Через війну в Україні серед європейських держав зростає готовність виконати зобов’язання перед НАТО щодо видатків на оборону

Причини активного озброєння і переозброєння армій європейських країн, що активізувалося останнім часом, як кажуть, лежать на поверхні. І найперша безперечна — війна, яку розв’язала Росія проти України. І що більше починають сприймати війну у цивілізованому світі не лише як злочинну, але й алогічну, тим відвертіше у європейських країнах переймаються своєю безпекою. Так, як це спостерігається, для прикладу, у наших сусідів-чехів, які, до речі, з давних-давен відзначалися відповідальним ставленням до виробництва зброї, розпочинаючи зі стрілецької і закінчуючи гарматами великого калібру та надійною бронетехнікою.

Нещодавно чеський уряд підтвердив, що налаштований дотримуватися такої традиції. Мається на увазі оновлення озброєння свого війська сучасними засобами ведення бойових дій. Таких, зокрема, як військова авіація. Йдеться про закупівлю 24 винищувачів F-35 Lightning, які вартуватимуть Чехії щонайменше 100 мільярдів крон (приблизно 4,54 мільярдів доларів США). Безпосередньо літаки коштуватимуть 40 мільярдів крон, а решта виділятиметься на навчання льотчиків, персоналу обслуговування, на обладнання та реконструкцію аеродромів. Проте навіть ця сума не остаточна. Бо в цьому місяці чехи вже уклали контракт на закупівлю 246 броньованих машин CV90 у шведської компанії BAE Systems. Вартість становитиме приблизно 59,7 мільярдів крон (приблизно 2,7 мільярдів доларів США).

Така інформація з’явилася нещодавно на багатьох чеських сайтах, на Еkonom.cz — включно. У ній також йдеться і про безпосередні причини активного зміцнення війська. Серед головних, як щойно згадувалося, — війна в Україні, «яка триває понад рік, а серед європейських держав зростає готовність виконати зобов’язання перед НАТО щодо видатків на оборону двох відсотків валового продукту». До речі, на погляд автора, такі контракти, як правило, оповиті чималим інформаційним туманом. Це підтверджується в нещодавньому дослідженні The Economist під назвою «Збалансування державних бюджетів в умовах невизначеності». «Традиційні процеси державного бюджету були порушені нещодавніми геополітичними потрясіннями, що призвело до більшої гнучкості, але меншої прозорості», — йдеться у дослідженні. Але тут же автор допису на чеському сайті визнає за необхідне вказати, що у ситуації, коли дефіцит держбюджету Чехії у першому кварталі поточного року досяг 200 мільярдів крон, було б слушно, аби вітчизняна промисловість, тобто держава, також мала зиск від військових контрактів. І ось це стає не менш цікавим за майбутній контракт, бо йдеться про долучення до його вітчизняних виробничих потужностей: «Справа не тільки в грошах — частка вітчизняної промисловості в будь-якій закупівлі з-за кордону повинна базуватися на необхідності забезпечення боєздатності техніки в часи загрози».

Їржі Гінек, виконавчий директор Асоціації промисловості оборони та безпеки Чеської Республіки (AOBE), з такого приводу вважає за належне пояснити, що для згаданого підходу у виробництві озброєння і техніки не обов’язково має бути війна: «Досить лише якоїсь епідемії і відразу перестають діяти комерційні договірні відносини, не працюють міжнародні перевезення, а поставки запасних частин затримуються». Тобто, підстрахування у такій справі — обов’язкове, аби що там не вважали основні іноземні виробники.

Світовий індекс невизначеності (World Uncertainty Index).
Джерело: The Economist

Економічний ефект від залучення вітчизняних компаній Їржі Гінек пояснює так: «Ми підрахували, що з кожної крони, витраченої на закупівлю у вітчизняного виробника оборонних технологій, протягом року державі повертатимуться 45 гелерів (копійок) у вигляді різних податків і зборів. Поки що вважається, що держава не витратить великих коштів на таку закупівлю бронетехніки. Тому нині через запропонований варіант придбання F-35 передбачуваний прибуток для чеської економіки є набагато скромніший. В інтересах держави надавати перевагу вітчизняній оборонній промисловості задля безпеки, економічної підтримки, зайнятості та збору податків».

