Оминаючи санкції, Москва все ще імпортує важливі компоненти зброї зі США та Європи
У пропонованій для ознайомлення статті в американському журналі Foreign Policy йдеться про сучасний стан справ у питанні запровадження санкцій проти Росії, зокрема, про причини виявлення у російських безпілотниках і ракетах сучасних західних електронних компонентів. Тема порушується внаслідок того, що заборонене для постачання Росії сучасне західне обладнання часто виявляється у знищених в Україні російських видах зброї. Чому і як це стало можливим? Емі Маккіннон, репортерка із питань національної безпеки та розвідки журналу Foreign Policy, підіймає завісу таємності, вказуючи на причини недієвості обмежень експортного контролю щодо Росії. Звісно, не оминає і безпосередніх виконавців таких злочинних порушень. Досліджувати таку тему допомагає авторці набутий попередньою діяльністю досвід. Свого часу вона мала можливість працювати в Москві та Тбілісі на посаді старшого редактора присвяченого кризовим ситуаціям порталу Coda Story. А за репортажі про гомофобних активістів у Росії Емі Макіннон стала лауреатом премії імені Альфреда І. Дюпона — Колумбійського університету.
Статтю у журналі Foreign Policy «Російська військова машина працює на західних складових» авторка розпочинає з епізоду російсько-української війни, коли 19 серпня 2023 року російська крилата ракета «Іскандер-К» влучила в міський драмтеатр Чернігова, де на момент обстрілу відбувалися збори виробників безпілотників. Понад півтори сотні людей отримали поранення, семеро загинули. Серед фрагментів ракети, знайдених українськими військовослужбовцями та проаналізованих українськими дослідниками, було чимало виготовлених західними виробниками компонентів у бортовій системі навігації, що дозволяє ракеті влучити у ціль з нищівною точністю. А вже наприкінці минулого року, пише авторка, Національне агентство України з питань запобігання корупції опублікувало онлайн-базу даних про тисячі компонентів іноземного виробництва, вилучених із російського озброєння.
Боротьба Росії за передові напівпровідники, електронні компоненти і верстати, необхідні для її оборонно-промислової бази, розпочалася ще до початку нинішньої війни, зауважує Емі Маккіннон. І далі зазначає, що сьогодні таке виробництво залежить від імпорту навіть попри запроваджені Заходом санкції. Щоправда, коли Москва розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, основні країни-виробники з Північної Америки, Європи та Східної Азії швидко запровадили контроль над експортом широкого кола товарів, які вважаються критично важливими для російської збройової промисловості. Росія швидко стала країною з найбільшою кількістю санкцій у світі. Близько 16 тис. осіб і компаній потрапили під низку міжнародних обмежень про експортний контроль, введених коаліцією з 39 країн.
Руйнування Чернігівського драмтеатру після російського ракетного обстрілу 19 серпня 2023 року.
Фото: Paula Bronstein/Getty Images
Але навіть через два роки широкомасштабної війни експортний контроль не зміг зупинити потік передової електроніки та обладнання до Росії. Через треті країни, такі як Казахстан, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати, які не беруть участі в зусиллях щодо експортного контролю, налаштовуються нові заплутані ланцюги постачань. Розслідування, проведене Nikkei Asia, виявило десятикратне збільшення експорту напівпровідників із Китаю та Гонконгу до Росії одразу після початку війни — більшість із них від американських виробників.
«Життя знаходить шляхи», — сказав високопоставлений співробітник американської розвідки, цитуючи фільм «Парк Юрського періоду». Посадовець говорив з приводу уникнення Росією обмежень експортного контролю.
Запаси зброї та компонентів до неї, що вивчалися слідчими, ймовірно, були створені ще до війни. Але загальнодоступні дані про російську торгівлю демонструють пожвавлення імпорту. За таємними даними російської митної служби, отриманими Bloomberg, минулого року в країну завезені найновіші напівпровідники від західних виробників на суму понад 1 млрд доларів. Недавній звіт Київської школи економіки демонструє, що імпорт компонентів, які вважаються критично важливими для бойових дій, знизився лише на 10 відсотків протягом перших 10 місяців 2023 року порівняно з довоєнним рівнем. Це створило кафкіанський сценарій, зазначається у звіті, за яким українська армія бореться за допомогою західної зброї проти російського арсеналу, який також працює на західних компонентах.
