Розширення зв’язків США, Японії та Південної Кореї у сфері безпеки

Die Welt, Німеччина

Російсько-українська війна відкрила масу проблем у сучасній системі міжнародної безпеки. Найбільш потужні країни-суб’єкти міжнародної політики на чолі зі США і Китаєм намагаються вибудувати систему нового світоустрою, в якому будуть досягнуті їх головні геополітичні і стратегічні цілі щодо здійснення контролю над рештою світу. При цьому США, як лідер демократичного світу, і автократичний Китай, ставлять перед собою діаметрально протилежні цілі.

Наприклад, Китай (який лише розвиває власні ядерні сили та намагається досягти рівнів озброєння передових країн світу) намагається створити сприятливі умови для захоплення влади у світі поступово. Зокрема, із застосуванням різних методів міжнародного впливу, так званої м’якої сили, яка врешті-решт зводиться до банального диктату іншим країнам чи навіть тимчасовим партнерам своєї волі та захоплення ресурсів інших держав. Поки таке захоплення можливе без застосування військової сили Китай реалізує певні стратегічні ініціативи (на зразок «Пояс і шляху» щодо просування на Захід своїх товарів, капіталів, ідей) та банально скуповує керівництво країн-об’єктів власної зацікавленості. Пекін видає корумпованим керівникам привабливі кредити, що об’єктивно не можуть бути повернені, та забирає в заставу об’єкти стратегічної інфраструктури. Там, де мирне вирішення та захоплення економіки сусідніх країн мирним шляхом видається Пекіну неможливим, як у випадку з Тайванем, Китай застосовує тактику залякування та погроз застосування військової сили.

Лідери демократичного світу на чолі зі США вимушені реагувати на агресивну позицію Китаю, зокрема через його сподівання отримати бажані для нього позитивні результати від загарбницької війни путіна проти України. Оскільки за принципом прецедентного права, що мало місце у минулому (зокрема, виправдання росією анексії Криму прикладом подій в Косово), Китай може легко виправдати свою агресію та захоплення острівної держави Тайвань.

Останні прояви військової сили Північною Кореєю із черговими пусками балістичних ракет над територією Японії та Південної Кореї, войовничі заяви та військові маневри НВАК Китаю навколо Тайваню та у Південно-Китайському морі постійно вимагають від США і партнерів адекватної реакції у відповідь.

Одним з проявів такої реакції США, Японії та Південної Кореї стала зустріч лідерів трьох країн, що відбулася на запрошення президента США Джо Байдена у його заміській резиденції Кемп-Девід поблизу Вашингтона. Німецьке видання Die Welt надрукувало редакційну статтю з приводу цієї зустрічі, її результатів і наслідків, яких можливо очікувати від її проведення.

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, президент США Джо Байден і прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у Кемп-Девіді, США.
Фото: AP/Andrew Harnik

Німецьке видання нагадує, що саміт також мав на меті скоординувати дії та зблизити позиції країн у військовому плані. Особлива увага на зустрічі лідерів країн приділялася Китаю і Північній Кореї, які змушені уважно слідкувати за перебігом саміту.

Німецьке видання повідомляє, що США, Японія та Південна Корея мали намір продемонструвати силу шляхом створення нової оборонної співпраці та надіслати цим відповідний сигнал із застереженням Китаю та Північній Кореї. На саміті в Кемп-Девіді, зазначає Die Welt, президент США Джо Байден, прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда і президент Південної Кореї Юн Сук Йоль домовилися про розширення співпраці в сферах економіки та безпеки.

На спільній прес-конференції Джо Байден оголосив, що «воно включає щорічні військові навчання в кількох сферах». Зокрема, співпраця в оборонній сфері має бути виведена на новий, «безпрецедентний рівень». Байден привітав нову «еру партнерства» між країнами та назвав її «історичним моментом». Деталі домовленостей не розголошувалися.

Перша зустріч на вищому рівні для Байдена в Кемп-Девіді

Те, що Байден надає великого значення новому партнерству, засвідчив вже вибір місця проведення зустрічі лідерів країн. Кемп-Девід є заміською резиденцією президентів США поблизу Вашингтона. З одного боку, така локація означає спокій та усамітнення учасників зустрічі та її дипломатичні успіхи. Кемп-Девід став по-справжньому відомим у 1978 році, коли ізраїльтянин Менахім Бегін і єгиптянин Анвар аль-Садат потиснули там руки на знак примирення. Навіть сьогодні, зазначає німецьке видання, договір про звільнення Синайського півострова скорочено називають «Кемп-Девідським». Господарем саміту у той час був президент США Джиммі Картер. Для президента Джо Байдена це була перша зустріч у Кемп-Девіді на вищому рівні з іноземними гостями.

