Ані санкції, ані поставки озброєнь не зупинять цей жах
14.03.2022 р. «Die Welt», Німеччина
Видання «Die Welt» оприлюднило 14 березня ц.р. інтерв’ю, яке взяла редактор з питань внутрішньої політики Луїза Хофмайєр (Luisa Hofmeier) у німецького політика партії Німеччини «Ліві» Сари Вагенкнехт (Sahra Wagenknecht) щодо перебігу подій в Україні та її оцінки особистих якостей і спроможностей Путіна. Привертає увагу позиція лівих сил у Німеччині, які майже виправдовують дії Путіна, хоча й посилаються на попередження аналітиків про вірогідність подібного перебігу подій.

Лівий політик Сара Вагенкнехт вважає, що переговори з Путіним є єдиним способом припинити війну в Україні. Вона твердо дотримується своєї позиції стосовно того, що НАТО несе спільну відповідальність за події в Україні. Вагенкнехт розцінює звинувачення на свою адресу в тому, що вона представляє перспективу з точки зору Росії, є «дешевою полемікою».
Надалі — неофіційний переклад інтерв’ю, яке може відповісти на запитання стосовно домінуючої в Німеччині точки зору на розв’язану Москвою війну проти України.
WELT: Пані Вагенкнехт, ви визнали, що неправильно оцінили президента Росії Володимира Путіна. Як це усвідомлення змінило вашу зовнішньополітичну позицію?
Вагенкнехт: Я вважала, що Путін був раціональним владним політиком, здатним прораховувати свої кроки. Тому я не думала, що він розпочне цю злочинну війну, в якій Росія може виграти військово, але не політично.
WELT: Ви виступаєте за вирішення проблеми дипломатичним шляхом. Але чи є Путін взагалі надійним партнером по переговорам?
Вагенкнехт: Питання щодо припинення війни далі не вирішується. З кожним днем в Україні гинуть люди, мають місце нескінченні страждання, а країна руйнується все більше і більше. Ані санкції проти Росії, ані поставки зброї Україні не зупинять цей жах. Якщо ви хочете покінчити з цим, вам доведеться домовлятися.
WELT: Демілітаризація та нейтралітет України — Ви бачите ці вимоги Путіна як достатню основу для мирних переговорів. Ви не боїтеся, що тоді Росія може ще легше поглинути Україну?
Вагенкнехт: Військові кажуть: Україна не може перемогти у цій війні. Тому кожен, хто хоче, щоби російські війська були виведені, повинен щось запропонувати Росії. Гарантований нейтралітет був би розумним з багатьох причин. Що стосується демілітаризації, то це питання необхідно обговорювати.
Критичні зауваження Росії стосовно України завжди стосувалися оснащення її наступальними озброєннями та прихованим наближенням до НАТО. Адже в Україні вже було розміщено дві тисячі американських солдатів, а на її території відбувалися маневри НАТО.
WELT: Президент України Володимир Зеленський заявив про його готовність до проведення переговорів з урахуванням статусу Донбасу та Криму. Чи не буде це фатальним рішенням, якщо він досягне такого результату. Адже той, хто веде агресивну війну, отримує те, чого він домагається.
Вагенкнехт: Не обов’язково такого результату, якого він бажає, але вирішення проблем шляхом переговорів може мати місце лише тоді, якщо обидві сторони будуть рухатися у цьому напрямку. Обіцянка стати членом НАТО не допомогла Україні.
WELT: Представники Заходу на початку року чітко заявили, що членство України в Альянсі не на часі. Протягом прослуховування промови Путіна щодо оголошення війни можна було прийти до висновку, що йдеться про імперіалістичні великодержавні прагнення.
Вагенкнехт: Так, виступ був націоналістичним і плутаним. Але, по-перше, російське керівництво складається не тільки з Путіна, а по-друге, на переговорах необхідно дослідити, чого можливо досягти. Той, хто вважає, що неможливо вести переговори з агресором, має визначити, що він хоче, — припинити цю страшну війну чи відстоювати свої моральні принципи?
Актуальне положення сторін, воюючих в Україні
WELT: Чіплятися за власні принципи — це звинувачення, яке висувається і партією «Ліві», зокрема, тому, що вони продовжують виступати проти експорту зброї.
Вагенкнехт: Те озброєння, що саме зараз поставляється Україні, лише продовжує війну, але не призводить до стану, що Україна в ній переможе.

