Захист країни в умовах великої загрози стосується всієї держави і всього суспільства

Бюджет Чеської Республіки для власних збройних сил

 

Іrozhlas.cz, Чехія

«Військовий бюджет збільшується. Уряд виділить на 50 мільярдів більше на боєприпаси, танки та системи озброєння» — такий заголовок кореспонденції чеського автора на сайті iROZHLAS.cz, у якій йдеться про заплановані бюджетні видатки Чехії найближчим часом. Наступного року, повідомляє автор, міністерство оборони може витратити приблизно 146 мільярдів крон (1 млрд чеських крон приблизно дорівнюють 46,2 млн доларів США, або 169 млрд українських гривень — ред.). Тобто, на оборону держави піде не менше двох відсотків ВВП. (Для порівняння: минулорічний бюджет міноборони становив 92 мільярди крон). Звісно, між рядками мається на увазі зміцнення чеського війська через російсько-українську війну. А до такого випробування Прага прагне бути готовою в тому разі, якщо бойові дії стосуватимуться її безпосередньо. Не даремно ж (а це вже між «рядками» внутрішньо-державних справ) на президентську посаду минулого року чехи навіть обрали екс-генерала Петра Павела, у минулому — очільника Військового комітету НАТО (2015–2018), начальника чеського Генерального штабу (2012–2015)…

Дехто з депутатів чеського парламенту критикують стрімке збільшення військового бюджету. В основному це представники опозиційної SPD, які ставлять під сумнів можливість такого відчутного збільшення видатків. Тим не менш, пише автор, більшість депутатів, які входять до оборонного комітету парламенту, в тому числі з опозиційного руху ANO, не заперечують, що армію необхідно зміцнювати і модернізувати. Наявним у розпорядженні танкам чи бойовим машинам піхоти не менше 35 років, і їм не допоможе навіть модернізація. Як приклад — нові ізраїльські радари MADR, які не можна інтегрувати із наявним озброєнням — вони надто сучасні та неспівставні зі старим радянським обладнанням.

Армія Чеської Республіки.
Ілюстративне фото: René Volfík: Джерело: iROZHLAS.cz

«Зважаючи на події в Україні, боєзапас потрібно буде поповнювати відповідно до нових оборонних планів НАТО. Це будуть покупки на десятки мільярдів, згідно з останніми підрахунками», — пояснював у одному з інтерв’ю начальник Генерального штабу Карел Ржегка, — «…Це, мабуть, триватиме не менше п’яти років, але ми плануємо поповнити запаси тими боєприпасами, які нам необхідні. Також йдеться про закупівлю систем озброєння, які потребують оновлення. Якщо до всього цього додати старі борги, то це реально вартуватиме десятки мільярдів».

…Зважаючи на події в Україні, боєзапас потрібно буде поповнювати відповідно до нових оборонних планів НАТО. Це будуть покупки на десятки мільярдів…

Безумовно, найбільше коштів потрібно для закупівлі нових надзвукових винищувачів. Чехи хочуть, щоб на їхньому озброєнні були американські літаки F-35. Міноборони для цього потребує 100 мільярдів крон, хоча конкретна сума поки що невідома. Та і на модифікацію з такого приводу авіабаз потребуються додаткові кошти.

Також на гусеничні бойові машини піхоти потрібно приблизно 52 мільярди крон. А ще заплановано модернізувати танки, оновити парк легкої ударної техніки, та і використання, наприклад, транспортних вертольотів можливе лише до 2030 року.

— Всі ці великі замовлення не відразу оплачуються. Міністерство просить на це розстрочку — це як коли купуєш нову машину в лізинг і ще маєш іпотеку на житло. Для того, щоб армія почувала себе впевнено, щоб могла отримати все необхідне, планується запровадити нові бюджетні правила, так званий закон про фінансування оборони, — пояснила фінансова директорка економічного департаменту чеського міноборони Бланка Купакова, додаючи при цьому, що кошти для стратегічних проєктів будуть розподілені на кілька наступних років. Як і раніше, вони будуть виділятися для тих же цілей і проєктів. Тобто, законом фактично будуть резервуватися кошти в бюджеті міністерства на великі проєкти, щоб уряд не міг їх використовувати на щось інше. Такий підхід полегшить планування і розподіл бюджету міноборони.