Це очевидна проблема, добре задокументована численними аналітичними центрами та у розслідуваннях ЗМІ, але її нелегко вирішити. Відстеження незаконної торгівлі такими речами, як напівпровідники, є значно серйознішим завданням, аніж моніторинг постачань звичайної зброї. Щорічно у світі виробляється близько 1 трлн мікросхем. Знайдені в кредитних картках, тостерах, танках, ракетних системах і багато чому іншому, вони живлять світову економіку, а також російську армію. Вилучити Росію з глобального ланцюга постачань напівпровідників — легше сказати, ніж зробити. «І Росія, і Китай, і загалом всі армії використовують велику кількість побутових електронних компонентів у своїх системах, — сказав Кріс Міллер, автор книги «Війна мікросхем: Боротьба за найважливішу технологію у світі» (Chip War: The Fight for the World’s Most Critical Technology). — Усі збройні сили світу покладаються на той самий ланцюг постачань, що в основному обслуговує побутову електроніку».
Експортний контроль колись був чітко розроблений для того, щоб певні предмети, такі як ядерні технології, не потрапляли до рук країн-ізгоїв і терористичних груп. Але оскільки Вашингтон змагається з Пекіном за технологічну перевагу, водночас прагнучи стримати Росію та Іран, він все частіше використовує такі торговельні обмеження для досягнення ширших стратегічних цілей США. Наприклад, адміністрація Байдена наклала широкі заборони на експорт передових мікросхем до Китаю.
«Ніколи в історії людства експортний контроль не відігравав такої центральної ролі в нашій колективній безпеці, як нині», — заявив у вересні минулого року Метью Аксельрод, помічник міністра з експортного контролю у міністерстві торгівлі США. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван описав експортний контроль як «новий стратегічний актив у США та їхніх союзників».
Вміння Росії ігнорувати ці обмеження позначається не лише на війні в Україні. Це також викликає серйозні питання щодо майбутніх викликів з боку Китаю. «Технологічне питання стає ключовою частиною цієї історії та чи можемо ми обмежити його щодо наших супротивників», — сказав Джеймс Бірн, директор відділу інформації та аналізу відкритих джерел Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), британського аналітичного центру.
У російському місті Іжевськ, де розташований завод з виробництва автоматів Калашникова, торгові центри перетворюються на заводи з виробництва безпілотників на тлі різкого зростання витрат на оборону, що допомогло економіці країни витримувати обмеження, накладені Заходом. Виробників зброї закликали працювати цілодобово, щоб живити російську військову машину. Цього року на оборону припадатиме третина російського держбюджету.
«Ми розробили концепцію переобладнання торгових центрів, які до початку СВО продавали в основному продукцію західних брендів, на заводи з виробництва вітчизняних безпілотників»,— сказав Олександр Захаров, головний конструктор компанії з виробництва безпілотників Zala Aero, на закритому заході в серпні 2022 року, повідомляє російська газета «Ведомости». «Спеціальною військовою операцією» російська влада називає війну проти України. Zala Aero є дочірньою компанією концерну «Калашников», яка разом із Захаровим потрапила під санкції США в листопаді минулого року.
За даними деяких ЗМІ, російські оборонні компанії придбали щонайменше три торгові центри в Іжевську, щоб перепрофілювати їх на виробництво безпілотників, у тому числі ударних дронів «Ланцет», які британське міністерство оборони описало як одну з найефективніших нових видів зброї, яку Росія використала на полі бою минулого року. «Ланцети», виробництво яких коштує близько 35 тис. доларів, завдали проблем під час наступу України минулого року. Опубліковані відео, як вони вражають українську бойову техніку.
Як і багато російських систем озброєння, «Ланцети» оснащені західними компонентами. Аналіз зображень безпілотників, опублікованих у грудні 2023 року вашингтонським Інститутом науки та міжнародної безпеки (ISIS), виявив, що вони містили кілька складових від американських, швейцарських і чеських виробників, включно з компонентами обробки зображень і аналітичними компонентами, які відіграють ключову роль у створенні дронів для досягнення цілей на полі бою. «Періодичне виявлення таких західних продуктів у російських безпілотних системах свідчить про сильну залежність від них щодо ключових можливостей безпілотних систем», — зазначається у звіті.
«Ланцети» — не єдині російські дрони, які містять західні компоненти. Майже всі електронні компоненти іранських безпілотників «Shahed-136», які Росія зараз виробляє за допомогою Ірану для застосування в Україні, мають західне походження, йдеться в окремому аналізі, опублікованому в листопаді 2023 року.
Президент Росії Владімір Путін відвідує Всеросійський форум зброярів в Іжевську, 19 вересня 2023 року.
