Китай (中国) сьогодні

Огляд подій (02.07–08.07.2018)

 

І. Основні події та тенденції у розвитку ситуації в Китаї та довкола нього

Суттєвою проблемою у діяльності світової економічної системи постає загострення торговельних суперечностей між США та КНР, які виходять на якісно новий рівень. 6 липня ц. р. набуло чинності рішення президента США Д. Трампа щодо введення 25 % митного збору на понад 800 видів китайських товарів. У відповідь на це Китай підвищив митні тарифи на близько 550 найменувань американських товарів, які постачаються на китайський ринок.

Водночас Пекін закликав інші країни об’єднати зусилля у протидії протекціоністській політиці США. Зокрема, Китай звернувся з пропозицією до ЄС щодо спільних дій проти США у Світовій організації торгівлі (СОТ). Керівництво ЄС поки що відмовляється від такого кроку, однак не заперечує можливості співробітництва з КНР у рамках СОТ. У ході саміту «Китай-ЄС» 16–17 липня ц. р. планується прийняття спільного комюніке стосовно намірів сторін створити робочу групу для модернізації Світової організації торгівлі.

Чергове загострення торговельних суперечностей між США та КНР
Чергове загострення торговельних суперечностей між США та КНР

За оцінками експертів, початок торговельної війни між США та КНР матиме негативні наслідки для всього світу, що пов’язано з їх провідною роллю у міжнародних торговельних відносинах. Так, в 2017 році обсяг двосторонньої торгівлі США і Китаю склав 583,7 млрд дол. США з приростом 15,2 % у річному вимірі. На КНР припадає 26 % експорту літаків американської компанії Boeing, 15 % американської сільськогосподарської продукції (в т. ч. 56 % соєвих бобів), 16 % автомобілів, 15 % мікросхем.

Незважаючи на збереження позитивного сальдо Китаю у торгівлі з США, даний факт не означає виграшу КНР у торговельних відносинах зі Сполученими Штатами Америки. В дійсності близько 40 % сальдо забезпечується американськими компаніями, які працюють в Китаї. Крім того, у минулому році експорт США до КНР дозволив створити близько 1 млн робочих місць для американських громадян.

Наведені тенденції набули негативних змін після переходу Д. Трампа до жорсткого протекціонізму у торговельно-економічних відносинах з Китаєм. В січні–червні 2018 року обсяг експорту товарів із КНР до США зріс лише на 5,4 % у річному вимірі, що на 13,9 % нижче рівня, зареєстрованого в той же період 2017 року. Все це здійснило негативний вплив також і на загальні показники світової торгівлі.

Падіння рівня зростання двосторонньої торгівлі товарами США і Китаю
Падіння рівня зростання двосторонньої торгівлі товарами США і Китаю

 

ІІ. Стратегічна ініціатива КНР «Пояс і шлях» у контексті китайських та регіональних інтересів

Важливу роль у роботі «Поясу і шляху» відіграють державні підприємства Китаю центрального підпорядкування. З часу започаткування ініціативи вони взяли участь у реалізації понад 1,7 тис. інвестиційних проектів у галузях інфраструктурного будівництва, транспорту, енергетики та розвитку виробничих потужностей. Робота китайських підприємств в іноземних країнах будується на принципах поваги до їх урядів і населення та місцевих звичаїв, чесності та відкритості виробничої діяльності, гарантування якості товарів і послуг, а також захисту прав та інтересів місцевих співробітників. В свою чергу, це дозволяє отримувати взаємну вигоду, включаючи збільшення доходів державного сектору економіки КНР та прискорення економічного розвитку і підвищення добробуту населення країн-учасниць «Поясу і шляху».

 

Вагомою складовою успіхів «Поясу і шляху» є підтримка його діяльності міжнародними фінансовими інституціями. Зокрема, за станом на липень ц. р. загальний обсяг вкладень Азіатського банку інфраструктурних інвестицій (АБІІ) у проекти «Поясу і шляху» досяг 5,3 млрд дол. США. Загалом до АБІІ входять 57 країн-засновників та 30 країн-членів. Банк має високу рейтингову оцінку ААА, що робить його надійним партнером учасників китайської ініціативи.

