Російська Федерація не зупиниться, якщо вона переможе в Україні
Ziare.com, Румунія
Відзначаючи 20-річчя свого вступу до НАТО, Румунія добре усвідомлює свої обов’язки, як члена такої поважної організації, і зважає на всі можливі ризики для себе і своїх європейських колег, які виникають внаслідок дій теперішнього російського державного керівництва, зокрема, через російсько-українську війну. Це підтверджується у тому числі статтями і репортажами у румунських ЗМІ, що віддзеркалюють ставлення суспільства до безпекових питань стосовно ЄС, до тих цінностей, що лежать в основі Альянсу — демократія, індивідуальні свободи, повага до прав людини та верховенство права. У цих же ЗМІ постійно розміщуються матеріали щодо загроз, на які потрібно Європі відповідно реагувати. До таких можна віднести і кореспонденцію під заголовком «Румунія потрапила в поле зору Путіна: Росія напряму загрожує нашій країні через крок до НАТО». Відзначається, що у це поле зору потрапила Румунія після заяви, що на її території, в Констанці, планується побудувати «найбільшу військову базу НАТО» в Європі. Російські політики та дипломати відреагували погрозами на адресу Румунії за такий проєкт, до речі, вартість якого становить 2,5 млрд євро і який, ініційований Румунією у 2019 році, втілюватиметься протягом 20 років. Східний фланг НАТО у такий спосіб зміцнюватиметься розширенням 57-ї авіабази. Щоправда, важливо відзначити довготривалість проєкту та той факт, що він був ініційований задовго до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
На погляд самих росіян (і що вони намагаються широко оприлюднити), проєкт становить «загрозу для Бухареста». Про це ще у березні заявив заступник голови комітету у закордонних справах Ради Федерації РФ Андрій Клімов: «Що більша «антиросійська» військова база і що ближче вона до кордонів Росії, то більша ймовірність того, що вона буде в числі перших об’єктів для ударів у відповідь Москви… Користі для Румунії від цього не буде, а загроз буде більше, це факт».
Щодо самої бази, то це буде структура, яка фінансуватиметься з національного бюджету в кілька етапів, і закінчиться у 2030 році. З запланованою потужністю в 10 тис. військовослужбовців, авіабаза все одно буде меншою за німецьку базу Рамштайн, але буде серед найбільших у Східній Європі. Вже у лютому 2022 року база довела свою корисність: туди прибули тисячі відбірних солдатів, оснащених танками, гелікоптерами та винищувачами, і звідти керують місіями повітряної охорони поблизу кордонів Румунії. У червні 2022 року було укладено перші контракти на 1,4 млрд леїв для першого етапу проєкту. Контракт на 1,4 млрд леїв (280 млн євро) без ПДВ із загальної вартості проєкту в 12 млрд леїв було підписано з терміном виконання 46 місяців (майже чотири роки).
57-ма авіабаза ВПС Румунії «Міхаїл Когелнічану».
Джерело: Army.mil
І ось вже румунська Ziare.com нагадує, що начальник генштабу румунських збройних сил Георгіце Влад у своєму виступі під час відкриття міжнародної виставки Black Sea Defence and Aerospace (BSDA 2024) повідомив, що деякі прогнози та сценарії вказують на ймовірність ескалації конфліктів, у тому числі військового характеру: «Прогноз на найближче майбутнє включає розвиток подій і сценарії, деякі з яких вказують на ймовірність ескалації конфліктів, у тому числі військового характеру. Щоб зменшити цю ймовірність, ми продовжуємо покладатися на стримуючий ефект, створений надійною оборонною спроможністю як національної, так і союзницької. Ось чому ми продовжуємо натискати на педаль, щоб прискорити зміцнення національної оборонної інституції та зміцнення стримування та оборонної позиції НАТО».
