«Дволикий Янус» китайської зовнішньої політики не визнає можливість існування конкурентів у світі
Воєнна політика
Увага світових засобів інформації та експертів провідних аналітичних центрів привернута до актуальної політичної позиції Китаю та перспектив його розвитку. Одна з двох, разом зі США, економік і військових потуг світу продовжує перебувати у фокусі уваги інших країн світу, які виборюють своє місце на геополітичній мапі світу та намагається досягти своїх цілей у боротьбі з конкурентами.
Китай останнім часом займає протирічливу позицію щодо подій в Україні та намагається періодично демонструвати консолідоване з росією ставлення до війни її проти України. Спільне військове навчання «Північ/Взаємодія-2023» ВМС і ВПС обох країн у Японському морі підтверджує намір Пекіна здійснювати політику балансування між власними запевненнями у дотриманні принципів міжнародного права і вимог завершити війну в Україні на погоджених мирних угодах та реальними діями Китаю. Бойові кораблі і літаки Китаю та росії спільно діятимуть у Японському морі із заявленою метою «захисту безпеки стратегічних водних шляхів».
Китай направив флот з п’яти кораблів для участі у військовому навчанні з Росією.
Джерело: CGTN
Міжнародні спостерігачі зазначають також, що нинішнє навчання знаменує посилення військового співробітництва між Китаєм і Росією на тлі триваючого вторгнення Москви в Україну та відмови Пекіна відновити військову комунікацію зі Сполученими Штатами Америки.
При цьому Китай рішуче виступає проти руху НАТО на схід до Азійсько-Тихоокеанського регіону і попереджає про рішучу відповідь на будь-які дії, що загрожуватимуть правам та інтересам Пекіна.
Активізація військової діяльності Китаю навколо Тайваню має прямий зв’язок з війною росії проти України. Адже давній план Пекіна щодо захоплення і поглинання Тайваню може здійснитися, якщо світ промовчить на агресію росії в Україну та змириться з перемогу над нею.
Така ситуація вимагає постійної уваги до практичних дій Китаю не лише з боку керівництва України, але й провідних центрів сили в Європі та у світі насамперед у США та в ЄС. «Дволикий Янус» китайської зовнішньої політики і стратегія, що не визнає можливість існування конкурентів у світі, вимагають від України ставитися до Пекіна прагматично і жорстко. Такий підхід до відносин з Китаєм можливий лише за спільних погоджених дій України і США та інших країн-партнерів по антипутінській коаліції.
Економічна стагнація
Тим часом у Китаї відбуваються складні процеси в економіці, яка продовжує потерпати від наслідків пандемії коронавірусу та жорсткої політики керівництва країни щодо «нульової толерантності» до проявів порушення санітарних і епідеміологічних вимог громадянами і підприємствами Китаю.
Німецьке впливове видання Frankfurter Allgemeine Zeitung повідомляє, що Китай продовжує боротися з економічними проблемами, а економічне відновлення країни відбувається повільніше, ніж очікувалося. Рівень безробіття серед молоді досяг нового максимуму в 21,3 відсотка.
Робітники з приміських районів у центральному діловому районі Пекіну під час вечірньої години пік.
Джерело: FAZ
Економічне зростання Китаю прискорилося в другому кварталі 2023 року, але не виправдало більш високих очікувань. Як оголосило Національне бюро статистики КНР 17 липня ц. р., порівняно з тим же періодом минулого року економіка зросла на 6,3 відсотка. Зазначається, що економіка продемонструвала «хороший імпульс відновлення». Проте, аналітики очікували більш значного зростання на 7,1 відсотка. У першому кварталі 2023 року ВВП другої за величиною економіки світу зріс на 4,5 відсотка.
Статистичне відомство Китаю оголосило також, що роздрібна торгівля, як найважливіший показник споживчої поведінки, зросла в червні лише на 3,1 відсотка порівняно з тим же місяцем минулого року. Це означає значне зниження порівняно з травнем, коли було зафіксовано зростання на 12,7 відсотка. Промислове виробництво зросло на 4,4 відсотка в річному обчисленні після 3,5 відсотка в травні.
Нового максимуму досягло безробіття серед молоді, а саме — серед 16–24-річних громадян Китаю безробіття зросло до 21,3 відсотка. У травні 2023 року цей показник становив 20,8 відсотка.
Дебати щодо нової стратегії Китаю
Минулого тижня федеральний уряд Німеччини представив нову стратегію щодо Китаю, яка також стосується економічних відносин з другою за величиною економікою Азії. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заспокоїв стурбованість національної економіки тим, що внаслідок її впровадження з’явиться багато нових вимог до німецьких підприємств. Шольц заявив 14 липня ц. р. в Берліні щодо документа, схваленого напередодні федеральним кабінетом міністрів, що «компанії Німеччини вже давно діють відповідно до того, що ми тут описали». Федеральний канцлер вважає, що «багато хто з компаній продовжить інвестувати значні кошти в Китай, експортуватиме в Китай і також купуватиме товари з Китаю». Але в той же час компанії Німеччини також скористаються можливостями для інвестування та побудови ланцюгів постачання в інших країнах. Федеральний уряд Німеччини вважає це важливим для зменшення залежностей та диверсифікації ризиків у бізнесі з Китаєм.
Тональність промови федерального канцлера Олафа Шольца (СДП) відрізняється від тону федерального міністра закордонних справ Анналени Бербок («Зелені»). Вона критично висловлювалася минулого тижня, що деякі компанії ще досі не зрозуміли, що вони повинні переорієнтуватися. Федеральний міністр економіки Роберт Хабек («Зелені») має намір представити пропозиції щодо того, як може виглядати «інтерналізація», тобто справедливий розподіл витрат внаслідок проведеного кластерного аналізу ризиків у компаніях, як того вимагає нова стратегія.
Федеральний міністр закордонних справ Анналена Бербок («Зелені») під час презентації китайської стратегії, 13 червня ц. р.
Джерело: FAZ
Шольц розвіяв очікування, що відтепер слід очікувати широкої державної перевірки інвестицій німецьких компаній за кордоном. Це не планується, бо суперечить німецькій економічній моделі та могло би перевантажити державу. Проте питання військової та загальної безпеки варто розглянути більш ретельно, вважає Шольц. Підґрунтям до цього є дебати щодо того, чи повинні німецькі компанії отримувати дозвіл на інвестиції в Китай і в якій формі. У самій «китайській стратегії» федерального уряду Німеччини немає чіткої позиції з цього приводу.
Підготував Сергій Польовик
