Чи російський президент стане на коліна?
Заклик до відповідальності — це не прояв колективної ненависті, а вимога покаятися
«Respekt.cz», Чехія
Ясна річ, думати зараз про те, що буде після війни, може здаватися справою передчасною. Але не думати про це було б не правильно, пише у своєму блозі шеф-редактор чеського видання «Respekt» Ерік Табері. Він вважає, що з якими б наслідками не закінчилася його, В. Путіна, війна, але він, скоріш за все, залишатиметься біля владного керма Росії.
Це факт, з яким людство ще не зустрічалося. Автор допису наводить приклади з історії, нагадуючи, що Адольф Гітлер покінчив життя самогубством, Беніто Муссоліні — вбили, Сталін помер одинаком, хоча Радянський Союз пережив його… І ось тепер — Володимир Путін очолює країну, що занепадає, а політичної ваги додає їй лише ядерна зброя. І навіть якщо він геть-чисто зазнає поразки в Україні, зовнішні сили не зможуть змусити його піти з посади і постати перед трибуналом.
Путін визнає незалежність сепаратистських республік.
Джерело «Respekt», https://www.respekt.cz/
Ось якби Адольф Гітлер мав ядерну зброю, розмірковує Е. Табері, і вижив після війни, і ми б знали все про концентраційні табори чи військові злочини, то як би ми до нього ставилися і як би поводилися? Чекали б кілька років і потім казали: давайте владнаємо стосунки, налагоджуємо ділові контакти, організуємо спортивні змагання? Це може здатися неймовірним, але ця дилема чекає на нас незабаром, вважає редактор. Відповідно, дилема і для тих, хто готовий поставити інтереси бізнесу вище за будь-якої людські цінності.
Тому редактор вважає, що «західному світу необхідно зобов’язатися не співпрацювати з Росією на будь-якому рівні, допоки вона не зазнає трансформації та не заплатить за кривавий напад на Україну». Це підводить нас до більш делікатного боку такої проблеми, переконаний редактор, — як ставитися до відповідальності росіян? Питання провини — це питання 20 століття. Тоталітарні режими — комуністичний та нацистський — поставили перед кожним дорослим громадянином запитання: що ти робив? як витримав? Е. Табері наводить приклад, як ще у червні 1946 року у чеському тижневику Dnešek з’явилися стаття під заголовком: «Чи я винен?» Його автор, за підписом Н. Н., заявив, що хоча він не співпрацював (з нацистами), але відчуває сильну провину, що не противився йому. Насправді він жив у комфорті і тепер соромиться цього. Тому він вирішив попросити у інших пробачення.
Джерело «Respekt», https://www.respekt.cz/
Текст викликав бурхливу читацьку реакцію, але мало хто міг дати однозначну відповідь. Редактор вважає, що це, мабуть, найкраще описано німецьким філософом Карлом Ясперсом у книзі «Питання провини — внесок у німецьке питання», опублікованій у тому ж році, що й вищезгадана чеська стаття. Книжка і досі не втратила своєї актуальності… За його словами, чинна наступна теза: «Політична свобода починається з того факту, що більшість людей — членів нації — відчувають свою спільну відповідальність за політику своєї держави».
На думку Ясперса, вважає дописувач, дуже важливо визнати провину та спробувати спокутувати її, і наводить наступний витяг з тексту книжки німецького філософа: «Очищення є умовою нашої політичної свободи. Бо лише через почуття провини зростає почуття солідарності та спільної відповідальності, без яких свобода неможлива». І робить наступний висновок — тож якщо хтось намагається переконати, що росіяни не несуть відповідальності за дії свого президента, то їхня країна ніколи не може бути по-справжньому вільною. Необхідність бути відповідальними — це не прояв колективної ненависті, а заклик ставати на шлях покаяння.
«Коли канцлер встав на коліна, Німеччина встала на коліна».
Джерело «LiveJournal», https://clio-historia.livejournal.com/
Так, як це зробив у 1970 році канцлер Німеччини Віллі Брандт, ставши на коліна перед монументом у Варшаві, присвяченим мешканцям гетто. Символічно, що він вибачився за злочини, які вчинила його батьківщина, хоча сам у них не брав участі. І Росія не може сподіватися, що її пробачать, допоки один з її майбутніх президентів не стане на коліна в Маріуполі.
https://www.respekt.cz/tydenik/2022/13/az-rusky-prezident-poklekne
Фотогалерея. Подушка з портретом Володимира Зеленського.
