Сторони змінюють тактику своєї поведінки

Роман Кот

Викликана військовим заколотом у М’янмі політична криза набирає обертів. Вона виходить на новий рівень після майже місячного затишшя у протистоянні між прихильниками відстороненого цивільного уряду та військовиками. Вже зафіксовано численні жертви серед цивільного населення. Увага міжнародного співтовариства до подій у цій країні підвищилася, оскільки заколот і протидія йому місцевого населення матимуть серйозні наслідки для всієї Південно-Східної Азії.

У наступні дні після заколоту в М’янмі сформувався рух громадянської непокори, активність учасників якого проявлялася в різноманітних мирних акціях. Маються на увазі, зокрема, вуличні марші, музичні перформанси біля іноземних дипломатичних представництв, страйки. Пізніше розпочалося зведення барикад і перекриття доріг. Епіцентрами протестів стали такі великі міста, як Янгон, Мандалай, Тавой.

Наприкінці лютого правоохоронні органи — з одного боку, і протестуючі — з іншого вдалися до насильства. Найбільше загострилася ситуація 3 березня. За даними опозиційних ЗМІ, на які посилається і Управління ООН з прав людини, лише цього дня загинули 38 громадян, а загалом з початку протистояння — 54 особи. Згідно з інформацією Асоціації допомоги політичним в’язням в М’янмі, станом на 8 березня заарештовано 1857 осіб. Троє з них засуджено, 319 звільнено. Деякі арешти відбувалися під час нічних рейдів. З огляду на певну заангажованість таких повідомлень, число загиблих і тих, хто дістав поранення, може бути меншим. Але факти стрільби по демонстрантах та смертей зафіксовано на численних відео.

Ескалація насильства розпочалася після відео-зустрічі 2 березня лідерів країн-членів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), де був присутній призначений військовими міністр закордонних справ М’янми Вунна Маун Лвін. За повідомленнями державних ЗМІ країни, він «обмінявся думками з регіональних та міжнародних питань». Міністри закордонних справ країн-членів АСЕАН одностайно закликали військовий уряд М’янми не застосовувати стрілецьку зброю, але не дійшли до єдиної думки про звільнення цивільних керівників країни, в тому числі фактичного лідера Аун Сан Су Джі і президента Він М’їна. Дати їм свободу і відновити демократично обраний уряд закликали представники лише чотирьох країн з десяти членів АСЕАН — Індонезії, Малайзії, Філіппін і Сінгапуру.

Відео-зустріч міністрів закордонних справ країн-членів АСЕАН 2 березня щодо ситуації в М’янмі

Захід атакує

Позиція країн Заходу щодо подій у М’янмі еволюціонувала від стриманої критики та загального занепокоєння до конкретних дій. Так, 4 березня, практично відразу після ескалації насильства, США запровадили санкції стосовно міністерства оборони і міністерства внутрішніх справ М’янми. Під їх дію потрапили також компанії Myanmar Economic Corporation і Myanmar Economic Holding Limited. Обидві вони знаходяться у власності міністерства оборони М’янми, забезпечуючи йому доходи, на які не може впливати парламент країни. Додатковим наслідком санкцій стало блокування на платформі YouTube проурядових медіа: MRTV, Myawaddy Media, MWD Variety і MWD Myanmar.

До запровадження санкцій готується і Європейський Союз. Відповідне рішення може бути ухвалене на саміті міністрів закордонних справ ЄС 22 березня. А поки що про демарш заявила низка західних компаній, що працюють у М’янмі. Так, іноземні торгові палати в Янгоні, що представляють американський і європейський бізнес, опублікували 4 березня спільну заяву, де йдеться про неможливість зустрічі з представниками військових, незважаючи на їх запрошення до переговорів. Під зверненням, у якому висловлюється стурбованість з приводу військового заколоту, поставили підписи представники 49 міжнародних компаній. Серед них Coca-Cola, Facebook, H&M, Heineken, Nestle, Unilever, Adidas, Carlsberg, L’Oreal, Maersk, Metro і Total. До іноземних компаній долучилися понад сто місцевих бізнес-структур, в тому числі один з найбільших конгломератів М’янми Yoma Group, а також найбільший приватний банк країни KBZ.

