Канцлер Німеччини Шольц проводить делікатний геополітичний курс

Проросійська зовнішня політика Меркель стала глобальною геополітичною помилкою Німеччини

 

Die Welt, Німеччина

Інтенсивні події міжнародного життя та геополітичні змагання країн-суб’єктів міжнародної політики, спричинені війною росії в Україні, останнім часом все більше уваги привертають до зовнішньополітичних зусиль Німеччини. Особливу вагу роль Німеччини набуває тому, що вона здійснює значний вплив на допомогу Заходу у протистоянні загарбнику росії, тому її економічна і політична спроможності, позиція політичних лідерів держави відіграють важливу роль для спротиву України у війні проти російської агресії.

Поступово до державного і політичного керівництва та інтелектуалів Німеччини приходить розуміння того, що докори міжнародної спільноти, зокрема з України, на недалекоглядну політику загравання Німеччини з росією, яку культивувала багаторічний федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, були справедливими, а проросійська зовнішня політика Меркель стала глобальною геополітичною помилкою Німеччини. Наразі вже економіку Німеччини, а також її збройних сил (Бундесверу( доведеться рятувати спільними зусиллями міжнародної спільноти. Намагання Меркель забезпечити рівновагу інтересів держав Європи за рахунок балансування між інтересами європейських країн-суб’єктів, зі збереженням економічних преференцій Німеччини від її надприбуткового співіснування з росією та втягування загалом всієї Європи в енергетичну залежність від москви виявилось фатальною помилкою Німеччини. Наразі вже очевидно, що стан забезпечення дешевими енергоносіями з росії не вирішує актуальних проблем економіки Німеччини.

Берлін вимушено дотримується консолідованої політики ЄС щодо країни-агресора росії, нещодавно визнаної ЄС такою, що підтримує тероризм. Євросоюз вжив заходів для забезпечення власної енергетичної безпеки напередодні зими, сховища газу країн-членів ЄС заповнені, ситуація не викликає стурбованості. Вжито також заходів щодо регулювання цін на сиру нафту та заборони імпорту до країн ЄС нафтопродуктів з росії, що покликано обмежити надприбутки росії від торгівлі нафтою та використання їх для війни проти України. Вперше за тривалий час федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив з категоричними заявами, в яких засуджує дії росії та особисто путіна у війні в Україні. Німеччина надала вже і продовжує надавати Україні новітні системи озброєнь, іноді навіть такі, як зокрема система ППО і ПРО IRIS-T, яких ще не мають національні збройні сили Німеччини (Бундесвер). Загалом необхідно відзначити, що Шольц провів успішну кампанію, спрямовану на мінімізацію наслідків зруйнованої кооперації з росією. Йому вдалося віднайти необхідні обсяги на ринку газу і нафти, відновити державний контроль над сховищами та заповнити їх практично на 99 %.

…Еволюція поглядів Штайнмайєра відбулася внаслідок особистого досвіду та вражень у бомбосховищі в Києві…

Привернула увагу політичних аналітиків і заява федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра (Frank-Walter Steinmeier). Після повернення з офіційного візиту до України, протягом якого йому довелося провести дві години у бомбосховищі та спілкуватися з пересічними громадянами України про перебіг і ставлення українців до війни, він різко змінив свої погляди, засудив політику росії та визнав хибною власну попередню позицію щодо подій в Україні. Очевидно, що така еволюція поглядів Штайнмайєра відбулася не внаслідок вивчення аналітичних доповідей західних політологів та військових експертів, а внаслідок особистого досвіду та вражень у бомбосховищі в Києві.

Тим часом головна винуватиця всіх економічних проблем Німеччини Ангела Меркель намагається щось сказати на свій захист та навіть заявляє наразі, що єдиним авторитетом для путіна є сила. Але час попередніх політиків з мисленням пострадянської епохи вже минув. Європа і Німеччина потребують нових політиків, нових державних діячів та візій розвитку Європи.

