Напружені перегони на виборах у Франції та можливі наслідки для Європи від перемоги правих сил
10.04.2022 р. «Focus», Німеччина
Після президентських та парламентських виборів в Угорщині та у Сербії, внаслідок яких до влади з переконливими перемогами прийшли попередні промосковські лідери Віктор Орбан (Orbán Viktor) та Александар Вучіч (Aleksandar Vučić), увага міжнародної спільноти з тривогою прикута до Франції. Сьогодні, 10 квітня ц.р. на президентських виборах єдиної «ядерної» країни Євросоюзу у боротьбі за першу посаду в державі зустрічаються нинішній президент Еммануель Макрон (Emmanuel Macron) та його традиційна праворадикальна конкурентка, прихильниця політики Путіна Марін Ле Пен (Marine Le Pen).
Німецьке видання «Focus» у статті власного онлайн-дописувача Julie Leduc відзначає напередодні виборів, що Еммануель Макрон на цих виборах повинен остерігатися, оскільки правоналаштована прихильниця Путіна Ле Пен може бути небезпечною як для України, так і для всієї Європи.
Напружена гонка на виборах у Франції та можливі наслідки для Німеччини від перемоги правих сил.
Джерело: кадр з відео FOCUS Online
Як і п’ять років тому, на президентських виборах у Франції цьогоріч відбувається повторення ситуації, — президент Франції Еммануель Макрон протистоїть своїй конкурентці Марін Ле Пен. Протистояння на попередніх виборів цього року, проте, може завершитися з іншим результатом, зазначає видання.
Франція налічує 67 мільйонів мешканців, з яких майже 49 мільйонів громадян мають право виборчого голосу, країна 10 квітня ц.р. обирає нового президента. Діючий президент Еммануель Макрон ще декілька тижнів тому видавався безсумнівним переможцем виборчих перегонів.
Але останні перед виборами опитування показують протилежне, — його конкурентка та націоналістка Марін Ле Пен наздоганяє його за електоральними уподобаннями. Показники у політиків приблизно рівні. Те, що нещодавно здавалося неможливим, незабаром може закінчитися другим туром виборів між Макроном і Ле Пен. Але що станеться з Європою, якщо вона дійсно переможе у Франції, поки залишається незрозумілим.
У 2017 році Макрон, який тоді вважався молодою надією нації, з великим відривом переміг у виборах свою конкурентку, праву популістку Марін Ле Пен, лідера партії «Національна асоціація» (Rassemblement National). Тепер він знову балотується разом із Ле Пен, лівим популістом Жаном-Люком Меланшоном (Jean-Luc Mélenchon), правим екстремістом Еріком Земмуром (Éric Zemmour) і правою консерваторкою Валері Пекресс (Valérie Pécresse). Вони, за результатами опитування від 4 квітня ц.р., наразі є найбільш популярними кандидатами. Станом на день виборів все свідчить про те, що 10 квітня ц.р. жоден з кандидатів не отримає абсолютної більшості голосів. У цьому випадку двоє кращих учасників змагатимуться у другому турі, що призначений на 24 квітня.
Після протестних виступів у Франції «жовтих жилетів» і пандемії коронавірусу, виборча кампанія Макрона припала на розпал війни в Україні
Розрив між Ле Пен і Макроном скорочується. Такий розвиток подій видно в опитуванні громадської думки, опублікованому міжнародною компанією з опитувань та дослідження ринків Ifop (Institut français d’opinion publique). Макрон залишається найбільш популярним кандидатом, маючи 26,5 відсотків голосів респондентів. Але якщо 17 березня ц.р. Ле Пен із 17 відсотками голосів посіла друге місце після Макрона, який мав 29 відсотків, то 7 квітня вона отримала додаткових шість відсотків. Отже, відбулася зміна електоральних уподобань, зазначає автор дослідження Julie Leduc.
Макрон керує країною в той час, коли на нього здійснюється великий тиск як всередині країни, так і ззовні: у Франції він стикається з протестами критиків його політики щодо подолання пандемії коронавірусу та виступів так званих «жовтих жилетів», його виборча кампанія припала також на розпал війни в Україні. Однак падіння рівня електоральних уподобань для Макрона останнім часом не спостерігалося.
Навпаки, експерт з франко-німецьких відносин професор Ульріх Пфайл (Dr. Ulrich Pfeil) вважає, що «Макрон отримав додаткові переваги завдяки своїй ролі антикризового менеджера». «Французи сприйняли його позитивно, оскільки він був дуже активним протягом української кризи». Але не варто радіти зарано, зазначає видання. Адже, як стане незабаром очевидним за підсумками першого туру голосування, у Франції сталися зміни у громадській думці. Експерт вважає, що «тепер наслідки війни в Україні стають помітними також і у Франції. Громадяни відчувають, що все дорожчає».
