Час стискається. Шольц повинен підтримати Макрона після перемоги на виборах президента Франції
25.04.2022 р. «Focus», Німеччина
Надійшли перші коментарі від політичних кіл провідних європейських держав стосовно перемоги Еммануеля Макрона на президентських виборах у Франції. 24 квітня більшість французьких виборців підтвердили їх бажання протягом наступних п’яти років бачити на посаді президента саме Макрона.
Німецьке видання надрукувало 25 квітня ц.р. статтю власного онлайн-кореспондента у Брюсселі Ханса-Юргена Морітца (Hans–Jürgen Moritz), присвячену подальшим відносинам між Францією та Німеччиною.
Президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Спільною дорогою далі? (архівне фото).
Джерело: Chema Moya/Agencia EFE/IMAGO
Уважно вивчивши результати виборів, зазначає видання, можна засвідчити тривожний внутрішній стан у Франції. У канцлера Олафа Шольца є важливе завдання, яке йому належить виконати.
Автор ставить під сумнів можливість того, що тепер, вже після перемоги Макрона на виборах, у французів справи автоматично йтимуть успішно. Навіть з огляду на те, що Марін Ле Пен внаслідок програшу на виборах не вдалося внести розлад не тільки в Європі, але й в усьому світі щодо збереження глибинних коренів Європейського Союзу і солідарності Заходу з Україною та здійснити пом’якшення у ставленні до путінського імперіалізму. Президентські вибори у Франції виявили тривожний внутрішній стан в цій єдиній ядерній державі, що залишилася в ЄС, та яка має глобальну військову присутність у світі і місце у Раді Безпеки ООН.
Пересічний французький виборець: нерозумний чи продажний?
Привернення симпатій виборців до себе завжди є складною справою, зазначає «Focus». Тому немає сумніву в тому, що громадяни Великої французької нації або того, що від неї залишилося, маючи демократичний суверенітет і незалежність, цілком вільні вирішувати, хто керуватиме ними протягом наступних п’яти років. Той факт, що Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц разом з главами урядів Іспанії та Португалії втручався у виборчу кампанію у Франції та агітував за Еммануеля Макрона, було не найбільш вдалим їх дипломатичним успіхом.
Після перемоги Макрона у Франції знову спалахнули протести.
Джерело: колаж «24 канал», https://24tv.ua/
Уже під час першого туру президентських виборів чверть тих, хто має право голосу, не прийшли на вибори. У другому турі виборів кількість виборців знову зменшилася, у порівнянні з попередніми виборами 2017 року, вони проігнорували вибори. Якщо вважати, що середньо статичний французький виборець все ще існує, зазначає видання, необхідно визнати, що значною мірою він виглядає «або нерозумним, або продажним».
Ле Пен виступала проти таких цінностей, як рівність, свобода, братерство
Нерозумним, бо багато виборців, очевидно, повірили безпідставним обіцянкам недобросовісного політика Марін Ле Пен. Ймовірно, вона могла розраховувати на підтримку Росії, з якою були досягнуті відповідні домовленості щодо спільного майбутнього. Президент Росії Владімір Путін, який постійно погрожує всьому вільному світу, готовий до співпраці з Ле Пен. Але як мали у такому випадку досягатися інтереси Франції, невідомо.
Марін Ле Пен — «детоксикований» кандидат.
Джерело: Christophe Simon/AFPMarine
Привабливим фінансово для виборця, тому що значна частина тих, хто вважає себе у Франції «маленькими людьми», при голосуванні будуть керуватися не головою чи серцем, а виключно власними гаманцями.
Для більш ніж 40 відсотків французьких виборців такий підхід був ближчим, ніж гасла Рівність, Братерство та Свобода (Egalité, Fraternité та Liberté). Своєю програмою Ле Пен виступила проти всіх цих цінностей електорату, підтримуючи лише «глупість», як недостатній рівень інтелекту. Купівельна спроможність була їх найбільш популярним аргументом. Вона пообіцяла посилити її за допомогою всіляких державних втручань, оскільки у Франції до урядового інтервенціонізму традиційно ставляться позитивно. Це саме стосується і нібито «ліберального» чинного президента Франції Макрона, якого зараз переобрали на другий термін поспіль.
Ле Пен, як Віктор Орбан у квадраті
За всіма прогнозами, Ле Пен привела би до збільшення державного боргу Франції до невідомих досі обсягів. Ле Пен була політиком, яка лише з тактичних міркувань відмовилася від ідеї виходу Франції з ЄС, так званого «Frexit». Але насамперед вона мала плани розірвати стосунки з тим, що Ле Пен вважає джерелом усього зла, з Брюсселем. Звичайно, у пані президентки, яка мала би державну охорону, не було б жодних сумнівів у тому, щоби допомогти собі з бюджету ЄС, який вона ненавиділа, до того часу, поки це допомагало б їй утриматися при владі.
