«Чудовий шматок для української армії. Росіяни викрили себе»

WP Wiadomości, Польща

Вторгнення в Україну у багатьох випадках ускладнило життя росіян, розпочинає свою оперативну, насичену цікавою фактурою статтю польський автор Славек Загорський, якому вдалося зібрати і проаналізувати сучасні намагання Кремля зміцнити свій флот. Перш за все автор має на увазі те, що запроваджені Заходом санкції, а ще більше — розірвані зв’язки з Україною стали причиною того, що ВМС РФ, так би мовити, «сіли на мілину». Бо не передбачили «московські капітани», що без українських доків і заводів російські воєнні кораблі зостаються на папері у вигляді креслень, якщо не гірше…

Автор так і констатує, що нещодавні санкції Заходу — лише один із елементів тиску на РФ. Іншими чутливими є, наприклад, дії з розірвання Україною співпраці з Росією. І це досить сильно відчула російська суднобудівна галузь, яка досі бореться з проблемами. А щоб бути більш конкретним і переконливим, автор переходить до конкретних фактів з такої тематики. Він констатує, що після невдалої війни в Грузії у 2008 році росіяни підготували план з модернізації армії. Основна увага приділялася технічному розвитку та сучасним технологіям. У Кремлі навіть планували, що протягом наступних 10 років армія отримає 100 кораблів, 600 нових і 400 модернізованих літаків, 1 тис. вертольотів, 11 тис. бронемашин та іншої бронетехніки, не менше 56 дивізіонів зенітних і протиракетних комплексів С-400, 10 дивізіонів систем ППО С-500.

Це був дуже амбітний план. Але чому Москва так і не змогла його реалізувати? Відповідь у автора одна: проблему створила сама Росія. Адже понад тисячу важливих елементів озброєння виготовляли росіяни в кооперації з Україною. В основному це були морські і вертолітні двигуни.

Отож українці розірвали таку співпрацю (у 2014 році) після анексії росіянами Криму та вторгнення російських військ на Донбас. Загалом, росіяни не тільки втратили роки, але й не зрівнялися з технічним рівнем української продукції. Нові суднові двигуни російського виробництва з’явилися лише в 2018 році, вертолітні — роком раніше. Але ЖОДЕН із двигунів не зрівнявся за якістю та надійністю з українським.

Тривалі затримки

Проблеми з виконанням плану почали виникати з самого початку. ВМФ Росії визначив, що має потребу в 20–30 фрегатах типу «Адмірал Горшков». Прототип такого корабля почали будувати ще до конфлікту з Грузією, і роботи велися не запаморочливими темпами. Не прискорило роботу і включення «Горшкова» до масштабної програми модернізації. Прототип корабля спустили на воду лише через чотири роки після його закладки. І ось тоді почалися серйозні проблеми.

По-перше, у 2011 році була відкладена програма зенітної системи С-350, яка мала стати основним озброєнням корабля. Через два роки виникли проблеми з бортовою гарматою від КБ «Аметист». Вишенькою на торті стала пожежа нового двигуна, яка спалахнула через недбалість працівників верфі. Нового двигуна отримати не змогли, бо росіяни напали на Україну, яка була єдиним постачальником морських двигунів для російського флоту. Двигун переставили з близнюка фрегата «Адмірал Касатонов». Тоді у Кремлі дійшли висновку, що для флоту буде достатньо і 15 фрегатів.

Ембарго України на постачання зброї може затримати будівництво російських фрегатів.
Джерело: USNI News

Зважаючи на проблеми з «Горшковим», вже в 2010 році командування російського флоту вирішило збудувати серію технічно менш складних кораблів, які були б дешевшими, а отже, могли б швидше стати в стрій. Замовили шість кораблів, перші три вдалося збудувати вчасно. Будівництво решти було зупинене у 2015 році через відмову України постачати двигуни. Після кількарічного стояння «на прив’язі» два найдосконаліші екземпляри придбала Індія. Решта також має попрямувати за кордон.

