ХХ з’їзд Компартії Китаю та китайська політика Німеччини

Канцлер Німеччини Олаф Шольц та його політика щодо Китаю

22.10.2022 р. «Die Zeit», «Die Welt», Німеччина

У Китаї продовжує роботу ювілейний ХХ з’їзд Комуністичної партії Китаю, КПК. Протягом першого тижня роботи вищого партійного форуму китайського режиму був заслуханий звіт лідера Сі Цзіньпіна щодо досягнень країни і партії протягом від попереднього з’їзду КПК, що відбувся п’ять років тому. 22 жовтня повідомлено, що відбулися вибори чергового партійного керівника, яким на Пленумі КПК очікувано знову був обраний Сі Цзіньпін.

Керівник Китаю Сі Цзіньпін намагається втретє очолити державу.
Джерело: © Ng Han Guan/AP/dpa

Німецька «Die Zeit», повідомила, що протягом засідання президії КПК 22 жовтня ц. р. мав місце перший випадок політичної розправи з представниками незгодних з політикою партії, зокрема прямо з місця у президії був примусово виведений із зали засідань попередник президента Сі на посадах керівника партії і держави, 80-річний Ху Цзіньтао. Керівник уряду Китаю Лі Кецян (Li Keqiang) втратив свої своє місце у вищому політичному форумі Китаю, глава парламенту Китаю Лі Чжаньшу (Li Zhanshu) також відсторонений від посади та більше не зможе бути обраним до Центрального комітету КПК. Таким чином, підтвердження та зміцнення позицій президента Сі супроводжується ужорсточенням політики діючого лідера, який намагається зміцнити та зафіксувати своїх претензії на владу на роки наперед, яку підтримали майже 2300 делегатів Конгресу Комуністичної партії Китаю. Делегати прийняли зміни до програми Сі Цзіньпіна, спрямовані не лише на підтвердження ролі лідера всередині КПК, але й підтвердження провідної ролі партії в житті держави та громадянського суспільства Китаю.

Колишнього лідера Китаю Ху Цзіньтао вивели під руки із президії на з’їзді КПК.
Ху Цзіньтао був лідером Китаю з 2003 по 2013 рік і передав владу Сі Цзіньпіну після двох п’ятирічних термінів.
Судячи з відеокадрів, для Ху це стало несподіванкою, і він спочатку не хотів залишати своє місце.
Джерело: Andy Wong | Scanpix, https://rus.delfi.ee/

 

Загалом, неочікуваних новин у політиці Китаю протягом роботи Конгресу КПК не відзначено. Президент Сі обіцяв приділити додаткову увагу Національно-визвольній армії Китаю (НВАК), придушити наміри Тайваню до самостійного, незалежного від Пекіну існування, розвивати економіку, за що дружно проголосував Конгрес КПК. Спостерігачі відзначають, що для Сі третій термін на посаді лідера буде, очевидно, найбільш складним. Проте, завдяки авторитарному стилю правління, зазначає німецьке видання, посилаючись на слова експерта з Інституту вивчення Китаю у Берліні Каті Дрінхаузен (Katja Drinhausen), діючий лідер Китаю, замість підготовити на своє місце більш молодого наступника, зробив все, щоби таким наступником став він сам.

…Авторитарний лідер Китаю створив у країні персоналізовану систему, в якій ніхто інший не може наблизитися до нього.

Американський політолог Френсіс Фукуяма (Francis Fukuyama) писав у журналі The Atlantic, що авторитарний лідер Китаю створив у країні персоналізовану систему, в якій ніхто інший не може наблизитися до нього. Серед іншого Фукуяма розкритикував невдалі втручання Сі в економіку та технологічний сектор і дотримання ним суворої стратегії нульового рівня COVID-19, яка стала важким тягарем для економіки через локдауни.

Несподіване продовження теми політичний і партійних подій у Китаї отримала гостра дискусія провідних осіб уряду Німеччини щодо доцільної державної політики стосовно Китаю та доцільних напрямів її продовження.

Впливове видання Німеччини «Die Welt» 22 жовтня ц. р. поширює інформацію стосовно суперечки з цього приводу між Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом (СДП) та Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок (партія «Зелені»).