…Олаф Шольц намагається відігравати провідну роль не лише на європейському континенті, але й у глобальному вимірі геополітики…

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц, як досвідчений політик та економіст, розуміє ризики та виклики, що постали перед його країною внаслідок згубної політики Меркель та намагається адекватно маневрувати в межах існуючих для нього можливостей і перспектив. Зокрема, його нещодавній візит до Китаю та зустріч з лідером країни Сі Цзіньпіном засвідчила, що Шольц намагається відігравати провідну роль не лише на європейському континенті, але й у глобальному вимірі геополітики. Виступаючи від своєї країни та представляючи водночас інтереси ЄС і США, Шольц жорстко подолав опір візиту з боку однопартійців та членів коаліційного уряду, політично грамотно провів зондування перспектив подальшого співробітництва з Китаєм як на двосторонньому рівні з Німеччиною, так і на рівні ЄС та трансатлантичного партнерства, насамперед за участі США. Очевидно, що наслідки візиту Шольца до Китаю були позитивними для всіх потенційно зацікавлених учасників подальшого співробітництва та створення дієвої системи колективної безпеки Заходу за участі Китаю. На відміну від Шольца, президент Франції, після щойно завершеного державного візиту до Вашингтону та перемовин із президентом Джо Байденом, висловлює дивні для міжнародної спільноти наративи, що не мають логічного пояснення, зокрема пропонує надати якість гарантії безпеки для росії тоді, коли путін вирішить повернутися до переговорів.

Одним з векторів зовнішньополітичної діяльності федерального канцлера Німеччини став його нещодавній візит до країн Близького Сходу та до країн Західних Балкан.

…Балкани завжди були критично важливими для забезпечення безпеки в Європі та привертали до себе увагу багатьох недоброзичливців, зокрема росії…

Доцільно враховувати, що регіон Західних Балкан і загалом Балкани завжди були критично важливими для забезпечення безпеки в Європі та привертали до себе увагу багатьох недоброзичливців, зокрема росії. Вся історія розвитку міжнародних конфліктів останнього століття, особливо за час після Другої світової війни була ознаменована спробами москви встановити власну систему контролю над ситуацією в регіоні, формування сприятливого для росії політичного середовища шляхом впливу на керівників держав і урядів, формування потужного проросійського лобі. Така політика підтримування і підживлення жевріючих конфліктів між країнами з населенням, що має різні особливості національного характеру та релігійні уподобання та вірування, з різним рівнем життя та матеріальних статків населення вигідна москві. У випадку створення сприятливих або, навпаки, загрозливих для інтересів сьогоднішньої росії політичних умов, москва активно втручається у процеси, нехтує нормами міжнародного права та активно інспірує конфлікти. Це найкраще, що вона вміє робити, сіяти розбрат, руйнування і смерть. Згадаймо останні балканські війни за участі так званого миротворчого контингенту росії, який свого часу без жодних коливань здійснив марш територією Боснії і Герцеговини та вийшов із бойовою технікою на летовище у Косово, заблокувавши перекидання літаків та контингенту США. Відзначилися росіяни також у низці подій зі спробами державних переворотів, втручання у внутрішні вибори країн регіону, перешкоджання розвитку держав щодо їх долучення до європейських союзів і НАТО. Прихід до влади проросійських політиків засвідчив стійкий інтерес та здійснення активних заходів спецслужб росії на території Західних Балкан та маніпулювання проблемами у країнах регіону з використанням лояльних до росії керівників держав та впливових політичних лідерів.

Для Німеччини, яка негативно показала себе у місії ООН в Афганістані та ганебно кинула напризволяще у країні, захопленій талібами, своїх помічників і співробітників із числа місцевого населення, згадка про участь у миротворчих діях є болючим докором, який Німеччина розділяє разом зі США та іншими країнами-партнерами по миротворчих місіях.

