Стосовно міжнародного розслідування злочинів Володимира Путіна та Російської Федерації в Україні
Світове співтовариство почало більш предметно реагувати на злочинні діяння Володимира Путіна та Російської Федерації в Україні. Таким реагуванням стало рішення Міжнародного кримінального суду (далі МКС) у Гаазі від 02 березня 2022 року про відкриття провадження стосовно військових злочинів, злочинів щодо безпеки людства та геноциду.
Міжнародний кримінальний суд є незалежним постійно діючим судовим органом. Він був заснований відповідно до Римського статуту, підписаного 17 липня 1998 року на дипломатичній конференції у столиці Італії.
Його компетенція поширюється на найбільш тяжкі міжнародні злочини, скоєні після 1 липня 2002 року — дати набуття чинності Римського статуту. Юрисдикція Суду обмежена злочинами геноциду, злочинами проти людяності та військовими злочинами.
Джерело: «Экспресс Неделя», https://m.nedelia.lt/
Міжнародний кримінальний суд (МКС) стежить за розвитком подій в Україні.
Джерело: «Аtаmeken Business», фото: reuters.com, https://inbusiness.kz/
Місцеперебуванням МКС є Гаага, однак засідання можуть проходити в будь-якому іншому місці.
Міжнародний кримінальний суд не слід плутати з Міжнародним судом ООН, який також засідає у Гаазі, але має іншу компетенцію. МКС не входить до офіційних структур ООН, хоча може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН.
Джерело: «Аtаmeken Business», https://inbusiness.kz/
16 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський та прокурор МКС Карім Хан, який перебував в Україні, обговорювали питання організації розслідування. Як вважає Карім Хан, Україну у боротьбі з агресивною Росією підтримали «внаслідок історично швидкого єднання великого числа країн, де зрозуміли, що верховенство права не може існувати просто в університетах і судах. Це треба впроваджувати у реальність, якщо ми прагнемо справедливості».
Карім Хан — британський правник, спеціаліст із міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини, довічний член Інституту прав людини Міжнародної асоціації юристів і директор-засновник розташованої в Гаазі неурядової організації, зосередженої на ефективній реалізації Римського статуту — Міжнародного кримінального суду.
12 лютого 2021 року Крім Хан обраний головним прокурором Міжнародного кримінального суду.
Джерело: https://uk.wikipedia.org
Карім Хана було обрано країнами-членами МКС на дев’ятирічний термін, будучи третім прокурором у єдиному в світі постійно діючому суді з військових злочинів з моменту його створення у 2002 році.
Хан раніше очолював спеціальне розслідування ООН злочинів, скоєних екстремістським угрупуванням «Ісламська держава», а також представляв у МКС сина покійного лівійського лідера Муамара Каддафі Сейфа аль-Ісламу.
Джерело: «Інформаційно-аналітичне агентство Новини Вірменії», https://news.am/
У цей же день у зверненні Президента України Володимира Зеленського саме про це і йшлося:
«Українці! Українки!
Наші захисники й захисниці!
Ми активізуємо роботу, щоб притягнути окупантів до відповідальності. Має бути міжнародний трибунал. І він буде. За все, що вони наробили проти України. Проти наших людей. За кожен акт тероризму російських військ на території нашої держави.
Прокуратура України, правоохоронці вже розпочали цю роботу. Важливим є й початок діяльності в Україні слідчої групи Міжнародного кримінального суду, яка разом із нашими правоохоронцями вже збирає всі докази, збирає факти воєнних злочинів загарбників на території нашої держави. Щоб ті отримали саме юридичну відповідь — законну й конкретну».
Президент України провів зустріч із прокурором Міжнародного кримінального суду.
Джерело: Офіційне інтернет-представництво Президента України,
https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-zustrich-iz-prokurorom-mizhnarodno-73605
11 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський зустрівся з експертною групою, що опрацьовує питання створення спеціального механізму судового розгляду та досудового розслідування всіх воєнних злочинів, що скоюються російськими агресорами на території України.
Ідея створення Спеціального міжнародного трибуналу обговорювалася на початку березня 2022 року у Великій Британії українською делегацією під очільництвом Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та фахівцями у галузях права, міжнародних відносин, історії із різних країн світу.
