Румунія створює резерв на випадок можливої війни

«Libertatea», Румунія

Румунські ЗМІ нині переповнені новинами про заходи з національної безпеки, до яких вдається уряд і парламент. Наприклад, минулого тижня повідомлялося, що Румунія терміново переглядає контракт з Naval Group на придбання корветів, і що влада в такий тривожний для ЄС час до кінця квітня обіцяє знайти потрібне рішення, з яким зволікалося не один рік. Зрозуміло, що як член НАТО, Румунія докладає зусиль, щоб бути готовою виконати свої зобов’язання, що стосуються зміцнення своїх збройних сил. Активність Бухареста у такому питанні викликана, зрозуміло, вторгненням росіян в Україну і повідомленнями, що надходять з її столиці. Оскільки війна йде практично у кількох сотнях кілометрів від Румунії, то багато її громадян не можуть не перейматися тим, що станеться, якщо Путін вирішить напасти на НАТО. Адже у такому разі найближчою країною буде Румунія. І хоча такий сценарій малоймовірний, йдеться у румунських ЗМІ, аналітики схильні брати до уваги будь-яке рішення російського лідера.

Солдати румунської армії в Бухаресті. Джерело: Фото Hepta. https://www.libertatea.ro/

Наприклад, яке румунське місто буде атаковане росіянами першим? Чи не Констанца? Адже після мобілізації сотень тисяч російських солдатів на кордонах України передусім, що намагалися зробити російські генерали, так це захопити портові міста та аеропорти. Такі, як Маріуполь, що розташований на березі Азовського моря. За ним — Бердянськ, теж портове місто. «У багатьох випадках вторгнення стосуються не лише військових цілей та інфраструктури. Нападники, як правило, намагаються захопити портові міста та аеропорти, щоб держава, що потерпає, більше не могла отримувати боєзапаси і спорядження. Заблокований порт чи аеропорт — це величезні збитки для тих, хто обороняється», — пояснює політолог на сайті shtiu.ro. На запитання, яке місто може бути захопленим першим, аналітик зазначив: «Ймовірно, ціллю буде Констанца. Крім того, що це велике портове місто, це ще одне з найбільш незахищених міст на східному фланзі НАТО. Бо воно ще й знаходиться досить близько до військової бази НАТО».

Колаж: Борисфен Інтел

Зважаючи на таку можливу небезпеку, Бухарест активно готує суспільство до будь-яких несподіванок, в тому числі намагається підготувати своїх громадян до того, щоб дати відсіч зовнішньому нападникові. Так, за прикладом союзників по НАТО, у Бухаресті вирішили оновити принципи призову на військову службу. Пропонуючи до розгляду проєкт закону про службу у резерві, румунський уряд має на увазі юридичну основу у справі розв’язання так званої кризової ситуації в Румунії в контексті воєнних дій в Україні. Такий принцип комплектування вже запроваджується у сусідніх з Румунією Чехії, Польщі, Словаччині тощо, і одним з положень передбачається, що загальний військовий резерв у разі війни складатимуть чоловіки у віці від 18 до 60 років. Тобто, верхній «поріг» призову на військову службу дещо зріс. Чому саме так — вже не раз пояснювалося в країнах ЄС, де зараз серйозно переймаються своєю безпекою, вважаючи, що до будь-яких несподіванок слід готуватися заздалегідь.

Що ж до румунських добровольців, які не проходили військової служби, то вони повинні спочатку освоїти спеціальну навчальну програму, тобто, отримати воєнну спеціальність. В разі гострої потреби це стосуватиметься навіть студентів, яких можуть призвати у визначеному порядку.

Підготовку законопроєкту, як відомо, ініціював уряд, зважаючи на тривожну динаміку розвитку ситуації з безпекою на східному фланзі НАТО. Як тлумачать урядовці, негайного вжиття подібних заходів вимагають інтереси широкого загалу, що «дасть змогу оборонним структурам, організаціям громадського порядку та національної безпеки діяти оперативно». Під час підготовки документу доопрацювалися деякі нормативні акти у сфері національної безпеки та оборони. У нинішньому чинному Законі 446/2006 положення регулюють лише порядок призову некорпоративних громадян, а ось у новому законопроєкті йдеться, що «військову службу також проходять студенти». Так, згідно із документом, у захисті батьківщини можуть брати участь наступні категорії: школяр, студент, військовослужбовець, курсант міліції.

Ще одним нововведенням проєкту є те, що «у мирний час румунські громадяни віком від 18 до 35 років, які не пройшли дійсної або резервної військової служби, можуть звернутися до Міністерства національної оборони з проханням дозволити брати участь у програмі базової військової підготовки, тривалістю у чотири місяці, як солдат-доброволець». Водночас у 24-сторінковому проєкті йдеться, що вважаються резервістами румунські громадяни, чоловіки або жінки, які пройшли військову службу або числяться у запасі, або які були поліцейськими.

Законопроєкт, розроблений міністром оборони Василе Дінку та міністром внутрішніх справ Лучіаном Боде, після погодження набуває чинності не після того, як його ухвалить уряд, а після проходження процесу голосування в парламенті. Серед підписантів документа — віце-прем’єр-міністр Сорін Гріндяну, голова SRI Едуард Хельвіг, голова SPP Лучіан Пахонцу, міністр юстиції Каталін Предойу та міністр закордонних справ Богдан Ауреску.

Також МВС Румунії, через міграційну кризу в Україні, отримало дозвіл на працевлаштування пенсіонерів та звільнених у запас громадян. На сайті румунської газети Лібертатея розповідається про внутрішній циркуляр МВС, за допомогою якого всі його структури можуть наймати без конкурсу колишніх поліцейських, жандармів та інших категорій працівників, які колись працювали чи служили у цій системі. Їх можна включати до системи без будь-яких додаткових умов. Ті, хто вийшов свого часу на пенсію, можуть повернутися на певний період, максимум на три роки. Це стосується перекладачів, психологів, які допомагатимуть приїжджим з України, пояснює чиновник румунського МВС.