Дещо про «арифметику війни» для Росії

Кремль намагається розширити вплив розв’язаної війни, наслідки якої вбачає більш глобальними, аніж озвучувалися у лютому 2022 року

 

Уважно слідкуючи за війною, розв’язаною росіянами в Україні, Захід одночасно намагається бути готовим до подальших подій. Тобто, не тільки до того, що станеться у цьому чи у наступному році, але й значно пізніше. Так було завжди. І це вважається політикою чи нині навіть геополітикою, де всі чи переважна більшість країн і народів дбають про своє майбуття. А у Європі — і поготів. Вже сьогодні у ЄС зазначають, що економіка Росії стає щораз слабшою і це впливає на політичний стан російського суспільства, його ділову чи громадянську ініціативу. Поки що російське суспільство намагається не подавати таких ознак. Але як довго так триватиме? Яку роль покликана відігравати її війна в Україні і що російське суспільство готове заплатити, щоб не втрачати свого обличчя на світовій арені?

Ось сьогодні європейські країни одна за одною починають визнавати РФ як терористичну державу. І запроваджені санкції так чи інакше діють, хоча дехто з партнерів росіян намагаються обійти їх задля власного прибутку. Навіть попри те, що це посилює російську загрозу чинному порядку на світовій арені, зокрема, європейським країнам, у планах яких розширення і перебудова ЄС, а з ним і деяких європейських структур, включно з НАТО. Тому той самий Кремль вже намагається розширити вплив розв’язаної війни, наслідки якої вбачає стратегічними, себто, більш глобальними, аніж озвучувалися у лютому поточного року. Це і путінська нова модель розвитку Росії, що пояснює намагання збільшити свій вплив на колишні радянські республіки, і постановка російським керівництвом мети бути у шерензі тих, які формують політику, що йде у розріз з політикою тієї ж «сімки» найвпливовіших, тому вони і відверто виказують своє незадоволення, звертаючи увагу на деякі аспекти, включно на рецесію російської економіки.

За прикладами ходити далеко не треба. Погляньмо, про що йдеться у деяких західних ЗМІ, де уважно відслідковують події в Україні. Ось на чеському сайті Іdnes.cz з’явилася інформація з посиланням на відомий журнал Forbes про те, що вартує Росії війна в Україні. У перших рядках читаємо, що росіяни наразі витратили на війну в Україні 82 млрд доларів, тобто 1,9 трлн крон. Багато це для російського бюджету? Напевно, що так. Аби як російське керівництво не намагалося зберігати самовпевнену «міну на своєму обличчі», а російський бюджет спустошився досить відчутно: витрачена сума становить чверть минулорічного доходу Росії. Водночас і поточні доходи держави від продажу енергетичної сировини падають через санкції.

За підрахунками Forbes, витрати Росії на війну за осінні місяці подвоїлися, а воєнні дії обійдуться Москві щонайменше в 10 млрд доларів, тобто 234 млрд крон на місяць. Витрати зросли в тому числі через кількість військ, які з’являються в Україні після мобілізації, оголошеної президентом Росії Володимиром Путіним, йдеться у далі згаданому матеріалі.

Щодо так званого розподілу видатків, то за опублікованими у журналі даними найбільш об’ємною за обсягом статтею бюджету російської армії є видатки саме на техніку — вони складають близько третини всіх витрачених коштів. Найдорожчими тут ракети, після них йде зброя, боєприпаси та пальне. За підрахунками, Росія випустила по Україні понад 4 тис. ракет, а середня ціна однієї такої російської ракети становить 3 млн доларів.

Ще одним чутливим для російського бюджету фактором є зарплатня для військовослужбовців, компенсація для тих, кому поталанило вціліти після поранення, а також сім’ям загиблих. А останніх на той час, коли писався матеріал, налічувалося 17 470 протягом місяця.

