Про нові військово-стратегічні орієнтири Китаю і 220 млрд доларів для його війська

Військове співробітництво Китаю з Росією перебуває під пильним контролем через російське вторгнення в Україну

 

 

Увага у світі до Китаю залишається прискіпливою, аби як їх не перекривали інші світові події. І це здавалось би не зовсім логічним. На запитання «чому?» знайдеться багато аргументованих відповідей, і всі вони так чи інакше будуть поблизу істини. Та чому саме, що і як насправді — покаже тільки час, тобто, хід подій, до яких ми не завжди готові. Тому залишимо всі передбачення так званим політикам-аналітикам і звернімо увагу на деякі конкретні факти зі світових ЗМІ, що і можуть скоригувати висновки з порушеної теми «про Китай».

Так, посилаючись на CNN і Reuters, журналістка Ена Станчіу повідомляє на сторінках Libertatea румунській аудиторії про збільшення військового бюджету КНР, який у 2023 році зросте і становитиме приблизно 1,55 трлн юанів (224 млрд доларів США). Такі цифри, як відомо, були оприлюднені під час відкриття щорічних Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) — законодавчого органу країни, у якому на початку березня ц. р. брали участь майже 3 тис. делегатів. Військові видатки Китаю зростають вже кілька років поспіль, наразі перевищуючи 7,2 %. Зокрема, збільшення таких видатків у 2022 році становило 7,1 %, після зростання на 6,8 % у 2021 році, і відповідно, 6,6 % у 2020 році.

Коментуючи збільшення військового бюджету, китайський прем’єр Лі Кецян пояснив у своєму звіті: «Збройні сили повинні інтенсифікувати військову підготовку в усіх сферах, розробити нові військово-стратегічні орієнтири, приділяти більше уваги підготовці в бойових умовах і докладати добре скоординованих зусиль для посилення військової діяльності на всіх напрямках».

Треба нагадати, що Китай встановив офіційну ціль економічного зростання на рівні «близько 5 %» на 2023 рік, оскільки прагне зміцнити свою економіку, другу за величиною у світі, після того, як таке зростання сповільнилося через заходи проти пандемії. Авторка зазначає, що цільові показники ВВП і військових витрат Китаю стали одними з найбільш обговорюваних під час засідань Всекитайських зборів народних представників, оскільки наприкінці минулого року країна відмовилася від політики «нульового COVID-19», що сильно вплинуло на неї з економічної точки зору.

Сі Цзіньпін прибуває на відкриття першої сесії 14-х Всекитайських зборів народних представників 14-го скликання у Пекіні.
Фото: Profimedia; Джерело: libertatea.ro

Але авторка вважає, що цікаво буде порівняти китайський бюджет з бюджетом інших поважних країн, і серед них передусім США. І тут зазначає, посилаючись на The Guardian, що військові витрати Китаю значно нижчі, ніж у США. Але у китайців — найчисельніша у світі піхота та флот, при цьому безустанно поповнюються їхні запаси ракет, збільшується кількість військових кораблів, підводних човнів і літаків, включно з ядерними бомбардувальниками та реактивними літаками-невидимками. Також у огляді румунської авторки звертається увага на використання китайцями такої військової потуги. Одна з таких найбільш значущих останніх демонстрацій сили з боку Китаю сталася у серпні минулого року, коли навколо острова Тайвань відбулися масштабні навчання з бойовою стрільбою у відповідь на візит до Тайбею тодішнього спікера Палати представників США Ненсі Пелосі.

Про збільшення військового бюджету КНР йшлося також на прес-конференції напередодні Всекитайських зборів народних представників, де речник цього законодавчого органу Китаю окреслював порядок денний такого заходу. Як він оголосив, передбачуване зростання необхідне для вирішення складних проблем безпеки, пов’язаних зі значними майбутніми змінами в системі управління Китаєм, посиленням заходів протистояння міжнародним санкціям.

Зокрема, цей речник — Ван Чао — пояснював журналістам, що якщо мати на увазі весь ВВП, то зростання оборонного бюджету помірне і нижче за середні світові показники. Минулорічний оборонний бюджет становив 1,45 трлн юанів (190 млрд фунтів стерлінгів), зріс на 7,1 % після зростання на 6,8 % у 2021 році та на 6,6 % у 2020 році. Він назвав таке збільшення «доцільним та розумним», що необхідне Китаю для вирішення складних проблем безпеки та «виконання своїх обов’язків як великої країни».

«Модернізація китайської армії не буде становити загрози для жодної країни», — сказав Ван. — Навпаки, це буде лише позитивна сила для збереження регіональної стабільності та миру у всьому світі». Однак вся інформація про фактичні витрати залишається непрозорою, пише журналістка. І далі повідомляє, що за оцінками міністерства оборони США, такі видатки можуть бути в 1,1–2 рази вищими.