 

З метою популяризації ідей «Поясу і шляху» учасники китайської ініціативи беруть активну участь у різного роду міжнародних заходах, у т. ч. виставках та ярмарках. Так, 34 країни «Поясу і шляху» представили свої торговельно-економічні можливості на міжнародній ярмарці, яка була проведена 5–9 липня ц. р. у м.Ляньчжоу (провінція Ганьсу, Північно-Західний Китай). Основними темами ярмарки стали енергозбереження, захист довколишнього середовища, логістика та транспортні сполучення, а також сільське господарство. Крім того, у рамках ярмарки були організовані п’ять форумів на високому рівні та понад 20 різних зустрічей з метою сприяння розвитку торговельно-інвестиційної діяльності та співробітництва.

 

ІІІ. Інші тенденції та події, що позначаються на ситуації в Китаї та довкола нього

3.1. Політика. Розвиток міжнародного співробітництва КНР

3 липня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч глави МЗС Китаю Ван І з головою 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН М. Лайчаком
3 липня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч глави МЗС Китаю Ван І з головою 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН М. Лайчаком

Китай бере активну участь у роботі ООН, що є одним із основних напрямів дій зі зміцнення китайських позицій у світі. 3 липня ц. р. у Пекіні відбулась зустріч міністра закордонних справ Китаю Ван І з головою 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН М. Лайчаком. Під час переговорів Ван І висловив рішучу підтримку Китаєм провідної ролі ООН у вирішенні міжнародних проблем та забезпеченні миру і безпеки у світі. Виходячи з цього він підтвердив готовність КНР до подальшого поглиблення співробітництва з ООН у всіх сферах. Насамперед в цьому плані була названа побудова єдиної світової спільноти зі спільною долею для всього людства. Зі своєї сторони М. Лайчак надав позитивну оцінку ролі Китаю у реалізації політики ООН, а також побудові багатополярного світу.

 

Водночас Китай продовжує послідовні кроки у напрямі поглиблення співробітництва у форматі БРІКС. 29 червня ц. р. член Політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю, начальник Канцелярії Комісії ЦК КПК з іноземних справ Ян Цзечі взяв участь у 8-й зустрічі представників країн-членів БРІКС з безпекових питань. Захід проводився у рамках підготовки саміту БРІКС на вищому рівні, який планується у м. Йоханнесбург (Південно-Африканська Республіка) 25–27 липня ц. р. Учасники зустрічі провели обмін думками щодо міжнародної обстановки та актуальних регіональних проблем, а також перспектив зміцнення співпраці членів БРІКС у сферах проведення миротворчих операцій, боротьби зі злочинністю і кібербезпеки.

29 червня ц. р. у Дурбані (ПАР) член Політбюро ЦК КПК Ян Цзечі взяв участь у зустрічі представників країн-членів БРІКС з безпекових питань
29 червня ц. р. у Дурбані (ПАР) член Політбюро ЦК КПК Ян Цзечі взяв участь у зустрічі представників країн-членів БРІКС з безпекових питань

Крім того, в центрі уваги КНР залишаються країни Європейського Союзу. 5–9 липня ц. р. прем’єр Державної ради КНР Лі Кецян здійснив візит до Європи, у ході якого взяв участь у 7-му саміті керівників Китаю та країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) у форматі «16+1» в Болгарії та 5-му раунді китайсько-німецьких міжурядових консультацій у ФРН.

Під час зустрічі з представниками країн ЦСЄ Лі Кецян відмітив важливе значення співробітництва у форматі «16+1», що є вагомою складовою стратегічного партнерства між Китаєм та ЄС. При цьому була підтверджена спільна вигода поглиблення взаємодії сторін як для КНР, так і для країн регіону. Зокрема, Центрально-Східна Європа є зв’язковою ланкою між Китаєм та ЄС, а також площадкою для виходу китайських товарів на європейський ринок. У свою чергу, КНР є потужним джерелом зовнішніх інвестицій для країн ЦСЄ та споживачем їх продукції. З урахуванням цього учасники саміту прийняли низку нових концепцій щодо подальшого розвитку співпраці у сферах транспорту, комунікацій, торгівлі, інвестицій, інновацій, фінансів, культури та міжрегіональних обмінів.