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (партія «Зелені»)
та Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (СДП).
Джерело: pa/dpa/Kay Nietfeld

Провідні політики Німеччини сперечаються щодо ставлення до Сі Цзіньпіна та продовження відносин з правлячим режимом у Пекіні. Олаф Шольц вимушений захищати свою позицію та курс щодо відносин з Китаєм, що він підтвердив в інтерв’ю виданню «Welt am Sonntag». Особливо гостро була висловлена позиція канцлера стосовно можливого продажу на користь Китаю одного з вантажних терміналів міжнародного морського порту Гамбургу. Канцлер відкинув звинувачення у провалі своєї політики виключно на користь Китаю, заявивши, що близько півроку тому був з офіційним візитом в Японії, наразі для нього важливим є здійснити візит до Китаю, а кількома днями пізніше він поїде вже до В’єтнаму та Сінгапуру.

Візит Олафа Шольца до Китаю запланований на початок листопаду ц. р., Федеральний канцлер Німеччини буде, таким чином, першим провідним політиком Заходу, якого буде вітати президент Сі Цзіньпін після свого переобрання на Конгресів КПК втричі поспіль на посаду лідера партії і держави, що раніше було неможливим, з огляду на положення Конституції Китаю.

Зміст суперечки між канцлером Шольцом та главою зовнішньополітичного відомства Німеччини полягає у тому, що вони по-різному бачать подальше співробітництво з авторитарним режимом президента Сі. Тоді як Анналена Бербок, зазначає «Die Welt», займає все більш стриману позицію щодо Китаю, зважаючи на зростання авторитарних тенденцій у поведінці та в заявах лідера Китаю, продовження порушень прав людини та збереження агресивної риторики Пекіну щодо Тайваню. Відомство Федерального канцлера застерігає, що так зване «відокремлення» від Китаю може мати складні негативні наслідки для орієнтованої на експорт економіки Німеччини. Водночас, зазначає видання, підготовка нової стратегії Німеччини щодо Китаю, передбаченої у коаліційному договорі правлячих партій «світлофорної коаліції», ще не завершена.

Шольц вважає, що підписання будь-яких офіційних документів, зокрема й щодо переходу прав власності на частину терміналів морського порту Гамбурга недоцільне до його поїздки до Китаю. Шольца супроводжуватимуть провідні представники економіки Німеччини, тому, вважає канцлер, «спочатку підписувати якісь документи, а потім робити політику було би абсурдом».

Суперечка в уряді Німеччини спалахнула після того, як стало відомо, що Відомство федерального канцлера має намір дозволити брати участь китайській компанії в управлінні одним з терміналів порту Гамбург. Федеральний уряд Німеччини відхилив такий намір, за заборону участі китайців в управління провідним німецьким морським портом внаслідок внутрішнього опитування, виступили шість федеральних міністерств уряду Шольца. Проти була також Федеральна розвідувальна служба Німеччини Bundesnachrichtendienst (БНД) та Єврокомісія.

Термінальний оператор китайської корпорації COSCO — COSCO Shipping Ports Limited придбає частку у терміналі HHLA у порту Гамбург.
Джерело: https://ports.ua/

Представники правлячих партій «Зелені» та «Вільної демократичної партії Німеччини» застерігали, що у випадку морського порту Гамбург йдеться про об’єкт критичної інфраструктури, який не перебуває під контролем Китаю. Олаф Шольц заперечив таким застереженням, заявивши, що мова йде лише про міноритарну участь одного китайського підприємства, яке є лише одним з багатьох, що здійснюватимуть управління контейнерним терміналом порту. А всі права належатимуть місту Гамбург. Відповідаючи на запитання, чи має канцлер намір реалізувати продаж терміналу, не зважаючи на застереження і заперечення, Шольц напередодні візиту до Китаю заявив, що «ще нічого не вирішене».

Існує також несприйняття позиції канцлера стосовно використання національних запасів природного газу в Німеччині за умов глобальної енергетичної кризи. Шольц відхилив позицію Вільної демократичної партії Німеччини (ВДП) щодо необхідності переглянути попередній підхід до заборони використання в Німеччині сланцевого газу. Він заявив, що попередній Федеральний уряд Німеччини вже виконав цю задачу, спротив населення на місцях був настільки потужним, що видобування сланцевого газу не може бути реалізованим за будь-яких умов. Канцлер Шольц вважає також, що сланцевий газ Німеччині взагалі непотрібний, природний газ не є майбутнім Німеччини, оскільки країна до 2045 року буде кліматично нейтральною. Це означає, що німецька промисловість буде спиратися на використання водню та електроенергії з відновлювальних джерел. З цією метою Німеччина вже створює необхідну інфраструктуру. Такі дії відбуваються паралельно з подоланням гострої енергетичної кризи.

