Не можна вважати, що російсько-українська війна перейшла Рубікон

Росія — це не національна держава, а імперія, яка може існувати лише завдяки розв’язанню воєнних конфліктів

 

 

Сприйняття світом розвитку нового етапу у російсько-українській війні відзначається його загальною бурхливою реакцією на подальші підступні і цинічні дії росіян. Не залишаються осторонь такої реакції і військові фахівці. Вони не менш дивуються цій цинічності і одночасно намагаються передбачити подальший розвиток воєнних дій, які можуть вийти, на їхню думку, навіть за межі України у західному напрямку. Так, англійська The Times наступного дня після шаленого ракетного обстрілу України оприлюднила реакцію колишнього заступника верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі британського генерала Річарда Ширреффа, який, за його словами, занепокоєний настроями, що чомусь охопили його країну, а разом з нею і Європу та НАТО, нібито РФ вже зазнала в Україні поразки.

– Чого ми не бачимо, то це того, щоб НАТО визнавало, що йому потрібно бути готовим до найгіршого сценарію. А таким найгіршим є війна з Росією. І єдиний спосіб запобігти — вчасно до нього підготуватися, а НАТО чомусь дуже далекий від цього. Скажемо чітко: навіть якщо російська армія зазнає краху, ми не побачимо, як щасливий кремлівський ліберал прийде на Захід з розпростертими обіймами. Якщо Путіна скинуть, то ви побачите на його місці ще більш націоналістичну, ксенофобну, антизахідну фігуру, — вважає Річард Ширрефф.

Британський генерал Річард Ширрефф

До того ж він переконаний, що Росія — це не національна держава, а імперія, яка може існувати лише завдяки розв’язанню воєнних конфліктів. «Росія розширюється, Росія скорочується, Росія — не національна держава, Росія — імперія. Вона може вижити лише у вигляді такого організму. І якщо такий організм скоротиться — що, ймовірно, станеться, то після цього він знову розширятиметься. І НАТО має усвідомити, що це тривала війна, і має бути готовим до цього».

У ще одній європейській газеті — румунській Libertatea — журналісти також посилаються на думку згаданого генерала, повідомляється, що він служив у НАТО з 2011-го по 2014 рік. Тому він відвертий у своїх висновках і закликах, коли каже, що суворості російському війську не бракувало ніколи, тож цій війні/конфлікту ще далеко до завершення. «Росію загнали в глухий кут, і Путін загнаний в такий кут. Він міг атакувати, і страшним фактором тут є ядерна енергія та певна форма ядерної ескалації», — пояснює свої слова Річард Ширрефф.

Тема російсько-української війни підхоплюється такою відомою газетою, як The Guardian. Так, у кількох її останніх номерах згадується про очільника британської розвідки Джеремі Флемінга, який також висловлюється про цю війну. І хоча його слова дещо дисонують зі словами вищезгаданого генерала Річарда Ширреффа, але вони також небезпідставні. Глава британської розвідагенції GCHQ у своєму недавньому інтерв’ю сказав, що російське суспільство, і зокрема російське військо, охоплює відчай. Як Кремль, так і російське військове командування стурбовані станом своєї бойової техніки, а оснащення разом з боєприпасами швидко закінчуються.

— Ми вважаємо, що Росія переживає і кризу з боєприпасами, як, безумовно, і кризу стосовно друзів. З оголошенням мобілізації бачу і військову кризу, — відповів Флемінг на одне з запитань журналістів.

Кажучи про кілька недавніх невдач Росії на полі бою, які вона намагалася компенсувати серією атак на цивільні цілі, Флемінг все ж вважає, що у «Росії все ще є дуже боєздатна військова машина. Вона може запускати ракети, володіє великими бойовими запасами і досвідом. І тим не менш, цього всього їй дуже бракує в Україні». В одному з останніх публічних виступів серед іншого він таки визнав, що українцям вдалося дещо переломити хід війни. За його словами, Путін таки припустився стратегічних помилок, частково внаслідок того, що він використовує свій дискреційний мандат без сумнівів і обмежень. А його «процес ухвалення рішень виявився порочним». На думку Флемінга, російський президент взявся за «стратегію високих ставок, яка призводить до стратегічних помилок у судженні».

У дописі також йдеться про неодноразові застереження західної розвідки щодо того, що Путін бере активну участь в управлінні російськими збройними силами в Україні. Минулого місяця, наприклад, американські офіційні особи заявили, що російський президент не погодився б з генералами, якби вони пропонували вивести війська з міста Херсона. Але хоча представники розвідки і вважають, що всередині Кремля наростає тривога щодо подальших воєнних дій, позиція Путіна на вершині влади залишається міцною. Та навіть якщо його хтось раптово замінить, не факт, що це призведе до істотних змін у російській стратегії.

Джеремі Флемінг, очільник британської розвідагенції GCHQ

І ось буквально вчора редактор The Guardian Ден Саббах у своєму огляді на сторінках газети написав про озвучену главою GCHQ заяву, що британська розвідагенція не бачить жодних ознак того, що Росія готується застосувати тактичну ядерну зброю в Україні або навколо неї, навіть незважаючи на нещодавні войовничі заяви В. Путіна. Джеремі Флемінг під час свого виступу у вівторок повідомив, пише редактор, що одне із завдань GCHQ — стежити, чи вживає Кремль будь-яких завчасних заходів, необхідних перед тим, як підготувати до застосування тактичну зброю.

