Україна-Чилі: шляхи взаємодії та способи підтримки

Необхідні кроки для покращення двосторонніх відносин між Україною і Чилі

 

Катерина Вакарчук
кандидатка політичних наук

Повномасштабне вторгнення Росії до незалежної і суверенної держави Україна триває вже третій рік. Чи призвичаїлись ми, українці, до цієї війни? Ні! І будемо боротися, допоки не звільнимо всю нашу територію від російських нападників. Сьогодні для України дуже важливо, щоб її підтримали з усіх куточків світу. Адже Україні потрібна не тільки констатація нейтральності зовнішньополітичної позиції, яку, до речі, декларує більшість країн Латинської Америки, а й серйозніша військова, політична, гуманітарна допомога з одночасним приєднанням наших партнерів до санкцій проти Росії.

Слід зазначити, що після 24 лютого 2022 року у країнах Латинської Америки по-різному сприйняли напад Росії на Україну. Їх можна розділити на три групи: такі, що підтримали Україну; такі, що стали на бік Росії; такі, що прагнуть зберігати нейтралітет.

Одне з найбільш актуальних питань — чи слід сьогодні, під час російської агресії, сподіватися на суттєвішу міжнародну підтримку України країнами Латинської Америки, включно в інформаційному просторі? Маються на увазі такі масштабні заходи, як демонстрації, мітинги, збори коштів, співпраця з діаспорами та ін. При цьому не можна відкладати на другий план проблему активної російської пропаганди в країнах Латинської Америки.

У самій Латинській Америці якість медіапродукту досить низька, а ось Росія постачає візуально і технологічно якісний контент, не шкодуючи для цього коштів. Як правило, споживачі схильні обирати більш якісний контент, хоча у більшості випадків він насичений російською пропагандою і дезінформацією. Так, у RT та Sputnik чимала аудиторія у таких соціальних мережах, як Facebook і Twitter. Наприклад, RT en Español має 18 млн підписаних у тому ж Facebook. В іспаномовних виданнях часто публікуються коментарі офіційних представників РФ чи їхніх союзників, але не цитуються офіційні представники України. Тож у підсумку транслюються лише ті версії, які вигідні Росії.

Президент Чилі Габріель Борич засудив широкомасштабне вторгнення Росії до України

Чилі підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, наголошуючи на необхідності дотримуватися норм та принципів міжнародного права. Також чилійська делегація схвалила всі позитивні для України резолюції Генасамблеї ООН.

На початку тогорічного липня між президентами Чилі та України відбулося телефонне спілкування, під час якого обговорювалася можливість залучення чилійських спеціалістів до справи розмінування території нашої держави. Президент Чилі запевнив, що Україна може розраховувати на його країну і у питаннях гуманітарної допомоги. Таку підтримку України можна відзначити не лише з боку керівництва Чилі — чилійське суспільство також одностайне у своїх поглядах. Це підтвердили, зокрема, місцеві протестувальники, які у лютому 2022 року зібралися перед посольством Росії у чилійській столиці, щоб засудити дії російського агресора.

Важливо розуміти, що зовнішня політика Чилі характеризується багатовекторністю та рівновіддаленістю від основних міжнародних світових акторів. Не зважаючи на те, що нинішній президент Чилі є політиком нової генерації лівих сил, він не використовує ідеологічну, популістську антиамериканську риторику.

Щодо двосторонніх українсько-чилійських відносин

По-перше, потрібно зазначити, що додатковим позитивним кроком до зміцнення українсько-чилійських відносин було схвалення двопалатним парламентом Чилі рішення надати президенту України можливість звернутися по відео до чилійських законотворців.

До речі, певна частина провладного чилійського політикуму таки не засудила російську агресію, як і не висловила Україні своєї підтримки. Це проявилося, зокрема, у публічній критиці згаданого відеозвернення Володимира Зеленського до депутатів чилійського Конгресу у квітні 2023 року.

По-друге, держава Чилі підтримує Україну на міжнародних майданчиках. Той же Г. Борич брав участь у XXVIII Ібероамериканському саміті, який відбувся 24–25 березня 2024 року у Домініканській Республіці, де назвав російське вторгнення неприйнятним, заявивши, що світ не повинен призвичаюватись до цієї війни. При цьому він наголосив, що у даному випадку спостерігається брутальне порушення принципів Статуту ООН.