Фото: Mikhail Metzel/AFP
На початку війни Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) проаналізував 27 російських систем зброї, включно з крилатими ракетами, комплексами радіоелектронної боротьби та системами зв’язку, і з’ясував, що вони містять щонайменше 450 компонентів іноземного виробництва, що підтверджує залежність Росії від такого імпорту. Одним із головних шляхів уникнення Росією обмежень експортного контролю Заходу був реекспорт через треті країни, такі як Туреччина та ОАЕ, або через сусідні із Росією держави, які колись були частиною Радянського Союзу. У листопаді минулого року агентство Bloomberg повідомляло, що на тлі зростаючого тиску Заходу ОАЕ погодилися обмежити експорт чутливих товарів до Росії, і що Туреччина розглядає подібний крок. У жовтні 2023 року казахські офіційні особи оголосили про заборону на експорт деяких військових товарів до Росії.
Підозрілі транзакції часто виявляють через раптові зміни у торговельній поведінці до та після російського вторгнення в Україну. Мальдіви, острівна країна в Індійському океані, яка не має внутрішньої напівпровідникової промисловості, за рік після вторгнення в Україну відправила до Росії напівпровідників майже на 54 млн доларів, повідомляло Nikkei Asia пів року тому. Ланцюги постачання напівпровідників часто охоплюють кілька країн, причому мікросхеми розробляються в одній країні, а виготовляються в іншій, а потім продаються низці дистриб’юторів по всьому світу. Через це компаніям важко визначити кінцевого споживача їхніх продуктів. Це може показатися дивним, доки ви не зрозумієте, що це стосується багатьох повсякденних товарів, які продаються по всьому світу. «Коли компанія Coca-Cola продає Coca-Cola, вона не знає, куди йде кожна пляшка, і в них немає систем для відстеження, куди йде кожна пляшка», — сказав Кевін Вольф, колишній помічник міністра з питань експорту в міністерстві торгівлі США.
У той час як коаліція з 39 країн, включно з найбільшими світовими виробниками передової електроніки, наклала експортні обмеження на Росію, переважна частина світової решти продовжує вільно торгувати з Москвою. Компоненти, вироблені в країнах коаліції, часто починають свій шлях до російських збройових заводів через низку цілком легальних угод, перш ніж потраплять до кінцевого дистриб’ютора, який переправить їх через кордон до Росії. «Це починається як законна торгівля і закінчується як незаконна торгівля», — пояснює другий високопоставлений співробітник американської розвідки, який побажав залишитися анонімним.
Що далі товари просуваються вниз по ланцюгу постачання, то менші у компаній та урядів уявлення про їхнє кінцеве призначення, хоча раптові зміни в поведінці імпортерів можуть викликати тривогу. У своїй промові у вересні минулого року Метью Аксельрод, помічник міністра з експортного контролю, навів приклад салону краси, який раптово починає імпортувати електронні компоненти.
Але «Гранд-Каньйон» для лазівок — це Китай, який підтримує Москву з моменту вторгнення. У перші дні війни міністр торгівлі США Джина Раймондо попередила, що Вашингтон може покарати китайські компанії, які ігнорують експортний контроль напівпровідників щодо Росії. У жовтні минулого року 42 китайські компанії були додані до списків експортного контролю — що серйозно підриває їхні можливості вести справи з американськими компаніями — через постачання американських мікросхем російським виробникам зброї. Але оскільки адміністрація Байдена ретельно вивіряє свою політику щодо Китаю, намагаючись стримати ескалацію напруженості, то вона утрималася від того, щоб засудити Пекін. «Я вважаю, що найбільша проблема полягає в тому, що ми — Захід — не бажали чинити тиск на Китай, який би змусив його самого почати застосовувати деякі з цих правил», — сказав Кріс Міллер, автор книги «Війна мікросхем».
Робітник виготовляє мікросхеми на фабриці напівпровідників у м. Наньтун, китайська провінція Цзянсу, 17 березня 2021 року.
Фото: China OUT/AFP
Речник Бюро промисловості та безпеки міністерства торгівлі США (BIS) сказав наступне: «Через обмеження, запроваджені Сполученими Штатами та ключовими союзниками та партнерами, у Росії не залишилося іншого вибору, окрім як витрачати більше, знизити свої амбіції щодо високотехнологічної зброї, створювати альянси з іншими міжнародними країнами-ізгоями та розвивати мерзенні торгові мережі, щоб таємно отримати необхідні їй технології… Ми глибоко стурбовані підтримкою [Китаєм] оборонно-промислової бази Росії. Бюро промисловості та безпеки (BIS) ухвалило рішення про включення понад 100 [китайських] організацій до списку міністерства торгівлі США (Entity List) за підтримку російської військово-промислової бази та пов’язану із цим діяльність».
