«Напад на Україну сьогодні може перетворитися на напад на всю Східну Азію завтра»

Японія виступає проти створення вісі автократів у сучасних кризах

 

 

Die Zeit, Німеччина

На тлі глобальних зрушень у світовій геополітиці та стратегічних пріоритетах провідних країн світу, спричинених загарбницькою війною росії проти України, все більше уваги привертають до себе інтереси промислово розвинених країн-суб’єктів міжнародної політики, інтегрованих до процесів побудови нового світоустрою. Формально нейтральна та позаблокова Японія, демілітаризацію якої визначили підсумки Другої світової війни, здійснює все більший вплив як у регіоні Південно-Східної Азії, так і у глобальному вимірі. Відсутність ядерної зброї та неучасть у міжнародних військових союзах сповна компенсується високотехнологічними досягненнями промисловості, науки і техніки, рівнем життя населення та соціальними стандартами. Держава здатна захистити себе у військовому плані, проводити активну зовнішню політику та відстоювати свої геополітичні інтереси.

Видання Німеччини Die Zeit нещодавно надрукувало статтю власного кореспондента, досвідченого журналіста та міжнародного оглядача Маттіаса Наса (Matthias Naß), в якій висвітлює сучасні погляди Японії на міжнародну політику та позиціонування країни щодо спроб створення союзів автократичних альянсів у сучасному багатополюсному світі. Видання зазначає, що так званий поворотний момент у міжнародній політиці, на зразок проголошеного федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом, має місце також і в загалом пацифістській Японії. Саме війна Путіна проти України та погрози Сі Цзіньпіна на адресу Тайваню спонукають Японію до переосмислення існуючих реалій.

У Токіо відчули глибоке полегшення, коли минулої середи з’ясувалося, що ракетний удар у прикордонному з Україною польському Пшеводові (Przewodów) не був цілеспрямованим нападом росії на Польщу. Наслідки агресії Москви проти країни НАТО були б непередбачуваними, це було зрозуміло всім, хто цими днями в японській столиці обговорював війну росії в Україні. Непередбачуваним був би також вплив такого удару по країні НАТО на мир на Далекому Сході.

…Напад Путіна на сусідню Україну став своєрідним переломним моментом для Японії…

Напад Путіна на сусідню Україну також став своєрідним переломним моментом для Японії. У цій країні, яка все ще формується впливами і настроями пацифізму, все більш агресивна зовнішня політика Китаю в останні роки вже призвела до перегляду національної оборонної політики. Зросли військові витрати, а серед правлячої Ліберально-демократичної партії Японії зросла кількість тих, хто хотів би звільнитися від обмежень післявоєнної конституції, і не тільки серед правих сил. Конституція Японії не тільки засуджує всі форми війни, вона навіть забороняє розгортання регулярних військ, не зважаючи на те, що японські так звані Сили самооборони є сьогодні одними з найсучасніших армій у світі.

Так, як і в Німеччині, в Японії тепер також кажуть: якщо світ змінюється, має змінитися також і наша політика. Зокрема, за прикладом НАТО, оборонний бюджет Японії планується збільшити до двох відсотків ВВП, тоді як раніше неписаним лімітом для військових витрат був лише один відсоток ВВП. Зовнішньополітичний оглядач ділової щоденної газети Nihon Keizai Shimbun Хіроюкі Акіта (Hiroyuki Akita) заявляє, що війна в Україні — це не просто європейська війна. Як серед населення, так і серед політиків панує відчуття того, що загалом «світ більше не є безпечним».

Сьогодні Україна, завтра Тайвань

Занепокоєння в Японії в основному підігрівають тісні зв’язки між росією і Китаєм. Керівництво в Пекіні досі не засудило напад росії на Україну. Водночас керівництво Китаю готується до нападу на Тайвань, і це розуміння ситуації панує не тільки в Токіо. Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда (Fumio Kishida) попереджав у червні цього року на саміті Шангрі-Ла в Сінгапурі, який є азійсько-тихоокеанським аналогом Мюнхенської конференції з безпеки, що «напад на Україну сьогодні може перетворитися на напад на всю Східну Азію завтра».

Довідково:

Азійський саміт з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» — щорічний міжурядовий безпековий форум, що проводиться незалежним аналітичним центром «Міжнародний інститут стратегічних досліджень» (The International Institute for Strategic Studies, IISS), в якому беруть участь міністри оборони, постійні керівники міністерств та інші військові керівники 28 держав Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Форум отримав свою назву від готелю «Шангрі-Ла» (Shangri-La Hotel) у Сінгапурі, де він проводиться від 2002 року. Саміт служить майданчиком для обговорення найважливіших політичних питань, а також питань у галузі оборони та безпеки в регіоні.