Німецьке видання Die Welt надрукували статтю власного кореспондента, заступника головного редактора видання Робіна Александера (Robin Alexander), в якій висвітлює особливості зовнішньополітичних зусиль Німеччини на Балканах.

Очевидно, що візит Шольца до країн регіону Балкан мав на меті, серед іншого, вивчити обстановку серед політичних еліт на місцях та скласти особисте враження щодо ставлення місцевих лідерів та інших керівників ЄС до теперішньої Німеччини.

Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама вітає федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца у столиці Тірані
Джерело: dpa

Федеральний канцлер Німеччини взяв участь у саміті керівників ЄС із шістьма балканськими країнами, які бажають приєднатися до Євросоюзу, зазначає німецьке видання. Канцлер Олаф Шольц підтримав інтеграцію цієї частини Європи до Євросоюзу, незважаючи на скептицизм Франції та деяких інших держав. Шольц намагається досягти швидкого прориву з цього питання, що пов’язано також з війною Путіна в Україні.

Шольц прибув до столиці Албанії Тірани військово-транспортним літаком Бундесверу. Стартова робоча зустріч 27 глав держав і урядів ЄС, шести повноважних представників з проблематики Балкан та однієї повноважної представниці інституцій ЄС тривала лише 45 хвилин. Очевидно, що протягом цієї зустрічі відбувся інтенсивний обмін думками, зазначає видання.

Олаф Шольц після прибуття до столиці Албанії Тірани
Джерело: AP/Andreea Alexandru

Привернула увагу атмосфера, в якій відбувалися перші хвилини саміту. Зокрема, протягом процедури традиційного групового фото учасників до них долучилася група виконавців албанських народних танців. Несподіваним також було продовження церемонії з виконанням ще однією групою артистів тривалої сцени з народної опери.

Примітною стала поведінка на цьому етапі двох провідних політиків ЄС, а саме, президента Європейської ради бельгійця Шарля Мішеля (Charles Michel) та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), які навмисне демонстрували діаметрально протилежне ставлення до подій, що відбуваються. Відомо, що обидва європолітика протягом місяців публічно демонструють особисту неприязнь один до одного та перебувають у стані нездорової конкуренції між собою. Тоді як Шарль Мішель відверто на камеру радів виступам албанських дітей, Урсула фон дер Ляєн демонстративно осторонь про щось розмовляла з керівником уряду Нідерландів Марком Рютте (Mark Rutte).

Керівники урядів під час «сімейного фото» стоять навколо прем’єр-міністра Албанії Еді Рами
Джерело: dpa

Федеральний канцлер Німеччини дещо вимушено брав участь у цьому саміті, але ніколи не визнає, що він для нього є зайвим. Адже лише на початку листопада ц. р. Олаф Шольц організував свій власний саміт щодо Західних Балкан у Відомстві федерального канцлера Німеччини, а федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр лише минулого тижня відвідав Албанію. Прийнявши посаду федерального канцлера від Штайнмайєра, Шольц започаткував так званий Берлінський процес, який має на меті в осяжному майбутньому приєднати до ЄС Боснію і Герцеговину, Чорногорію, Сербію, Косово, Північну Македонію та Албанію.

Стратегічне партнерство між ЄС та регіоном Західних Балкан

Ці країни роками були кандидатами на членство в ЄС, настільки довго, що дехто на Балканах вважає, що ЄС ніколи їх не прийме, і шукає нових друзів. Зокрема, промосковські налаштований президент Сербії Александар Вучич (Aleksandar Vučić) проводить політику балансування між ЄС з одного боку та Росією й Китаєм — з іншого. До останнього моменту перед самітом у Тирані Вучич не підтверджував свою участь у заході, але врешті-решт долучився до нього.

