Гроші москви для Орбана важать набагато більше, ніж здоровий глузд та майбутнє власного народу

Якщо Угорщина вийде зі складу ЄС?

 

 

Die Presse, Австрія

Угорщина, як «троянський кінь» московського режиму у тілі європейської спільноти, становить все більше проблем для Євросоюзу. Деякі інші країни ЄС також перебувають під багаторічним політичним і економічним впливом москви та приховано відстоюють її інтереси в Європі. Однією з найбільш ангажованих московським режимом країною Євросоюзу є Австрія. Інформаційні повідомлення з альпійської республіки нечасто потрапляють до мейнстріму та загальноєвропейських політичних трендів, оскільки політично нейтральна, а насправді тотально економічно залежна від москви Австрія не є серед пріоритетів та основних інтересів глобальних гравців. Австрія не вважається важливою та визначальною у чомусь державою Євросоюзу, на неї звертають мало уваги політики. Виключення становлять ситуації, коли декому з корупціонерів потрібно вкласти виведені (зокрема з України) кошти, придбати коштовну елітну нерухомість або сховатися від переслідування у судовому порядку.

Водночас австрійські аналітики не можуть залишити поза увагою події у сусідній Угорщині, яка історично та ментально тісно пов’язана з Республікою Австрія, та яка займає деструктивну позицію в ЄС і НАТО, і натомість підтримує агресора росію у війні з Україною. Столичне австрійське видання Die Presse надрукувало статтю угорського письменника, журналіста та перекладача Яноша Секі. У статті зазначається, що уряд Орбана поширює думку, що членство Угорщини в ЄС для неї не є важливим, тому на нього можна не зважати.

Формально Угорщина є республікою. Однак очільник уряду та громадянин Угорщини Віктор Орбан, який водночас є найбагатшим громадянином країни, не може бути усунений з посади за конституцією. Навпаки, він може зробити все, що забажає, та спонукати своїх довірених осіб зробити все, що забезпечить йому подальшу владу.

Найбільший ворог для концентрації влади, зазначає автор, це коли вона перебуває не в одних, а в кількох руках, навіть якщо не всередині, а за межами власної держави. Останнім Орбан аргументує свої твердження про те, що ЄС обмежує національний суверенітет Угорщини.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на саміті ЄС у Брюсселі, 17 липня ц. р.
Джерело: APA / AFP / Jean-christophe Verhaegen

Нещодавно уряд у Будапешті дав зрозуміти своїм прихильникам, що членство країни в ЄС зовсім неважливе для нього. Все частіше можна почути: «Орбан хоче вивести країну з Союзу». Автор-статті, політолог-міжнародник, не вважає реалістичним сценарієм ефектний раптовий розрив Будапешта з ЄС. Адже для кремля та Китаю Угорщина, яка є членом ЄС, більш вигідна, ніж Угорщина, яка не є членом ЄС. До того ж, ЄС дешевше використовувати гроші європейських платників податків для виплати кредитів власній політичній клієнтурі.

Можливий вихід Угорщини з ЄС, так званий Huxit, може скластися таким чином, що Угорщина певний час все ще юридично буде членом Євросоюзу, але на практиці це матиме все менше проявів і наслідків. Так, Будапешт не виходить зі складу ЄС, а поступово вислизає з нього, оскільки Угорщина не отримує грошей і втрачає право голосу.

Важливі лише мільярди

Нинішній уряд Угорщини не зацікавлений у спільних політичних, моральних чи культурних цінностях ЄС. Для нього важливими є лише мільярди, що надходять з Брюсселя. Але якщо грошей звідти більше не буде Угорщина не матиме підстав залишатися в ЄС. Автор ставить запитання, що відбувалося б, якби з Брюсселя більше не надходили гроші, а Угорщина залишилася в Євросоюзі, без прав і зобов’язань. Як би тоді виглядала країна? Відповідь на це питання, зазначає автор дослідження, може дати відомий фрагмент з висловлювання англійського філософа Томаса Гоббса, написаний під час громадянської війни 1640-х років. У своїй книзі «Левіафан» (Leviathan) він стверджував, що без державної влади, яка тримала б усіх під контролем, життя було би «самотнім, бідним, огидним, жорстоким і коротким» (solitary, poor, nasty, brutish, and short). Усі наведені прикметники, вважає автор, стосуються й Угорщини, якщо вона більше не буде частиною ЄС.

Забуті і злиденні

Самотність. Угорці, у випадку виходу з ЄС, не лише були би виключені з будь-якої міжнародної співпраці, але ті зневага і глузування, яким Угорщина вже зараз скрізь піддається, стали би офіційними.

Бідність. Економічний розвиток є результатом економічної свободи та інновацій. Але уряд Орбана використовує всі засоби, щоб протидіяти цьому процесу. Таким чином більшість населення Угорщини приречена на постійну бідність або виїзд з країни.

Гидка країна. Якщо для Угорщини не буде гальма у вигляді ЄС, то ще менше існуватиме перешкод для перетворення країни на моральну вигрібну яму. Претензія на моральність угорцями буде просто втрачена.

