Нові об’єкти для впливу Москви в Європі
13.03.2022 р. «Focus», Німеччина
Німецьке видання «Focus», надрукувало 11 березня ц. р. статтю власного кореспондента Ульріха Райтца (Ulrich Reitz), присвячену новому кроку Москви у виборі нової цілі в Європі для впливів у власних інтересах.
Поки світ спостерігає за Україною, Путін думає про наступну ціль
Німецьке видання «Focus», надрукувало 11 березня ц. р. статтю власного кореспондента Ульріха Райтца (Ulrich Reitz), присвячену новому кроку Москви у виборі нової цілі в Європі для впливів у власних інтересах.
Мова йде не лише про цю гарячу війну в Європі, в Україні та навколо неї. Вже тривалий час точиться холодна війна. Вона лютує скрізь, де Росія намагається розширити свій вплив на Захід. Наприклад, на Балканах, що є небезпечним для Заходу.
Як комунікатор, Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц, можливо, не є Вінстоном Черчиллем (Winston Churchill). І все ж він був першим главою уряду в Європі, який зрозумів, наскільки проблематичним є цей другий фронт, який Росія відкрила на Балканах. Коли у світі ще лише починали говорити про Україну, Шольц зробив два чіткі оголошення стосовно Балкан.
Обидва залишилися майже непочутими, але Шольц говорив про це серйозно. Тому зараз його Федеральний міністр закордонних справ Німеччини виконує делікатну дипломатичну місію. Наприкінці тижня Анналена Бербок (Annalena Baerbock) відвідає Боснію-Герцеговину, Косово, Сербію та Молдову.
Молдова — найбідніша країна Європи. Американський сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем (Lindsey Graham) повідомив про цю державу та загрозу їй з боку Росії: «Ви будете наступними». Грем — сенатор, який нещодавно викликав гучний резонанс, коли закликав росіян ліквідувати свого президента.
У придністровському регіоні поширюється страх перед керівником Кремля
Москва вже давно має свою присутність у цій країні, яка межує з державою-членом НАТО Румунією, а також з Україною. Він розмістив своїх васалів у Придністровському регіоні Молдови і паралелі між Придністров’ям і Донбасом видаються наразі дуже переконливими. Молдова справедливо побоюється, що Путін може визнати Придністров’я незалежною від Молдови державою. Це було б буквально наступним порушенням кордону з боку Путіна. Ця російська загроза є причиною того, що Молдова намагається наблизитися до Європейського Союзу.
Не кращі справи в Боснії і Герцеговині. Там націоналіст Мілорад Додік (Милорад Додик Milorad Dodik) прагне за допомогою росіян перетворити Республіку Сербську в державу, повністю відокремлену від Боснії. Він найбільше хотів би розширити територію Сербії цими територіями за рахунок боснійської землі. Його аргументами є те, що у регіоні проживає більшість сербського населення, всім відома політика Росії на Донбасі, в Придністров’ї та в Південній Осетії та Абхазії, що є частиною Грузії.
Скрізь має місце одна і та ж стратегія Москви. Путін ніде не хоче миру, скрізь він розпалює проксі-війни, використовуючи аргумент місцевого населення, а потім поширює їх до застосування військових дій. І скрізь він перевіряє на міцність Захід і його готовність захищати свої цінності свободи та самовизначення не лише в недільних промовах, а й тоді, коли ситуація стає дуже серйозною.
У розбраті між ЄС і Росією
Складною є ситуація в Сербії. Згідно з опитуваннями, проведеними в країні, більшість сербів хочуть належати до Європи, але вони відчувають велику спорідненість з Росією. І саме тут Європейський Союз робив одну помилку за іншою.
Останнім часом протягом кампанії вакцинації проти коронавірусу. Європейська комісія переконливо пообіцяла сербам вакцину, а потім її не надала. Тепер зі своїм «Спутником» у процес увійшли росіяни, а також і китайці, які тихо, але стратегічно послідовно з’являються скрізь там, де Захід діє без достатньої уважності.
У будь-якому випадку, президент Сербії поцілував китайський прапор, чим викликав певний ажіотаж у Брюсселі. Проте в столиці Європи нікому не хотілося розбурхувати ідею про невдалі власні дії з боку ЄС.
