«Гвинтівки та пістолети, патрони та давно обіцяна техніка. Військові планують велику закупівлю»
22.03. 2022. «Aktualne.cz», Чехія
Російське вторгнення в Україну певним чином переконало чеських політиків у тому, що не слід зволікати з закупівлею військової техніки для чеської армії. Про це Томаш Клезль, Радек Бартонічек пишуть у своєму матеріалі під таким заголовком на сайті /zpravy.aktualne.cz/.
Обсяги такої закупівлі повинні бути значно більші і оперативніші. А чеський міністр оборони Яна Чернохова вже надала відповідні плани. Так, військовий бюджет зростатиме до об’ємів, які вимагає НАТО. Уряд вже замовив нову зброю і намагається пришвидшити придбання за 52 млрд крон давно обіцяні БМП. Також Міноборони уклало контракт з Česká zbrojovka на придбання нової моделі гвинтівки CZ Bren 2, пістолетів CZ P-10. Зважаючи на погіршення міжнародної ситуації після вторгнення Росії в Україну, вважають автори матеріалу, військова закупівля буде значною. Міністерство спрямує на закупівлю зброї для чеської армії кілька мільярдів крон, які депутати додали до цьогорічного бюджету. Так, внаслідок підписаного два роки тому контракту на 2,35 мільярда крон кількість вогнепальної зброї збільшиться на 39 тисяч одиниць. Виробник зобов’язався виготовити її у стислі терміни і таким чином армія повністю перейде на зброю такого калібру, яка використовується в НАТО.
На відміну від старшої моделі, гвинтівки CZ Bren 2 на півкіло легші, коротші та прості в експлуатації. Також перевагою солдати вважають свою стійкість у несприятливих умовах.
Фото: Česká zbrojovka
Пістолет Чеська Зброївка, модель CZ P-10 C.
Джерело: https://zbroya.info/
«Ми не повинні нехтувати нашою обороною, ми повинні інвестувати в неї», — переконана міністр оборони Яна Черночова
Зважаючи на те, що Росія без оголошення війни вторглася до сусідньої України, уряд вирішив значно збільшити оборонний бюджет. Вже у 2025 році його обсяг повинен досягти двох відсотків ВВП, що Чехія обіцяла зробити при вступі до НАТО. Цьогоріч буде 1,35 відсотка ВВП, а протягом наступних трьох років на оборону виділять ще близько 20 мільярдів доларів. «Агресія Росії в Україні змушує нас збільшувати витрати на оборону, щоб ми могли виконувати свої зобов’язання в рамках Північноатлантичного альянсу», — заявив чеський прем’єр-міністр Петр Фіала у Twitter. Загалом на модернізацію армії спрямують понад 20 мільярдів крон. Крім згаданих автоматів, пістолетів, кулеметів, техніки наземного та повітряного транспорту, запасних частин та боєприпасів будуть придбані шоломи та захисні жилети, ІТ-інструменти, необхідні, наприклад, для захисту від хакерських атак.
У матеріалі журналісти згадують Яна Хавранека, який очолює відділ оборонної політики та стратегії в міністерстві і який повідомив Lidovky.cz, що він намагається прискорити модернізацію військових сил та збільшити логістику. Нещодавно оголошено тендери на 50 мільйонів для закупівлі чотирьох з половиною тисяч комплектів польового одягу G4 Multicam, десятків тисяч патронів до снайперських гвинтівок. Також планується закупити майже на 85 мільйонів крон запчастини до шасі вантажівки Т 810.
У матеріалі автори нагадують, що торік у розпорядженні Міністерства оборони було 85,4 мільярда крон, а попередній уряд Андрія Бабіша пропонував збільшити цей бюджет до 93,5 мільярдів. Кабмін Фіала виділив 88,1 мільярда крон.
Довгоочікувана піхотна техніка
Яна Чернохова обіцяє, що для армії таки придбають бойові машини піхоти. Вони замінять застарілі радянського виробництва. Свою продукцію пропонують три компанії: німецька Rheinmetall, шведська BAE Hägglunds та американсько-іспанська GDELS. Замовлення на 52 мільярди крон — одне з найдорожчих в історії чеської армії, але воно сьогодні того варте, пишуть чеські журналісти.
БМП Lynx від Rheinmetall.
Джерело: «DEFENSE EXPRESS», https://defence-ua.com/
Одним зі світових бестселерів на ринку БМП безперечно є шведська CV90 від Hägglunds та Bofors.
Джерело: «DEFENSE EXPRESS», https://defence-ua.com/
Ascod 42 від General Dynamics Land Systems (GDELS).
Джерело: «DEFENSE EXPRESS», https://defence-ua.com/
Дата про таку закупівлю кілька разів переносилася, і призупинена попереднім міністром Любомиром Метнаром з закінченням його повноважень. Він вважав, що жоден із трьох варіантів не відповідав умовам. «Я зроблю все, щоб БМП придбали і це зробили прозоро», — пообіцяла Я.Чернохова. — До кінця березня маємо отримати правову оцінку наступної можливої процедури».