Ле Пен, яка отримувала фінансування також з угорських джерел, є свого роду Віктором Орбаном у квадраті і більше не повинна завдавати шкоди ні європейському проекту, ні осі Париж-Берлін. Вона мала намір зруйнувати її, що від часів Аденауера та Де Голля було би історичним кроком назад з абсолютно непередбачуваними наслідками. Цей програш Марін Ле Пен є позитивним результатом виборів у Франції. На жаль, єдиним.
Перемога Ле Пен була би перемогою Путіна
У підсумку, на попередній посаді президента Франції підтверджений Еммануель Макрон, який спочатку був маяком надії, а тепер багато французів його ненавидять більше, ніж будь-якого іншого президента до нього. Він самотужки розгромив французьку політичну палітру партій, але нічого не поставив на її місце. Натомість, у країні панують розчарування та гіркота. Ліві від самого початку згуртувалися проти Макрона, якого вважали президентом багатих, так само як і Жан-Люка Меланшона (Jean-Luc Mélenchon), який ледве не пройшов до другого туру.
Так званий «санітарний кордон» (Cordon Sanitaire) у Франції витримав, але він може бути пошкоджений, зазначає видання. Стан справ наразі описується, насамперед у Бельгії, об’єднанням демократичних сил, щоб утримувати правих екстремістів подалі від демократичної гри, яка відкриває для них бажані перспективи, щоби перевернути ненависну їм плюралістичну «систему», застосовуючи власні правила.
Кандидат у президенти Франції Марін Ле Пен потискає руку Владіміру Путіну в Кремлі.
У Москві Ле Пен висловилася за покращення відносин з Росією.
Джерело: Mikhail Klimentyev/POOL SPUTNIK, 24.03.2017, Росія, Москва
Це нагадує нам у цій країні, на відміну від нацистської Німеччини, що французи ніколи не перебували під вільно обраним фашистським режимом, а під час німецької окупації у роки Другої світової війни у Франції існував лише маріонетковий режим Віші. Якщо говорити прямо, перемога Ле Пен на президентських виборах у Франції була би перемогою Путіна, оскільки вона є його маріонеткою. Ця катастрофа Європи і Франції не сталася. Можна зітхнути з полегшенням і сподіватися, що Путіну буде відмовлено також і в інших перемогах.
Тепер на Шольца чекає важливе завдання
Так, Макрон переміг, відзначає «Focus». Але Ле Пен набрала понад 40 відсотків голосів. Французьку систему державного правління важко порівняти з німецькою. Але якщо уявити собі, що провідна представниця євроскептичної партії «Альтернатива для Німеччини» Аліс Вайдель (Alice Weidel, AfD) виступила би прямою конкуренткою на виборах з Олафом Шольцом. В якій країні ми б тоді жили, ставить запитання німецький дописувач.
Тепер перед Макроном стоїть завдання, подібне до завдання Джо Байдена в США після правління Трампа. Як попередній і водночас новообраний президент Франції може знову об’єднати так глибоко розділену країну? Адже більшість французів йому більше не довіряють. Він виступає як довірена особа для вирішення проблем еліти Франції. Німеччина під керівництвом Меркель недостатньо підтримувала його безперервну симпатію та прихильність до Європи. На жаль, Олаф Шольц, схоже, і в цьому плані успадковує лінію своєї попередниці Меркель, не кажучи вже про військову підтримку України.
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц разом з президентом Франції Еммануелем Макроном
на саміті ЄС у грудні минулого року.
Джерело: «Focus.de», фото DPA, https://www.focus.de/
Тепер перед канцлером стоїть завдання використати можливість, яку надала перемога Макрона. Президент Франції потребує підтримки у реалізації його безперечної європейської місії. Тепер він зосередиться на «внутрішньому зціленні» держави, не втрачаючи з уваги геостратегічну важливість Франції та її значення для ЄС. Це дає Олафу Шольцу можливість йти в ногу з Францією та вирости з Німеччиною до європейської ваги.
Разом з програшем Ле Пен відпадає найбільша загроза франко-німецькій дружбі за останні десятиліття. Поширюється інформація, що мадам Ле Пен більше не буде брати участь у виборах. Ми всі виграли час, зазначає видання. Але не більше.
Перемога Еммануеля Макрона сприйнята в європейській спільноті з полегшенням. Адже, якби президентом Франції стала правонаціоналістка Ле Пен, яка є залежною від Путіна, та яка проводила би вже анонсовану нею лінію на розкол ЄС і НАТО, це було би додатковим навантаженням для європейської демократії та стабільності. Особливо під час війни Росії проти України, коли виявляються прихильники і противники проєвропейського курсу і деструктивні сили в євроспільноті та коли важливо зберегти стабільність і керованість європейських інституцій.
Реакцій від Москви на програш Ле Пен у Франції поки не надходило.
https://www.focus.de/politik/ausland/le-pens-sieg-waere-putins-sieg-gewesen_id_89240422.html
У заголовку матеріалу ілюстрація з сайту «24 канал», фото EPA, https://24tv.ua/