Для цього довелося б залучити військовий потенціал НАТО, такий перебіг подій поки що виключали всі розумні політики, адже тоді буде пряме зіткнення з Росією, і Європа може стати полем ядерної битви. Тому будь-який крок у цьому напрямку був би безвідповідальним. Було необережно, що представник політичної партії ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) періодично виносив це питання на обговорення.
WELT: На тлі ядерного сценарію розвитку подальших подій представники партії «Ліві» відчувають підтвердження справедливості своїх вимог щодо необхідності роззброєння. Проте багато людей навряд чи будуть відчувати себе комфортно, якщо припинять свою військову діяльність. Чи можливо це зрозуміти?
Вагенкнехт: Ми повинні мати такий Бундесвер, який здатний захистити нашу країну. Якщо ж він, зі своїм сьогоднішнім бюджетом у 47 мільярдів Євро не здатен на це, то постає запитання, куди витрачені кошти. Країни НАТО вже зараз витрачають на озброєння в 18 разів більше, ніж Росія. Кому ще, окрім компаній з постачання озброєнь це вигідно, адже скоро це значення буде в 30 разів більше?

WELT: Лідер партії «Ліві» Німеччини Сюзанна Хенніг-Веллсоу (Susanne Hennig-Wellsow) ставить загальне запитання, формулюючи його таким чином. «Ми називаємо нашу партію стороною міжнародного права. Але як нам забезпечити його реалізацію, якщо великі сили про це не думають?».
Вагенкнехт: Наразі настає відплата за те, що кінець холодної війни не був використаний для всебічного ядерного роззброєння, як сподівався Горбачов. Великі ядерні держави можуть наразі робити все, що їм заманеться, у межах своєї, визначеної ними самими сфери впливу. Зокрема, США скористалися цим у своїх невиправданих війнах, і Росія робить теж саме. Нам терміново потрібно зміцнення ООН і визнання міжнародного права усіма сторонами.

WELT: Ваш соратник по партії Грегор Гізі (Gregor Gysi) звинуватив Вас у «відсутності емоцій», оскільки Ви, окрім засудження російського нападу, також підкреслили, що НАТО несе часткову відповідальність за війну в Україні. Чому визначена така залежність?
Вагенкнехт: Оскільки обидва твердження правильні. Ця злочинна війна нічим не може бути обґрунтована чи виправдана. Але без фактів «повзучого» вступу України до НАТО ця війна, вірогідно, не відбулася би.
WELT: Чи вплинуло на вас звинувачення пана Гізі? За його словами, це було б «абсолютною катастрофою», якби «ліві» зараз були би в уряді. Ви згодні з ним?
Вагенкнехт: Я думаю, що було би бажано, якби в німецькому уряді було більше сил, які зараз зосереджувалися би на переговорах та деескалації, а не на нарощенні озброєнь.

WELT: Створюється враження, що у «Лівих» у зовнішній політиці все залишиться по-старому: ніякого експорту зброї до України та відмови від її вступу до НАТО. Чи має нарешті щось змінитися?
Вагенкнехт: . Ми помилилися в оцінці Путіна. Але якщо відомий американський експерт із зовнішньої політики Джордж Ф. Кеннан (George F. Kennan) мав рацію, коли попереджав, що розширення НАТО на схід посилить мілітаристські, авторитарні та націоналістичні тенденції в Росії, то напад Путіна на Україну не означає, що прихильники «холодної війни» мають рацію, а ті політики, які виступають за розрядку обстановки, помиляються, навпаки. Нам потрібні роззброєння та спільна безпека. Нічого не змінилося в тому, що ми не можемо вести війну проти ядерної держави.
У заголовку матеріалу колаж: Сьогодні