Чому Шольц бореться за приєднання балканських держав
Щодо Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца, то слід відзначити, що він використав свою участь у телевізійному ток-шоу та Мюнхенській конференції з безпеки, яка була головним центром міжнародної дипломатії, щоб звернути увагу на Балкани.
Шольц заявив на німецькому політичному ток-шоу каналу ZDF Maybrit Illner, що деякі рішення, прийняті Європейським Союзом щодо Балкан, були «цілком неприйнятними». Залишки Югославії спочатку мали приєднатися до Європейського Союзу ще 18 років тому. На Мюнхенській конференції з безпеки Шольц закликав поспішати та «активно просувати» вступ країн регіону до ЄС.
Таким чином, є відкритий фланг в тилу Заходу, у зоні, випробуваній війнами та конфліктами. Мають місце різні етнічні групи, в регіоні панує небезпечний націоналізм. Для Москви, яка завжди шукає шляхи дестабілізації Заходу, це щось на кшталт знахідки.
Брюссель перешкоджає вступу Сербії до ЄС
Анналена Бербок дотрималася своєї попередньої позиції, заявивши, що «такі гравці як Росія, які не зацікавлені в європейському майбутньому, не цураються використовувати у своїх цілях невирішені конфлікти».
Ці конфлікти здатні роз’єднати європейців, що надзвичайно небезпечно, з огляду на амбіції Росії. Східні європейці на чолі насамперед з Польщею та Угорщиною, а також Словаччиною наполегливо домагаються вступу Сербії до ЄС. Франція та брюссельські державні службовці ЄС, тобто єврократи, вже давно гальмують прийняття такого рішення.
Їхній аргумент: розширення Європи на схід привело до ЄС цілу серію євроскептично налаштованих держав. Термін «Євроскептик» означає, що ці країни заважають морально обґрунтованим вимогам Брюсселя вказати їм, як організувати процеси у себе всередині. «Єврократи» не хочуть вносити черговий такий конфлікт у свій європейський дім.
Наслідки війни в Україні та те, як на війну реагують держави Східної та Центральної Європи, суперечать такій позиції. Ці країни, які завжди виступали проти прийому біженців та їхнього розподілу між європейськими країнами, тепер вітають усіх, хто приїжджає з України. Як Польща Качинського, так і Угорщина Орбана.
Глава держави Сербії Александар Вучич (Aleksandar Vučić) робить у західних ЗМІ одну за іншою проєвропейські заяви. Одна з них полягає в тому, що його країна навряд чи зможе вижити без Європейського Союзу. У самій Сербії він заклопотаний тим, щоби не налаштувати проти себе націоналістів і не надто дистанціюватися від росіян.
Курс Вучича схожий на рух по лезу бритви. Вибори в Сербії відбудуться 3 квітня ц. р., поки що у чинного президента все виглядає добре. Але ситуація залишається нестійкою, — через війну в Україні. У Сербії не може бути й мови про вступ до НАТО.
Не перша спроба Шольца: чи його почують цього разу?
Пам’ять про бомбардування НАТО у відповідь на звірства, спричинені Мілошевичем у Косові, все ще надто присутня в Белграді. Війна у Косово до сьогодні жива в Сербії тезою Путіна про те, що організація НАТО нелегітимно розширилася в Східній Європі аж до кордонів Росії.
Бомбардування НАТО тривало 78 днів. До сьогодні існують лише припущення, чому Мілошевич нарешті відмовився від опору Заходу. Зрештою, за найбільш вірогідною версією, Москва відмовила йому у підтримці. Тоді, добрих 20 років тому, Москва була ще слабкою.
Ці часи вже минули, сьогодні Москва відчуває себе сильною. І перед Заходом постає питання, як зупинити росіян не лише в Україні, а й на Балканах. Таким чином, коло замкнулося. Ось чому канцлер Німеччини зараз широко відкрив двері в Європу для Західних Балкан. Це була різка зміна курсу німецької політики, але Шольц тепер його свідомо проводить.
У заголовку матеріалу колаж Олеся Аверьянова, Аргументи Тижня