Водночас сам Г. Борич вже брав участь у двох відеоконференціях з В. Зеленським (липень 2022 року та березень 2023 року) і мав зустріч на полях Генасамблеї ООН (вересень 2023 року), коли запевнив у своїй незмінній позиції щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Постійний діалог підтримують і наші зовнішньополітичні відомства: зокрема, відповідно у серпні 2022 року та травні 2023 року відбулися телефонні переговори міністрів закордонних справ Чилі Антонії Уррехоли та Альберто ван Клаверена із очільником МЗС України Дмитром Кулебою.

По-третє, як продовження зустрічі у Нью-Йорку президентів України і Чилі, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак мав телефонну розмову з радником із політичних та міжнародних питань Офісу президента Республіки Чилі Карлосом Фігероа. Вони обговорили подальші дії з імплементації Української формули миру, зокрема підготовку до проведення інавгураційного глобального саміту миру.

У контексті зусиль України із забезпечення глобальної продовольчої безпеки очільник Офісу президента України закликав Чилі долучитися до гуманітарної ініціативи «Зерно з України», яку наша держава реалізує спільно зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН та в межах якої Україна постачає збіжжя до найбідніших країн.

Коли президент України В. Зеленський зустрічався з Г. Боричем у Нью-Йорку на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН, він висловив подяку за послідовну позицію Чилі, зокрема, в межах Генасамблеї ООН щодо засудження російської агресії, зазначивши при цьому, що Україна налаштована поглиблювати співпрацю з державами Латинської Америки. У такому контексті сторони обговорювали можливість організації саміту «Україна — Латинська Америка». Крім того, президент України наголошував на важливості повноцінного залучення Чилі до реалізації Української формули миру та її участі в майбутньому глобальному саміті миру. Лідери двох країн скоординували подальші кроки для розширення двосторонньої співпраці між Україною і Чилі на міжнародній арені.

Необхідні кроки для покращення двосторонніх відносин між Україною і Чилі:

  • долучити Чилі до «Кримської платформи» та «Формули миру»;
  • організувати зустріч президентів обох країн, як в Чилі так і в Україні;
  • запропонувати чилійським фахівцям брати участь у відбудові України, в інвестиційних проєктах, бути посередником на різноманітних майданчиках;
  • налагодити більш тісний зв’язок з українцями, які проживають в Чилі, надати відповідну допомогу у справі створення відповідних організацій;
  • сприяти консолідації української діаспори та підтримувати мережу таких організацій в Чилі;
  • в рамках нової стратегії України щодо країн Латинської Америки з протидії російській пропаганді та дезінформації сформувати довгострокові плани можливого розвитку контактів з іспаномовними країнами;
  • активно і наполегливо протидіяти у ЗМІ російським наративам, зокрема, просувати передачі на чилійських телеканалах українських новин по-іспанськи, а також домогтися обмеження російського контенту іспанською мовою;
  • формувати українські наративи в чилійському медійному просторі, соціальних мережах тощо;
  • активізувати співпрацю між аналітичними, академічними та університетськими центрами обох країн для організації спільних заходів, конференцій, обговорень тощо;
  • заохочувати українців до вивчення іспанської мови в українських закладах вищої освіти, сприяти обміну студентів обох країн, участі у різних проєктах та студіях;
  • домогтися регулярної відвідуваності України латиноамериканськими журналістами та військовими експертами, через яких доносити до латиноамериканців важливу інформацію про культуру, історію, політику України і про наслідки російської агресії.

Корисною може бути участь України у створенні іспаномовних та португаломовних ЗМІ для Латинської Америки на рівні Євросоюзу, а також регулярні виступи українських спікерів в ефірах іспаномовних та португаломовних служб світових ЗМІ, таких як BBC Mundo та BBC Brasil, DW Español та DW Brasil, France 24 Español, CNN Brasil та CNN en Español.

У важливій справі з протидії російській пропаганді та дезінформації необхідно згадати запрошення до України групи відомих журналістів та лідерів громадських організацій країн Латинської Америки. Безпрецедентним і помітним позитивним кроком можна вважати створення проєкту «Поєднуючи континенти», завдяки якому Лабораторія журналістики суспільного інтересу пропонує запрошеним журналістам з Латинської Америки, Африки та Азії розповідати своїм читачам про Україну. Журналістські зустрічі відбувалися у період з травня по вересень 2023 року. Перший візит відомих та впливових у своїх країнах журналістів та інтелектуалів з Латинської Америки відбувся у травні минулого року.

 

Схожі публікації