Споглядаючи Тайвань, Китай вчиться на помилках Росії в Україні

Російсько-українська війна накладається копіркою на події на Далекому Сході

 

 

Jurnalul.ro, Румунія

Стежачи уважно за російсько-українською війною, іноземні аналітики коментують її, одночасно проводячи паралелі з іншими, часом досить схожими подіями, що відбуваються у світі. Не можна бути впевненим, що це їм вдається, але цікаво те, що політика держав часто нагадує одну одну, а то і зовсім копіюється, ставлячи тим самим під сумнів якусь випадковість здійсненного. І якщо мається якесь підґрунтя для таких подій, то коментарі переходять у стадію передбачень, а значить і якихось висновків, завдяки чому можна щось запобігти в разі намагання уникнути негативу. Як це відбувається зараз, коли російсько-українська війна накладається копіркою на події на Далекому Сході. Так, у румунській пресі час від часу йдеться про підходи КНР до виконання можливого приєднання Тайваню, при чому на тлі нашої війни. До речі, якщо в Україні народ протистоїть російському нападникові і не вважає себе його братом, то на Тайвані — протилежний «варіант»: тайванці вважають себе китайцями, але прагнуть жити у своїй окремій державі. А що з цього приводу планує вдіяти Китай? На таке запитання деяку відповідь можна прочитати у дописі журналіста Шербан Михайла (Şerban Mihăilă) на сайті румунського видання Jurnalul.

У перегонах зі створення найпотужнішої армії у світі Сі Цзіньпін, лідер КНР, Комуністичної партії і верховний головнокомандувач сухопутних, повітряних і військово-морських сил Китаю, надзвичайно уважно стежить за розгортанням війни в Україні. Невдачі росіян на полі бою, схоже, змусили його замислитися щодо Тайваню і дійти висновку, що навіть найбільшим військовим державам може бути притаманним комплекс ахіллесової п’яти. Цим комплексом вдало можуть скористатися хоча і менш потужні, але більш розумні.

У перегонах зі створення найпотужнішої армії у світі Сі Цзіньпін надзвичайно уважно стежить за розгортанням війни в Україні

Ось президенту Китаю знадобилося лише кілька років, щоб виконати свою обіцянку з радикального трансформування Народно-визвольної армії (НВАК) своєї країни. У 2015 році, через три роки після того, як очолив Комуністичну партію, Сі розпочав широкомасштабний проєкт, мета якого — зробити НВАК «міццю світового класу», аби скласти конкуренцію армії США, найпотужнішій армії світу.

Крайнім терміном, визначеним лідером Пекіна для цієї віхи, був 2049 рік, та вже через сім років він досить далеко зайшов по шляху досягнення поставленої мети. Наразі Китай може похвалитися найбільшим у світі військово-морським флотом, малопомітними для ворога військово-повітряними силами і стелс-бомбардувальником, що незабаром буде готовий до застосування. А також численними високоефективними ракетами з дальністю дії, яка не має собі рівних на азійському континенті. Але, як демонструє невдале вторгнення росіян в Україну, навіть найсильніші армії на планеті мають свої слабкості, якими можуть скористатися набагато менші та розумніші сили. Зважаючи на це, Сі Цзіньпін має дедалі більше перейматися тим, що багато політичних і військових аналітиків проводять паралелі між проблемами Москви в Україні та потенційними слабкостями теперішньої структури НВАК.

Одержимість Тайванем

Протягом останніх років Сі пообіцяв взяти Тайвань — автономний острів з 24- мільйонним населенням — під контроль Пекіна, і навіть силоміць, якщо у цьому виникне необхідність. Він повторив цю обітницю на нещодавньому партійному з’їзді, у своїй промові, де йшлося з такого приводу про надзвичайну ситуацію. «Колеса історії котяться до возз’єднання Китаю та омолодження китайської нації. Має бути досягнуто повного возз’єднання нашої країни!», — казав Сі під бурхливі оплески аудиторії.

Тайвань знаходиться менш ніж за 180 кілометрів від узбережжя Китаю. Понад 70 років обидві сторони управлялися окремо, але це не завадило правлячій Комуністичній партії Китаю проголосити острів своїм, незважаючи, що вона ніколи його не контролювала.

Промова Сі фактично була підсумком п’ятирічного звіту про діяльність Комуністичної партії, текст якого окреслює прагнення Китаю стати більш ефективним у розгортанні своїх збройних сил, як у звичайних, так і в «диверсифікованих» операціях, щоб дати їм можливість «перемагати в локальних війнах». Хоча розвиток необхідного для завоювання Тайваню військового потенціалу тривалий час був одним із головних рушійних сил модернізації НВАК, можливе вторгнення на острів було б надзвичайно складним завданням, можливо, навіть кривавішим, ніж дії росіян в Україні, робить висновок автор допису. Що він має на увазі — не важко зрозуміти, якщо далі читати матеріал.