Китай вичікує

Китай, на противагу такій рішучій реакції західних країн, дотримується більш виваженої позиції. Це, загалом, є відображенням його усталеної стратегії з невтручання у внутрішні справи країн-партнерів. У значній мірі саме внаслідок такої стратегії нічим закінчились закриті консультації у Раді Безпеки ООН щодо ситуації в М’янмі, що відбулися 5 березня. На засіданні постійний представник КНР при ООН Чжан Цзюнь заявив, що його країна не підтримає заходи Ради Безпеки ООН щодо М’янми, які можуть призвести до загострення там протистояння. Тому пропозиція про санкції на розгляд Ради Безпеки ООН навіть не виносилося, оскільки немає консенсусу з цього питання.

Газо- та нафтогони з М’янми до Китаю

Водночас китайська влада занепокоєна безпекою комунікацій, що проходять через територію М’янми. Нагадаємо, що в рамках протидії американській стратегії блокування КНР з моря китайське керівництво у значній мірі диверсифікувало шляхи експорту та імпорту. У випадку М’янми йдеться перш за все про газо- та нафтогони К’яукп’ю — Куньмін, якими транспортуються енергоресурси з Бенгальської затоки до китайської провінції Юньнань в обхід Південно-Китайського моря.

Опозиційне м’янманське видання The Irrawaddy, що базується у Таїланді, 8 березня повідомило з посиланням на свої джерела, що наприкінці лютого, коли розпочалася ескалація конфлікту, генеральний директор департаменту у справах зовнішньої безпеки МЗС КНР Бай Тян провів екстрену зустріч з офіційними особами з МЗС і МВС М’янми. Зазначається, що китайський дипломат попросив військовий режим забезпечити безпеку нафто- і газогонів на тлі поширення в країні антикитайських настроїв через позицію КНР у зв’язку з заколотом. Згідно з повідомленням, Пекін сподівається, що М’янма запровадить більш суворі заходи безпеки для трубопроводів, тому що це важлива частина китайської ініціативи «Пояс і шлях» в М’янмі, а будь-яке їх пошкодження призведе до величезних втрат для обох країн і підірве довіру до іноземних інвестицій. Також вказується, що постійний секретар МЗС М’янми не зміг бути присутнім на зустрічі, оскільки повідомлення отримав всього за чотири години до її початку. Цей факт демонструє, наскільки серйозно Китай турбується про безпеку свого проекту. Таку інформацію необхідно перевіряти додатково, хоча схоже на те, що вона правдоподібна.

Подальший розвиток подій

Наразі у М’янмі настало певне затишшя. Втім, за нашими оцінками, воно тимчасове. Сторони змінюють тактику своєї поведінки. Так, починаючи з понеділка 8 березня, дев’ять найбільших профспілок М’янми закликали співгромадян до «повної і тривалої зупинки економіки». У спільній заяві профспілок йдеться, що робота економіки вигідна військовому режиму. У відповідь командування збройних сил застерегло, що усі, хто підтримає страйк, будуть звільнені. Втім, такий заклик військових повністю не спрацював. 8 березня в М’янмі були закриті, щоправда, не всі, торгові центри та магазини, поштові та банківські відділення, текстильні фабрики. Разом з тим, за місяць кризи так і не з’явилися нові лідери, які можуть консолідувати протест. А лідери колишні були досить оперативно ізольовані.

Влада теж не сидить склавши руки. Того ж 8 березня міністерство інформації М’янми відкликало ліцензії п’ятьох незалежних медіа: Mizzima, Myanmar Now, 7 Day TV, DVB та Khit Thit Media. Також в країні вибірково відключається Інтернет. Не кажучи вже про стандартні дії щодо силового придушення протесту.

Запроваджені західні санкції, хоча й не одразу, але обов’язково негативно позначиться на економіці країни. Головні торгові партнери М’янми — Китай та країни АСЕАН — не поспішають вживати жорстких заходів. І чи не найголовніше: владі вдалося втримати від розпаду силові структури та запобігти їх масового переходу на бік протестуючих. Тому, як показує досвід Венесуели і Білорусі, така ситуація може зберігатися тривалий час. В такому випадку імовірно, що китайський вплив в регіоні посилюватиметься. Адже Китай залишиться єдиною зовнішньою силою, що готова надавати економічну та політичну допомогу новому режиму, не зважаючи на порушення там прав людини та сумнівну внутрішню легітимність.