Чому Трансністрія хоче називатися Придністров’ям
Neue Zürcher Zeitung, Швейцарія
Набуття геополітичної суб’єктності Україною досягається щодня у кровопролитних боях з агресором і одвічним ворогом Росією. Лінія фронту пролягає на сході і півдні України, поступово просуваючись углиб території нашої держави та знаменуючи цим настання на тимчасово окупованих територіях мороку для поневолених народів, руйнацію матеріальних і духовних цінностей, горе і страждання українського народу. Так відбувалося завжди і скрізь, куди діставалися московитські війська, куди приходив «руській мір». Україна переможе у цій війні, рано чи пізно поверне собі всі захоплені московитами українські території та відновиться у міжнародно визнаних кордонах 1991 року.
Тому вже сьогодні важливо знати і розуміти, яких сусідів ми маємо на цих кордонах, хто з нами межує, які політичні інтереси відстоює, які має плани щодо мирного співіснування з Україною у майбутньому. Ще від часів існування СРСР у фахівців існувало розуміння щодо вразливості довжелезних кордонів України (понад 5600 км) із сусідніми сімома державами. Зміни політичної ситуації у світі та в Європі, утворення блоку НАТО та входження частини країн-сусідів нашої держави до складу Північноатлантичного альянсу змінили характер загроз на зовнішніх кордонах сучасної України. Небезпечними залишилися лише кордони з Росією та її васалом Білоруссю. І саме звідти до нас прийшла війна.
Одним з відносно спокійних кордонів України залишався кордон з Республікою Молдовою. Ця країна не входить до блоку НАТО, має тривалі партнерські відносини з Україною та спільні інтереси у розвитку народногосподарського комплексу, використання географічних переваг від сусідства та природних особливостей розташування обох країн. Водночас Москва не могла залишити без нагляду такий регіон поблизу країн Заходу. Одним з проявів імперської політики Москви стало утворення на території Молдови сепаратистської та міжнародно не визнаної так званої Придністровської Молдавської Республіки.
Після початку повномасштабної агресії 24 лютого 2022 року військовий контингент ЗС РФ на території Придністров’я розглядався як потенційне джерело небезпеки. Існувала загроза висадження російського десанту на території військового аеродрому у Тирасполі, після чого комбінованим зустрічним ударом російських військ з напрямків Тирасполь-Умань з півдня та Мозир-Житомир з півночі навпіл могли бути розрізані територія і найголовніші комунікації України, що пов’язують її із західними партнерами. Щоправда, для цього Москві необхідно було захопити Одесу та забезпечити сухопутний коридор до Придністров’я, на зразок того, як їй вдалося створити сполучення Росії суходолом із Кримом. Та Росії цього досягти не вдалося. Бої на сході і півдні України тривають, військова і фінансова підтримка України з боку Заходу зберігається. Тим не менш, загрози від сусідства України з проросійським Придністров’ям залишаються.
Швейцарське впливове видання Neue Zürcher Zeitung надрукувало статтю власного кореспондента Фолькера Пабста (Volker Pabst) з історичним оглядом подій навколо Придністров’я та прогнозом вірогідного подальшого розвитку ситуації.
У «День незалежності» Придністров’я прапор сепаратистського регіону майорить поруч із прапором Росії.
Джерело: Imago
Республіка Молдова є незалежною державою вже 33 роки. Однак маленька держава, яка вийшла зі збанкрутілої радянської країни, ніколи не контролювала всю свою територію, зазначає автор статті. Ще до проголошення незалежності Молдови від Москви вузька смужка землі на схід від річки Дністер в односторонньому порядку проголосила незалежність від Кишинева.
Біля річки або за нею
На початку 1990-х років у регіоні відбулася коротка, але дуже кровопролитна війна. Відтоді суперечка навколо сепаратистського регіону, який не визнає жодна країна світу, але активно підтримується Москвою, є одним із так званих заморожених конфліктів на периферії колишньої радянської імперії.
Напад Росії на Україну змінив ситуацію. Сепаратистська територія на схід від Дністра є не лише місцем дислокації кількох російських військових баз, а й безпосередньо межує з Україною. Тому війна в Україні та її перебіг мають безпосередній вплив на динаміку конфлікту в Молдові.
Позначена темним кольором територія приблизно відповідає сепаратистському регіону Придністров’я.
Джерело: NZZ / pab.
Придністровський лідер Вадим Красносельський вирішив, що теплі привітання на адресу Москви з нагоди річниці проголошення «незалежності» Придністров’я будуть цілком доречними. Політик з 2016 року є президентом сепаратистського регіону, який російською називається «Придністров’я», румунською та іншими західними мовами – «Трансністрія» (в українській транслітерації – ред.). Обидва терміни містять назву річки Дністер. Однак у значенні терміну російською мовою регіон розташований біля (при-) Дністра, а із західної точки зору – на іншому (транс-) березі тієї ж річки.
«Синонім геноциду»
Цьому може бути покладений край, нагадує автор швейцарського видання. Від початку вересня 2024 року запропонований «президентом» Красносельським закон забороняє використання назви «Трансністрія». В обґрунтуванні закону йдеться, що цей термін є синонімом геноциду та найтемнішої сторінки місцевої історії. Відтепер використання цього слова тягне за собою такі ж кримінальні наслідки, як і демонстрація фашистської символіки.
Після ухвалення закону Красносельський заявив для ЗМІ, що назва «Придністров’я» повинна використовуватися всіма мовами. Хоча він добре розуміє, що цей термін із його слов’янським зосередженням приголосних не всіма легко сприймається на слух, він зухвало додав: «Хай вивчають!»
Вадим Красносельський у Тирасполі на «Дні Незалежності» Придністров’я.
Джерело: Artem Kulekin / Imago
Історичне обґрунтування згаданого закону натякає на часи Другої світової війни, коли Румунія була союзником нацистської Німеччини, окупувала Молдову та частину України і вчинила там жахливі злочини. Адміністративну територію на схід від Дністра, яка простягалася аж до Одеси, окупанти називали «Трансністрією». Однак такий термін існував і раніше, зазначає автор статті.
Наближення до Заходу
Така активність Красносельського пов’язана більше із сьогоденням, ніж із минулим. Суперечка щодо геополітичної орієнтації нейтральної Молдови ще більш загострилася після нападу Росії на Україну. На роздратування Москви, президент Молдови Майя Санду рішуче дотримується позиції зближення із Заходом. У жовтні 2024 року в країні відбудеться референдум щодо того, чи слід включити до конституції Молдови мету членства в Європейському Союзі, а переговори про вступ країни до ЄС тривають з червня 2024 року.
Бійці Почесної варти під час урочистостей з нагоди 34-ї річниці одностороннього проголошення незалежності Придністровського регіону від Молдови.
Джерело: Artem Kulekin / Imago
Навіть не зважаючи на те, що реінтеграція сепаратистського регіону до складу Молдови ще перебуває у віддаленій перспективі, за подіями у Придністров’ї спостерігають з підозрою. За останні три десятиліття регіон зайняв своє стабільне місце у геополітичній «сірій зоні». Своєю відданістю Москві та навіть ім’ям регіону Красносельський підкреслює, кому він залишається вірним у ці непевні часи. Він також робить собі ім’я, як на своєму боці річки, так і за її межами, вважає автор статті.
Підготував Сергій Польовик
