Бразильський лідер зовсім не усвідомлює хто є агресор, а хто — жертва у цій війні

Катерина Вакарчук

кандидат політичних наук
Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

Після виборів 1 січня 2023 року президентом Бразилії втретє став Луїс Інасіо Лула да Сілва. У своїй інавгураційній промові він наголошував, що його країна повертається у глобальну політику, а її зовнішньополітична діяльність буде активною.

Протягом неповних чотирьох місяців своєї президентської каденції Лула да Сілва вже встиг побувати у Вашингтоні і Пекіні, зробити кілька гучних заяв, зокрема, стосовно російсько-української війни, що викликало неабиякий резонанс в експертних колах. Особливо щодо позиції Бразилії стосовно України. Так, згідно з основними принципами зовнішньої політики Бразилії, вона є нейтральною. За її конституцією 1988 року, така політика формується на принципах невтручання, самовизначення націй, міжнародної співпраці та пошуку мирних рішень будь-яких міжнародних конфліктів.

І ось Лула да Сілва висловлюється, що у розв’язанні російсько-української війни винуваті… обидві воюючі сторони. Україні ж потрібно відмовитися від вступу до НАТО. Під час голосування в ООН офіційно Бразилія підтримала всі резолюції та ініціативи стосовно України та засудила російську агресію. Однак президент Бразилії починає робити різні епатажні промови, які сприймаються неоднозначно. При цьому, попри гучні заяви, він зазначив, що його країна не підтримує російську військову агресію проти України і закликає до мирного врегулювання ситуації.

Під час свого нещодавнього візиту до Китаю (12–14 квітня) президент Бразилії Лула да Сілва разом з головою КНР Сі Цзіньпіном на переговорах у Пекіні закликали країни світу до конструктивності у справі політичного врегулювання.

Щодо мети згаданого візиту до Китаю, то на порядку денному було розширення двостороннього співробітництва двох країн, а вже потім йшлося про посередницькі послуги у справі припинення війни в Україні. До речі, про такі послуги ніхто з боку України Бразилію не просив, та сама така ініціатива скоріше за все не буде реалізованою. Що ж до її суті, то вона полягає в тому, що Лула да Сілва запропонував об’єднати зусилля Бразилії з лідерами таких країн як Китай, Індонезія та Індія, ОАЕ у справі перемовин керівників Росії та України за одним столом. Він пропонує створити такий собі клуб медіаторів, на кшталт «Групи 20-ти», які мають бути нейтральними та неупередженими щодо російсько-української війни. Зрозуміло, що і такими ініціативами Бразилія прагне виборювати собі місце в новому геополітичному світі, щоб відігравати більш помітну роль у світовій геополітиці.

Також неоднозначно світова спільнота зреагувала на заяву Лули да Сілви, що США повинні припинити «заохочувати війну» в Україні і «почати говорити про мир», що Європейський Союз також «має почати говорити про мир». Він вважає, що саме міжнародній спільноті до снаги переконати президентів України та Росії в тому, що «мир — на користь усьому світу».

Звісно, такі заяви українська сторона сприймає негативно, адже складається враження, що бразильський лідер зовсім не усвідомлює хто є агресор, а хто — жертва у цій війні, і що війна має винятково загарбницький характер. Росіяни прагнуть загарбати нашу територію, вбивати українців та знищити українську націю. А його заяву, що за для припинення вогню Україна має відмовитися від Криму українське керівництво взагалі вважає недопустимою.

Так, Володимир Зеленський, реагуючи на заяву Лули да Сілви щодо Криму, вказував, що визволення Криму є «безальтернативним» і повернення півострова під український контроль означатиме поразку агресора й відновлення тривкого миру. «Світ має знати: повернуться в міжнародні відносини повага й порядок лише тоді, коли у Крим повернеться український прапор, коли там буде свобода — так само, як і всюди в Україні», — підкреслив президент України.

Речник українського міністерства закордонних справ Олег Ніколенко, коментуючи таку заяву президента Бразилії, висловився, що немає жодної юридичної, політичної чи моральної причини, щоб Україна повинна була поступатися хоча би сантиметром української землі. «Україна цінує зусилля президента Бразилії з пошуку рішення задля припинення російської агресії. Водночас маємо чітко зазначити: Україна не торгує своїми територіями», — йдеться в одному з нещодавніх повідомлень.

У МЗС України зазначили, що українська позиція залишається незмінною: будь-які посередницькі зусилля задля відновлення миру в Україні мають базуватися на повазі до суверенітету та повному, відповідно до принципів Статуту ООН, відновленні територіальної цілісності України.

Також наше міністерство закордонних справ запрошує Лулу да Сілву відвідати Україну і ознайомитися зі справжньою сутністю російської агресії.

