Роман Кот
Як і інші держави Азійсько-Тихоокеанського регіону, Південна Корея з тривогою спостерігає напругою у відносинах між Китаєм та США. І в цьому протистоянні вона навряд чи залишиться нейтральною. Адже у неї є договір із США про спільну оборону, і на її території присутні американські військові бази та інша військова інфраструктура. З іншого боку, США для Південної Кореї залишаються важливим партнером, зокрема, коли йдеться про її відносини з Пхеньяном. З огляду на це, південнокорейське керівництво демонструє однозначну готовність нарощувати взаємодію зі США, і не лише в оборонній сфері.
21 травня ц. р. у Вашингтоні відбулася зустріч президента Південної Кореї Мун Дже Іна та президента США Джозефа Байдена. Мун Чже Ін став другим іноземним лідером після прем’єр-міністра Японії Йосіхіде Суги, який відвідав Білий дім з моменту з початку каденції Джо Байдена, що вже красномовно свідчить про пріоритети нової адміністрації США.
![]() |
| Прес-конференція президентів США і Південної Кореї |
На двосторонньому порядку денному — довгий список питань, розпочинаючи з регіональної стабільності, ядерної програми Північної Кореї, забезпечення свободи судноплавства в світовому океані, і закінчуючи змінами клімату та співпрацею щодо виготовлення вакцини проти коронавірусу. Майже всі вони так чи інакше пов’язані зі зростанням ролі Піднебесної та напруженістю у американсько-китайських відносинах.
Китай мати на увазі
Спільна заява президентів Південної Кореї та США за підсумками візиту свідчить про підвищену увагу до підтримання миру і стабільності, законної безперешкодної торгівлі та поваги до міжнародного права, включно зі свободою судноплавства і перельоту в Південно-Китайському морі та за його межами. Йдеться, навіть, про можливе приєднання Південної Кореї до формату Quad. Більш конкретні домовленості спільно діяти для збереження миру та стабільності в Тайванській протоці вже викликали негативну реакцію з боку Китаю.
«Ми закликаємо відповідні країни говорити і діяти розсудливо щодо тайванського питання і утримуватися від ігор з вогнем», — заявив 25 травня речник МЗС Китаю Чжао Ліцзянь.
Найбільш значним практичним підсумком зустрічі стало зняття обмеження на розробку Південною Кореєю балістичних ракет.
Імовірно, поступкою з боку Сеула за скасування обмежень стала нова угода про спільні видатки на спільну оборону. За їх підсумками, частку видатків Сеула на утримання американського військового контингенту в Південній Кореї збільшено на 13 %. Таким чином, у 2021 році Сеул повинен буде виплатити 1,2 млрд доларів.
Тепер Південна Корея формально може розробляти будь-які ракетні озброєння, в тому числі і міжконтинентальні балістичні ракети. І це може зробити доволі швидко. Наразі під егідою Корейського інституту аерокосмічних досліджень (KARI) ведеться розробка трьохступеневого ракетоносія Nuri (KSLV-II). Перший запуск заплановано на жовтень ц. р. Планується, що Nuri зможе виводити на орбіту (600–800 км) супутники вагою 1,5 тонни. Окрім того, в розпорядженні Південної Кореї вже є балістичні ракети малої та середньої дальності серії Hyunmoo:
- Hyunmoo-1 — корисне навантаження 480 кг, дальність 180 км;
- Hyunmoo-2 — корисне навантаження 500 кг, дальність 800 км;
- Також відомо про розробку Hyunmoo-3 з дальністю до 1500 км, але через згадані обмеження вона поки що не була взята на озброєння.
![]() |
| Ракетний потенціал Південної Кореї |
Зняття вказаних обмежень слід розглядати не лише в контексті відносин з Північною Кореєю, а більшою мірою у зв’язку з американсько-китайським протистоянням. Слід нагадати, що відстань між Сеулом та, наприклад, Пекіном становить 950 км.
Північна Корея
Паралельно обрисів набуває нова політика Вашингтону щодо Північної Кореї — також за активної координації із Сеулом. У цьому контексті керівництво Південної Кореї з певним ентузіазмом сприйняло новину про призначення Дж. Байденом спеціального представника США щодо Північної Кореї. Ним став кар’єрний дипломат корейського походження Кім Сун.
На думку південнокорейських аналітиків, це є чітким сигналом для Пхеньяна, що Вашингтон готовий до переговорів.
Разом з тим, поки що неясно, якою може бути мета таких перемовин. Хоча лідери Південної Кореї та США заявляють, що їхньою метою є повна денуклеаризація Корейського півострова. Конкретна тактика та проміжні цілі, які б зацікавили КНДР принаймні розпочати перемовини, залишаються неясними. Висловлювання президента США Дж. Байдена на прес-конференції зі своїм південнокорейським колегою з цього приводу розмиті: «Якщо він (Кім Чен Ин) візьме на себе зобов’язання, тоді я зустрінуся з ним. І якщо буде зобов’язання, щодо якого ми зустрічаємося, то це зобов’язання має полягати в тому, що буде обговорення його (Кім Чен Ина) ядерного арсеналу».
З огляду на все це, паралельно з американсько-північнокорейськими перемовинами, у найближчому майбутньому дуже імовірним є відновлення і діалогу між Північною та Південною Кореєю щодо більш локальних і конкретних питань, як то відновлення туристичних поїздок, возз’єднання розділених сімей, перезапуск спільного промислового комплексу Кесон та можливе надання гуманітарної допомоги Північній Кореї. Все це у комплексі дозволить, принаймні, «скувати Північну Корею перемовинами» та запобігти можливій ескалації.






