Шлях до того, щоб Польща знову стала демократією, де дотримуються основних європейських цінностей верховенства права та прав людини, не буде простим
The Guardian, Велика Британія
Наступного дня після виборів у Польщі, у понеділок, 16 жовтня, на сторінках англійської The Guardian з’явилися повідомлення з першими підсумками і висновками, що з підрахунком всіх голосів правляча партія «Право і справедливість» не зможе отримати бажаної парламентської більшості. У загальній статті «Вибори в Польщі: опозиція перемогла — що буде далі?» автори Якуб Ярачевський, Сильвія Хутнік і Войцех Орлинський викладають, що «поляки можуть бути обережно щасливі». Бо правлячій партії «Право і справедливість» (Prawo i Sprawiedliwość, PiS), можливо, вдасться стати першою, але навряд чи їй вдасться сформувати уряд самостійно чи в коаліції з ультраправою партією «Конфедерація» (Konfederacja). Скоріш за все новий уряд буде сформовано з трьох груп: центристсько-ліберальної «Громадянської коаліції» (Koalicja Obywatelska) на чолі з Дональдом Туском, центристської партії «Третій шлях» (Trzecia Droga) і «Лівими» (Lewica) — альянсу польських лівих партій і рухів. Адже у всіх однаковий погляд на такі питання: місце Польщі в ЄС; відновлення верховенства права; підтримка України та захист від нападу Росії. Але вони менш одностайні щодо економіки та кліматичних дій і їм потрібно буде спробувати залагодити свої розбіжності, без чого важко буде керувати подальшим розвитком своєї країни.
Виступ лідера «Громадянської коаліції» Дональда Туск у ніч парламентських виборів у Варшаві, 15 жовтня 2023 року.
Фото: Attila Husejnow/Sopa Images/Shutterstock
Президент Польщі Анджей Дуда, союзник PiS, швидше за все, дасть їм першу спробу сформувати уряд. Ймовірно, він намагатиметься домовитись, загітувати та вмовити деяких опозиційних політиків сформувати більшість. Але будь-який новий уряд PiS майже напевно втратить вотум довіри в новому парламенті, що призведе до призначення опозицією свого прем’єр-міністра.
Якщо, як очікується, лівоцентристський коаліційний уряд візьме на себе такі повноваження, проте відновити верховенство права йому все одно буде непросто: «Країна глибоко поляризована після восьми років правління PiS. Існують численні перешкоди, деякі з них є наслідком демократичного процесу, деякі є підводними каміннями, встановленими PiS з метою перешкоджати будь-яким спробам витіснити своїх людей з державних установ. На щастя, польська конституція 1997 року не була змінена, оскільки, незважаючи на високі амбіції змінити її, PiS постійно бракувало голосів, щоб подолати підвищений парламентський поріг, необхідний для цього».
Також автори зауважують, що найбільшою перешкодою для будь-якої реформи буде Анджей Дуда, другий і останній термін якого спливає у 2025 році: «Він володіє правом законодавчого вето на закони, ухвалені парламентом. Парламент може відхилити таке вето, але нинішній опозиції не вистачить для цього необхідних голосів. Туску та його союзникам доведеться або вести переговори з Дудою, або відкласти будь-які важливі реформи до наступних президентських виборів».
У дописі вказується, що ще однією перешкодою будуть захоплені інституції, такі як Конституційний трибунал і Національна рада судочинства. Обидві переповнені прихильниками PiS: «І те, і інше могло б перешкодити спробам відновити польський правовий ландшафт, коли трибунал може скасовувати закони, визнаючи їх несумісними з конституцією. Рада судочинства може рекомендувати Дуді лояльних до PiS суддів. Реформування будь-якої інституції вимагатиме ухвалення закону, який Дуда може заблокувати за допомогою вето. Тому шлях до того, щоб Польща знову стала демократією, де дотримуються основних європейських цінностей верховенства права та прав людини, не буде простим».
Але поляки таки зробили перший крок у такому напрямі.
Результати виборів подають великі надії, особливо жінкам і групам меншин, зокрема мігрантам: «Протягом останніх восьми років ми були не лише мішенню правлячої партії, яка намагалася дестабілізувати всю польську демократичну політичну систему, але й бачили безперервні порушення прав людини та поширення мови ненависті з боку тих, хто при владі… Президент Польщі Анджей Дуда (підтриманий правлячою партією «Право і справедливість»), наприклад, під час виборчої кампанії припустив, що представники ЛГБТК+ насправді не люди, а ідеологія».
Також автори порушують тему заборони у Польщі абортів, оголошену рішенням Конституційного трибуналу в 2020 році, що призвело до масових протестів сотень тисяч людей на вулицях польських міст: «Але це не зупинило дії з обмеження наших прав, і принаймні шість жінок були змушені виношувати мертвий плід до терміну, помираючи від сепсису в наших державних лікарнях».
Згадуються також події на польсько-білоруському кордоні, де було зведено 187-кілометровий паркан для зупинки руху зневірених мігрантів. Мало того, що це призвело до неодноразового застосування насильницьких дій щодо мігрантів, що суперечить міжнародному праву, але й зруйнувало природні території, що підпадають під охорону у тому числі Біловезької пущі, що є у списку всесвітньої спадщини.
У дописі вказується, що є ще чимало схожих фактів, «тож не дивно, що об’єднана опозиція — хоча вона і мала три окремі три партії — наголошувала: голосування за будь-яку з них допоможе витіснити об’єднаних правих. Тепер ми очікуємо, що «Громадянська коаліція», центристській «Третій шлях» і «Ліві» об’єднаються, якщо вони сформують наступний уряд, щоб відновити права жінок і меншин».