Байден зробив Індо-Тихоокеанський регіон пріоритетом власної політики. Термін «Індо-Тихоокеанський регіон», нагадує німецьке видання, означає територію від Індійського до Тихого океану. США намагаються протистояти прагненню Китаю домінувати в цьому регіоні. Вашингтон та інші держави стурбовані порушеннями з боку Китаю загальновизнаних норм у здійсненні торговельних практик та китайськими експансіоністськими прагненнями. Сполучені Штати Америки та їхні партнери також стурбовані неодноразовими ракетними пусками з Північної Кореї. Японія і Південна Корея є одними з найважливіших союзників США в Азії. Спільний альянс трьох країн за участі США є успіхом для Байдена вже тому, що між двома азійськими країнами насправді існували досить прохолодні відносини з історичних причин. Зовсім недавно Сеул і Токіо зблизилися.

Відповідно до особливого місця проведення, Байден і його гості під час прес-конференції з’явилися не з краватками, як це зазвичай прийнято за протоколом, а в піджаках і сорочках. Байден виглядав розслабленим і перебував у жартівливому настрої. Коли журналіст замість одного поставив йому цілу низку запитань, він сказав: «Я постараюся відповісти на всі. Я радий, що ти не був моїм професором права».

Лідери США, Японії та Південної Кореї проводять історичну зустріч, оскільки загрози з боку Китаю та Північної Кореї зростають.
Джерело: ABC News; Фото: Andrew Harnik/AP

Байден: саміт не був присвячений Китаю, але його також обговорювали

Байден намагався дати зрозуміти, що зустріч у Кемп-Девіді була присвячена обговоренню ширших питань безпеки в регіоні. Він підкреслив, що «саміт був не про Китай. Це не було метою зустрічі, але, звичайно, Китай також обговорювали». І насправді, зазначає Die Welt, Китай був однією з домінуючих тем, коли троє лідерів робили заяву для преси. У підсумковій декларації саміту вони звинуватили Китай у «небезпечній та агресивній поведінці» у Південно-Китайському морі. Зокрема, зазначено, що ми «рішуче виступаємо проти всіх односторонніх спроб змінити статус-кво у водах Індо-Тихоокеанського регіону».

Джо Байден анонсував переговори з главою держави та лідером компартії Китаю Сі Цзіньпіном ще цього року, заявивши, що «я очікую і сподіваюся, що ми продовжимо наші переговори… Це моє очікування». Байден і Сі востаннє особисто зустрічалися минулого листопада на індонезійському острові Балі в кулуарах саміту групи великих промислово розвинутих країн світу і країн, що розвиваються («Група двадцяти»). Нова можливість для двосторонніх переговорів між ними виникне на саміті G20 у Нью-Делі (Індія) у вересні ц. р. Американо-китайські відносини вже деякий час знаходяться у найнижчій точці.

Що стосується Північної Кореї, то три країни мають намір обмінюватися інформацією про ракетні пуски в режимі реального часу та тісніше співпрацювати у сфері захисту від балістичних ракет. Країни-сусіди (Південна Корея та Японія) покладаються, зокрема, на захисну ядерну парасольку США для стримування Північної Кореї. Зокрема, президент Південної Кореї Юн Сок Йоль неодноразово висловлював стурбованість діяльністю країни-сусіда.

Сигнал щодо Тайваню

Також на саміті було узгоджено своєрідне зобов’язання країн щодо консультацій у безпекових кризах та створення гарячої лінії для швидкого обміну інформацією у кризових ситуаціях. Повинна бути створена система раннього попередження про можливі проблеми в ланцюгах постачання. Крім того, передбачається проводити щорічний тристоронній саміт за участю США, Японії та Південної Кореї. Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, маючи на увазі підсумки саміту, що «від цього моменту Кемп-Девід згадуватимуть як історичне місце». Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда підкреслив, що це велика честь завдяки саміту додати нову сторінку до книги історії Кемп-Девіда.

Німецьке видання зазначає, що на саміті також обговорювалося вторгнення росії в Україну. На думку Байдена, це матиме резонанс за межами Європи, це повинні були би зрозуміли і партнери в Азії. Таке вторгнення може статися будь-де, заявив Байден. «Якби ми не реагували та стояли на місці, який сигнал це дало би Китаю щодо Тайваню?», — поставив запитання президент і представник Демократичної партії США.

* * * * *

Події в Україні продовжують визначати порядок денний зустрічей і політичних ініціатив провідних країн світу. Саміт у Кемп-Девіді відіграв роль конкретизуючого чинника для узгодження позицій трьох ключових держав світу у регіоні. Тайвань і Україна мало пов’язані історично, політично і географічно. Але з точки зору проблем глобальної геополітики і визначення провідними державами світу стратегічних пріоритетів роль України та пов’язане з нею майбутнє Тайваню не викликають сумнівів. Перемога України означатиме стратегічні зміни не тільки в Європі, але й у Південно-Східній Азії та в інших частинах світу.

Підготував Сергій Польовик