Зовнішня політика Німеччини у розумінні Анналени Бербок

За підсумками щорічної Конференції глав німецьких представництв за кордоном

 

Süddeutsche Zeitung, Німеччина

Зовнішня політика провідної країни Євросоюзу Німеччини впливає на її відносини з країнами-партнерами та створює дороговказ для їх зовнішньої політики, як у межах ЄС, так і в інших регіонах світу. Традиційно координує таку міжнародну політику федеральне міністерство закордонних справ Німеччини. Представниця у коаліційному уряді від партії «Зелені» Анналена Бербок від самого початку каденції правлячої коаліції позиціонувала себе як прихильниця жорсткої лінії Німеччини щодо агресії росії в Україні, засудження вторгнення та надання всебічної підготовки Україні, зокрема й у міжнародних відносинах з країнами-партнерами.

З огляду на принципову позицію Анналени Бербок, засудження агресії росії в Україні та активну позицію Німеччини на міжнародній арені, викликає підвищений інтерес традиційна щорічна Конференція керівників дипломатичних представництв Німеччини за кордоном, що відбулася 4 вересня ц. р. у Берліні. Німецьке видання Süddeutsche Zeitung за наслідками конференції надрукувало аналітичну статтю власного кореспондента у Берліні, експерта з міжнародної політики Пауля-Антона Крюгера (Paul-Anton Krüger).

Зокрема, видання зазначає, що на зустрічі німецьких послів у Берліні федеральний міністр закордонних справ Анналена Бербок сформулювала орієнтири зовнішньої політики Німеччини. Вона, серед іншого, виступає за розширення ЄС, але за новими правилами.

Щорічна Конференція глав німецьких представництв за кордоном (Konferenz der Leiterinnen und Leiter deutscher Auslandsvertretungen) являє собою класичний приклад зустрічі керівного складу дипломатичної служби, що відбувалася у формі чотириденного обміну думками між послами та керівництвом відомства і держави. Водночас міністр Бербок мала можливість надати ключові вказівки та інформацію для організації подальших дій своїм співробітникам, акредитованим у близько 230 німецьких представництв за кордоном.

Минулого року, зазначає Süddeutsche Zeitung, Анналена Бербок закликала до зміни культури спілкування німецьких дипломатичних представників. Зокрема, вона заявляла, що для послів краще потрапити під критику у Twitter (який тепер називається «X»), ніж не відігравати жодної ролі у країні перебування. Учасники заходу, який ще називають «БоКо» (BotschafterKonferenz, Конференція послів), минулого року охоче сприйняли таку вказівку. Зокрема, колишній Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини у США Емілі Хабер, повноваження якої закінчилися у 2023 році, воювала у Twitter-дуелях із сенатором-республіканцем США Дж. Д. Венсом, який різко критикував Німеччину. Новий державний секретар, колишній директор із зовнішньої політики апарату федерального президента Німеччини, Томас Беггер, який раніше був послом Німеччини у Варшаві, відмовився сприйняти критичне ставлення з боку польського уряду. А Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Індії та Бутані Філіп Акерман завдяки власному танцювальному відео-додатку створив своєрідний хіт у соціальних мережах.

Від початку війни в Україні не існувало плану щодо ролі Німеччини

Цього разу Анналена Бербок більш чітко, ніж дотепер, сформулювала буквально покрокову стратегію зовнішньої політики Німеччини, як відповідну реакцію на зміни у світі. Зокрема, на агресивну війну росії проти України, на зростання Китаю до статусу економічної та геополітичної наддержави, а також на все більш багатополярний характер міжнародних відносин.

Анналена Бербок у своїй промові нагадала про всі етапи розвитку зовнішньої політики Німеччини, що характеризувалася на першому етапі злочинами нацистського режиму, на другому, який почався з прийняттям Федеративної Республіки Німеччини та НДР до ООН, і до третього етапу, пов’язаного із потрясіннями у Східній Європі та возз’єднанням Німеччини. У той час в інструкціях для дипломатичних місій в ООН та в інших багатосторонніх установах часто говорилося, і це було справедливо, що не варто «замикатися на новому консенсусі».

Анналена Бербок сформулювала буквально покрокову стратегію зовнішньої політики Німеччини, як відповідну реакцію на зміни у світі.
Джерело: DER SPIEGEL

Внаслідок балканських воєн в Європі, за часів колишнього міністра закордонних справ Йошки Фішера роль Німеччини різко змінилася. У ці часи були актуальними політична стриманість і так звана чекова дипломатія (scheckbuchdiplomatie), як окремий вид таємної дипломатії, що здійснювалася представниками спецслужб та була спрямована на отримання бажаного результату з використанням, в основному, грошового мотиву. Фішер був першим міністром закордонних справ Німеччини від парті «Зелені» та знаковою фігурою для Бербок, який сформував її політичне кредо та її майбутнє.

Зовнішню політику не можна «просто скопіювати з минулого», її потрібно постійно переосмислювати, зазначає німецьке видання. Сьогодні йдеться про мережеву безпеку, міжнародну кліматичну політику, глобальне стримування криз і конфліктів, боротьбу з бідністю, голодом і стражданнями. Анналена Бербок заявила, що у цих процесах не можна виключати ризиків невдачі, зокрема, як в Африці у зоні Сахель. Але це не повинно заважати шукати нові підходи та нові рішення, вважає міністр закордонних справ Німеччини.

Відправною точкою для Анналени Бербок у всіх цих міркуваннях є роль Німеччини в об’єднаній Європі. Ця роль вже кардинально змінилася внаслідок агресивної війни росії проти України та «переломного моменту» (zeitenwende) у міжнародній політиці Німеччини, проголошеного канцлером Олафом Шольцом. До цього у Німеччини також не було заздалегідь розробленого плану. Тепер Німеччина повинна рішуче продовжувати процес розширення та інтеграції ЄС.

Заклик щодо прийняття рішень у зовнішній та безпековій політиці ЄС більшістю голосів

Анналена Бербок підтвердила, що Україна, Молдова, країни Західних Балкан і, в майбутньому, Грузія повинні приєднатися до ЄС. Водночас потрібно працювати над тим, щоб Європа, яка налічуватиме понад 30 країн, залишалася сильною та здатною діяти. Саме тому Німеччина разом із країнами-партнерами віддана прийняттю рішень у спільній зовнішній політиці та політиці безпеки більшістю голосів країн-членів. Міністр закордонних справ Німеччини також вважає, що необхідні нові форми європейських інституцій і політики забезпечення згуртованості. ЄС має зміцнюватися як геополітичний гравець.

Анналена Бербок завила, що кожен, хто хоче розширення Євросоюзу, «повинен також працювати над тим, щоб ЄС просував необхідні реформи». Бербок оголосила, що ще до проведення Європейської ради глав держав і урядів у Берліні в грудні 2023 року вона запросить партнерів на велику європейську конференцію, щоб «обговорити, які кроки та засадничі реформи нам потрібно зробити в Європейському Союзі, з огляду на його розширення».

Декілька разів Бербок наголосила, що Німеччина завжди прагне діяти як «чесний командний гравець» (fairer teamplayer), а сформульована нею заява про лідерство Німеччини не повинна нікого ображати та є частиною твердої відданості багатосторонньому порядку, заснованому на правилах. Вона застерегла, що якщо багатополярність означає, що навіть «більш потужні держави вибудовують порядок у стосунках між собою у задній кімнаті», це може стати кошмаром для малих і середніх країн.

Анналена Бербок оголосила, що буде розширювати глобальне партнерство Німеччини, тісніше співпрацювати з країнами Африки, Латинської Америки та Азії, а також розвивати міжнародні організації та укріплювати міжнародне право. Вона переконана, що необхідно бути відкритими до проблем своїх партнерів і самокритично розмірковувати про власне минуле, включаючи колоніальну історію. Окремі держави також мають бути почуті, зокрема, у Раді безпеки ООН. І, не в останню чергу та що не менш важливе, необхідно бачити, що пропонують інші країни, насамперед Китай.

Почесний гість Конференції дипломатичних представництв Німеччини за кордоном, генеральний директор Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала, яка походить з Нігерії, підготувала промову із словами застереження. На її думку, Захід вже втратив багато можливостей. Нгозі Оконджо-Івеала заявила, що в Африці реальність така, що люди наразі бачать покращення стандартів свого життя за допомогою втілення нової інфраструктури, створеної за участі Китаю. Вона чула думки деяких колег, що якщо співпрацювати з Китаєм, то «ми отримаємо новий аеропорт», тоді як з Європи є лише «вказівки та повчання». Навіть Бербок, яка захищає «зовнішню політику, засновану на цінностях», напевно, не сформулювала би самокритику так різко, зазначає німецьке видання.

Генеральний директор Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала висловила в Берліні критику ролі Європи в Африці.
Фото: Bernd von Jutrczenka/dpa

Зовнішня політика сучасної Німеччини формується і змінюється під впливом об’єктивних зовнішньополітичних чинників. Основними серед них залишаються глобальна орієнтованість розвитку держав і суспільств у демократичний чи недемократичний спосіб, економічний розвиток і стан добробуту суспільства, проблеми війни і миру, захист навколишнього середовища та природних ресурсів. Тобто, сучасна геополітика набуває нового, більш прагматичного змісту не лише для потужних держав і світових гравців, на зразок Німеччини, але й для нових гравців. Серед них — країни Африки, Азії, Латинської Америки, молоді демократії, зокрема Україна, та недемократичні країни зі значним військовим, географічним та геополітичним потенціалом, насамперед Китай.

Пріоритети зовнішньої політики сучасної Німеччини відображають стан та рівень інтелектуального розвитку її вищого політичного керівництва та не завжди гідні копіювання та наслідування. Україні потрібно перемагати агресора та у стані війни знаходити свої сенси й пріоритети зовнішньої політики, керуватися у цьому процесі національними інтересами України, інтересами її народу.

Підготував Сергій Польовик

 

Схожі публікації