— Російська військова машина та президент Путін ведуть цю війну, дотримуючись рамок доктрини, яку ми розуміємо щодо їх використання, в тому числі для ядерної зброї, — сказав Флемінг, при цьому додаючи, що немає жодних ознак того, що Росія здійснює будь-які технічні підготовчі кроки. — Сподіваюся, що ми побачимо індикатори, якщо вони почнуть рухатися у цьому напрямі.

Далі редактор пише, що сучасна тактична ядерна зброя, яка може мати руйнівну силу приблизно в шість разів потужнішу, аніж бомба Хіросіми, готується до використання у спосіб монтування ядерної боєголовки на звичайну ракету меншої дальності. Такі ракети відрізняються від міжконтинентальних балістичних ракет великої дальності, які є у Росії, США та інших ядерних держав. Вони можуть бути швидко розгорнуті державами з метою завдати удару одна одній у неконтрольованій війні. Експерти вважають, що потрібен певний час для виведення таких боєголовок зі сховища. Розвідувальна агенція, така як GCHQ або її американський аналог, АНБ, повинні ретельно контролювати всі такі дії з переміщення.

— Цей процес прослідковується, — пояснює один із російських ядерних експертів, що числиться на посаді старшого наукового співробітника Інституту ООН, який досліджує проблему роззброєння. — Якщо це дійсно прискорюється, коли йдеться про години, то це все одно буде видно і ніяк не приховати.

В іншій своїй статті редактор Ден Саббах подає аналіз рішень Кремля щодо атаки великих українських населених пунктів за допомогою ракет і безпілотників. Автор називає таку руйнівну хвилю цинічною відповіддю Кремля на бомбардування мосту через Керченську протоку до Криму. Жертвами ракетних ударів стали переважно цивільні особи. «Це були перші удари по столиці з кінця червня, які вражали будівлі, вулиці, парки та дитячі майданчики. Електропостачання у Львові та Харкові також зруйновано під час нападу, що викликав масовий страх, якого не бачили з перших шести тижнів війни». Мало того, що було завдано удару прямого військового значення. Це ще було і брутальне рішення поцілити по Києву та інших міських центрах, яке можна вважати відверто політичним, незважаючи на те, що згодом почав казати російський президент у понеділок вранці. «Було завдано масованого удару з далекобійної високоточної зброї повітряного, морського та наземного базування по об’єктах енергетики, військового управління та зв’язку України», — цинічно заявив президент РФ. Але йому не слід забувати, пише автор, що навмисні чи нерозсудливі напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру є відвертими військовими злочинами, внаслідок яких загинули люди. Мета таких ударів — настрашити українське керівництво та цивільне населення, сподіваючись, що Київ врешті-решт буде змушений погодитися вести переговори з Росією, під час яких вона окупує шосту чи більше частину української території. Автор пише, що Україна була стурбована в понеділок, і її президент Володимир Зеленський використає факт ракетного нападу, щоб вимагати впровадження ще більш жорстких західних санкцій та надати Україні більше систем протиракетної оборони на онлайн-зустрічі G7. Але незважаючи на весь хаос, який виник через ракетні удари, питання в тому, чи зможе місто їх витримувати? Автор нагадує, як на початку вересня Харків став мішенню жорстокої хвилі ракетних атак після успіху України на полі бою поблизу другого за рахунком міста країни. У місті тимчасово припинилося електро- та водопостачання. Однак згодом інтенсивність ударів спадала, і вони відчутно не впливали на бойові дії. Росія продовжує залишати позиції на північній ділянці фронту, втративши за останні кілька днів місто Лиман. Отож зовсім неочевидно, що Росія може підтримувати інтенсивність ракетних ударів протягом тривалого періоду, зважаючи, скільки боєприпасів вона використала у війні на даний момент, і те, яке міжнародне політичне засудження викликають такі удари.

Воєнна реальність також полягає в тому, що російські ракетні удари не змінять баланс сил на місцях бойових дій. Як би вони не лякали, але вони не вплинуть на бажання України чинити опір, принаймні в короткостроковій перспективі. А Кремль відчуває слабкість своєї нинішньої військової позиції, тому його напад у понеділок мав іншу мету: спробувати заспокоїти своїх жорстких націоналістів, які є його головними критиками.

Тож нема чого дивуватися, що Москва намагається втягнути у війну Білорусь, щоб разом з нею створити спільну військову групу. Але ж білоруська армія невелика, лише 11 700 осіб плюс 6 150 спецпризначенців (більшість її сил — міліція для придушення внутрішніх інакомислячих). Це може означати, що жахливі події понеділка менш довгострокові за значенням, аніж комусь здається, підсумовує Ден Саббат у своєму дописі. Але, на думку редактора, проблема полягає в тому, що російські війська відверто втрачають позиції, і тому рішення Путіна стають більш злісними.

Наприклад, Москва, знаючи, що потрібно якось зібратися з силами, вже спробувала і вербувати в’язнів, і примусово призивати до війська, але все це не дало якихось бажаних результатів. Тепер вона вдалася до масових бомбардувань міст. І цілком вірогідно, що робитиме це знову і знову.

Підготував Олег Махно

https://www.libertatea.ro/stiri/sef-spionaj-britanic-rusia-epuizare-ucraina-razboi-4308090

https://www.theguardian.com/uk-news/2022/oct/11/russia-use-nuclear-weapons-gchq-putin

https://www.theguardian.com/world/2022/oct/10/kremlin-decision-to-target-ukraines-cities-was-political-not-tactical

Схожі публікації