Росія потрібна Китаю в боротьбі за вплив та у системній суперечці зі США

Кращого за Путіна Сі Цзіньпін не знайде

 

 

Die Zeit, Німеччина

Увага міжнародних політичних оглядачів та аналітиків зосереджена на підсумках візиту лідера Китаю Сі Цзіньпіна до москви та його переговори з путіним. Візит, якого з настороженістю очікували у США, в ЄС та в Україні, відбувся, не зважаючи на негативні наслідки від нього для іміджу самого лідера Китаю та ордер Міжнародного кримінального суду на затримання путіна і доправлення його до Гааги, як військового злочинця.

Привертають увагу оцінки німецьких аналітичних центрів та експертів у галузі міжнародної політики, які продовжують вивчати обстановку в головних державах у світу за підсумками візиту лідера Китаю до росії та прогнозують вірогідний подальший розвиток подій.

…У протистоянні зі США для Сі Цзіньпіна найбільш прийнятною була би ослаблена, але достатньо стабільна, залежна від Китаю росія…

Оскільки візит відбувся в розпал гарячої фази війни росії проти України та був означений проблемами розвитку наступу російських військ, очікувалося, що путін, серед іншого, буде просити президента Сі про військову та всіляку іншу допомогу. Така позиція є принизливою для путіна, оскільки вони з президентом Сі все обговорили протягом зимових Олімпійських ігор у Китаї, де росія гарантувала Китаю швидку перемогу над Україною та створення умов для переформатування системи міжнародних відносин. Домінуючими силами повинні були стати, звичайно, росія і Китай, впливи на процеси в Європі іншого полюсу впливу та геополітичного гіганту США передбачалося мінімізувати за рахунок блискавичних переможних дій росії в Україні та активізації трампістського крила Республіканської партії у Конгресі США. Та не так вийшло, як планував путін, тому його позиція на переговорах із Сі Цзіньпіном виглядала слабкою, не зважаючи на всі зусилля московського диктатора.

Німецька Die Zeit опублікувала статтю свого головного редактора, кореспондента з міжнародних питань Маттіаса Наса (Matthias Naß), в якій автор аналізує наслідки візиту путіна до москви.

На офіційному фото обидва президенти сидять і посміхаються, зазначає німецьке видання. Можливо, лідеру Китаю трохи незручно, що Міжнародний кримінальний суд розшукує його співрозмовника з ордером на арешт за його військові злочини. Зовні не помітно, чи хвилює Сі Цзіньпіна те, що владімір путін має бути негайно заарештований у 123 країнах світу, які визнають суд ООН, і екстрадований до Гааги.

Путін не дивиться на свого китайського покровителя, тоді як Сі задумливо дивиться на свого «любого друга» і хвалить Путіна, заявляючи, що «під вашим сильним керівництвом Росія зробила великі кроки до більшого процвітання». Така заява лідера Китаю може розглядатися як ще один спосіб підбити підсумки минулого року.

Президент РФ Володимир Путін і голова КНР Сі Цзіньпін.
Джерело: The New York Times

Росія потрібна Китаю в боротьбі за вплив та у системній суперечці зі США, зазначає Die Zeit. З точки зору Китаю, загарбницька війна владіміра путіна проти України є лише епізодом, одиничним російським провалом.

Сі Цзіньпін здійснював поїздку до Москви як «подорож дружби, співпраці та миру». Це була вже 40-а особиста зустріч між двома главами держав з моменту приходу Сі до влади десять років тому. Сі і путін подобаються один одному, це не викликає сумніву. Війна не може найближчим часом зашкодити їх дружбі, тим паче, що в «українській кризі» все одно винні американці, — через розширення НАТО на схід. У цьому Пекін і Москва єдині.

Але світ багатогранний. Зокрема, існує Захід, з його абсолютно іншим поглядом на речі та від якого Китай може отримати набагато більше економічної та технологічної вигоди, ніж від відсталої росії. А ще є Глобальний Південь, який страждає від високих цін на енергоносії та зерно, і представники якого скаржаться, що у світі існують також й інші проблеми, крім війни в Європі. Сі Цзіньпін погоджується з такою точкою зору, тому він хотів би стати посередником у припиненні бойових дій.

…Китайський «позиційний документ щодо політичного вирішення української кризи» не зустрів схвалення ні на Заході, ні в самій Україні…

Саме тому він поїхав до Москви зі своєю «місією миру». Відповідний «мирний план» його уряд представив ще місяць тому. Проте китайський «позиційний документ щодо політичного вирішення української кризи» не зустрів схвалення ні на Заході, ні в самій Україні. Він занадто однобоко стоїть на боці Росії, щоб стати основою для переговорів між Києвом і Москвою.

Україна бажає провести переговори з Китаєм

І все ж Україна не відкинула відразу пропозиції Пекіна. Навпаки, президент Володимир Зеленський давно хотів провести переговори з Сі Цзіньпіном, оскільки він знає, що вплив лідера Китаю на путіна є вирішальним. Тож, якщо телефонна розмова Сі та Зеленського, про яку говорять цими днями, відбудеться, український президент буде радий, зазначає Die Zeit. Лідер Китаю вирішив, що він повинен докласти всіх зусиль, щоби покласти край цій війні, навіть якщо деякі дії з посередництва у цьому процесі йому не до вподоби.