Оновлення військової техніки зараз ніхто у Чехії не ставить під сумнів. «Це має забезпечити комплексне і якісне оновлення всіх важливих для нас військових підрозділів, особливо сухопутних сил і авіації», — пояснює Петр Заграднік, економіст, член урядової Ради з питань економіки, у відповідь на згадане дослідження The Economist. В обох випадках він вважає доцільною форму публічного контракту з можливим використанням офсетів, тобто своєрідної премії у вигляді забезпечення додаткових поставок від постачальника-переможця.

Аналітик чеської Асоціації міжнародних справ (AMO) Петр Богачек стверджує, що така підтримка вітчизняної промисловості безпосередньо підвищує боєздатність і безпеку республіки: «Ми бачимо це в постачанні зброї в Україну, де наша промисловість є ключовою і гарантує нам певний ступінь незалежності в певних сферах». А доцільність такого способу мають підтвердити ці два контракти на літаки і бронемашини. У випадку з CV90 держава доручає міністерству оборони лише контролювати, щоб зобов’язання BAE щодо 40-відсоткової участі чеських компаній були чітко визначені та підлягали виконанню в укладеному контракті. «Наша вимога полягає в тому, щоб BAE Systems уклала контракти з п’ятьма основними постачальниками в Чеській Республіці перед підписанням основного контракту між Чеською Республікою та Швецією», — пояснювала на одній з прес-конференцій Симона Циганкова, прес-секретар міністерства оборони. А її колега зі збройової групи Czechoslovak Group a.s. (CSG) Андрей Чиртек підтвердив, що в інтересах держави надавати перевагу вітчизняній оборонній промисловості, як це роблять союзники по НАТО, заради безпеки поставок, підтримки економіки, зайнятості та податкових надходжень: «Збереження цього принципу є надзвичайно важливим у контексті рекордного контракту на бронетехніку, де на кону стоїть 40-відсоткова частка, тобто 20 мільярдів крон для чеської оборонної промисловості та її співробітників».

Чеська армія закупить 246 шведських броньованих машин на 60 мільярдів крон.
Джерело: Novinky.cz; Фото: BAE Systems

Про прибуток чеської промисловості поки що відомо небагато, бо залучення чеських компаній до промислової кооперації є предметом переговорів. На даний момент такий постачальник, як Lockheed Martin, активно контактує з чеською промисловістю, планує свої потужності і вже підписав меморандуми про взаєморозуміння з кількома компаніями. Про конкретну закупівлю літаків F-35 стане відомо у жовтні.

Але треба мати на увазі, що зазначений меморандум не гарантує, що плани будуть втілені, бо тут відіграють певну роль інтереси сторін. У цьому вже переконалися канадські постачальники. У січні цього року країна придбала 88 винищувачів F-35. Тамтешня компанія Héroux-Devtek, яка виготовляє для них шасі, також зацікавлена в можливості брати участь у їх обслуговуванні. Однак, за словами директора компанії Мартіна Брассарда, немає жодних гарантій з боку уряду Канади, що це станеться саме так.

Аналізуючи такі підходи до укладання контрактів на виготовлення чи постачання зброї і техніки, автор допису визнав за належне вказати, що участь вітчизняної промисловості часто є ключовою частиною заявок на великі тендери, але щодо F-35 у Чехії мало можливостей для цього. Та і шанс на пряму промислову кооперацію чеських компаній мінімальний. «Літак більш-менш готовий, налаштовані ланцюжки поставок, які в авіаційній галузі змінити непросто. Крім того, велика частина компонентів підпадає під обмежувальну регуляторну політику США, і їх неможливо виробляти в інших країнах», — пояснює один з чеських фахівців. За його словами, шанс для чеської промисловості полягає в тому, що раніше називали непрямою компенсацією: «Я очікую, що американська промисловість дозволить чеським виробникам брати участь в інших оборонних програмах США. Питання в тому, як на це подивиться Європейська комісія. Звичайно, було б добре обговорити з нею цю процедуру заздалегідь, щоб ми не потрапили в халепу».

Закупівля 24 винищувачів F-35 Lightning вартуватиме Чехії щонайменше 100 мільярдів крон.
Джерело: Еkonom.cz

І тут доречно звернути увагу на запроваджені правила укладання таких контрактів, де повинні враховуватися інтереси сторін. Це добре спостерігається на цивільному секторі, який залежить від встановлених правил ЄС і де у Чехії вже є певний досвід. Свого часу держава виграла від контракту з Saab, яка орендує Чехії літаки JAS Gripen C/D до 2027 року. «Ми принесли інвестиції в чеську оборонну промисловість на суму понад 31 мільярд крон. І ми все ще працюємо з деякими партнерами, такими як Meopta з Пршерова», — каже Річард Сміт, керівник відділу продажів Saab Gripen, за словами якого його компанія робить ставку на широку промислову співпрацю з країнами-замовниками: «Saab не проти розширити свою партнерську базу та поділитися технологічними інноваціями. Завдяки цьому компанія готова надати Чехії рішення, адаптоване до місцевої оборонної промисловості».