До речі, Україна неодноразово зверталася до Бразилії з проханням продати деякі види зброї. Нагадаємо з такого приводу, що під час підготовки до чемпіонату світу з футболу 2014 року та літніх Олімпійських ігор 2016 року Бразилії придбала у Німеччини 34 зенітні гармати для захисту свого небесного простору. І ось коли уряд Німеччини звернувся до уряду Бразилії з проханням передати Україні невикористані раніше отримані німецькі боєприпаси, Бразилія відмовилася це зробити. Не відповіла позитивно і на два запити України про продаж деяких видів озброєнь, включно з бронетехнікою, літаками, системами протиповітряної оборони, мінометами, снайперськими гвинтівками, автоматичною зброєю. Мовляв, це суперечить бразильській доктрині зовнішньої політики, тому що її керівним принципом є принцип залишатися «другом для всіх». До речі, про цей принцип чомусь не йшлося у 2014 році, коли з початком війни в Ємені Бразилія поставила Саудівській Аравії та Об’єднаним Арабським Еміратам понад 21 тис. тонн зброї та боєприпасів на суму 680 млн доларів США, включно з касетними боєприпасами. Отож, таку «принципову» позицію Бразилії щодо України можна розцінювати як відверто проросійську.

…Окрім Китаю у бразильського керівництва була ціла низка зустрічей з російськими лідерами. Так, радник бразильського президента у закордонних справах Селсо Аморім у березні ц. р. відвідав Москву, а 17 квітня до Бразилії прибув російський міністр закордонних справ С. Лавров. На тлі такого візиту до Бразилії голова Української Бразильської Центральної Репрезентації (УБЦР) Віторіо Соротюк виступив з багатьма коментарями в провідних медіа країни, а у Бразіліа та Сан-Пауло вибухнули антиросійські протести. У своїй заяві Українська Бразильська Центральна Репрезентація звернулася до бразильського уряду з проханням «не зраджувати надій» близько 600 тис. бразильців українського походження. «Тіло, душа і кров України є частиною Бразилії, і очікується, що дії бразильського уряду будуть відповідальні», — йдеться, зокрема, у зверненні. Українці Бразилії також вимагають тиснути на Росію аж до повного виведення військ з України. «Бразилія повинна вимагати від Росії виведення своїх військ з України, оскільки міжнародні відносини повинні здійснюватися сумлінно», — вважає Віторіо Соротюк.

Щодо відносин Бразилії з Росією. РФ вважається серйозним постачальником добрив до Бразилії. Тому не випадково у розмові Лаврова та бразильським істеблішментом йшлося про поглиблення двосторонніх торговельно-економічних відносин. Так, товарообіг між РФ та Бразилією у минулому році сягнув рекордних 9,8 млрд доларів. Російський експорт у цей регіон зріс у минулому році на 3,8 %, а експорт зернових — на 48,8 %.

Окрім того, що в Бразилії Лаврова зустрічали під українськими прапорами протестувальники, дехто з активістів приніс з собою плакати із нагадуванням, що на російських воєнних злочинців чекає суд у Гаазі. Провели акцію протесту українські активісти і перед консульством Росії у Сан-Паулу. Вони також прийшли туди під українськими прапорами і з плакатами, на яких писалося: «Лавров, Гаага чекає на тебе», «Росія — вбивця», а також лунали заклики до РФ та російського диктатора забиратися з України.

Під час прес-конференції з главою МЗС Бразилії Мауро Вієйрою російський міністр цинічно заявив, що Росія зацікавлена в тому, щоб «якнайшвидше» завершилася (розв’язана нею — ред.) війна, яку він назвав «українським конфліктом».

Якщо вже вести мову про вояж Лаврова, то його латиноамериканське турне 17–21 квітня не обмежується однією Бразилією. Його прийматимуть ще три дружні до РФ країни — Венесуела, Нікарагуа та Куба. Ясна річ, вони підтримують російську агресію в Україні. Ніколас Мадуро ще на початку бойових дій у 2022 році висловив Путіну свою цілковиту підтримку, а кубинський лідер Мігель Діас-Канель особисто засвідчив Кремлю свою вірність.

Слід зауважити, що всі країни Латинської Америки приєдналися до Римського статуту, тому приїзд у ці країни самого Путіна неможливий. До слова, саміт БРІКС, де Росія має головувати у 2024 році, з Бразилії перенесено до Казані.

…Ось у такий спосіб Бразилія повертається у велику міжнародну політику. Її амбітні цілі зрозумілі. Однак така поведінка латиноамериканського гіганта не може не викликати гострої критики у США, що негативно позначиться на їх двосторонніх відносинах.

Шкода, що Україна, тривалий час маючи непогані відносини з Бразилією, спільну космічну програму, так і не змогла її переконати, що підтримка необхідна саме нам у протистоянні російській агресії.