До речі, у своєму нещодавньому інтерв’ю для Europa Liberă România Георгіце Влад заявив, що Російська Федерація не зупиниться, і якщо вона переможе в Україні, то наступною головною мішенню стане Республіка Молдова. Відповідаючи на запитання журналістів, він зауважив, що в контексті попереджень кількох політичних сил, згідно з якими громадянське суспільство населення має підготуватися як психологічно, так і практично до можливого конфлікту з Росією, необхідно підготуватися й румунам. Адже, на його переконання, Російська Федерація стала проблемою для світового порядку, для демократії. Насправді це війна Росії з демократичним світом, а не тільки війна з Україною: «Так, населення Румунії, як і все населення Європейського Союзу, Європи, повинно бути стурбованим, і ми повинні вжити відповідних заходів, щоб бути готовими. Не обов’язково у військовому плані… Ми будемо свідками напруженості на Західних Балканах. Я більш ніж переконаний, що політика президента Путіна буде надалі посилюватися». Щоправда, Георгіце не поспішає передбачити часові рамки, в які цей напад станеться, і такий прогноз сьогодні навряд чи може хтось з упевненістю дати: «Необхідно враховувати багато факторів. У першу чергу спроможність армій і країн НАТО відновлювати свої запаси, відповідним чином готувати населення. Є багато політичних зобов’язань, які обговорювалися і які повинні бути остаточно вирішені у наступний період, але я не думаю, що хтось може таки передбачити, якими будуть наступні кроки Російської Федерації».
Начальник генштабу ЗС Румунії генерал Георгіце Влад на відкритті міжнародної виставки BSDA 2024.
Джерело: Defense Romania
Зважаючи на таку інформацію та на певні застереження стосовно подальших планів Кремля, слушно звернутися до інших публікацій у румунських ЗМІ, зокрема, такої, що з’явилася нещодавно під заголовком «Вартість будівництва потужної оборони без США загрожує соціальній моделі Європи після холодної війни», у якій автор намагається висвітлити можливий розвиток подальших подій у Європі, зокрема, у ЄС. З першого речення статті він констатує, що європейські країни усвідомлюють небезпеку з боку Росії, але вартість створення надійного захисту, здатного протистояти за потенційної відсутності Сполучених Штатів, настільки висока, що не може не загрожувати соціальній моделі Європи, створеній після закінчення холодної війни. Основна причина цього — військові конфлікти на європейських теренах та суперечки зі США. Саме це вказує на прорахунки у військовому потенціалі Європи, на усунення яких знадобляться роки, навіть якщо уряди зроблять військові видатки політичним пріоритетом, чого вони не робили протягом десятиліть. Про що, до речі, йшлося і на зустрічі у березні лідерів ЄС, де ухвалювалися непопулярні рішення.
Автор вважає за належне звернутися до аналізу Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) 2019 року, де ще до початку російсько-української війни зазначалося, що Європі знадобиться щонайменше 20 років, щоб створити європейську потугу, здатну без участі США відбити російське вторгнення в Литву та сусідню Польщу. Автор зауважує, що «хоча в Україні була знищена величезна кількість російської техніки, та багато європейських чиновників кажуть, що Москва зможе відновити свої збройні сили протягом кількох років після закінчення війни, НАТО, тим часом, вичерпало власні запаси зброї для підтримки України. Оскільки війську потрібні роки для планування, оснащення та навчання армії, європейські уряди стикаються з необхідністю негайного та жорсткого компромісу між витратами».
Європейська оборонна промисловість недофінансована.
Джерело: Ziare.com / X
І далі автор ці думки підкріплює деякими фактами, що безпосередньо свідчать про ставлення деяких європейських країн до своєї безпеки, як і до безпеки Європи. Наприклад, за наведеними у матеріалі словами бельгійського генерала у відставці Марка Тіса, Бельгії знадобиться понад 5 млрд доларів, щоб придбати достатню кількість боєприпасів для відбиття вторгнення протягом кількох тижнів. Ця країна має одні з найнижчих військових витрат у НАТО — менше ніж 1,2 відсотка ВВП минулого року.