І що важливо: процеси налагодження співпраці між країнами ЄС хоча й визнані слушними, але вони чітко обставлені бюрократичними рамками, які унеможливлюють корупційні схеми. Це стосується всіх потенційних союзників у справі виготовлення військової техніки і необхідних запчастин для її ремонту.

Є ще один аспект, який стосується чеської економіки, надійність якої нині під питанням. Про це пише економіст Петр Заграднік у своєму матеріалі для чеського Еkonom.cz під заголовком «Як модернізувати чеську армію: відкритий конкурс, точні характеристики та взаємозаліки». На початку автор змальовує загальний стан цієї економіки, її «вузькі місця» і заходи для уникнення передбачуваних і наявних ускладнень. Адже, як він вважає, «…під впливом подій останніх трьох років не лише економічний розвиток, а й державні фінанси як його частина опинилися на роздоріжжі, яке раніше було важко передбачити та очікувати. Це призводить до виклику для державних фінансів: як задовольнити нові пріоритети з обмеженими ресурсами, виконати те, що громадськість очікує від сучасної держави в 21-му столітті в період підвищених ризиків і криз, і в той же час зберегти певною мірою збалансовану фіскальну систему». Усувати проблему збільшенням податків можна, але недовго, бо через певний час їх ефективність стає демотивуючою і контрпродуктивною. «Ми вже вичерпали певну фіскальну подушку заходами, пов’язаними з пандемією COVID», — нагадує читачеві автор. Що стосується видатків на оборону та безпеку, то він констатує, що Чехія не в змозі виконувати належним чином зобов’язання з виділення на цю сферу щонайменше два відсотки ВВП (у номінальному ВВП на 2022 рік це становить приблизно 135 мільярдів чеських крон на рік). А далі викладає своє бачення щодо проблеми: якщо ще до 24 лютого 2022 року були можливі сумніви щодо можливості ефективного використання таких ресурсів, то тепер у розсудливої людини вже немає сумнівів у тому, що це реальна потреба, яку держава просто має забезпечити в повному обсязі та без зволікань: «Можна навіть стверджувати, що це інвестиція в мир і безпеку, яка забезпечить майбутнє економічне процвітання, і, отже, має свою очевидну фінансову віддачу… Витрати на оборону та безпеку, які є своєрідним щитом для майбутнього процвітання, протягом останніх трьох років зросли ненабагато… І це при тому, що необхідність оновлення чеської армії в сучасному світі, якому загрожує війна, вважається беззаперечною… Це оновлення має забезпечити комплексне якісне покращення всіх важливих для нас військових частин, особливо сухопутних військ і авіації».

Потреба у збільшенні витрат на оборону має враховувати стан державних фінансів і майбутні потреби держави.
Джерело: Еkonom.cz / Lukáš Bíba

І далі автор звертається до теми, про яку йдеться у вищезгаданій публікації — співпраці Чехії з іноземними постачальниками озброєння і військової техніки: доцільність використання конкурентної системи державної закупівлі із можливим використанням так званих офсетів, тобто своєрідної премії у вигляді забезпечення додаткових поставок постачальником-переможцем, яка, крім забезпечення основної частини даного договору, передбачатиме його важливість. Таким чином є змога уникати в тому числі корупції: «Зараз настав час бути відповідно військово підготовленим… Така підготовка має враховувати загальний економічний та фіскальний контекст, але водночас вона також має відображати рівень ризику, пов’язаного з можливим конфліктом (тобто, бути готовим до війни з росіянами — ред.), з точки зору витрачених фінансових ресурсів. Якщо цей ризик оцінюється як високий, він має бути пріоритетним за рахунок інших елементів. Якби така агресія вже сталася, очевидно, «що будь-які бюджетні міркування в новому контексті є вторинними щодо необхідності захисту та гарантування безпеки».