34 закордонні наукові представники поставили свої підписи під відповідними Заявою та Декларацією. У Заяві зазначено, що «рішення президента Путіна розпочати напад на Україну є серйозним викликом міжнародному порядку, що утворився після 1945 року. Він спробував замінити верховенство права та принципи права нації на самовизначення застосуванням сили. Весь світ повинен дізнатися про акт агресії, який він спровокував, і про звірства, які робляться з його наказу.
Текст заяви та декларації англійською мовою
Спеціальний трибунал повинен бути створений — на тих самих принципах, якими керувалися союзники в 1942 році — для розслідування актів насильства з боку Росії в Україні і того, чи вони є злочином агресії. Країни повинні домовитися про надання юрисдикції, що випливає з національних кримінальних кодексів та загального міжнародного права, спеціальному кримінальному трибуналу та наділити такий трибунал юрисдикцією з розслідування як осіб, які вчинили злочин агресії, так і тих, хто матеріально сприяв чи допомагав скоєнню цього злочину»
Більш предметно визначені у Декларації зміст діяльності Спеціального міжнародного трибуналу, у тому числі і у п. 3: «Вирішує в дусі міжнародної солідарності надати юрисдикцію, що випливає з національних кримінальних кодексів та загального міжнародного права, спеціальному міжнародному кримінальному трибуналу, який має бути створений для розслідування та судового переслідування осіб, які вчинили злочин агресії щодо території України, включно з тими, хто вплинув або сприяв скоєнню цього злочину».
З огляду на методологію і юридичні процедури розслідування, передбачені Римським статутом МКС та пропозиціями щодо створюваного Спеціального міжнародного трибуналу, проаналізуємо діяльність Володимира Путіна та його спільників для окремих напрямів обґрунтування та планування агресії збройного нападу проти України, «включно з тими, хто вплинув або сприяв скоєнню цього злочину».
На нашу думку, до 2014 року російське політичне керівництво у галузі історичних наук створило певну політико-ідеологічну та пропагандистську модель, яка сьогодні та у стратегічному майбутньому є загрозою не тільки для України, але й у європейському та світовому контекстах. Як не парадоксально, але ця модель становить загрозу і для Росії та її народу.
Філософію такої політико-ідеологічної та пропагандистської моделі історії сьогодні поділяють майже 80 % росіян (якщо вірити російській пресі та екзит-пулам) та підтримують «русский мир», напад Путіна на Україну та його погрози поширити війну на США й інші країни. Коли програє Путін, спрацьовуватиме значна інерція цієї моделі. Вона побудована на тоталітарній сталінській філософії історії, якої російське суспільство дотримується і понині. Висловлена у 2013 році Володимиром Путіним ідея про створення Єдиного підручника з історії Росії для середньої школи, що мало чим відрізняється від підручників сталінського часу — «Краткий курс истории СССР. Учебник для 3 и 4 классов» під редакцією А. Шестакова, 1937 р.
Зрозуміло, що докладніше вивчення путінсько-сталінська моделі історії потребує системного підходу та часу. На сьогодні налічуються мільйони умовних джерел з такого питання, серед яких, на нашу думку, є тисячі наукових досліджень з обґрунтуванням саме путінсько-сталінської моделі історії. Для умовного розуміння цих обсягів зазначимо, що станом на 14 квітня 2022 року у глобальній мережі Internet за запитом «історична політика Путіна» отримано 3 190 000 посилань; 8 310 000 – за аналогічним запитом російською мовою та 140 000 000 — англійською.
Тому спробуємо визначитися із напрямами та методикою дослідження формування доктринальних поглядів політичного керівництва РФ у використанні історичної науки в інтересах здійснюваної Росією гібридної війни проти України та світу, залучених для цього академічних, наукових установ і навчальних закладів, громадських організацій та пов’язаних з цим конкретних осіб.
Олександр Бєлов,
віце-президент аналітичного центру «Борисфен Інтел»
У заголовку матеріалу колаж з сайту «Экспресс Неделя», https://m.nedelia.lt/