Згадується у змісті публікації повідомлення економіста і головного дослідника Британського інституту фіскальних досліджень (IFS) Бена Заранка, який стверджує, що для досягнення оборонних витрат на рівні 3 відсотків ВВП Британії потрібно буде збільшити військові видатки більш ніж на 40 млрд доларів, а це вдвічі більше, ніж країна витрачає на правосуддя.
Крім того, Європа відчутно залежить від Вашингтону щодо вкрай важливих військових спроможностей — ППО, дозаправки в повітрі, бойової техніки, артилерії та боєприпасів. Європі важко переміщувати свої збройні сили через кордони без допомоги США. Вашингтон також надає складні засоби розвідки та спостереження, необхідні для швидкого реагування на загрози. Він домінує в забезпеченні цифрового зв’язку для збройних сил, даючи змогу військам підключатися та безпечно спілкуватися під час бойових дій. «У нас є збройні сили, які мають добрий і блискучий вигляд, і системи, які можна поставити на експорт… але вони не готові до війни», — резюме Густава Гресселя, оборонного аналітика Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR).
І ось дещо з інших новин, про які повідомляється у румунській Ziare.com, зокрема, йдеться про міноборони РФ, яке запропонувало переглянути делімітацію російських територіальних вод у Балтійському морі. Тобто, Кремль в односторонньому порядку оголошує внутрішніми водами частину Балтійського моря, що належить Фінляндії та Литві. Проєкт постанови російського уряду вже був опублікований на офіційному порталі правових актів РФ. «На кордоні з Фінляндією уряд Росії планує скоригувати координати в районі островів Яхі, Соммерс, Готланд, Родшер, Малий Тьютерс, Вігрунд, а також біля північного входу в річку Нарва», йдеться в документі. Щодо міністерства закордонних справ Фінляндії, то воно відреагувало, заявивши, що Росія повинна поважати Конвенцію ООН з морського права. Схоже, РФ також зазіхає на території біля кордону з Литвою. «Ревізії» піддалися райони біля Куршської коси і Балтики, а також мис Таран.
Своєю чергою, Швеція оголосила про посилення оборони на острові Готланд у Балтійському морі, оскільки Росія планує взяти його під контроль. Про це повідомив головнокомандувач збройними силами Швеції Мікаель Бюден у своєму інтерв’ю німецькій медіа-мережі RND, опублікованому 22 травня. «Я впевнений, що Путін поклав око на острів Готланд. Його мета — контроль Балтійського моя. Той, хто контролює Готланд, контролює Балтійське море. Якщо Росія візьме під контроль острів, вона може загрожувати країнам НАТО з моря. Це означало б кінець миру та стабільності в скандинавському та балтійському регіонах, — каже командувач шведських військ. — Балтійське море не повинно перетворюватися на дитячий майданчик Путіна, де він залякує членів НАТО».
Головнокомандувач збройними силами Швеції Мікаель Бюден.
Джерело: RND.de
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Швеція посилила Готланд постійними військами та додатковими силами, які можуть бути додатково розгорнуті, якщо рівень ризику підвищиться. Також Швеція оголосила, що виділить на три роки близько 7 млрд доларів військової підтримки України. До речі, Готланд, найбільший острів Швеції, розташований приблизно за 330 кілометрів на північ від російського ексклаву Калінінград, де базується Балтійський флот Росії, і є стратегічно важливим для оборони регіону Балтійського моря.
На сайті румунської Ziare.com також згадується про нещодавно оприлюднені плани Путіна створити до кінця поточного року два нових загальновійськових корпуси, 14 дивізій і 16 бригад. Ще минулого року російський міністр оборони повідомляв, в рамках реформування ЗС РФ, про необхідність сформувати в Республіці Карелія армійський корпус, три мотострілецькі дивізії у складі сухопутних військ і дві десантно-штурмові дивізії. Мають сформувати також сім мотострілецьких дивізій у Західному, Центральному та Східному військових округах РФ, а також на її Північному флоті. Також відповідним указом президента від 29 листопада 2023 року чисельність російських збройних сил планується збільшити на 170 тис. військовослужбовців до 1 млн 320 тис. осіб.
Підготував Олег Махно