Також у Чехії планують створити спеціальний фонд для ефективнішого залучення інвестицій, що також покращить використання заощаджених коштів. Фонд планують затвердити у поточному році. Журналісти нагадують, що Німеччина, наприклад, має аналогічний фонд, який віддає 1,6 відсотка свого ВВП на оборону. До слова, відразу після нападу Росії на Україну канцлер Олаф Шольц оголосив, що уряд спрямує 100 мільярдів євро на модернізацію армії, і таким чином витрати Німеччини на оборону досягнуть двох відсотків ВВП, необхідного для членства в НАТО.
Придбайте дрони і зміцніть кібербезпеку
Проте члени комітету з оборони Палати представників, до яких звернувся Aktuálně.cz, схильні до низки інших покупок. «Я вважаю важливим інвестувати в нові технології та їх дослідження, такі як надзвукові літаки або запровадження безпілотників. Ситуація в Україні показала, що такі ресурси ми повинні мати у своєму розпорядженні», — сказав Станіслав Блага, вказуючи, що останнім часом така техніка стала звичним озброєнням у сучасних арміях. Вона стала і однією з найефективніших видів зброї на українському полі бою проти російської агресії. Турецькі безпілотники Bayraktar дуже допомогли зупинити атакуючі колони російських танків і бронетехніки. Один можна придбати приблизно за п’ять мільйонів доларів, тобто, у перерахунку — 112 мільйонів крон.
— Один із напрямків озброєння бачу в безпілотних автомобілях, керованих ракетах для знищення наземної та повітряної техніки, — підтримує таку думку Благи депутат Петр Лішка. «Байрактари вже вирішили долю війни в Азербайджані, тепер вони виявилися ефективними в Україні», — погоджується його колега Іржі Горак.
Про придбання чеському війську безпілотників йшлося ще у жовтні 2020 року, нагадують журналісти. Сьогодні для неї виділено 1,5 мільярда крон на 2023–2027 роки. А депутат Йозеф Флек закликає посилити кібербезпеку, нагадуючи про атаки на лікарні минулих років. «Не залишається без уваги і захист повітряного простору. У 2027 році в Чехії закінчується оренда шведських винищувачів Gripen. Можна буде продовжити діючий контракт, взяти в лізинг нове покоління цих винищувачів або перейти на інші машини. Оренда цього року вартуватиме Чехії 1,7 мільярда. Треба терміново вирішити це питання на наступний період», — нагадує голова сенатського комітету з оборони Павло Фішер.
Депутати підтримали проект державного бюджету, в якому на оборону розраховано 89,1 мільярда крон. Вони виконали поправку міністра збільшити витрати на мільярд.
Джерело: «Twitter Ministerstvo obrany», https://twitter.com/ObranaTweetuje/
Голова парламентського комітету з оборони Метнар каже, що контракти з закупівлі озброєння і техніки потрібно спростити, резерви — активізувати, оскільки попит на військову техніку різко зростає.
У своїй статті Т. Клезль і Р. Бартонічек зауважують, що оборона країни — це не просто закупівля для війська зброї. Так, війна в Україні відновила дискусії про важливість активних резервів. За даними чеського Генштабу, останнім часом інтерес до них зріс у десятки разів, армії довелося збільшити пропускну здатність вступних курсів та медичних оглядів. «Я очікую поправок до держбюджету. Це дасть можливість знайти гроші для бійців та учасників активного резерву», — сказав депутат Флек. Щоб чехи були готові до захисту своєї держави, депутати пропонують запровадити військову підготовку та «невійськову» підготовку. Адже до такої справи потрібно готувати і залучати більше громадян. Багато членів комітету, включно з його головою Метнаром, голосуватимуть за відновлення базової військової служби. «Потрібно запровадити облік військовозобов’язаних та їх хоча б базову підготовку, і все це на громадських засадах», — пропонує депутат Радован Віч. Ті ж Лішка, Флек, Бразділ пропонують відновити у школах військову підготовку. «Не в стилі комуністичної освіти, а сучасну. З акцентом на нові види загроз, такі як кібератаки, біологічна та хімічна зброя або безпека атомних електростанцій», — пояснює депутат Флек.
А автори статті для підтримки такої пропозиції згадують нейтральну Фінляндію, де, наприклад, є базова військова служба. Її армія складається з 3,5 тис. діючих професіоналів, 20 тис. військовослужбовців строкової служби та ще з 20 тис. півзахисників, які пройшли регулярне навчання. Країна з населенням у 5,5 мільйона може у разі потреби виставити 900 тисяч солдатів.
Підготував Олег Махно
https://zpravy.aktualne.cz/domaci/vice-penez-na-obranu/r~82ce7fa2a51211eca9b1ac1f6b220ee8/