Експортний контроль, як правило, зосереджувався на тому, щоб в руки ворогів не потрапили конкретні товари, вироблені у США, тоді як економічні та фінансові санкції служили ширшим зовнішньополітичним цілям ізоляції країн-ізгоїв і припинення фінансування терористичних груп і наркокартелів. Використання санкцій як інструменту національної безпеки поширилося після терактів 11 вересня 2001 року. За минулі десятиліття компанії, державні установи та фінансові установи накопичили багатий досвід дотримання санкцій. Навпаки, використання експортного контролю для стратегічних цілей є відносно новим, а експертиза дотримання відповідного законодавства все ще знаходиться в зародковому стані.
Експерти кажуть, що експортний контроль — це в кращому випадку як «лежачий поліцейський» — щоб ускладнити оборонно-промисловій базі Росії закуповувати західні компоненти. Він створює «додаткове тертя та тиск на російську економіку», — сказав Деніел Фрід, який як координатор державного департаменту США з політики санкцій допоміг розробити американські санкції проти Росії після анексії Криму в 2014 році. За даними Кріса Міллера, зараз Росія платить на 80 відсотків більше за імпорт напівпровідників, ніж це було до війни. А компоненти, які вона може отримати, часто сумнівної якості. Але хоча цей процес може бути більш громіздким і дорогим, але таку ціну Москва готова платити під час своєї війни проти України.
Поліцейський експерт вивчає фрагменти російської ракети після обстрілу Києва, 29 травня 2023 року.
Фото: Sergei Supinsky/AFP
Західні компоненти — і їх чимало — і надалі протягом війни будуть знаходити у зброї, яку Росія використовує на полях битв в Україні. «Ця проблема така ж стара, як і експортний контроль», — сказав Джаспер Хелдер, експерт з експортного контролю та санкцій юридичної фірми Akin Gump. Але є додаткові способи закрити прогалини. За словами Еліни Рибакової, старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки Петерсона (PIIE), більш суворі штрафи можуть стимулювати американські компанії до більш активного контролю для того, щоб їхня продукція не потрапила до рук російських військових. «На даний момент у них немає справжньої мотивації», — сказала вона.
Компанії, які порушують санкції та Закон США про корупцію за кордоном (Foreign Corrupt Practices Act) — федеральний закон США, який забороняє надання хабарів, — були оштрафовані на мільярди доларів. Згідно з нещодавно опублікованим дослідженням, штрафи за порушення експортного контролю часто на порядок менші.
У своїй промові минулого місяця вищезгаданий помічник міністра з експортного контролю Метью Аксельрод заявив, що Сполучені Штати почнуть застосовувати більш суворі штрафи за порушення експортного контролю. «Надзвичайно добре проведіть один раз справу проти однієї з компаній, розпочніть переговори про багатомільярдний штраф і побачите, як усі інші стануть у чергу», — сказала Еліна Рибакова.
І наприкінці своєї статті авторка знову згадує Бюро промисловості та безпеки (BIS) і його ресурси, яких недостатньо. Річний бюджет BIS на здійснення експортного контролю становить лише 200 млн доларів і, з поправкою на інфляцію, залишається незмінним з 2010 року, тоді як обсяг виконаних робіт відчутно зріс. Між 2014 і 2022 роками обсяг експорту США, що підлягає ліцензійному контролю, зріс на 126 відсотків.
Наприкінці 2022 року у дослідженні Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) щодо посилення експортного контролю було рекомендовано збільшення річного бюджету BIS на 45 млн доларів, що має стати «однією з найкращих можливостей, доступних будь-де у сфері національної безпеки США».
Що стосується посилення експортного контролю, то в BIS працює близько 150 співробітників по всій країні, які співпрацюють з правоохоронними органами та ведуть роботу з компаніями. Міністерство торгівлі США також створило робочу групу з міністерством юстиції, щоб не допустити потрапляння передових технологій у Росію, Китай та Іран. «США мають найнадійніший експортний контроль на планеті», — переконує Кевін Вольф.
З іншого боку, пише авторка, є Росія, яка надзвичайно вмотивована придбати критичні технології, необхідні для продовження війни. Тому, за словами заступника міністра фінансів США Браяна Нельсона, Кремль доручив своїм спецслужбам знаходити способи обійти санкції та обмеження експортного контролю. Наскільки це вдається — свідчить російське озброєння, що застосовується росіянами під час ведення бойових дій.
Підготував Олег Махно