Коли росіяни були відрізані від поставок українських двигунів (виробництва миколаївського підприємства) «Зоря — Машпроект», вони доручили розробку нових двигунів власним заводам. Двигуни з’явилися лише у 2019 році. Третій так зв. горшковський корабель укомплектували двигунами від ЗАТ «Турборус», над якими працювали ще з 1993 року. Зараз «Адмірал Горшков» на ходових випробуваннях. І тільки четвертий з таких кораблів отримав нові розроблені і виготовлені машини. Він має бути готовий через два роки.

Будівля під вогнем?

Подальші затримки з будівництвом фрегатів призвели до того, що росіяни вирішили мати більше швидкісних корветів. Замовлення було на 15 малих берегових корветів (ракетно-артилерійських кораблів) проєкту «Буян», чотири з яких знаходяться в Чорному морі, і 18 корветів (малих ракетно-артилерійських кораблів) проєкту «Каракурт», будівництво чотирьох з яких завершено. Обидва типи корветів оснастили дизельними двигунами «Звезда М503».

Будівництво корветів проєкту 22800 «Каракурт» на Керченському заводі «Залив».
Джерело: Navy Recognition

Це було зроблено для того, щоб уникнути проблем із виготовленням власних двигунів. Не зовсім це вдалося зробити, оскільки двигуни М503 теж базувалися на українських комплектуючих. Врешті-решт будівельники виготовляли в Санкт-Петербурзі кораблі без дотримання планів, тому у листопаді 2022 року MO РФ подало до суду на верф за «невиконання контракту». Саме з цієї причини замовлення на останні два «каракурти» було скасовано.

Зрештою, росіяни розраховували, що кожен з російських флотів отримає по чотири «каракурти». Тому і розділили будівництво в основному між верфями, розташованими в зоні дії даного флоту. Для Чорноморського флоту кораблі будують на верфі в окупованій Феодосії та у Керчі. Винятком є «Козельськ», який мав вийти в Балтійське море, а будується у Феодосії. 12 липня в Керчі підняли прапор на «Циклоні» — першому з «каракуртів» для Чорноморського флоту. Ще один — на ходових випробуваннях, а ще три комплектуються.

Водночас слід зауважити, що вони можуть стати чудовим «шматком» для Збройних сил України. Феодосія розташована за 270 км від Херсона. Керч — за 320 км. Таким чином обидві верфі знаходяться в зоні дії ракет Storm Shadow. Українці вже якось атакували такі цілі у Феодосії. У березні там була знищена одна із зенітних систем С-400. У квітні російським ППО вдалося збити два безпілотника. Через тиждень «з невідомих причин» зійшов з рейок поїзд, що прямував до верфі.

Евакуація флоту

Через наступні атаки на Севастополь, Сімферополь і Феодосію росіянам довелося евакуювати кораблі до Новоросійська. Ця база за 500 км від Херсона, звідки ведуться обстріли українськими ракетами. У Криму залишилися лише недобудови, які знаходяться в сухих доках, і ті, що у процесі будівництва. Стаціонарні кораблі були б ласим шматочком і, перш за все, чудовим ударом по іміджу (російського флоту).

Російські ЗМІ роками обговорювали «каракуртів», як один із найкращих проєктів свого класу у світі. У церемонії підняття прапора брав участь головком ВМФ Росії та місцева окупаційна влада. Хвалилися, що «Циклон» був першим кораблем, «побудованим у відновленому Криму».

— Це справді велика справа. Переконаний, що завдяки вам Крим відродить свою славу суднобудівного регіону Російської Федерації, — сказав на церемонії окупаційний губернатор Криму. Проте все вказує на те, що українці досить відчутно втерли ніс росіянам. З 14 липня у Феодосії щоденно оголошується зенітна тривога. Внаслідок атак 19 і 20 липня були знищені склади боєприпасів і пошкоджені будівлі аеропорту.

Поцілити у порт і верф не так вже й неможливо, а в іміджевому плані це може бути дуже вигідно українцям, пише польський оглядач. Це був би великий пропагандистський удар, до яких Путін найбільш чутливий.

Підготував Олег Махно