На виборах у Франції Ле Пен позиціонує себе як «нешкідливого» правого кандидата
Ле Пен, з іншого боку, виступає проти запровадження будь-яких економічних санкцій проти Росії, стверджуючи, що вони «зашкодять французам» внаслідок підвищення цін. Вона використала цю тезу також у своїй передвиборній кампанії, обіцяючи боротися проти зростання цін на енергоносії та за підвищення доходів громадян. «Поки що це було добре прийнято», відзначає політичний експерт Ульріх Пфайл.
Наразі виглядає так, ніби її гарні стосунки з Путіним не становлять для неї жодних проблем. Під час участі у президентських перегонах у 2017 році президент Росії фінансово підтримав її передвиборну кампанію у сумі 9,4 млн євро. Вони мають багато спільних поглядів. Зокрема, для обох інтереси їхньої власної країни стоїть вище міжнародних правил, на НАТО і ЄС вони дивляться скептично. Ульріх Пфайл вважає, що «її перемога була би перемогою по очках на користь Путіна». Хоча Ле Пен, як кандидат від Національної асоціації, критично оцінила напад Путіна на Україну, вона нещодавно заявила в інтерв’ю, що Путін, «звичайно», може знову стати партнером Франції після війни.
Кандидатка у президенти Франції Марін Ле Пен стискає руку президенту Росії Владіміру Путіну у Кремлі.
Вона висловилася у Москві за покращення відносин з Росією.
Джерело Mikhail Klimentyev/POOL SPUTNIK 24.03.2017Росія, Москва
Її цілком влаштовує той факт, що її опонент, правоекстремістський журналіст Ерік Земмур, якого неодноразово критикували за расистські заяви, стає все більш радикальним. Поряд з лідером заснованої ним партії «Відвоювання» (Reconquête), Ле Пен намагається подавати себе як поміркованого «нешкідливого» правого політика. Експерт Пфайл вважає, що «оскільки Земмур зазнає великих збитків, політичні дивіденди отримує Ле Пен». На початку березня ц.р. обидва політики ще були рівними за результатами опитувань, сьогодні Земмур вже є четвертим після Меланшона, що є відчутною втратою для новоспеченого кандидата.
Перемога Ле Пен може бути небезпекою для всієї Європи
Вибори у Франції відбуваються на тлі війни Росії в Україні. Теми про «Європейський Союз» та «міграційна політика» є найбільш популярними питаннями у Франції. Тоді як Макрон виступає за спільні європейські цінності та за ЄС, його конкуренти, як ліві, так і праві, виступають проти цього. Найбільш виразно виступають проти запропонованої ЄС міграційної політики праві та консерватори. Проте не лише з огляду на можливості інтеграції, а скоріше через проблеми, які ставить міграція для безпеки країни.
Наразі складно відповісти на запитання, чого необхідно остерігатися, якщо Ле Пен дійсно отримає більшість у другому турі виборів. Проте експерт Пфайл підкреслює, що вже зараз зрозуміло, що «існуюча солідарність західних держав була б у цьому випадку ослаблена». У лавах прихильників Ле Пен лунають навіть набагато більш радикальні заклики, які чітко спрямовані проти ЄС.
Президентські вибори у Франції: чи зможе Макрон переобратись і хто його головні суперники.
Колаж з сайту «ТСН», https://tsn.ua/
Ульріх Пфайл припускає, що «тепер питання полягає в тому, чи захочуть прихильники Меланшона проголосувати за Макрона, якщо відбудеться повторне голосування між Ле Пен і Макроном? «Є ризик, що вони просто залишаться вдома». Таким чином, перемога Ле Пен становитиме небезпеку не лише для Франції, а й для всієї Європи, а отже, і для майбутнього розвитку війни в Україні.
Активна діяльність чинного президента Франції Еммануеля Макрона та інтенсивні переговори, які він проводив з президентом Путіним, можуть не допомогти йому у підсумку волевиявлення французів. Очевидно, його активні контакти з лідером Кремля останнім часом були покликані мінімізувати рівень симпатій у електорату до пропутінської Ле Пен та представити його у вигляді державного діяча, який займає активну політичну позицію та впевнено поводиться за умов зовнішньополітичних криз і викликів. Чи вдасться йому переконати більшість у своїй країні, стане відомо незабаром.
Доцільно врахувати також, що вірогідний другий тур президентських перегонів у Франції 24 квітня ц.р. припаде на активну фазу війни Росії проти України перед традиційним щорічним парадом перемоги 9 травня. Путін повинен подати світовій спільноті хоча б якусь свою перемогу у кривавій війні, яку він розпочав проти мирної України.
Такими обставинами буде означений черговий етап війни Росії проти України, який відбуватиметься водночас з президентськими виборами у Франції.
У заголовку матеріалу ілюстрація з сайту
«ВВС | Русская служба», https://www.bbc.com/
