Плани міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса щодо реформування Бундесверу
Tagesspiegel, Німеччина
Складний шлях усвідомлення воєнно-політичним керівництвом Німеччини необхідності змін у національних збройних силах відбувається протягом всього часу, відколи від справ відійшла канцлерка країни Ангела Меркель, а до влади прийшов уряд Олафа Шольца. Окремим і головним стимулом до розуміння Німеччиною невідворотності необхідних змін стала російська агресія проти України, що викрила неготовність Бундесверу як до захисту власної країни, так і до ролі гідної військової сили найбільш потужної європейської держави. Йдеться, зокрема, про втрату бойової готовності військ у всіх видах збройних сил, застарілий та корупційний апарат управління Бундесвером, неефективну систему застосування військових підрозділів у місіях за кордоном, нездатність Німеччини створити комплексну систему забезпечення власної національної безпеки та розбіжності у підходах до колективної безпеки у межах НАТО. Федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розробив та готовий подати на розгляд і затвердження Бундестагом план змін і реформ у Бундесвері, що повинно відповідати не лише потребам національної оборони Німеччини, але й сучасним викликам у світі, спровокованим російською агресією проти України.
Щоденне німецьке видання ліберально-консервативного спрямування зі штаб-квартирою у Берліні Tagesspiegel у статті столичного редактора Кристофера Цідлера розповідає про запропонований план структурних реформ збройних сил Німеччини. Примітно, що міністр оборони Борис Пісторіус на початку свого перебування на посаді мав намір дистанціюватися від великої реформи Бундесверу в розпал найбільшої кризи в галузі безпеки, що виникла в Європі за останні десятиліття. У вересні минулого року він заявляв, що «здійснювати перебудови на кораблі, що рухається повним ходом, встановлювати на ньому нові вітрила та міняти капітана є не дуже гарною ідеєю». Проте вже у листопаді того ж року він змінив свою позицію.
До засідання щорічної конференції Бундесверу у гостьовій статті для Tagesspiegel він написав разом із генеральним інспектором Бундесверу Карстеном Броєром, що «Бундесвер повинен підготуватися до національної оборони та оборони у межах Альянсу набагато глибше, ніж це було до початку «поворотного моменту» (Zeitenwende). Це завдання визначатиме структуру Бундесверу в майбутньому».
Міністр оборони Борис Пісторіус із генеральним інспектором Бундесверу Карстеном Броєром на пресконференції щодо майбутньої структури Бундесверу.
Джерело: picture alliance/dpa | Michael Kappeler
Прощання з оперативними контингентами
Вважається, що наразі Німеччині потрібно відійти від системи останніх 25 років, коли окремі військові контингенти формувалися для окремих закордонних місій. Сухопутні війська, військово-морський флот або військово-повітряні сили відповідали за певні операції, здійснювали запити щодо наявних потреб та отримували відсутні у них потрібні елементи від інших видів збройних сил, медичної служби чи сил забезпечення. Однак у разі масштабного конфлікту активується загалом весь Бундесвер, оскільки кожному потрібен прямий швидкий доступ до всього необхідного.
За словами представників Бундесверу, конкретним висновком з теперішнього стану справ буде те, що надалі керівництво діяльністю національних збройних сил Німеччини буде здійснюватися з одного центру (Operatives Führungskommando). Зокрема, оперативне командування, яке раніше відповідало за участь підрозділів ЗС Німеччини в іноземних місіях, і територіальне командування матеріально-технічного планування, створене лише в жовтні 2022 року, будуть об’єднані.
Це має на меті зменшити кількість бюрократичних зволікань. Передбачається досягнути цього також і через те, що окреме авіаційне управління Бундесверу (Luftfahrtamt der Bundeswehr), яке відповідає за випробування та сертифікацію, у майбутньому буде інтегроване безпосередньо до складу військово-повітряних сил, де в майбутньому буде створено близько 1 тис. додаткових посад.
У складі видів ЗС Німеччини у майбутньому буде лише чотири профільних військових інспектори, замість шести, як було раніше.
Як підтвердили виданню Tagesspiegel кілька джерел, лише чотири види збройних сил Німеччини замість попередніх шести матимуть власного військового інспектора, а саме, сухопутні війська (Heer), військово-морський флот (Marine), військово-повітряні сили (Luftwaffe), а також війська захисту кібернетичного та інформаційного простору (Cyber- und Informationsraum). Раніше самостійні медична служба (Zentraler Sanitätsdienst) та сили забезпечення (Streitkräftebasis) втратять свого інспектора та будуть об’єднані у командування підтримки і забезпечення (Unterstützungskommando).
Фахівці з логістики, які організовують постачання пального та боєприпасів, надалі будуть закріплені рівномірно за всіма видами збройних сил. Як повідомили німецькому виданню з добре поінформованих джерел у Бундесвері, це також стосується військової поліції (Feldjäger) з її специфічними завданнями та сил радіологічного і бактеріологічного захисту (ABC-Abwehrkräfte).
Голова комітету Бундестагу з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн вважає, що критика, що виникає під час глибокої структурної реформи ЗС Німеччини, є нормальним природним явищем.
Останніми тижнями між генеральним інспектором Бундесверу Карстеном Броєром і генеральним інспектором сухопутних військ Альфонсом Майсом точилася гостра суперечка щодо підпорядкування сил забезпечення. Як повідомили виданню Tagesspiegel з джерел у Бундесвері, представник сухопутних військ мав би «кипіти від гніву», оскільки всупереч попереднім планам сили забезпечення зараз, очевидно, не будуть підпорядковані сухопутним військам.
Минулорічний візит Бориса Пісторіуса у війська в Аугустдорфі. Сухопутні війська знаходяться в центрі реформи збройних сил Німеччини.
Джерело: © Imago/Panama Pictures/imago stock
Суперечка щодо військової поліції та сил радіологічного і бактеріологічного захисту
Аргументом на користь інтеграції військової поліції та сил РХБ захисту до сухопутних військ, як у часи «холодної війни», було передусім те, що в надзвичайних ситуаціях військам потрібен негайний і безпосередній доступ до необхідних ресурсів. Якби досі існувало 20 установ, відповідальних за дезактивацію та дезінфекцію у разі ядерної, біологічної чи хімічної війни, як це було під час блокового протистояння між НАТО та Варшавським договором, це, ймовірно, також можливо було б здійснити. Однак у Бундесвері наразі є лише сім відповідних структур, доступ до яких потрібен усім військовим частинам.
У галузі підтримки все ще існує певний пул, з якого окремі підрозділи можуть черпати те, що їм необхідне, оскільки жоден підрозділ не має у своєму розпорядженні всього, чого він потребує. Це є вираженням того факту, що Борис Пісторіус не просто хоче повернутися в майбутнє, зазначає німецьке видання.
Прессекретар з питань оборони коаліційної партії «Зелені» Сара Нанні вважає, що у Бундесвері доцільно і необхідно провести «стільки змін, скільки необхідно, але настільки менше, наскільки це можливо».
Один з ключових політиків Німеччини в галузі національної безпеки і оборони, голова Комітету Бундестагу з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн прямо вітає заплановану реформу Бундесверу та вважає, що «це більш ніж необхідно». Вона заявила німецькому виданню, що «тепер завдання федерального міністра оборони — мужньо протистояти силам інерції в інтересах цілісних збройних сил».
Підготував Сергій Польовик