Канцлер Німеччини вперше не виключає надходження нових коштів від фонду ЄС на боротьбу з економічними наслідками російської війни в Україні. Протягом пандемії коронавірусу Брюссель вперше отримав можливість не лише надавати позики, але й гранти південним державам-членам, які вони не повинні повертати. Стосовно вимог Франції, Італії та інших країн знову діяти таким чином, Шольц заявив: «Пріоритети мають бути правильними. Спочатку повинні знизитися ціни і повинні знову запрацювати ринки».

У довгостроковій перспективі Олаф Шольц вбачає необхідність того, що «всі країни ЄС повинні мати можливість підтримувати своїх громадян. Однак, зазначив канцлер Шольц, ми перебуваємо в більш вигідному становищі, ніж у випадку з пандемією, оскільки у нас уже є дві великі програми підтримки: Європейський фонд відновлення NextGeneration EU, в якому 80 відсотків грошей ще взагалі не витрачено. І програма Repower ЄС, за допомогою якої можна розширити інфраструктуру та відновлювані джерела енергії».

Критичні голоси всередині правлячої коаліції Німеччини на адресу керівника уряду держави Олафа Шольца лунають не вперше, зокрема зважаючи на тривалу інертну поведінку канцлера щодо надання Німеччиною важкого озброєнні Україні. Проте цього разу вони пролунали стосовно наміру Шольца створити сприятливі умови для участі китайської фірми в управлінні стратегічним німецьким об’єктом. Не виключається продаж частини потужностей морського порту Гамбург китайським бізнесменам. Такий намір з тривогою зустріли у політичних колах, зокрема у зовнішньополітичному відомстві Німеччини.

На яких умовах здійснюється оборудка Німеччини з Китаєм, які вона матиме наслідки, очевидно, стане зрозумілим після візиту Олафа Шольца до Пекіну та зустрічі з новим керівником держави. Яким, найбільш вірогідно, залишиться автократ Сі Цзіньпін.

…Якщо наслідки візиту Шольца до Пекіну можна спрогнозувати та визначити як традиційно прагматичні,.. то подальша політика Китаю залишається поки що невизначеною.

Для України такий перебіг подій за участі пасивної і незрозуміло на кого орієнтованої Німеччини та суперечливого але дуже впливового Китаю, є тривожним. Якщо наслідки візиту Шольца до Пекіну можна спрогнозувати та визначити як традиційно прагматичні та спрямовані на збереження власних геополітичних позицій Німеччини у регіоні та двосторонніх відносинах з Китаєм, то подальша політика Китаю залишається поки що невизначеною. І не лише через процедуру обрання нового очільника КПК і держави, яка очікувано вже підтвердила повноваження діючого лідера Сі. Більш суперечливою виглядає політика Китаю у залежності від перебігу війни Росії в Україні, впливу її результатів на відносини Китаю зі США, ставлення Пекіну до підтримки Росії у війні проти України та здійснення агресії в Тайвань.

Україні доцільно готуватися до несприятливого перебігу подій та розвитку ситуації у міжнародних відносинах провідних європейських країн з Китаєм, насамперед Німеччини, Франції та Італії, як найбільш інкорпорованих до стратегічних планів в рамках ініціативи Китаю «Пояс і шлях». Китай буде й надалі балансувати на між власними геополітичними інтересами в Європі та суперництвом зі США, що визначає економічну гегемонію у світі. Стратегічні партнери України США, Велика Британія та ЄС готуються до проміжних виборів до Конгресу США, що можуть призвести до втрати позицій правлячої Демократичної партії, та до виборів чергового прем’єр-міністра Великої Британії.

 Цілеспрямоване руйнування російськими загарбниками об’єктів критичної інфраструктури в українських містах та створення проблем з енергопостачанням мирного населення стимулюватиме нові потреби України у цих галузях та вимагатиме від союзників України додаткових видатків і підтримки. 

 В тилу України наростає активність діяльності російської агентури та колабораціоністів, яких масово викриває та знешкоджує Служба безпеки України та органи військових адміністрацій на місцях. 

 Визвольна війна України на полях боїв та «гібрида» війна Москви проти України триває та має тенденції до загострення і набуття нових форм. Український народ до війни готовий. Росія має бути зруйнована. 

https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-10/china-parteitag-kommunistische-partei-xi-jingping-hu-jintao

https://www.welt.de/politik/deutschland/plus241726303/Streit-mit-Baerbock-Scholz-wehrt-sich-gegen-Kritik-an-China-Politik.html

Схожі публікації