…Китай не хотів цієї війни… Тепер його лідери з жахом спостерігають, як варварська війна путіна консолідує у спротиві росії Сполучені Штати Америки та їхніх союзників…

Китай не хотів цієї війни, зазначає німецьке видання. Зовнішня політика та політика безпеки Китаю повністю зосереджена на суперництві зі Сполученими Штатами Америки. Тепер його лідери з жахом спостерігають, як варварська війна путіна консолідує у спротиві росії Сполучені Штати Америки та їхніх союзників у Європі та Азії. Як виникають нові західні структури в галузі безпеки. Зокрема, технологічне партнерство у галузі озброєнь між США, Великою Британією і Австралією. Тільки минулого тижня глави урядів трьох країн об’єднання AUKUS дійшли згоди у Сан-Дієго щодо будівництва для Австралії атомних підводних човнів вартістю близько 230 мдрд євро.

Спільний європейсько-азійський простір безпеки проти Китаю

…Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда минулого року попереджав: «Події у сьогоднішній Україні можуть повторитися завтра у Східній Азії»…

До того ж, Німеччина та Японія на перших консультаціях між двома країнами, що відбулися в Токіо, щойно домовилися про тіснішу співпрацю в галузі оборони. Уряди двох країн не лише вкотре засудили напад Росії на Україну, Берлін і Токіо також застерігають Китай від застосування сили проти Тайваню. Дуже важливим жестом є те, що прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда приїхав до Києва 21 березня ц. р., щоби висловити президенту Зеленському солідарність своєї країни з Україною. Минулого року прем’єр-міністр Японії Кісіда попереджав: «Події у сьогоднішній Україні можуть повторитися завтра у Східній Азії». Тому напад росії на сусідню країну — це не лише європейська справа, «а загроза правилам і принципам усього міжнародного співтовариства».

Німецьке видання емоційно зазначає, що від заяв Сі Цзіньпіна в Москві, стосовно того що Китай готовий співпрацювати з Росією, щоб «стежити за світовим порядком, заснованому на міжнародному праві», здригаються не тільки європейці та американці, а й демократи в усьому світі, а особливо в сусідніх з Китайською Народною Республікою країнах Азії.

…Деякі стратеги в Пекіні, можливо, сподівалися, що війна в Україні зможе переорієнтувати безпекову політику США на Європу, а не на Азію, проте агресія путіна виступила каталізатором об’єднавчих процесів навколо подій в Азії…

Деякі стратеги в Пекіні, можливо, сподівалися, що війна в Україні зможе переорієнтувати безпекову політику США на Європу, а не на Азію, проте сталося навпаки, агресія путіна виступила каталізатором об’єднавчих процесів навколо подій в Азії. Напад росії на Україну оживив НАТО і водночас створив усвідомлення спільного європейсько-азійського простору безпеки. Звідси, зокрема, має походження збільшення військової участі країн Європи у процесах в Індо-Тихоокеанському регіоні.

«Паперовий тигр» знову як спостерігач над процесами

З точки зору Китаю, війна путіна — це лише поодинокий випадок фіаско. Незважаючи на це, Сі залишається вірним своєму другові. Бо кращого у боротьбі за владу та в системній суперечці з Америкою для Китаю не має. Райан Хасс (Ryan Hass) з Інституту Брукінгса (Brookings Institution) у Вашингтоні пише, що «мета Китаю — запобігти поразці росії та падінню путіна». Саме тому уряд у Пекіні політично підтримує путіна у його війні. На думку Китаю, не можна дозволяти Заходу принижувати росію. Після розпаду Радянського Союзу не можна дозволити відбутися ще й внутрішньому розпаду росії. У протистоянні зі США для Сі найбільш прийнятною була би ослаблена, але достатньо стабільна, залежна від Китаю росія.

Сі Цзіньпін і Володимир Путін підписали угоду про стратегічне партнерство.
Джерело: ZEIT ONLINE

Сполучені Штати Америки залишаються світовою потугою, яка значно перевершує Китай в економічному, технологічному та військовому відношенні; вони аж ніяк не є «паперовим тигром», як вважає китайська інформаційна агенція «Сіньхуа». Дивно, зазначає Die Zeit, що цей термін із маленької червоної книжечки Мао Цзедуна, відповідно до якого імперіалізм і всі реакціонери є «паперовими тиграми», знову з’являється в сьогоднішній китайській пропаганді. Це є характерним для ідеологічної ролі повернення назад у Китайській Народній Республіці за часів Сі. Агенція «Сіньхуа» висловлює оцінку: «Чим більше США намагатимуться знищити дві супердержави — Китай і Росію, тим ближче Китай і Росія будуть спиратися один на одного». Саме тому Сі Цзіньпін у москві мав на меті підкреслити, що ряди повинні залишатися згуртованими. Якщо він також може щось зробити для досягнення миру в Україні, як додаткове завдання, то це має бути погоджене з ним. Але хто буде йому вірити, ставить запитання німецьке видання.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації