Путін спричинив одну з найбільших екологічних катастроф сучасності

У той час, коли світ має справу з наслідками зміни клімату, війна в Україні стрімко та жорстоко погіршує ситуацію

Aktuálně.cz, Чехія

Дві надзвичайно великі загрози сьогодні постають перед людством, зазначається на початку матеріалу «Війна в Україні руйнівно впливає на довкілля. Провина Путіна безмірна», розміщеному на сайті чеського ЗМІ Aktuálně.cz: одна — глобальна зміна клімату, інша стосується, як мінімум, усієї Європи — це війна в Україні. Автор вважає, що ці дві загрози між собою дуже пов’язані, хоча не всі на це сьогодні звертають увагу. Про них не частіше чути, ніж про інші аспекти, але саме війна завдала і завдає величезної шкоди навколишньому середовищу. І це у той час, коли клімат, безперечно, погіршується. Щодо Європи, пише автор, то вона опинилася в складній ситуації. З одного боку, вона для запобігання лиха не може послабити чи навіть зламати власну економіку. З іншого боку — вона відчуває серйозну відповідальність за клімат і усвідомлює, наскільки збитошним є і буде потепління для всієї планети. Сьогодні у самій Європі потепління триває 11-й місяць поспіль, і важко передбачити, що буде далі, хоча всім зрозуміло, що зміна клімату відбувається повним ходом, і що тільки від нас залежить, як далі такий процес розвиватиметься.

Як коментує кліматолог Карло Буонтемпо з програми ЄС Copernicus, що довше ми зволікаємо, тим тепліше ставатиме: «Якщо ми почнемо діяти швидко і негайно, можливо, до кінця цього століття ми повернемося до температур, які ми відчуваємо зараз… Потепління не є новою нормою, тому що це означатиме, що ми досягли певного рівня. Ми переходимо до періоду, гіршого за нинішній».

До цього можна додати, що світові експерти з питань клімату більше не вірять, що людство зможе утримати середнє потепління на планеті нижче 1,5 градуса за Цельсієм порівняно з доіндустріальними часами, пише автор, одночасно посилаючись на підсумковий звіт Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change). Майже 80 відсотків опитаних експертів відповіли, що середнє потепління на планеті перевищить 2,5 градуси за Цельсієм. При цьому переважна більшість очікує потепління більше, аніж на три градуси. Лише шість відсотків вчених сподівається, що потепління вдасться утримати нижче 1,5 градуса. Тож, схоже, рух відбувається десь до 2,5–3 градусів за Цельсієм.

А далі автор розмірковує над причинами потепління і над тим, що у такому разі очікує на людство. Хвилі спеки, звичайні та сильні лісові пожежі, повені, тропічні шторми: «Це принесе з собою локальний голод, війни і, безсумнівно, великі хвилі міграції, потрясіння в суспільствах, розлади, бо держави не зможуть впоратися з кліматичною кризою. Деякі вчені не приховують свого розпачу щодо такого майбутнього». А тут ще війна в Україні, що втрутилася в ці похмурі, антиутопічні бачення. Серед тих, хто відчутно страждає від війни — Німеччина з її четвертою за величиною економікою світу. Особливо сильно постраждала вона від проблем, які переслідували світову економіку після нападу на Україну Росії у 2022 році (з річним падінням ВВП на 0,3 відсотка у 2023 році): «Це може свідчити, що не буде великої готовності робити різкі кроки, щоб спробувати обмежити потепління».

Війна Росії в Україні негативно позначається на всьому. У січні поточного року спеціалізований журнал BioMed Central опублікував ґрунтовний аналіз під заголовком «Вплив російської війни в Україні на здоров’я і довкілля».

Там зазначається те, про що відомо з різних перевірених джерел, зокрема, про кількість загиблих, вплив війни на здоров’я людей, українську економіку, міграцію, глобальну продовольчу безпеку, а також про вплив війни на довкілля. Так, розпочата росіянами війна вплинула на якість повітря в Україні, спричинивши збільшення забруднення через бомбардування і пожежі. Концентрація дрібних частинок в атмосфері різко збільшилася. Атмосфера погіршується через руйнування сховищ пального, у тому числі нафтосховищ. Наприклад, через горіння 108 тис. тон нафти, нафтопродуктів і бензину в атмосферу потрапила величезна кількість забруднюючих речовин.

Якщо вести мову про бойові дії, то вони позначаються і на промислових об’єктах, наприклад, тих, що виробляють добрива та азотну кислоту, знову ж таки призводячи до викиду токсичних речовин. Забруднення виникає через переміщення військової техніки, танків, артилерії, бронетехніки, вантажівок. Саме це здіймає велику кількість пилу та викидів викопного палива: «Такі викиди парникових газів ще більше сприяють глобальному потеплінню». Повітря забруднюється внаслідок руйнування будівель, лісових пожеж, які виникають через військові дії та обмежену кількість пожежників: «В Україні у 2022 році сталося у 25 разів більше лісових пожеж, ніж у 2021-му… Дим від лісових пожеж містить дрібні та великі частинки, чадний газ, метан, оксиди азоту, леткі органічні сполуки та багато інших токсичних речовин».