Шольц вважає, що інтеграція цієї частини Європи в ЄС є геополітичним імперативом та наполегливо дотримується такої точки зору. Одна деталь демонструє, наскільки йому для цього непотрібна так звана символічна політика ЄС Шарля Мішеля. В той самий час, коли президент Ради ЄС мав намір підбити підсумки саміту на прес-конференції, канцлер Німеччини також розпочав свою прес-конференцію. Таким чином журналісти могли донести лише одне повідомлення.

Проте зміст підсумкової декларації виявляється вже у першому реченні, яке цілком відповідає стилю Шольца, а саме, «ескалація агресивної війни Росії проти України ставить під загрозу мир і безпеку в Європі та світі та чітко дає зрозуміти, наскільки важливим є стратегічне партнерство між ЄС та регіонам Західних Балкан». В іншому реченні з підсумкового документа, яке навряд чи буде популярним у Сербії, де відбулися великі проросійські демонстрації, зазначає видання, є думка про те, що «росія несе повну відповідальність за нинішню енергетичну та економічну кризу».

Однак, зазначає Die Welt, рішучість і наполегливість має свою ціну, яка оплачується в євро, про що свідчить висновок у підсумковій декларації саміту: «ЄС продовжуватиме підтримувати партнерів із Західних Балкан у подоланні негативних наслідків для їхніх економік і суспільств».

«Тепер панує інший настрій»

З іншого боку, зазначає Die Welt, підсумковий документ є типовим для ЄС компромісом, який семантично об’єднує різні інтереси країн, а саме хоча ЄС «підтверджує» свою «необмежену та чітку відданість перспективі членства в ЄС Західних Балкан», що є позицією Німеччини, але з іншого боку, він наполягає, щоби «процес приєднання» країн регіону «базувався на реальних реформах, що заслуговують на довіру з боку партнерів, справедливих і жорстких умовах і принципах оцінки власних заслуг». Остання вимога є позицію Франції та інших євроскептиків.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц з президентом Франції Еммануелем Макроном
Джерело: dpa

Шольц відзначає наявність в Європі нової ситуації та заявляє, що він «цілком упевнений, що зараз виник новий всеосяжний рух». У розмові без прямої участі представників Франції, Нідерландів та інших євроскептиків, він заявляє, що «зараз панують інші настрої. І це теж зміна на краще».

Насправді, все ще існує вагома причина для обережності, зазначає німецьке видання. Попри всю демонстративну добру волю інших країн, балканським країнам ще належить пройти довгий шлях. А саме, Сербія, одна з країн, яка наполегливо вимагає майбутнього членства в ЄС, досі не визнає іншу країну-претендентку на членство, а саме Косово. Зовсім недавно двоє сусідів посварилися через використання номерних автомобільних знаків відповідної форми.

Якщо Європа дійсно бажає інтегрувати країни свого південно-східного флангу, їй доведеться знайти відповіді на ці сусідські суперечки. Над цим фактично працюють у Берліні та Парижі. Спільна пропозиція є угодою, яка має свою модель в історії Німеччини, а саме Основоположний договір між колишньою НДР і Федеративною Республікою Німеччиною від 1972 року. Тоді Бонн також не хотів визнавати державність Східного Берліна, але зміг подолати себе та прийняти відповідне рішення. Принаймні пообіцявши зберігати непорушність та територіальну цілісність східнонімецької карликової держави.

Прогрес у видачі віз

Чи не стане така позиція ЄС певним кроком назустріч президенту Сербії Вучичу, ставить запитання німецьке видання. Він, якби захотів, міг би розвіяти страх географічно маленького сусіда перед новою сербською агресією, не зруйнувавши водночас мрію про возз’єднання сербських земель в очах власної, ним самим націоналістично розпаленої громадськості Сербії.

І все ж, певний конкретний прогрес на цьому саміті мав місце, зазначає німецьке видання. Шольц згадує питання видачі в’їздних віз, з якого Сербія тепер має намір адаптуватися до практик ЄС. Те, що звучить технічним питанням, насправді може мати великі наслідки. Адже дотепер Белград дозволяв в’їзд до країни мігрантам, які нелегально перетнули кордони та потрапили на територію ЄС.

