Західна зброя здивувала росіян. У них немає сил підкорити Київ, каже елітний американський генерал
«Аktualne.cz», Чехія
Постачання Заходом протитанкових ракет та іншої техніки суттєво уповільнили вторгнення Росії до України, а війська В. Путіна зупинилися у передмісті таких великих міст, як Київ, Харків чи Одеса. Поважний американський генерал вважає, що Росія неспроможна підкорити українську столицю, пише у своїй кореспонденції чеський оглядач Мартін Новак.
З моменту вторгнення пройшло чимало часу, сподівання Кремля на те, що війна буде швидкоплинною, оскільки українці не витримають натиску, не виправдалися. Ще коли росіяни атакували військовий аеропорт Гостомель у п’ятницю, 25 лютого, багато хто думав, що Київ впаде на вихідні. Росіяни бомбували багатоквартирні будинки та центри міст, але так і не змогли пересуватися по країні. На півдні вони захопили два великих міста Херсон і Мелітополь і ледь не з’єднали материкову частину Росії з Кримом. Останньою перешкодою стали захисники сильно погромленого Маріуполя.
Колишній командувач США в Європі Бен Ходжес вважає, що російські командири недооцінили ситуацію. Їм не вистачає особового складу, хоча вони ввели в дію майже 200 тис. солдатів, їм бракує боєприпасів, важко забезпечити війська паливом чи продуктами, не кажучи вже про підкорення столиці.
— Я був у Києві кілька разів, зустрічався з президентом Володимиром Зеленським. Це дуже великий, щільний центр столиці на березі однієї з найбільших річок Європи. Він має складний міський рельєф, написав Ходжес у звіті під назвою «10 днів», вирішуючи закликати, щоб Захід тепер «натиснув на педаль і надав українцям усе необхідне для знищення російської техніки».
За його словами, прохання Росії про військову допомогу Китаю та вербування сирійських найманців свідчать про кризу росіян, незважаючи на заяви президента Путіна, що «військова спецоперація» йде за планом. «Їхні проблеми ускладнюють людські втрати. Я завжди скептично ставлюся до цифр, які подає одна сторона у війні щодо втрат іншої, але вважаю, що росіяни вже втратили в Україні близько 5-6 тисяч військових, сказав Ходжес.
Ситуація з бойовими діями в Україні
Як повідомляє Reuters, на сповільненні російського наступу позначилося рішення багатьох країн надати Україні допомогу, зокрема, у вигляді протитанкових ракет. «З початку війни українська армія придбала за кордоном понад двадцять тисяч одиниць такої зброї. Така оперативність і такий діапазон озброєння є безпрецедентними в історії», йдеться в аналізі агентства. Ще до війни українці придбали американські ракети Javelin, у січні Велика Британія надіслала свої ракети, відомі як NLAW. Вони ефективні також проти російської бронетехніки.
«Навіть найсучасніші російські танки є вразливими. І Javelin, і NLAW б’ють по них зверху, там, де броня слабша. Сама російська армія не має подібних ракет», цитує Bloomberg російського військового експерта Павла Фельгенгауера, який констатує, що російські солдати в такій ситуації відразу тікають з великих міст.
«Якщо хочеш захопити місто, недостатньо просто стріляти і бомбувати його. Без піхоти нічого не вдієш. Не впевнений, чи роспіхота зараз зможе в Україні щось таке зробити», — сказав Фельгенгауер.
Проте, крім США і Великобританії, тисячі протитанкових боєприпасів надіслали, наприклад, Німеччина, Норвегія чи навіть нейтральна Швеція. Чехія також постачає Україні чимало зброї; нещодавно уряд Петра Фіали схвалив черговий пакет військової допомоги на суму близько мільярда крон. Сполучені Штати обіцяли постачати українцям зенітні ракети SA, які мають більшу дальність дії, ніж Stingers, і які призначені в першу чергу для збивання гелікоптерів.
Одними з ключових озброєнь є турецькі безпілотники Bayraktar TB2. Сягаючи висоти до восьми кілометрів, вони особливо небезпечні для російських колон. Скільки цих машин зараз має Київ не відомо. До війни було близько півсотні, і росіяни стверджують, що кілька з них збили. Але не показали жодного фото.
У них не було жодного танка, але вони вигнали росіян. Українці на півдні ліквідували гігантську перевагу
Ще в одному розміщеному поруч на сайті матеріалі чеський автор розповідає про свої враження від українців, яким випало безпосередньо зі зброєю в руках протистояти нападові росіян. Один з багатьох таких Михайло Сокуренко, який їздив полями та лісами, визначаючи російські втрати після однієї з найважчих поразок, що від початку вторгнення зазнали путінські війська в Україні. Йдеться, зокрема, про місто Вознесенськ, що на півдні країни. Там налічується близько 35 тисяч жителів і розміщене воно на шляху до атомної електростанції. Як повідомляє американська щоденна газета The Wall Street Journal, рухаючись до нього, Росія відкриває новий напрямок для атаки на Одесу та може порушити комунікаційні канали України. У дводенному бою під Вознесенськом українські добровольці та професійні військові на початку березня знищили більшу частину російського тактичного батальйону. «Всі об’єдналися проти спільного ворога», — сказав міський голова 32-річний Євген Величко, який став бойовим офіцером і, як інші міські чиновники, пересувається зі зброєю в руках.
«У нас не було проти них жодного танка, лише гранатомети, ракети «Джавелін» та артилерійська підтримка», — говорить командир розвідувального спецпідрозділу українського спецназу Вадим Домбровський. Росіяни не очікували, що ми будемо їх бити сильно». Українські офіцери підрахували, що під Вознесенськом загинули близько 100 російських солдатів.
«Іноді мені хочеться завантажити ці тіла в літак і поскидати їх над Москвою, щоб нарешті там змогли зрозуміти, що тут насправді відбувається», — ділиться думками Сокуренко, завантажуючи п’яте тіло в катафалк, упакований у синій поліетиленовий пакет з написом «Вантаж 200» (на радянському військовому сленгу означає «убитий у бою»). Сокуренка супроводжував сапер для вилучення вибухівки, що могла застрягнути у деяких мертвих тілах. Наступ росіян на Вознесенськ, біля якого проходить автомагістраль, що з’єднує Одесу з рештою України, і міст через річку Південний Буг, відбувався з південного сходу від Миколаєва та Херсона. Перед наступом Росії українські військові сапери підірвали залізничний міст і міст через меншу річку, що впадає в Південний Буг. Свідки та учасники боїв розповідають чеському кореспондентові, що сталося далі.
…Російська атака розпочалася з реактивного та артилерійського вогню по центру міста. Гелікоптери висадили російські штурмові підрозділи на лісистий хребет на південний захід від Вознесенська, коли бронеколона наблизилася з південного сходу.
За словами 25-річної матері трьох дітей Наталії Горчукової, російські військові з’явилися біля її дому у передмісті і наказали їй та сусідам забиратися, бо це місце попадає під обстріл. Потім вони зайняли інші будинки і обладнали на дахах снайперські позиції. Вони шукали в селі мішки для наповнення піском, палили сіно для створення димової завіси, вимагали у місцевих жителів їжу. Жінку, яка погодилася готувати для росіян, Домбровський назвав зрадницею: «Вона це робила за гроші. Я не думаю, що село їй пробачить і дозволить жити тут».
Мер розповів, що місцевий колаборант показав російському конвою узбіччя, якими можна оминути українські протитанкові барикади. На пшеничному полі під селом п’ять танків за підтримки БТР зайняли позиції та відкрили вогонь по сусідній базі територіальної оборони. Озброєні автоматами захисники-добровольці не мали великих шансів у протистоянні з бронетехнікою та великокаліберною зброєю. Деякі загинули, іншим вдалося втекти. Тоді російські війська почали готувати мінометні позиції на цьому ж полі. Проте розвантажувати боєприпаси почали лише тоді, коли вже почали падати перші снаряди української артилерії.
Танки росіян обстріляли Вознесенськ і відступили на кілька сотень метрів, щоб уникнути вогню у відповідь. Руденко був на зв’язку з українським артилерійським підрозділом і надіслав координати розташування російських військ. Те саме зробили й інші волонтери територіальної оборони міста.
Бої за Вознесенськ
Джерело: звіти співробітників The Wall Street Journal / https://www.wsj.com/
|
 |
 |
«Всі допомагали, всі ділилися інформацією, — розповідає Руденко. Деякі російські машини потрапили під прямі удари. Після цього українські військові пішки наблизилися до російських позицій і випустили по російській броні ракети Javelin. Три з п’яти танків у полі почали горіти. Російські солдати кидали ящики з боєприпасами, справну техніку і тікали пішки або на транспортних засобах.
Повернувшись до передмістя, мешканці побачили пограбування. «Ковдри, столові прилади, їжа, все зникло, — каже Н. Горчукова. Картоплю залишили, бо не встигли зварити». Залишилося 15 російських танків та інша техніка. Інші, переважно згорілі уламки, встигли прибрати з вулиць, тому що вони лякали мирних жителів і містили вибухівку. «Ми готові вдарити росіян їхньою зброєю», сказав Домбровський.
У битві під Вознесенськом загинуло 12 мирних українців. Україна ще не повідомила про втрати військових, але серед них були переважно бійці територіальної оборони.
