Зміни до договорів ЄС як спроба створити олігархічно-централізовану наддержаву з гегемонією Берліна та Парижа

Змінити договори про Європейський Союз намагаються силоміць

 

Nasz Dziennik, Польща

На тлі нинішніх воєнних дій в Україні та Ізраїлі ледь не на другий-третій план відійшли інші геополітичні події, які так чи інакше важливі якщо не у світовому масштабі, то в рамках європейських — однозначно. Про це нещодавно говорив у своєму інтерв’ю для польського видання Nasz Dziennik депутат Європейського парламенту від партії «Право і справедливість» (PiS) Богдан Жоньця (Bogdan Rzońca), в тому числі порушуючи тему ухвалення запропонованих змін до договорів Європейського Союзу. Хто ініціює такі зміни, чому і з якого приводу?

Саме ухвалення мало відбутися у першій декаді жовтня, але голосування перенесли на 25 число цього ж місяця. Причиною стали, як каже депутат, суперечки і сварки, а також великі розбіжності в підходах до багатьох питань запропонованих змін. Процес стає більш головоломним і не віддзеркалює прагнень тих же Німеччини та Франції, «…які найбільше хочуть змінити договори Європейського Союзу». При цьому не варто нехтувати інтересами інших країн, представники яких у Європарламенті активно дискутують, що і стало причиною перенесення голосування в комітеті із конституційних справ Європарламенту. На запитання: які зміни до домовленостей намагаються пропонувати Брюссель, Париж і Берлін, депутат згадує конференцію про майбутнє Європи, наслідком якої стала доповідь з цих питань у травні 2022 року: «Доповідь ухвалили і почалася розмова про те, які зміни пропонуються здійснити в Євросоюзі і що ними передбачається. Положення цього 120-сторінкового звіту щодо змін до договорів Європейського Союзу, які обговорюються, де-факто спрямовані на позбавлення суверенітету держав-членів». Польський представник у комітеті із конституційних справ Яцек Саріуш-Вольський пізніше констатував, що «це не що інше, як спроба створити олігархічно-централізовану наддержаву з гегемонією Берліна та Парижа. Мета полягає в тому, щоб створити Європейський Союз, який буде карати і утискати окремі країни, нав’язуючи їм свою волю, що знецінить роль менших країн. Передбачається, що це буде союз, у якому відмовляються від консенсусу».

Депутат Європейського парламенту Богдан Жоньца.
Фото: Aleksiej Witwicki / Forum

Якщо уточнити, то запропоновані договірні зміни мають розподілятися на кілька напрямів, але спільною об’єднуючою ідеєю є такі зміни, які призведуть до того, що питання, які зараз знаходяться під контролем національних держав, у них будуть забрані. Зокрема, питання безпеки, податків, природного середовища, тобто, буде позбавлення національних держав їхньої компетенції. Кількість єврокомісарів буде зменшена до 15 осіб. А це означає, що не всі країни-члени матимуть у Європейській комісії своїх представників. Також пропонується, щоб у нових договорах були положення про союз «різних швидкостей». Сьогодні є ЄС з країнами єврозони та країнами зі своєю валютою, але пропонується поширити ці так звані швидкості на інші сфери. Тобто, якщо країна хоче більше інтегруватися, це буде можливо, але якщо країна на це не погоджується, то вона буде на нижчому рівні в ЄС, що, своєю чергою, означатиме відсутність доступу до всіх структурних фондів тощо, які є в розпорядженні Європейського Союзу.

Обговорюється і розширення Європейського Союзу, під час якого пропонуватиметься приймати в ЄС країни, але які не матимуть повного членства. Саме це зараз, говорить польський депутат, планується запропонувати Україні. Тобто, вона буде в Європейському Союзі, але не зможе користуватися всіма привілеями країни-члена і не матиме доступу до всього необхідного. Це складний механізм, який, на погляд депутата, непросто реалізувати, тому що це не що інше, як спроба знівечити ідею Європейського Союзу, яка втілювалася його батьками-засновниками. Бо ще й пропонується, щоб деякі країни навіть не мали своїх представників у Європарламенті…

Сам процес запровадження таких змін різнорівневий і має відбуватися в кілька етапів. Передбачається скликання конвенту, а потім міжурядової конференції з питань внесення змін до договорів про Європейський Союз, де це обговорюватимуть представники всіх 27 держав-членів. Також планується спростити процедуру, згідно з якою буде створено окремий документ під назвою «Європейські договори», який готуватимуть в Берліні та Парижі. Та оскільки голосування в комітеті із конституційних справ Європарламенту не відбулося, то депутат вважає це хорошим сигналом, який свідчить, «що деякі країни-члени починають глибше замислюватися над тим, що відбувається в Європейському Союзі».

На запитання щодо процесу самої підготовки такого союзу, яким займаються Берлін разом з Парижем, то не можна виключати їхнього впливу на менших країн-членів. Депутат навіть не виключає, що з метою отримання преференцій Берлін та Париж можуть спробувати фінансово їх улестити. Він каже, що «…звичайно, ми побачимо, чим це закінчиться. Однак є й інші важливі питання, а саме той факт, що Європейський Союз сьогодні має великі борги, які до того ж ускладнюються дуже складною геополітичною ситуацією у світі. Ми маємо війну в Україні, але також новий конфлікт між Ізраїлем і Палестиною, який також дуже гостро обговорюється в коридорах Брюсселя». До цього додається зростання у Євросоюзі інфляції, цін на продукти та енергоносії, необхідність погашати борги Євросоюзу, умови для взяття нових позик. Співбесідник під час розмови поцікавився у польського депутата чи не можна такий процес вважати, за великим рахунком, своєрідною корупційною схемою. На що політик дає наступну відповідь: «Положення про верховенство права, згідно з яким, якщо ЄС вирішить, що в країні воно не діє, то вона одразу втратить гроші, можуть підвищити до високого рангу. Не так, як зараз — на Європейській раді, але автоматично — ЄС зможе визнавати, що в тій чи іншій країні немає верховенства права… і така країна не отримає коштів».

За словами депутата, на засіданні бюджетного комітету Європарламенту також йшла дискусія про борг Євросоюзу, який на кінець 2058 року може досягти 220 млрд євро — і це лише відсотки. Також з 1 січня 2027 року розпочнеться погашення 750 млрд євро, запозичених на національні плани з відновлення після COVID… Борг чималий і хто його гаситиме?.. А ще триває дискусія, де взяти гроші на допомогу Україні. Якщо Сполучені Штати відмовляться від військової та фінансової підтримки України, це була б справжня трагедія…»

На погляд польського депутата, за таких умов треба поспішати з вирішенням згаданих задач тому, що після виборів до Європарламенту наступного року, а ще після національних виборів, може змінитися баланс сил і все може бути інакше. Є багато причин, зокрема: скандал «Катаргейт», посилення позицій правих сил в Європі, і все це може означати, що представництво сил в Європарламенті може бути іншим і ніхто більше не захоче слухати ліберально-ліві сподівання. Ось чому, пояснює депутат, існує такий «сильний поштовх до ухвалення рішень, які б зараз назавжди змінили Європейський Союз».

Підготував Олег Махно

 

Схожі публікації