Що стосується реакції на російську війну, Сербія поки що не дотримується рекомендацій Брюсселя. Шольц визнає, що «з питань санкцій проти росії, у нас є незгода з Сербією. Це не нове явище, і воно все ще існує».

Такі міркування ще не знайшли свого відображення у підсумковому документі. Останнє речення у документі навіть залишилося відкритим щодо того, наскільки рішучим є засудження росії Вучичем. Учасниками саміту зазначено лише, що «ми вітаємо той факт, що партнери на Західних Балканах погоджуються з вищезазначеними пунктами». Підсумковий документ саміту залишився не підписаним.

* * * * *

Пересічний на перший погляд саміт ЄС з проблематики Західних Балкан пройшов в Албанії без несподіванок та проривних заяв і рішень. Він висвітлив проте внутрішні протиріччя, що існують серед керівного складу Євросоюзу та принципову незгоду на розширення ЄС з боку євро скептиків — Франції та Нідерландів. Проблеми країн Західних Балкан, насамперед Албанії, Північної Македонії, Косово, Сербії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії залишаються, як і раніше, невирішеними. Актуальність їх вирішення, хоча формально й визнається основними країнами-суб’єктами Євросоюзу, проте принципово відкладається ними на більш пізній термін.

…Позиція росії щодо розвитку окремих країн та Балканського регіону загалом залишається принципово незмінною та, як завжди, деструктивною…

Позиція росії щодо розвитку окремих країн та регіону загалом залишається принципово незмінною та, як завжди, деструктивною. Використовуючи надумані приводи та неіснуючі для неї загрози, москва намагається підтримувати напруженість у регіоні та використовувати підконтрольні їй уряди для реалізації своєї імперської політики. Мотивація до співробітництва і фактично васальної залежності президента Сербії Вучича є результатом діяльності і впливів на нього з боку спецслужб росії. Президент Сербії, як і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який принципово і з маніакальною наполегливістю блокує в ЄС і в НАТО всі ініціативи, що сприяють та йдуть на користь Україні, є показовим прикладом наслідком функціонування спецслужб росії та вербування ними впливових іноземців.

Інтереси України на Балканах протягом останніх десятиліть неодноразово намагалися визначити на рівні МЗС та президента України та задекларувати у переговорному процесі на рівні двосторонніх відносин з країнами регіону та європейських інституцій. На жаль, дотепер ініціативи України щодо участі наших фахівців у відновленні зруйнованої інфраструктури Боснії і Герцеговини, упорядкування русла Дунаю у серединній течії, розмінування територій, використання досвіду наших будівельників мостів і тунелів, залізниць тощо залишалися поза увагою, насамперед впливових європейських організацій та США. Очевидно, причина полягала у фінансовій стороні питання, оскільки контракти на відбудову зруйнованої війною країни є, практично, третьої складовою його змісту. Проте часи змінилися і наразі вже Україна веде боротьбу за свою незалежність та за саме існування, створює міжнародну коаліцію на боротьбу з варваром росією та розраховує на допомогу партнерів у відбудові країни після війни.

…Очевидно, наближається час, разом з набуттям суб’єктності України, ставити більш гостро питання щодо її участі у загальноєвропейських проектах…

Очевидно, наближається час, разом з набуттям суб’єктності України, ставити більш гостро питання щодо її участі у загальноєвропейських проектах. Поряд з глобальним проектом відновлення України після війни має стати питання щодо участі у проектах загальноєвропейського та світового рівня. Україні будуть під силу амбітні проекти і завдання найвищого рівня складності та відповідальності. Але зараз Європа і світ мають подбати про надання допомоги Україні для скорішої перемоги над агресором росією. Така перемога України є передумовою для існування як Європи, так і сьогоднішнього світу.

 

Схожі публікації