Ван Чао заявив, що модернізація китайської армії «не буде становити загрози для жодної країни».
Джерело: The Guardian; Фото: Xinhua/Rex/Shutterstock

Для демонстрації можливостей своєї армії Китай провів у серпні минулого року масштабні бойові навчання навколо острова Тайвань. Загалом перед китайськими військовими поставлене завдання підготуватися до можливої війни, ймовірно, за Тайвань, який, за словами Сі Цзіньпіна, є провінцією Китаю, яку необхідно «возз’єднати», незважаючи на переважну опозицію з боку тайванського уряду та народу.

Дедалі більш агресивна позиція та військова діяльність КНР щодо Тайваню, а також репресії в Гонконзі та Сіньцзяні та підтримка Росії в її нападі на Україну викликали міжнародну критику та санкції, цитує авторка статтю у The Guardian. Та КНР, як завжди, намагається знайти підстави для заперечення очевидного. Ось і на вищезгаданій прес-конференції речник Ван Чао намагався засудити іноземні санкції проти Китаю, називаючи їх «залякуванням», і повідомив, що Китай опрацьовує нові правила та закони для протидії таким зусиллям.

Паралельно на сторінках Libertatea надається увага темі, що також має відношення до подій на Далекому Сході, зокрема, йдеться про заяву сусіда КНР — Північної Кореї. Режим Пхеньяну звинувачує Сполучені Штати в тому, що він назвав крахом міжнародних систем контролю над озброєннями, і заявив, що ядерна зброя Північної Кореї є правильною відповіддю для забезпечення балансу сил у регіоні. Автор допису у румунському ЗМІ наводить наступну заяву міністерства закордонних справ Північної Кореї: «Корейський півострів перетворюється на найбільшу в світі порохову бочку та поле для бойових дій через схему військової експансії, очолювану США та їхніми послідовниками».

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відвідує масштабні навчання ВПС Корейської народної армії.
Джерело: libertatea.ro; AFP PHOTO/KCNA VIA KNS

За словами режиму диктатора Кім Чен Ина, останні кроки Південної Кореї та Японії демонструють, що концентрація сил США та їхніх союзників перевищує межу небезпеки, чого не можна допускати. Реакція Пхеньяна з’явилася після того, як США і Південна Корея повідомили про проведення запланованих широкомасштабних військових навчань в період з 13 по 23 березня «для зміцнення об’єднаної оборонної позиції союзників», включно з акцентом на те, що вони назвали «агресією Північної Кореї».

Як свідчать всі ці події, напруга на східних теренах Азії не спадає і, тліючи, погрожує перерости у безпосередні зіткнення. А ближній сусід Китаю може його спровокувати.

І ось вже через кілька днів стає відомо, що в КНР призначено нового міністра оборони — генерала Лі Шанфу. Вибір Лі був схвалений майже трьома тисячами делегатами Всекитайських зборів народних представників у Пекіні, повідомляє польський портал WNP.PL. Хоча роль міністра оборони вважається в Китаї здебільшого дипломатичною і церемоніальною, але за його обранням уважно спостерігали у всьому світі. Не в останню чергу через його минуле.

Що мається на увазі?

По-перше, Лі Шанфу за освітою — авіаційний інженер, який працював у супутниковій програмі Китаю. У нього є досвід, який може допомогти йому відігравати ключову роль у модернізації Народно-визвольної армії Китаю, що задовольняє, як кажуть експерти, амбіції лідера країни Сі Цзіньпіна. У 2016 році Лі став заступником командувача Сил стратегічної підтримки, елітного формування, якому доручено розвивати військові можливості Китаю в космосі та кіберпросторі. Пізніше він очолив департамент розвитку обладнання Центральної військової комісії під головуванням Сі. Будучи директором цього департаменту, у 2018 році він був у списку осіб, які підпадають під санкції держдепартаменту США у зв’язку із закупівлею у Росії винищувачів Су-35 та обладнання, пов’язаного з зенітно-ракетним комплексом С-400. За словами експертів, санкції, накладені на Лі, не виключають можливості його зустрічей з офіційними особами США, але можуть виникнути ускладнення. Дехто стверджує, що Китай зможе використати це на свою користь, зробивши санкції неактуальними, якщо їх проігнорувати, або стверджуючи, що США не хочуть підтримувати контакт.

Генерал Лі Шанфу — міністр з найкращими відносинами з Росією.
Джерело: Table.Media

Речник Пентагону Марті Майнерс на запитання з приводу очікуваного підвищення Лі відповів, що не має права коментувати повідомлення ЗМІ про зміни в китайському керівництві, але й зазначив, що американська сторона хоче підтримувати військову комунікацію з Китаєм. «Відкриті лінії зв’язку можуть допомогти нам керувати ризиками, уникати неправильних оцінок і відповідально керувати конкуренцією», — сказав він.

Щодо військового співробітництва Китаю з Росією, то наразі воно під пильним контролем через російське вторгнення в Україну та обмеження, накладені на Москву. Пекін не засудив російську агресію і виступає проти цих санкцій. Китай і Росія також заявили про тіснішу співпрацю, в тому числі військову, і провели спільні військові навчання, пише, зокрема, у своїй колонці польський журналіст А. Боровяк.

Підготував Олег Махно

 

Схожі публікації