На ювілейному 20-му з’їзді Комуністичної партії в середині жовтня ц. р. президент Китаю Сі Цзіньпін повторив, що його країна не готова принципово відмовитися від використання військової сили проти Тайваню. Однак війна Китаю проти Тайваню безпосередньо загрожуватиме і безпеці Японії. З огляду на це, уряд у Токіо активізує військову співпрацю зі своїм найважливішим союзником, США. Японія розширює регіональні структури політики безпеки, такі як «Чотиристоронній безпековий діалог» (QUAD, Quadrilateral Security Dialogue) зі США, Австралією та Індією. Японія також шукає співпраці з європейськими країнами-партнерами.

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда виступає з програмною промовою під час діалогу Shangri-la Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Сінгапурі
Фото: EPA-EFE / How Hwee Young

…Новим у японських дебатах є те, що європейська та азійська безпека розглядаються разом. Сьогодні Україна, завтра — Тайвань…

Насправді новим у японських дебатах є те, що європейська та азійська безпека розглядаються разом. Сьогодні Україна, завтра — Тайвань. Жоден політик у галузі безпеки в Токіо не забув, що напередодні Зимової Олімпіади в Пекіні, майже за три тижні до нападу на Україну, Володимир Путін і Сі Цзіньпін присягнули у «дружбі без кордонів». Хоча Сі може бути вражений діями стратега-дилетанта Путіна та, скільки би він не застерігав його публічно від застосування ядерної зброї, Китай залишається на боці росії. Згідно з домінуючою думкою в Токіо, така ситуація залишиться й надалі, оскільки в системній конкуренції зі США у Сі Цзіньпіна немає сильнішого союзника, ніж росія.

Захід більш єдиний, ніж будь-коли раніше

Японія визначає автократичну вісь країн, проти якої необхідно виступати разом. Саме тому прем’єр-міністр країни Фуміо Кішіда прийняв запрошення взяти участь у саміті НАТО в Мадриді в червні ц. р. разом з главами урядів Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Його уряд буде радий, якщо Європа нарешті виявить, що Азія більша за Китай, і вона захоче звільнитися від економічної залежності від Китайської Народної Республіки. Той факт, що перша поїздка Олафа Шольца до Східної Азії на посаді федерального канцлера Німеччини на початку року була саме до Токіо, а не до Пекіна, звичайно, була точно зафіксована.

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кіші бере участь у саміті НАТО в Мадриді
Фото: Pool Via Kyodo

Той факт, що наразі німці, як раніше британці та французи, демонструють власну присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, також викликає схвалення Японії. Минулого року фрегат Bayern під час свого далекосхідного плавання відвідав також Токіо. Того року винищувачі Eurofighters ВПС Німеччини (Luftwaffe), які брали участь у військових маневрах в Австралії, після завершення навчань перелетіли до Японії. А незабаром військові десантники Сухопутних сил Німеччини (Bundesheer) візьмуть участь у навчаннях збройних сил Японії. У військовому плані всі ці заходи не мають великого значення, зазначає видання, але політичний символізм є дуже бажаним з японської точки зору.

…«Глобальний Захід» визначається не географією, а спільними цінностями…

У Financial Times, зазначає Die Zeit, оглядач Гідеон Рахман (Gideon Rachman) нещодавно писав про «глобальний Захід», який визначається не географією, а спільними цінностями. Дійсно, у трикутнику між Сполученими Штатами Америки, Європою та демократіями Азії й Тихого океану виникає щось на зразок «Глобального Заходу». Йдеться не про глобальний альянс, а про відчутну солідарність країн-партнерів. Японія запровадила жорсткі економічні санкції проти росії після вторгнення в Україну.

…Захист безпеки Японії здійснюється також і в Україні, вважають в уряді Токіо, тому й діяти потрібно відповідним чином…

Війна Путіна в Україні та погрози Сі Цзіньпіна досягли того, що Захід став більш об’єднаним, ніж був протягом тривалого часу. Захист безпеки Японії здійснюється також і в Україні, вважають в уряді Токіо, тому й діяти потрібно відповідним чином.

Увага міжнародного співтовариства привернута до України не лише через варварські бомбардування мирного населення та об’єктів критичної інфраструктури України. У війні проти загарбницької росії народжується нова геополітична даність, Україна, яка має високі і справедливі амбіції на одну з провідних ролей у сучасному багатополярному світі. Таке розуміння визріває і в Японії, яка давно стала країною-партнером України, та яка відіграватиме важливу роль у новій архітектурі післявоєнного світоустрою. Того світу, в якому не буде місця загарбнику і країні-терористу росії.

 

Схожі публікації