Але є й парадокс: під час війни до певної міри забруднення повітря таки може знижуватися. Так, в українській економіці внаслідок війни зменшилися викиди кількох речовин, таких як діоксид азоту та діоксид сірки. Причина — згортають свою діяльність заводи та будівельні майданчики, на дорогах стає менше автотранспорту.

Та ще є й забруднення, що спричинюється хімічною зброєю. Україна звинуватила Росію у використанні речовин з білим фосфором. Однак ці повідомлення не були підтверджені через труднощі з перевіркою на місцях під час активних бойових дій інспекторами Організації із заборони хімічної зброї (OPCW). «Війна піддала верстви українського населення дії складних сумішей токсичних речовин», — пишеться у звіті, розміщеному у спеціалізованому журналі BioMed Central. Наслідки для здоров’я зараз не можуть бути достатньо вивчені, але після закінчення війни, безумовно, буде необхідно лікувати та реабілітувати тисячі людей, чиє здоров’я постраждало від токсичних речовин та психологічного стресу.

Також у матеріалах BioMed Central стверджується, що війна збільшила вразливість України від зміни клімату та ускладнила її зусилля зі скорочення викидів парникових газів: «Протягом перших 12 місяців війни приблизно 21,9 млн тон еквіваленту вуглекислого газу (tCO₂e) було викинуто внаслідок пов’язаних з війною дій, а ще 17,7 млн tCO₂e було викинуто через пожежі під час війни». Окупанти припинили процеси з розвитку відновлюваної енергетики на завойованих територіях: «На кінець жовтня 2022 року виведено з експлуатації близько 75 відсотків ТЕС і майже 50 відсотків сонячних електростанцій, переважно на півдні України».

І це ще не все. Якщо звернутися до вищезгаданого у журналі звіту, то там зазначається, що військові операції також забруднюють водойми. Адже підземні води, які забезпечують 25 відсотків потреб України у питній воді, можуть бути забруднені вимиванням із ґрунту вибухонебезпечних залишків, таких як перхлорати та нітрати. Так, станом на липень 2023 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України задокументувало руйнування 724 гідроспоруд, 71 водонасосної станції, 64 каналізаційних насосних станцій, 23 очисних споруд. Внаслідок війни викинуто 20,7 млрд кубометрів стічних вод. Станом тільки на квітень 2022 року близько 6 млн людей в Україні — близько 15 відсотків населення — мали обмежений доступ до безпечної води… Руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року стало величезною екологічною катастрофою.

Читаємо і про збитки від затоплення покинутих вугільних шахт, через які існує ризик забруднення поверхневих і підземних вод. Україна має близько 2700 км узбережжя Чорного та Азовського морів. Великі порти, такі як Одеса, Миколаїв і Маріуполь, були ціллю неодноразових і тривалих атак Росії. Ці та інші атаки вздовж річок, лиманів і узбережжя Чорного та Азовського морів спричинили розливи нафти та інші випадки забруднення води. Можна ще навести такі приклади, серед яких «…у квітні 2023 року приблизно 174 тис. квадратних кілометрів території України (29 відсотків) були забруднені протипіхотними мінами, розміщення яких задокументовано в 11 з 27 українських регіонів».

Автор статті не оминув проблему, пов’язану із нерозірваними боєприпасами, якими забруднена майже третина території України. Це артилерійські снаряди, гранати, мінометні і касетні боєприпаси, реактивні снаряди, ракети та саморобні вибухові пристрої. Після закінчення війни може знадобитися до 50 років для убезпечення всіх мін і боєприпасів, що не розірвалися.

Також у статті зазначається, що при написанні автор покладався в основному на офіційну інформацію та дані журналу BioMed Central, які були опубліковані на початку року. Вони підсумовують показники попередніх місяців, коли розпочалася російська агресія. Але коментує, що відтоді ситуація різко погіршилася, Росія посилила свої атаки, продовжує руйнувати інфраструктуру, використовувати більше ракет і скидати більше бомб, забруднювати повітря та ще більше завдавати шкоди навколишньому середовищу. А щодо висновку, то наприкінці читаємо наступне: «Без сумніву, Путін спричинив одну з найбільших екологічних катастроф сучасності. У той час, коли життя на планеті безсумнівно змінюється на гірше, його провина величезна. Сам Путін — це щось на зразок зміни клімату. Це треба припинити».

Підготував Олег Махно