…Серед тридцяти країн-членів НАТО сьогодні Чехія за видатками на оборону знаходиться в кінці таблиці з 1,52 відсотками ВВП…

У кореспонденції також звертається увага на те, що при виділенні з державного бюджету коштів законодавство має гарантувати не менше двох відсотків ВВП на оборону, як це передбачається зобов’язаннями країн НАТО. Серед тридцяти країн-членів НАТО сьогодні Чехія за такими видатками знаходиться в кінці таблиці з 1,52 відсотками ВВП. У 2022 році була на 24 місці з витратами на оборону 1,34 відсотка ВВП. «Попереду нас Угорщина, Албанія, Франція і навіть Словаччина, яка з минулого року дає два відсотки ВВП», — зауважив у своєму інтерв’ю генерал Карел Ржегка, — «Литва, Естонія, Польща та Греція інвестують в оборону ще більше, витрачаючи 3,76 відсотка свого валового внутрішнього продукту».

До речі, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив минулого місяця, що виконання зобов’язання у розмірі двох відсотків ВВП у 2024 році по суті закінчується, і починається обговорення нових зобов’язань за видатками, які мають збільшуватися, оскільки ситуація з безпекою в Європі погіршилася. За його словами, два відсотки — це абсолютний мінімум для витрат на оборону. Про це також говорив у своєму щойно згаданому інтерв’ю «Як би не розгорталася війна, Росія все одно буде для нас ворогом» начальник чеського генштабу генерал Карел Ржегка. Той вважає, що «…війна в Україні є великим тривожним дзвінком для всього нашого суспільства… На жаль, з моєї військової точки зору, наразі війна не має швидкого рішення. Хоча ми всі і хотіли дипломатичних переговорів, щоб завершити це, та умови зараз не можна вважати відповідними… У військовому плані жодна зі сторін зараз не може швидко досягти заявлених цілей, тому війна, ймовірно, ще триватиме. І що я думаю, так це те, що наслідки, якими б вони не були, на жаль, не покращать нашу безпекову ситуацію».

Начальник Генерального штабу чеської армії генерал Карел Ржека.
Фото: René Volfík: Джерело: iROZHLAS.cz

Відповідаючи на запитання про спосіб розв’язання воєнного конфлікту, генерал сказав:

— В ідеалі це має бути перемога України і поразка Росії. На даний момент цього не можна досягти інакше, ніж завдати військової поразки Росії на полі бою, це було б найкраще, ми повинні цьому максимально сприяти. Чеська армія робить все, що може, як і все суспільство і вся держава. Допомагаємо матеріально і навчанням, а значить і морально. Наші українські партнери бачать, що ми за них і намагаємося їм допомогти. Звичайно, ми будемо це робити і надалі.

…В ідеалі це має бути перемога України і поразка Росії. На даний момент цього не можна досягти інакше, ніж завдати військової поразки Росії на полі бою…

Як справжній військовий, генерал Карел Ржегка переконаний, що не можна виключати зіткнення Російської Федерації з Північноатлантичним альянсом. Важко передбачити, каже він, коли це станеться, чи за місяць, чи наступного року, але також не можна заперечувати, що щось подібне може загрожувати і через п’ять чи десять років… Але до відбиття нападу маємо бути готовими завжди. На початку війни було більше бажаючих вступити до армії чи до активного резерву, хоча з часом це знову стабілізується, переконує генерал: «Що ми краще почали усвідомлювати, так це те, що захист країни — це не лише армія, бо армія є одним із інструментів. Захист країни в умовах великої загрози стосується всієї держави і всього суспільства. І я думаю, що таке усвідомлюється зараз трохи краще».

На запитання чи не змінилася позиція Чехії щодо російсько-української війни, з початком якої чехи були серед перших, хто надав Україні велику матеріальну допомогу, він відповів наступне:

— Думаю, що роль Чехії була значною з самого початку. Можливо, цього не було помітно, тому що багато робиться в закритому режимі або приховано, але наша заслуга величезна, тому що ми змогли швидко відреагувати. І якщо порівняти, наприклад, з нашим ВВП, кількістю жителів чи розміром нашої держави, наш внесок вагомий, і українська сторона, і міжнародні партнери це усвідомлюють.

Сьогодні військовослужбовці чеських збройних сил намагаються брати участь у заходах з посилення оборони своєї і своїх союзників по НАТО. На сайті про це йдеться у іншому матеріалі «Чеські військові керують навчанням НАТО в Словаччині». Як відомо, Чехія вже майже рік керує багатонаціональним підрозділом НАТО в Лешті у центральній Словаччині. У складі угруповання є представники Німеччини, США, Словенії і місцеві словаки. Для чеських військових це унікальна можливість і чудова школа, пояснює командир, чеський полковник Карел Навратіл, у якого чималий досвід військової служби. Він вважає великим досягненням участь великої кількості чеських активних резервістів у закордонних місіях.

Полковник Карел Навратіл.
Джерело: Армія Чеської Республіки

Протягом року опрацьовувалося поступове розгортання підрозділів, посилення їх бойових можливостей. Переміщувалися техніка і запроваджувалися нові технології, збільшувалася кількість особового складу. Як вважає полковник, учасники вже повністю готові до розгортання та виконання поставлених завдань. Одночасно визначалися потреби Словаччини для організації оборонних операцій. Потреби визначалися під час переговорів на багатосторонньому рівні. Виходячи з цього, НАТО консенсусом вирішила, які типи підрозділів необхідно розгортати. І тому забезпечило словацьку ППО системами Patriot.

Були також виявлені недоліки у наземному елементі словацької армії, які негайно усувалися. Адже словацька сторона повинна мати можливість ефективно захищатися під час можливої агресії.

Розповідаючи про виконання навчальної програми, чеський офіцер одночасно пояснював необхідність таких військових угруповань:

— Північноатлантичний альянс має загалом 8 таких бойових груп на своєму східному фланзі. Чотири з них були створені минулого року у відповідь на вторгнення Росії в Україну. Окрім Словаччини, вони є в Угорщині, Румунії та Болгарії. Словацький парламент дав згоду на прийняття у Словаччині до трьох тисяч солдатів НАТО. У Польщі таких близько тисячі… На даний момент наше оперативне завдання полягає в тому, щоб завдяки інтенсивній підготовці та іншим заходам відбити у потенційного агресора бажання напасти на Захід.

Таке бойове угруповання складається з багатонаціонального батальйону, дислокованого в Лешті, і ППО, дислокованого в аеропорту Сляч. На даний момент включає представників п’яти країн. Спілкування — переважно англійською, техніка прибула з тих країн, які зробили відповідний внесок у бойову групу.

«Ми координуємо, уніфікуємо і налаштовуємо технології, особовий склад і процедури під єдине командування, аби могли бути абсолютно впевнені, що від командира до кулеметника всі знають, що мають виконувати, яке їх завдання і точно усвідомлюють, що вони роблять разом з сусідом», — уточнює офіцер методику підготовки підлеглих.

Місія в Лешті повністю відрізняється від попередніх. Зазвичай вони перебували під певним мандатом, переважно ООН

На його переконання, це велика школа, тому що такого ще ніколи не практикувалося на міжнародних навчаннях, які тривають, як правило, тиждень чи два тижні. А таке навчання триває вже майже рік. Через шість місяців відбувається ротація солдатів, і це, безперечно, позначається на підготовці до можливої агресії. «Це виклик для кожного з нас. Це щось нове. Ти неподалік від дому, але ти не вдома. Ви в центрі Європи, але живете в лісі. Це фактично безперервна військова підготовка, яка триває не два тижні, а півроку», — коментує чеський офіцер навчання багатонаціональних частин, маючи на увазі в тому числі бойові дії на Сході України.

Підготував Олег Махно

 

Схожі публікації