Щодо іншої військової техніки, то є повідомлення про те, що у Чехії налагоджені добрі стосунки зі США, у яких закуповує, наприклад, гелікоптери системи H1. Загалом передбачається придбати ще вісім багатоцільових літаків UH-1Y Venom і чотири винищувачі AH-1Z Viper. Ще шість більш старіших літальних апаратів чеська армія отримає від США в подарунок за допомогу Україні. Вони замінять наявні в озброєнні російські Мі-24В/35. Зараз вертольоти чекають на модернізацію, за яку Чехія заплатить з коштів, які отримає від США як компенсацію за передане Україні обладнання.

Перший заступник міністра оборони Франтішек Шульц і командувач Повітряними силами армії Чеської Республіки бригадний генерал Петр Чепелка на заводі Bell Textron в Амарілло, штат Техас.
Джерело: Міністерство оборони Чеської Республіки / USN

Перший заступник міністра оборони Франтішек Шульц і командувач Повітряними силами армії Чеської Республіки Петр Чепелка брали участь у передачі першої виготовленої машини на заводі Bell Textron в Амарілло, штат Техас. «Я дуже радий, що зміг повернутися сюди, в Амарілло, майже рівно через рік і побачити перший виготовлений гелікоптер AH-1Z, який незабаром буде доставлений армії Чеської Республіки. Це важливий крок у модернізації армії», — сказав Франтішек Шульц. За словами Петра Чепелки, американські машини надають абсолютно нових можливостей та способів застосування та являють собою комплексну систему, яка перенесе чеську вертолітну авіацію у 21-ше століття. «Армія Чеської Республіки отримає два гелікоптери, схожих за характеристикою, які зможуть доповнюватимуть один одного. «Вайпери» забезпечують наступальну повітряну підтримку, «Веноми» окремо або у взаємодії забезпечують маневрування, матеріально-технічне забезпечення та безпосередню вогневу підтримку», — зазначив він, звертаючи окрему увагу на деякі інші характеристики гелікоптерів. Це цифрові кабіни з великими ЖК-дісплеями, автоматичними системами керування польотом із інтегрованою супутниковою та інерціальною навігацією: «Пілоти можуть перемикатися між окремими типами. Крім усього іншого, це також дає змогу обмінюватися деякими частинами, що спрощує логістику».

З новими гелікоптерами чеська армія також отримає керовані ракети Hellfire для наземних цілей і ракети Sidewinder для повітряних цілей.

До речі, на чеських складах ще є чимало військових матеріалів, які можуть бути надісланими у якості допомоги Україні. Про це в програмі Otázky Václav Moravec на чеському телебаченні повідомила міністерка оборони Яна Чернохова. Цьому присвячується зустріч Яни Чернохової та начальника Генерального штабу армії Чеської Республіки Карела Ржекі з президентом країни Петром Павелом, який нещодавно заявив у ЗМІ, що Чеська Республіка не має великого вибору у варіантах військової допомоги Україні, але готується список матеріалів, які можуть бути відправлені в Україну, в тому числі є певні можливості для відправки складових протиповітряної оборони та боєприпасів, для яких у Чехії є виробничі потужності.

Міністерка оборони Яна Чернохова та начальник Генерального штабу армії Чеської Республіки Карел Ржека на прес-конференції з приводу річниці початку війни в Україні. 23 лютого 2023 року, Прага.
Джерело: ČTK / Krumphanzl Michal

А ось колишній чеський міністр оборони Любомір Метнар, який очолює парламентський комітет з питань оборони, висловив у одному з інтерв’ю стурбованість стосовно такого поповнення запасів після відправлення допомоги в Україну. Своєю чергою долучаючись до дебатів, нинішня міністерка оборони Чернохова заспокоїла: «Нічого з того, що ми надсилаємо в Україну, немає з наших запасів таким чином, щоб це загрожувало нашій обороноздатності… Ми поінформуємо пана президента про ті списки, які ми маємо, щоб він мав точний перелік того, що ще ми можемо гіпотетично відправити в Україну, якщо Україна в цьому зацікавлена».

А для підсумку таких публікацій цілком слушно навести слова речниці чеського Генерального штабу Магдалени Дворжакової, коли журналісти у неї поцікавилися недешевим воєнним бюджетом: «Все залежить від стабільного запланованого ВВП і політичних зобов’язань щодо його зростання до двох відсотків. Якщо виходити з цього припущення, то витрати на будівництво армії Чеської Республіки до 2030 року становитимуть близько 300 мільярдів крон».

Підготував Олег Махно