7 липня ц. р. у Софії (Болгарія) прем’єр Державної ради КНР Лі Кецян взяв участь у 7-му саміті керівників Китаю та країн ЦСЄ у форматі «16+1»
7 липня ц. р. у Софії (Болгарія) прем’єр Держради КНР Лі Кецян взяв участь у 7-му саміті керівників Китаю та країн ЦСЄ у форматі «16+1»

3.2. Економіка. Окремі аспекти економічної ситуації в КНР

Економічні досягнення Китаю, як другої за своєю потужністю країни світу, обумовлюють також і вихід його на передові позиції у банківсько-фінансовій сфері. Так, чотири найкрупніші банки КНР зайняли перші позиції у щорічному світовому рейтингу Тор-1000 британського журналу The Banker. В основу визначення рейтингу покладений показник капіталу першого рівня. За цим показником Промисловий та комерційний банк КНР (ICBC) зберігає лідируючі позиції вже протягом шести років із загальним капіталом в обсязі 324 млрд дол. США. На другому місці знаходиться Китайський будівельний банк (China Construction Bank) — 272 млрд дол. США; на третьому — Банк Китаю (Bank of China) — 224 млрд дол. США; на четвертому — Сільськогосподарський банк Китаю (Agricultural Bank of China) — 218 млрд дол. США. Крім того, китайські банки перевищили європейські та американські фінансові установи за рівнем банківських доходів в обсязі близько 30 млрд дол. США.

Чотири найкрупніші банки КНР зайняли перші позиції у щорічному світовому рейтингу Тор-1000 британського журналу The Banker
Чотири найкрупніші банки КНР зайняли перші позиції у щорічному світовому рейтингу Тор-1000 британського журналу The Banker

Свідченням позитивної динаміки у роботі китайської економіки є також збереження стійкої тенденції зростання обсягів торгівлі послугами. За підсумками перших п’яти місяців поточного року даний показник склав близько 320 млрд дол. США з приростом 12 % у річному вимірі. За даними Міністерства комерції КНР, в січні–травні ц. р. на торгівлю послугами прийшлося 15,3 % від зовнішньоторговельного обігу Китаю, що на 0,7 % більше, ніж у минулому році. Наведені досягнення стали результатом заходів китайського уряду зі стимулювання розвитку торгівлі послугами, включаючи поступове відкриття таких секторів як фінанси, освіта, охорона здоров’я, телекомунікації, туризм, інженерний консалтинг та юридичні послуги.

 

3.3. Питання безпеки та силові структури

Ситуація довкола Корейського півострова. США та КНДР продовжують консультації щодо шляхів виконання домовленостей про ядерне роззброєння Північної Кореї.

На минулому тижні згадане питання обговорювалось у ході зустрічі представників двох країн у прикордонному пункті Пханмунджом на кордоні між двома корейськими державами, а також візиту державного секретаря США М. Помпео до Пхеньяну. При цьому американською стороною була представлена програма по демонтажу ядерної інфраструктури КНДР, розрахована на два роки у разі повного співробітництва з боку Пхеньяну. Для вирішення даного питання прийнято рішення про створення спільної робочої групи США та Північної Кореї.

В той же час керівництво Північної Кореї висловлює можливість відмови від ядерних домовленостей зі США у випадку односторонніх дій Вашингтону з вирішення на свою користь проблеми денуклеаризації Корейського півострова.

 

3 липня ц. р. в Китаї були спущені на воду два новітніх есмінця Типу 055 четвертого покоління
3 липня ц. р. в Китаї були спущені на воду два новітніх есмінця Типу 055 четвертого покоління

Основні події в регіоні у військовій сфері. За даними військової розвідки США, в рамках заходів з нарощування військового потенціалу країни Китай продовжує реалізацію програми модернізації ядерної зброї, яка була розпочата у 80-і роки минулого століття. За американськими оцінками, на сьогодні ядерний арсенал КНР налічує 280 боєголовок, з яких 48 — на балістичних ракетах морського базування.