Як демонструє невдале вторгнення росіян в Україну, навіть найсильніші армії на планеті мають свої слабкості, якими можуть скористатися набагато менші та розумніші сили

Апокаліптичний сценарій для Пекіна

У війні в Україні Росія має перевагу в тому, що її війська повинні лише перетинати сухопутний кордон. Якщо ж Китай вторгнеться на Тайвань, його сили мають перетинати Тайванську протоку. Військові аналітики стверджують, що для цього знадобляться сотні тисяч солдатів для проведення найбільшої десантної операції з часів штурму союзниками узбережжя Нормандії в окупованій Німеччиною Франції під час Другої світової війни. У такому контексті багато хто сумнівається, що китайська армія зможе це виконати, навіть незважаючи на те, що її військово-морські ресурси більші, ніж у будь-якої іншої країни.

Китай будував військові кораблі, включно з новим авіаносієм, спущеним на воду цього року, і численні есмінці типу 055, які дехто вважає найпотужнішими надводними кораблями у світі, хоча це було дуже дорого. І як зазначає низка військових експертів, Тайвань володіє відносно недорогим способом протистояти ВМС Китаю, інвестуючи в невеликі протикорабельні ракети наземного базування, які Україна, що всім сьогодні відомо, з великим успіхом використала проти Росії.

Проблеми з координацією та досвідом

…Навіть найбільшим військовим державам може бути притаманним комплекс ахіллесової п’яти…

Китай також наштовхнувся на серйозну проблему, коли справа дійшла до координації своїх бойових сил. До речі, координація дій військових частин виявилася ще однією серйозною проблемою Росії, з якою вона також зіштовхнулася в Україні. За словами представників Пентагону, цитованими американськими ЗМІ, НВАК все ще знаходиться на ранніх стадіях створення об’єднаних командних структур, за допомогою яких військово-морські, авіаційні, піхотні та ракетні підрозділи можуть злагоджено діяти разом для виконання плану скоординованої боротьби.

У одній із своїх нещодавніх промов Сі посилався на необхідність «поліпшити систему командування для спільних операцій» і «поліпшити системи і можливості НВАК для розвідки та раннього попередження, спільних ударів, підтримки на полі бою та інтегрованої матеріально-технічної підтримки». Досягти цього непросто, що й підтверджується поразками Росії в Україні. Останнім часом надходили численні повідомлення про те, що у російських військ немає прикриття з повітря або що закінчуються боєзапаси, а також, що путінські військові задля блокування українського наступу не розгортають потрібні підрозділи в певних регіонах. Але є й такі серед західних експертів, які стверджують, що Пекін досяг прогресу в цьому відношенні, відзначаючи координацію китайських військових підрозділів під час навчань, організованих НВАК у відповідь на візит спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні.

Відразу після цього суперечливого візиту третього номера з адміністрації США ВМС НВАК імітували блокаду Тайваню, їх балістичні підрозділи запускали ракети над самоврядним островом, а ВПС неодноразово спрямовували літаки в зону ідентифікації Тайваню. Крім того, американські військові аналітики відзначають, що за часів Сі Китай призначав лише таких командирів, які можуть виконувати згадані комбіновані дії. З іншого боку, ті ж джерела стверджують, що Сі ось-ось втратить деяких офіцерів, які керували скоординованими маневрами після прибуття на Тайвань Пелосі. Чотири з шести вищих офіцерів Центральної військової комісії Китаю, які досягли пенсійного віку, знаходяться в процесі заміни.

«Спецоперації» — китайська версія

…Аналітики проводять паралелі між проблемами Росії в Україні та потенційними слабкостями теперішньої структури НВАК КНР…

В оперативному плані командирам, які їх замінять, буде доручено реалізувати інший аспект операцій НВАК, на якому Сі хоче наголосити. Це дії, які в США називають «військовими операціями, непритаманними воєнним». Ще у червні Сі підписав наказ про впровадження нових вказівок щодо «операцій поза війною», але було незрозуміло, що означають такі дії. Військові експерти застерігають, що це може бути прикриттям для такої подібної риторики, яку використовує президент Росії Володимир Путін, коли Кремль подає вторгнення Росії в Україну як «спеціальну військову операцію».

З іншого боку, державні ЗМІ в Пекіні зробили все можливе, щоб замовчувати значення згаданого наказу, заявивши, що він може стосуватися таких дій, як участь у міжнародних миротворчих операціях або надання допомоги після стихійних лих. «У широкому сенсі положення спрямовані на запобігання та нейтралізацію ризиків і викликів, управління надзвичайними ситуаціями, захист людей і майна, захист національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку, а також світового миру та регіональної стабільності», — повідомила інформаційна агенція «Сіньхуа». Проте ціла низка західних політичних і військових аналітиків скептично сприйняли привід для такого наказу. Вони вважають «операції поза війною» наступним кроком у міжнародній військовій участі Китаю внаслідок присутності його військ у різних частинах світу.

Хоча Сі, схоже, наразі рухається шляхом досягнення поставленої мети — створити військо, здатне протистояти будь-кому і в той час, коли лідеру Пекіна все ще потрібно вирішувати низку проблем. З цієї причини паралелі з невдачами Путіна на українському фронті йому, напевно, важко сприйняти. У той же час, однак, вони дають йому певний приклад, як уникати пасток катастрофічно спланованого вторгнення.

Підготував Олег Махно

 

Схожі публікації