракет, п’ять «Іскандерів» і дві балістичні ракети «Кінджал». Ще у червні Вільямс писав, що здатність Росії купувати та виготовляти ракети та безпілотники означає, що Україна «повинна дбати про свою надійну протиповітряну та протиракетну оборону» і потребує «постійної підтримки» з боку США та інших країн. Для цього Україні необхідно розширювати оборонно-промисловий потенціал та налагоджувати нові ланцюги постачання. Це процес, до якого західні офіційні особи підходять із новою терміновістю, але такий процес потребує відповідних зусиль і часу.

Підготував Олег Махно