І вже наступного дня, 17 жовтня, коли підрахунок голосів польських виборців практично закінчився, у тій ж The Guardian з’являється стаття «Вибори в Польщі: Туск закликає президента дозволити швидке формування уряду». Шон Уокер, власний кореспондент цього видання у Варшаві, повідомляє, що лідер «Громадянської коаліції» Дональд Туск закликав президента Польщі до «швидких рішень» після того, як коаліція опозиційних груп набере достатню кількість голосів для парламентської більшості. Мається на увазі формування нового уряду, оскільки польське суспільство очікує, як швидко коаліція опозиційних сил зможе обійняти владу. Остаточний підрахунок, оголошений у вівторок, показав, що PiS отримала 35,4 % голосів, тоді як «Громадянська коаліція» на чолі з Туском, колишнім прем’єр-міністром і президентом Європейської ради, отримала 30,7 %. Автор допису знову наголошує, що разом із правоцентристською партією «Третій шлях» із 14,4 % та «Лівими» з 8,6 % «Громадянська коаліція» повинна створити альянс, який сформує комфортну більшість у 460-місному парламенті (Сеймі).
Лідер «Громадянської коаліції» Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр і президент Європейської ради.
Фото: Damian Burzykowski/Newspix/Zuma Press/Shutterstock
Після офіційного оформлення підсумків виборів роль президента Дуди полягає в тому, щоб вказати, яка партія має першою отримати шанс сформувати коаліцію. За традицією він має звернутися до PiS, як до найбільшої партії, але всі інші партії заявили, що не будуть працювати з PiS. Інакше кажучи, схоже на те, що нинішній уряд не отримає коаліції. Навіть діячі партії PiS, які раніше припускали, що планують спробувати створити коаліцію, здається, визнали поразку. Марек Сускі, високопоставлений чиновник PiS, сказав громадському мовнику TVP, що «…Зло тимчасово запанувало в Польщі. PiS, ймовірно, переходить у справді демократичну опозицію».
Представниця з офісу Дуди Малгожата Папроцька заявила, що ситуація «складна і вимагає розгляду та аналізу з боку президента», додавши, що Дуда «не виключає жодного варіанту». Щодо опозиційної коаліції, яка охоплює широку частину польського політичного спектру, то Шимон Головня, лідер «Третього шляху», вважає, що не передбачається якихось проблем зі створенням коаліційного уряду. «Ми домовимося, тому що ми усвідомлюємо, що історія творилася на наших очах. Я не очікую великих проблем із формуванням уряду та його програми», — сказав він. Однак залишається побоювання щодо можливих гамбітів PiS у найближчі дні та тижні. Обережність також пов’язана з усвідомленням того, що урядувати з орієнтованим на PiS президентом, який залишатиметься на посаді до 2025 року, та з численними державними установами, наповненими прихильниками PiS, буде нелегко.
Тим не менш, після того, як низка опитувань напередодні голосування демонструвала, що вибори можуть завести у глухий політичний кут, безумовна перемога потішила багатьох. У голосуванні до верхньої палати парламенту (Сенату) три опозиційні групи співпрацювали, щоб висунути єдиних кандидатів проти PiS у кожному окрузі та отримали 66 зі 100 місць.
Перемога є ще більш вражаючою, враховуючи те, що умови гри на виборах були навряд чи рівними. У попередньому моніторинговому звіті Організації співробітництва та безпеки в Європі, оприлюдненому в понеділок, зазначено, що PiS «мала явну перевагу через свій неправомірний вплив на використання державних ресурсів і громадських ЗМІ». Рекордна явка в 74,3 % була на 13 % вищою, ніж на парламентських виборах чотири роки тому, і, схоже, стала фактором перемоги опозиції. Особливо високий рівень голосування серед молоді вилився в більшу підтримку різних партій, які виступають проти PiS. У столиці Варшаві явка склала надзвичайні 84,9 %. «Ви показали величезну міць громадянського суспільства. Я пишаюсь! Дякую!», — Рафал Тшасковський, мер Варшави від «Громадянської коаліції», написав у X, колишньому Twitter.
Ще одним чинником таких результатів виборів стало рішення не об’єднувати опозиційні сили, щоб балотуватися єдиним списком проти PiS. Зрештою, надання людям, які хотіли голосувати проти PiS, але не за Туска, різних варіантів виявилося мудрою стратегією. У той час як партія «Ліві» буде трохи розчарована своїми 8,6 %, 14,4 % для «Третього шляху», отримані після дуже сильного виступу в єдиних теледебатах його лідера Головні, здається, максимізували голоси проти PiS. Підтримка демократичних опозиційних партій також, ймовірно, сприяла жалюгідним результатам «Конфедерації», ультраправої, антисистемної партії, яка влітку отримувала двозначні цифри, але врешті набрала тільки 7,2 %. Проте широкий формат нової коаліції може призвести до проблем після того, як PiS залишить владу. Так, вже у вівторок інший лідер «Третього шляху» Владислав Косіняк-Каміш заявив, що не гарантує підтримку лібералізації закону щодо дозволу абортів до 12-го тижня вагітності, що є однією з передвиборчих обіцянок Туска. «Жодні ідеологічні питання не можуть бути частиною будь-якої коаліційної угоди», — зауважив при цьому Косіняк-Камиш.
Підготував Олег Махно