Важливе значення надається також технічному переоснащенню звичайних збройних сил. 3 липня ц. р. були спущені на воду два новітніх есмінця Типу 055 четвертого покоління. Кораблі мають водотоннажність понад 10 тис. тонн та оснащені системами керованої ракетної зброї, подібної до американської Aegis. Вогнева потужність нових есмінців вдвічі перевищує даний показник кораблів попередньої серії Тип 052D, що наближає їх до класу ракетних крейсерів.

Водночас на початку липня ц. р. до навчань Військово-повітряних сил НВАК КНР вперше був залучений важкий військово-транспортний літак Y-20 власної китайської розробки. Повітряне судно має подвійне призначення, а саме — може перевозити пасажирів та вантажі на великі відстані. Крім того, протягом найближчого часу на озброєння ВПС НВАК може бути прийнятий безпілотний літальний апарат, призначений для виявлення та перехоплення ворожих БПЛА. Апарат був розроблений Китайською корпорацією аерокосмічної науки і промисловості та пройшов випробування в липні ц. р.

 

3.4. Наука та технології

Успіхи у розвитку науки та техніки Китаю дозволяють йому рівноправно співпрацювати з іншими країнами і провідними світовими корпораціями, які працюють в сфері високих технологій.

Так, 5 липня ц. р. Національний центр нанонауки КНР (NCNST) і Пекінський інженерний центр (ABEC) компанії Airbus оголосили про створення спільної лабораторії з вивчення питань застосування нанотехнологій в авіаційній промисловості. Планується проведення досліджень електропровідних, самовідновлювальних та інших видів композитних матеріалів в інтересах авіабудування. Крім того, китайська сторона буде в повній мірі використовувати досягнення передових нанотехнологій також і в інших галузях національної промисловості.

5 липня ц. р. Національний центр нанонауки КНР (NCNST) і Пекінський інженерний центр (ABEC) компанії Airbus оголосили про створення спільної лабораторії
5 липня ц. р. Національний центр нанонауки КНР (NCNST) і Пекінський інженерний центр (ABEC) компанії Airbus оголосили про створення спільної лабораторії

ІV. Стан та перспективи співробітництва між КНР і Україною

Важливою подією у розвитку зв’язків між двома країнами став Українсько-китайський економічний форум «Перспективи співробітництва у рамках ініціативи «Один пояс – один шлях», який був проведений 4 липня ц. р. у Торговельно-промисловій палаті України. У заході взяли участь офіційна делегація Китайської ради просування міжнародної торгівлі (China Council for the Promotion of International Trade), а також представники китайського бізнесу та торговельних організацій.

Учасники форуму обговорили стан та перспективи подальшого поглиблення українсько-китайських відносин у контексті реалізації проектів «Поясу і шляху». При цьому були відмічені наявність у України значного промислового, сільськогосподарського та науково-технічного потенціалу, а також її важливе географічне положення на перетині стратегічних транспортних комунікацій у Центрально-Східній Європі.

З урахуванням наведених обставин, серед найбільш перспективних напрямів співпраці між Україною та КНР були визначені IT-сектор, хімічна промисловість, сільське господарство та розвиток української транспортної інфраструктури. Загалом китайські інвестори готові вкласти у ці сфери до 7 млрд дол. США.

Українсько-китайський економічний форум «Перспективи співробітництва у рамках ініціативи «Один пояс – один шлях» відбувся в Києві 4 липня ц. р. Українсько-китайський економічний форум «Перспективи співробітництва у рамках ініціативи «Один пояс – один шлях» відбувся в Києві 4 липня ц. р.
Українсько-китайський економічний форум «Перспективи співробітництва у рамках ініціативи «Один пояс – один шлях» відбувся в Києві 4 липня ц. р.

Головним підсумком форуму стало відкриття при Торговельно-промисловій палаті України національного центру сприяння «Поясу і шляху». Основним завдання центру є залучення китайських інвестицій в економіку нашої держави, а також розширення участі українського бізнесу у проектах, які реалізуються в рамках китайської ініціативи.

 

Схожі публікації