Також у Іdnes.cz подаються і деякі погляди закордонних аналітиків на російсько-українську війну. Зрозуміло, що вони виходять з інформації, яку отримують з різних відкритих і напіввідкритих джерел, що часом не зовсім може співпадати з нашою вітчизняною. Але важливим є їх сприйняття, які віддзеркалюють погляд на війну західної спільноти. Так, чеський коментатор Зденек Петраш з Університету оборони, розташованому у місті Брно, схильний вважати, що активність українців на полі бою буде зменшуватися у тому разі, коли не вистачатиме зброї і боєприпасів. Останніми місяцями, пише З. Петраш, Україна перейшла в контрнаступ на кількох напрямках, подекуди відкинувши російську армію на десятки кілометрів. За його словами, майже через дев’ять місяців війна в Україні набула нової форми. З моменту статичного виснаження, завдяки українському контрнаступу, вона перейшла у форму маневру з досить високою динамікою оперативної активності. «Однак наразі спостерігається помітне зниження динаміки проведення операції, а відтак і ініціативи з боку України. Цей факт буде зумовлений і втомою військ, і браком зброї та боєприпасів, особливо боєприпасів для артилерії та ракетних військ», — вважає З. Петраш.

З іншого боку, за його словами, українське військо неодноразово демонструвало здатність швидко перегруповуватися там, де цього не сподівався супротивник і де виявилися його слабкі місця. В першу чергу — на північно-східній ділянці лінії фронту, тобто в Харківській області, і на півдні в Херсонській області.

«Також були принципові територіальні здобутки та вигнання ворога з окупованої території. Однак ці територіальні здобутки та військовий контроль над ними українськими силами, ймовірно, матимуть значний вплив на подальший розвиток конфлікту. Це в першу чергу питання контролю Херсона, особливо західного берега Дніпра», — сказав З. Петраш. Але річ у тому, далі коментує аналітик, що для українського контрнаступу потрібне значне застосування озброєння та матеріальних засобів, а для того, щоб підтримувати таку ж інтенсивність оперативних зусиль, необхідні і додаткові ресурси. За словами З. Петраша, Україна, ймовірно, очікуватиме їх у вигляді зовнішньої допомоги, а російська сторона у відповідь на розвиток операції підступно атакує цивільні цілі та критичну інфраструктуру української економіки, намагаючись применшити матеріальну та матеріально-технічну підтримку українських сил на фронті та деморалізувати українське населення. «З боку Росії це — використання непрямої стратегії, коли немає прямого протистояння на полі бою. Чи є це наміром російського командування, чи Росію до такої процедури змусив сам розвиток подій, покаже час», — сказав З. Петраш.

А ось про саме російсько-українську війну на цьому ж сайті розповідає ще один чех, який вже безпосередньо перебував на лінії фронту і відчув «присмак» бойових сутичок. Він переконаний, що наперекір усім можливим і неможливим складнощам для українського війська, Україна переможе вже наступного року.

— Я не міг просто залишатися осторонь і спостерігати, як наш старий ворог безжально знищує все на своєму шляху. Він абсолютно брудно вбиває солдатів і мирних жителів і чинить військові злочини, — пояснює чоловік, який, за його словами, колись десять років тому служив у чеській армії, а сьогодні пішов воювати проти російських окупантів. З міркувань безпеки він не захотів публікувати своє ім’я в інтерв’ю ČTK, але каже, що водночас відчував, що світ — особливо на початку російського вторгнення — робить недостатньо, щоб допомогти Києву. «Крім того, є схожість із нашими 1938 і 1968 роками», — каже він.

Свій військовий досвід він захотів передати українцям-друзям. «У мене самого тече українська кров, — додає він. — Налаштованість на перемогу є постійною. У перемозі ніхто не сумнівається. Але ніхто не хоче помирати даремно. Це сильно приглушує радість успіху… Усі дуже поважають (начальника Генштабу Валерія) Залужного».

За його словами, спочатку різні проблеми виникали через відсутність обладнання та належної підготовки. «Українська армія багато що потребує. В першу чергу — відповідне навчання і важке озброєння, включно з боєприпасами». Зараз цей чех у тилу за відпусткою і відновлюється після хвороби. «Тепер чекаю, коли долучуся до нового підрозділу», — розповідаючи, що хотів би допомагати Україні до моменту її перемоги.

— Я думаю, що це станеться наступного року, — каже він. За його словами, Росія стає все слабшою, а Україна — сильнішою: «…Війна — це продовження політики, а економіка — її частина… Економіка Заходу в рази сильніша за російську. Тож якщо підтримка України триватиме, звільнення української території триватиме до повної перемоги».

За матеріалами іноземної преси підготував Олег Махно

 

Схожі публікації