Жорстокість. Це буде війна всіх проти всіх, з тією різницею, що в Угорщині заздалегідь вирішується, хто буде переможцем, а хто переможеним. Чим ближче ти перебуваєш до вершини політичної влади, тим більше ти є впевненим в перемозі.

Коротке життя. Середня тривалість життя в Угорщині вже зараз значно нижча, ніж у середньому в країнах-членах ЄС. Однак після обіцяного Орбаном виходу з ЄС не варто очікувати процесу надолуження цього показника в і без того хворій системі охорони здоров’я країни.

Довідково:

Янош Секі (János Széky) — угорський журналіст і літературний перекладач. Редактор відділу зовнішньої політики і штатний оглядач Élet és Irodalom («Життя і література»), угорського щотижневого політичного та культурного журналу.

Автор книги «Бараняча сліпота» (Bárányvakság, 2015) — есе про історичні чинники 20-го століття, які сформували авторитарну систему Віктора Орбана.

Перекладав американські твори художньої літератури а також документальні книги про політику, музику та історію культури. Веде ток-шоу кожні два тижні на незалежній радіостанції Tilos Rádió, є постійним коментатором Parameter.sk (Dunajská Streda, Словаччина). Є дописувачем чеських, словацьких і польських газет і журналів, таких як Respekt (Прага), Sme (Братислава) та New Eastern Europe (Краків).

* * * * *

Громадська і політична думка в Угорщині та у сусідній Австрії не завжди збігається з політичною програмою прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Неупереджені аналітики розуміють, що продовження Угорщиною обструкціоністської політики в межах ЄС і НАТО неминуче призведе до втрати країною політичних і соціальних перспектив, зниження стандартів життя та втрати загальноєвропейських цінностей. До кроків, що налаштовують Україну і ЄС проти Угорщини, належать політика блокування процесу вступу України до НАТО, територіальні претензії до України, зокрема у Закарпатській області, відмова у транзиті військових вантажів для України через територію Угорщини, блокування фінансової допомоги ЄС для України, яка веде боротьбу за свої існування з росією, надмірно демонстративні кроки в Угорщині назустріч китайським ініціативам, намагання неодмінно отримувати кошти з бюджету ЄС за одночасного саботування його роботи тощо. Фактично всі угорські ініціативи, що спрямовані проти нормальної діяльності інститутів ЄС, погоджені з москвою та відповідають інтересам кремля.

Україна з тривогою та розчаруванням спостерігає за процесами, що відбуваються у політикумі та проросійському уряді Угорщини. Адже ця країна, зважаючи на її географічне та геополітичне положення, членство в європейських інститутах та в НАТО, могла би стати ключовим партнером України у реалізації проектів у Центральній і Східній Європі. Зокрема, в рамках роботи Вишеградської групи країн, реалізації геополітичного проекту «Міжмор’я», створення логістичних і транспортних хабів на шляху руху товарів, капіталів і наукових ідей. Угорщина разом з Україною та іншими державами регіону могла би стати помітним гравцем у процесі створення нової реальності на європейському континенті та утворенні нових форм міжнародної мирної співпраці.

Довідково:

Міжмор’я (Intermarium, від лат. «між морями») — польська геополітична концепція після Першої світової війни, яка передбачала альянс блоку держав від Балтійського до Чорного й Адріатичного морів. Цей альянс повинен був стати третім силовим блоком між Німеччиною та Росією. Концепція не була реалізована через багато проблем, найважливішою з яких було те, що жодна східноєвропейська країна не хотіла опинитися під керівництвом Польщі.

Ідея «Міжмор’я» насправді належить до довгої генеалогії геополітичних концепцій, спрямованих на пошук єдності країн Центральної та Східної Європи. Оригінальна концепція передбачала федерацію незалежних держав, зосереджену переважно на Польщі, щоб протистояти як німецькому, так і російському імперіалізму. Після другого російського вторгнення в Україну, на відміну від 2014 року, є ознаки того, що колишня польськоцентрична концепція може стати реальністю, хоча й на інших умовах і підставах. Тим не менш, вона все ще матиме на меті забезпечити протидію імперіалізму — цього разу виключно зі Сходу.

Якщо «Міжмор’я» сформується, це вимагатиме принаймні вільного формування функціональної федеративної організації з оборонними можливостями, ослабленою Росією та схваленням Заходу.

Джерело: «Європейська правда»

На жаль, гроші москви та Пекіна для Віктора Орбана важать набагато більше, ніж здоровий глузд та майбутнє власного народу, держави Угорщина. Впливи спецслужб росії виявляються тривалими та ефективними у випадку європейського політика та голови уряду країни ЄС і НАТО.

Поки що Орбану та його московським кураторам вдається торпедувати європейську співпрацю в ЄС, стримувати НАТО та гальмувати Україну на шляху до європейської спільноти. Та так буде не завжди. Крах путінського режиму та неминучі зміни політичного ландшафту в Європі зметуть і путінську рф, і уряди-сателіти кремля. Зміни будуть детерміновані та відбуватимуться внаслідок перемоги України над росією на полях війни. Цей час наближається.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації